Рішення від 16 листопада 2026 р. у справі №756/8465/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 16 листопада 2026 р.

Справа: №756/8465/26

Суддя: Пукало А. В.

Справа № 756/8465/26

Провадження № 2/756/7553/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 98 934,53 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 01.05.2018 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 - послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води, які надаються на підставі публічних договорів приєднання, оприлюднених у встановленому порядку. Квартира АДРЕСА_1 під`єднана до внутрішньобудинкових систем тепло- та водопостачання, у зв`язку з чим відповідач є споживачем зазначених послуг.

Відповідач своєчасно не вносила плату за спожиті послуги, унаслідок чого станом на 28.02.2026 утворилася заборгованість, на яку позивач нарахував інфляційну складову, 3% річних та пеню.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 19 травня 2026 року визначено головуючого суддю Оболонського районного суду м. Києва Діденка Є.В.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 09.06.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 01 вересня 2026 року у зв`язку з призначенням судді Діденка Є.В. на посаду судді Вищого антикорупційного суду визначено головуючого суддю Оболонського районного суду м. Києва Пукала А.В.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02.09.2026 справу було прийнято до свого провадження.

У встановлений строк відповідач відзив на позов не подала.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 майно комунальної власності, повернуте з володіння ПАТ «Київенерго», закріплено за позивачем, а розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 позивачу видано ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії. Отже, з 01.05.2018 надання відповідних послуг здійснює позивач.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків, нарахування, які становлять предмет позову, здійснено за особовим рахунком НОМЕР_1 , відкритим щодо квартири АДРЕСА_1 , опалюваною площею 48,2 кв. м.

Заявлена до стягнення сума 98 934,53 грн складається із заборгованості за послугу з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 5 293,33 грн, інфляційної складової 2 880,65 грн і 3% річних 858,88 грн; заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 у розмірі 24 998,22 грн, інфляційної складової 4 459,51 грн, 3% річних 1 381,45 грн і пені 1 680,77 грн; заборгованості за послугу з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 у розмірі 45 489,72 грн, інфляційної складової 6 593,59 грн, 3% річних 2 052,32 грн і пені 2 496,99 грн; плати за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії у розмірі 634,20 грн та з постачання гарячої води у розмірі 114,90 грн.

Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні від 24.03.2026 № 148174077, наданим позивачем, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстрацію місця проживання за цією адресою здійснено у червні 2022 року.

Згідно з витягом з Єдиного державного демографічного реєстру від 01.06.2026 № 2815102, отриманим на запит суду, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .

Інших відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача, а так само про наявність у неї прав на квартиру АДРЕСА_3 , матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними; факт відсутності письмового договору про надання таких послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати (правова позиція Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, підтверджена постановою Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).

Разом з тим, обов`язок з оплати житлово-комунальних послуг виникає у споживача щодо конкретного об`єкта нерухомого майна, за яким такі послуги надаються.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб. Відповідно до ч. 3 ст. 9 цього Закону дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Отже, до предмета доказування у цій справі входить належність відповідача до кола споживачів послуг, наданих саме за тим об`єктом нерухомого майна, за яким нараховано заявлену до стягнення заборгованість.

Судом встановлено, що заборгованість нараховано за особовим рахунком, відкритим щодо квартири АДРЕСА_1 . Натомість відомості про зареєстроване місце проживання відповідача - як за витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва від 24.03.2026 № 148174077, наданим самим позивачем, так і за витягом з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманим на запит суду, - стосуються іншого житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_4 того самого будинку. Зазначені відомості отримано з двох незалежних одне від одного джерел і узгоджуються між собою.

Доказів того, що відповідач є власником (співвласником) квартири АДРЕСА_3 , користується нею за згодою власника або зареєстрована у ній, позивач суду не надав; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно матеріали справи не містять.

Наданий позивачем розрахунок відображає нарахування, здійснені самим позивачем за відкритим ним особовим рахунком, і сам по собі належності цього рахунку відповідачу не підтверджує.

Крім того, з витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва вбачається, що реєстрацію місця проживання відповідача здійснено у червні 2022 року, тоді як заборгованість нараховано за період з 01.05.2018. Обставин, які свідчили б про набуття відповідачем статусу споживача до зазначеного часу, позивач не довів.

Суд враховує, що відповідач відзиву не подала та розрахунку не спростувала. Проте принцип змагальності не створює для суду обов`язку вважати доведеною обставину, про яку стверджує сторона: така обставина має бути доведена позивачем і не може вважатися встановленою лише тому, що інша сторона її не спростувала (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявності у відповідача обов`язку з оплати заборгованості, нарахованої за особовим рахунком НОМЕР_1 , а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії - відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», ЄДРПОУ 40538421, адреса: м. Київ, пл. Івана Франка, 5.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя Андрій ПУКАЛО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua