Суд: Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №130/1484/26
Суддя: Заярний А. М.
1-кп/130/214/2026
130/1484/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.11.2026 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонн ий суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020130000112 від 19.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженця та жительки АДРЕСА_1 , розлученої, непрацюючої, із незакінченою вищою освітою, не військовозобов`язаної, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
також за участі сторін кримінального провадження – прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
УСТАНОВИВ:
I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Згідно ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівниками правоохоронних органів є, у тому числі, працівники Національної поліції.
З урахуванням вимог ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», інспектор сектору реагування патрульної Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_5 виконує функції офіційних представників органу виконавчої влади, які служать суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, тобто являються службовими особами правоохоронного органу – представниками влади, на яких положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладаються наступні обов`язки: діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати права і свободи людини.
У відповідності до ч. 3 ст. 18 КК України, примітки 1 до ст. 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом чи законом.
Таким чином, інспектор сектору реагування патрульної Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_5 відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою, оскільки постійно здійснюють функції представників влади.
Так, інспектор сектору реагування патрульної Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_5 в період часу з 06:00 19.03.2026 по 17:00 19.03.2026 відповідно до наказу начальника Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, здійснював патрулювання на території обслуговування Жмеринського РВП, на службовому автомобілі марки «Renault» моделі «Duster», державний номерний знак НОМЕР_1 .
У ході патрулювання близько 15:30 19.03.2026 поруч з селом Леляки Жмеринського району Вінницької області, по польовій дорозі між населеними пунктами Жмеринка Жмеринського району Вінницької області та села Леляки Жмеринського району Вінницької області, вказаним працівником поліції за порушення п. 2.3.в Правил дорожнього руху було зупинено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 .
Під час спілкуванням працівником поліції із ОСОБА_3 , у останньої виявлено ознаки сп`яніння, у зв`язку з чим їй було запропоновано в установленому порядку пройти тестування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, на що ОСОБА_3 відмовилась.
Надалі, з метою не притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, остання, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, діючи умисно, 19.03.2026 приблизно о 16:12, запропонувала ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 300 доларів США, тим самим висловила пропозицію про надання неправомірної вигоди, за прийняття незаконного рішення про не притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення нею вищевказаного адміністративного правопорушення, а після відмови працівника поліції, ОСОБА_3 неодноразово висловлювала пропозицію про надання неправомірної вигоди, а також демонструвала наявність грошових коштів до приїзду слідчо-оперативної групи.
II. Стаття (частина) закону України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, обвинувачена ОСОБА_3 визнається судом винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 1 статті 369 Кримінального кодексу України, тобто пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
III. Позиція обвинуваченого.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчинені інкримінованого їй злочину визнала повністю та пояснила, що злочин вчинив за указаних в обвинувальному акті обставин. Також пояснила, що 19.03.2026 поруч з селом Леляки Жмеринського району Вінницької області, коли вона рухалась на автомобілі по польовій дорозі, її було зупинено екіпажом працівників поліції. Під час спілкуванням працівником поліції у неї було виявлено ознаки сп`яніння, у зв`язку з чим їй було запропоновано пройти тестування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, на що вона відмовилась. Аби уникнути відповідальності, вона запропонувала інспектору поліції неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 300 доларів США, а після відмови працівника поліції, ОСОБА_3 неодноразово висловлювала пропозицію про надання неправомірної вигоди, а також демонструвала наявність грошових коштів до приїзду слідчо-оперативної групи.
У вчиненому розкаюється. Просила суворо не карати, обмежитись мінімальним штрафом.
ІV. Позиція суду щодо порядку розгляду справи.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Водночас, відповідно до частин 1 та 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
При цьому, згідно з ч. 6 цієї статті, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Оскільки обвинувачена ОСОБА_3 під час судового розгляду в повному обсязі визнав свою винуватість в інкримінованому їй злочині, який передбачений ч. 1 ст. 369 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, прокурор ОСОБА_4 вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і здійснювати судовий розгляд на підставі ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись лише допитом обвинуваченої, дослідженням характеризуючи даних відносно обвинуваченої, документів щодо судових витрат та речових доказів. Обвинувачена з такою позицією прокурора погодилась.
Суд, ураховуючи повне визнання вини обвинуваченою, заслухавши думки учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обмежився лише допитом обвинуваченої, дослідженням характеризуючих даних на обвинувачену, а також документів щодо судових витрат та речових доказів.
При цьому судом з`ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, виходячи з аналізу обвинувального акту, допитавши обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, що характеризують особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого їй злочину за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
V. Обставини які пом`якшують або обтяжують покарання.
При визначенні обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_6 суд враховує роз`яснення, надані у абзаці 1 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2013 «Про практику призначення судами кримінального покарання». Тобто суд при встановлені обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання є самостійним та незалежним від наведених чи не наведених в обвинувальному акті обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.
Щире розкаяння характеризується суб`єктивним ставленням винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
На підставі ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає її щире каяття, а також те, що вона добровільно, аби спокутати свою провину перерахувала на потреби ЗСУ 8000 грн.
Обставин, які передбачені ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
VI. Мотиви призначення покарання.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого визнається винуватим обвинувачений, згідно ст. 12 КК України кваліфікується як нетяжкий злочин.
Щодо особи обвинуваченої, ОСОБА_3 громадянка України, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, розлучена, має на утриманні неповнолітнього сина, якого утримує та виховує сама. Офіційно не працює. У лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває та за лікуванням не зверталася.
Отже, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченою, особу винного та наявність обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують її покарання, а також беручи до уваги те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, а тому суд прийшов до висновку призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу. Оскільки на думку суду, за встановлених обставин, а також враховуючи позитивну посткримінальну поведінку обвинуваченої, таке покарання буде відповідати його загальній меті та справедливим, а застосування більш суворішого покарання, наразі є недоцільним.
VII. Рішення щодо речових доказів.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України. У обвинуваченої було вилучено 100 доларів США, які їй було повернуто під розписку слідчим 29.04.2021, які підлягають конфіскації у дохід держави.
VІІІ. Рішення про відшкодування процесуальних витрат
Судові витрати відсутні.
ІX. Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Запобіжний захід обвинуваченої не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись статтями 369, 373, 374 КПК України, Суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч.1 ст. 369 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот ) гривень.
Речові докази: 100 доларів США конфіскувати в дохід держави.
Вирок суду, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_7
Оригінал: reyestr.court.gov.ua