Рішення від 16 листопада 2026 р. у справі №756/7587/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 16 листопада 2026 р.

Справа: №756/7587/26

Суддя: Пукало А. В.

Справа № 756/7587/26

Провадження № 2/756/7113/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

17 листопада 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2283084 від 05.05.2025 у розмірі 34 369,99 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 05.05.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 2283084, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 7 000 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом. Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

26.11.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу № 261125/1, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.

За розрахунком позивача станом на 26.11.2025 заборгованість відповідача становить 34 369,99 грн, з яких 6 999,99 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 370 грн - заборгованість за процентами, 14 000 грн - штраф.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29.05.2026 відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2026 справу передано судді Пукалу А.В. Ухвалою від 18.08.2026 справу прийнято до провадження судді Пукала А.В.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав.

У позовній заяві позивач зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи. Обраний судом порядок розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін не позбавляє відповідача права подати заяву про перегляд заочного рішення в порядку ст. 284 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 05.05.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 2283084 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором E296 05.05.2025 о 17:03.

Умовами договору сторони погодили: суму кредиту - 7 000 грн (п. 1.2 договору), строк кредиту - 360 днів (п. 1.3 договору), фіксовану стандартну процентну ставку - 1% в день, яка застосовується у межах строку кредиту (пп. 1.5, 1.5.1 договору), знижену процентну ставку - 0,01% в день за умови сплати першого платежу у визначену договором дату (п. 1.5.2 договору), періодичність сплати процентів - кожні 15 днів відповідно до графіка платежів (п. 1.4 договору, додаток № 1 до договору). Денна процентна ставка на дату укладення договору становить 1% (п. 1.7.1 договору). Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (п. 3.1 договору). Кошти кредиту надаються шляхом їх перерахування на рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 (п. 2.1 договору). За невиконання зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів договором передбачено штраф у розмірі 1 050 грн на третій день прострочення та 210 грн за кожен день прострочення, починаючи з четвертого (пп. 6.4.1, 6.4.2 договору).

Зарахування коштів у розмірі 7 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 05.05.2025 підтверджено листом ТОВ «Пейтек» від 27.11.2025 № 20251126-1687 за номером транзакції 10a2b2d5-9033-43a0-b365-426c9bb0dff9.

19.05.2025 відповідач сплатив 10,51 грн, з яких 10,50 грн зараховано в погашення процентів, 0,01 грн - в погашення тіла кредиту; інших платежів відповідач не здійснював, що вбачається з розрахунку заборгованості за договором станом на 26.11.2025. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

26.11.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу № 261125/1, відповідно до умов якого до ТОВ «Новий колектор» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 2283084 від 05.05.2025, що підтверджується копією зазначеного договору та витягом з реєстру боржників до нього, підписаним директорами обох товариств кваліфікованими електронними підписами. Згідно з витягом з реєстру боржників (позиція № 1411) відступлено право вимоги заборгованості відповідача у розмірі 34 369,99 грн, з яких 6 999,99 грн - основний борг, 13 370 грн - проценти, 14 000 грн - штрафні санкції.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону (зокрема з використанням одноразового ідентифікатора), вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Згідно зі ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Договір факторингу № 261125/1 від 26.11.2025 у встановленому законом порядку недійсним не визнаний та відповідачем не оспорений (ст. 204 ЦК України), а тому позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд встановив, що заборгованість за тілом кредиту становить 6 999,99 грн (7 000 грн за вирахуванням 0,01 грн, сплачених 19.05.2025).

Проценти за користування кредитом нараховано за період з 20.05.2025 по 26.11.2025 (191 день) за стандартною процентною ставкою 1% в день, погодженою сторонами у п. 1.5.1 договору, на залишок тіла кредиту 6 999,99 грн, що становить 13 370 грн (70 грн х 191 день). Нарахування здійснено в межах строку кредиту, визначеного п. 1.3 договору, а тому заборгованість за процентами у розмірі 13 370 грн підлягає стягненню.

Щодо позовних вимог про стягнення 14 000 грн штрафу суд зазначає, що штраф є різновидом неустойки (ст. 549 ЦК України), яку кредитодавець нарахував на підставі пп. 6.4.1, 6.4.2 договору за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, що мало місце з 04.06.2025, тобто у період дії в Україні воєнного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався і триває на час розгляду справи.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки заявлений штраф нараховано за прострочення, що мало місце у період дії воєнного стану, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24).

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими. Доведеною є заборгованість у частині тіла кредиту в розмірі 6 999,99 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 13 370 грн, а всього 20 369,99 грн, яка підлягає стягненню з відповідача. У задоволенні решти позовних вимог, а саме штрафу в розмірі 14 000 грн, належить відмовити з наведених вище підстав.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн, на підтвердження яких надав договір про надання правничої допомоги № 07/24-НК від 02.07.2024, укладений з Адвокатським об`єднанням «Лекс Верітас», додаткові угоди до нього, звіт про виконану роботу від 04.05.2026 та платіжну інструкцію № 3720477834 від 04.05.2026 на суму 6 000 грн.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи ціну позову (34 369,99 грн), типовий характер спору та нескладність справи, фактичний обсяг наданих адвокатом послуг (формування запиту на розрахунок ціни позову, складення позовної заяви, підготовка додатків до неї, консультація), суд вважає обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розмір витрат на професійну правничу допомогу 5 000 грн.

Разом з тим позов задоволено частково - на суму 20 369,99 грн із заявлених 34 369,99 грн, тому відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2 963,34 грн (5 000 грн х 20 369,99 грн / 34 369,99 грн).

Позивач також поніс витрати на надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками засобами поштового зв`язку у розмірі 273,78 грн, що підтверджується квитанцією ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» № 2043320 від 04.05.2026. Такі витрати пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи (п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України), а тому відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 162,26 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що суд задовольняє позов частково у розмірі 20 369,99 грн, тобто 59,27% від ціни позову, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 577,92 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» заборгованість за кредитним договором № 2283084 від 05.05.2025 у розмірі 20 369,99 грн, судовий збір у розмірі 1 577,92 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 963,34 грн та витрати, пов`язані з надсиланням копії позовної заяви, у розмірі 162,26 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», ЄДРПОУ 43170298, адреса: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua