Постанова від 16 листопада 2026 р. у справі №320/26154/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 16 листопада 2026 р.

Справа: №320/26154/25

Суддя: Аліменко Володимир Олександрович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/26154/25 Суддя (судді) першої інстанції: Вісьтак М.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Вівдиченко Т.Р., Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо нездійснення виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;

- зобов`язати відповідача з 02 травня 2025 року здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивачу було встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713.

Водночас після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 640/15921/22 відповідач припинив виплату зазначеної доплати, посилаючись на збільшення основного розміру пенсії більш ніж на 2000,00 грн.

На переконання позивача, такий перерахунок пенсії здійснено виключно з метою відновлення його порушеного права на належний розмір пенсійного забезпечення, а тому він не може бути підставою для припинення виплати щомісячної доплати, передбаченої постановою № 713.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві з 02 травня 2025 року здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713, з урахуванням раніше виплачених сум.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права та неврахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713.

Апелянт зазначає, що відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови № 713 у разі проведення після 01 березня 2018 року перерахунку пенсії, внаслідок якого її розмір збільшився більш ніж на 2000,00 грн, підстави для подальшої виплати щомісячної доплати відсутні.

На думку відповідача, оскільки після проведеного на виконання судового рішення перерахунку пенсії позивача її розмір збільшився більш ніж на 2000,00 грн, виплата доплати відповідно до постанови № 713 правомірно припинена.

Крім того, апелянт посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі № 400/6254/24, вважаючи, що вони підтверджують правомірність припинення виплати щомісячної доплати після проведення перерахунку пенсії.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Як установлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах середнього начальницького складу, звільнений зі служби за вислугою років та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 640/15921/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 12 липня 2022 року № 4683.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі зазначеної довідки, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 31 серпня 2022 року.

На виконання вказаного судового рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача.

У зв`язку зі збільшенням розміру пенсії після проведеного перерахунку відповідач припинив виплату щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713.

11 квітня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про поновлення виплати зазначеної доплати, яку зареєстровано за № 19184/Р-2600-25.

Листом від 02 травня 2025 року № 20358-19184/Р-02/8-2600/25 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для поновлення щомісячної доплати, оскільки внаслідок проведеного перерахунку розмір його пенсії збільшився більш ніж на 2000,00 грн.

Вважаючи зазначені дії протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій у розмірах, установлених законодавством для поліцейських.

Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII передбачено, що всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

14 липня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Метою прийняття зазначеної постанови було поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених відповідним категоріям осіб до 01 березня 2018 року.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 постанови № 713 з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262-XII, крім військовослужбовців строкової служби, до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, встановлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій.

Абзацом третім пункту 1 постанови № 713 передбачено, що у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн.

Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахунку) не досягала 2000,00 грн, щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Отже, формально положення постанови № 713 передбачають припинення виплати щомісячної доплати у разі проведення перерахунку пенсії після 01 березня 2018 року, якщо внаслідок такого перерахунку розмір пенсії збільшився на 2000,00 грн або більше.

Водночас наведені положення підлягають застосуванню з урахуванням мети прийняття постанови № 713 та правових висновків Верховного Суду щодо характеру перерахунку пенсії, який може бути підставою для припинення відповідної доплати.

Так, Верховний Суд у постанові від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22 сформулював правовий висновок, відповідно до якого перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб на підставі нормативно-правового акта компетентного органу.

Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якого виникло раніше, не є таким перерахунком пенсії, який виключає право на отримання щомісячної доплати відповідно до постанови № 713.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 02 березня 2023 року у справі № 600/870/22-а.

Таким чином, для правильного вирішення питання про наявність або відсутність права на щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн визначальне значення має не лише факт проведення перерахунку пенсії після 01 березня 2018 року та розмір її збільшення, а насамперед правова природа такого перерахунку.

Зокрема, необхідно розмежовувати перерахунок пенсії, здійснений у зв`язку з нормативним підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії осіб, та перерахунок, проведений на виконання судового рішення з метою відновлення порушеного права пенсіонера на належний розмір раніше призначеної пенсії.

У першому випадку збільшення розміру пенсії може свідчити про досягнення мети, з якою було встановлено відповідну щомісячну доплату.

Натомість у другому випадку відбувається усунення наслідків неправомірного визначення розміру пенсійного забезпечення, а тому такий перерахунок сам собою не свідчить про виникнення обставин, які відповідно до мети постанови № 713 виключають право особи на щомісячну доплату.

Як убачається з матеріалів цієї справи, перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснено на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 640/15921/22.

Зазначеним рішенням було встановлено протиправність відмови органу Пенсійного фонду України у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 12 липня 2022 року № 4683.

При цьому підставою для відповідного перерахунку стало відновлення права позивача на належне пенсійне забезпечення з урахуванням складових грошового забезпечення, визначених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988, після визнання протиправним та скасування пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103.

Отже, перерахунок пенсії позивача був спрямований на усунення порушення його права на отримання пенсії у належному розмірі, а не здійснений унаслідок нового нормативного підвищення грошового забезпечення відповідної категорії осіб.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що проведений на виконання судового рішення перерахунок пенсії позивача не є перерахунком у розумінні абзацу третього пункту 1 постанови № 713, який виключає можливість подальшого отримання щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн.

При цьому сам по собі факт збільшення розміру пенсії більш ніж на 2000,00 грн унаслідок виконання судового рішення не може розглядатися як безумовна підстава для припинення виплати зазначеної доплати без урахування правової природи проведеного перерахунку.

Інше тлумачення положень постанови № 713 призвело б до того, що пенсіонер, який був змушений звернутися до суду для відновлення порушеного права на належний розмір пенсії, опинився б у менш сприятливому становищі порівняно з особою, якій пенсія від початку виплачувалася у належному розмірі.

Такий підхід суперечив би меті прийняття постанови № 713, спрямованої на зменшення диспропорцій у розмірах пенсійного забезпечення.

Щодо посилань апелянта на правові висновки Верховного Суду у зразковій справі № 400/6254/24 колегія суддів зазначає таке.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на рішення Верховного Суду від 16 грудня 2024 року у зразковій справі № 400/6254/24, вважаючи, що відповідний правовий висновок підлягає застосуванню до спірних правовідносин та підтверджує відсутність у позивача права на щомісячну доплату відповідно до постанови № 713.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що для застосування правового висновку Верховного Суду необхідно враховувати не лише формальну подібність предмета спору, а й фактичні обставини, характер спірних правовідносин, нормативні підстави проведення перерахунку пенсії та зміст правового регулювання, яке підлягає застосуванню.

Зокрема, правовідносини, пов`язані з перерахунком пенсії внаслідок зміни розрахункової величини для визначення посадових окладів та окладів за військовим званням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, не є тотожними правовідносинам щодо перерахунку пенсії колишнього працівника органів внутрішніх справ на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення, виданої у зв`язку з визнанням протиправними та нечинними положень постанови Кабінету Міністрів України № 103.

У цій справі підставою для перерахунку пенсії позивача було не запровадження нового нормативного розміру грошового забезпечення внаслідок зміни прожиткового мінімуму, а виконання судового рішення, яким відновлено порушене право позивача на належний розмір пенсії.

Відповідно, сам факт проведення такого перерахунку та збільшення внаслідок цього розміру пенсії не свідчить про наявність передбачених постановою № 713 підстав для припинення виплати щомісячної доплати.

Колегія суддів наголошує, що застосування правових висновків Верховного Суду має здійснюватися з урахуванням фактичних обставин конкретної справи та правової природи спірних правовідносин.

Водночас у справі, яка переглядається, встановлені обставини відповідають правовому підходу, викладеному Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22, щодо збереження права на щомісячну доплату за постановою № 713 у разі проведення перерахунку пенсії на виконання судового рішення, спрямованого на відновлення раніше порушеного права.

За таких обставин посилання апелянта на рішення Верховного Суду у зразковій справі № 400/6254/24 не спростовує висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Щодо доводів апелянта про збільшення розміру пенсії позивача більш ніж на 2000,00 грн колегія суддів зазначає таке.

Положення абзацу третього пункту 1 постанови № 713 не можуть застосовуватися ізольовано від мети прийняття зазначеного нормативно-правового акта.

Визначальним для вирішення питання про припинення щомісячної доплати є встановлення характеру проведеного перерахунку пенсії.

Якщо перерахунок пенсії проведено з метою відновлення порушеного права особи на належний розмір пенсії, а не внаслідок нового нормативного підвищення грошового забезпечення, збільшення пенсії більш ніж на 2000,00 грн не може саме собою свідчити про втрату права на доплату.

У цій справі відповідач не заперечує факту проведення перерахунку пенсії на виконання судового рішення, проте помилково ототожнює такий перерахунок із перерахунком, який відповідно до постанови № 713 виключає виплату щомісячної доплати.

Відтак доводи апеляційної скарги в цій частині ґрунтуються на неправильному застосуванні положень постанови № 713 до встановлених обставин справи.

Щодо обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Як установлено судом першої інстанції, відповідач припинив виплату позивачу щомісячної доплати відповідно до постанови № 713 та листом від 02 травня 2025 року відмовив у її поновленні.

За таких обставин визнання протиправними дій відповідача та покладення на нього обов`язку здійснити нарахування і виплату щомісячної доплати до пенсії є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача.

При цьому зазначений спосіб захисту не становить втручання у дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду України, оскільки за встановлених обставин відповідач зобов`язаний діяти відповідно до вимог чинного законодавства та здійснювати належні позивачу пенсійні виплати.

Колегія суддів також погоджується з визначеною судом першої інстанції датою, з якої належить поновити виплату щомісячної доплати, — 02 травня 2025 року, оскільки саме з цієї дати позивач просив здійснити відповідне нарахування та виплату, а відповідач листом від 02 травня 2025 року підтвердив відмову у поновленні доплати.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі відповідач не довів наявності передбачених законодавством підстав для припинення виплати позивачу щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови № 713.

Натомість матеріалами справи підтверджується, що перерахунок пенсії позивача проведено на виконання судового рішення з метою відновлення його порушеного права на належний розмір пенсійного забезпечення.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи правові висновки Верховного Суду щодо застосування постанови № 713 до правовідносин, пов`язаних із перерахунком пенсії на виконання судового рішення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, ґрунтуються на неправильному тлумаченні положень постанови № 713 та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення — без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві задоволенню не підлягає, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Т.Р. Вівдиченко

А.Ю. Кучма

Оригінал: reyestr.court.gov.ua