Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №725/8873/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Суд: Чернівецький районний суд міста Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №725/8873/26

Суддя: Піхало Н. В.

Єдиний унікальний номер 725/8873/26

Номер провадження 2/725/2387/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2026 року

Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючої судді Піхало Н.В.

за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що 16 квітня 2013 року вона уклала шлюб з відповідачем, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, про що складений відповідний актовий запис №425.

Від вказаного шлюбу у них із відповідачем народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із нею та перебувають на її утриманні.

Також зазначала, що діти повинні були забезпечені належним рівнем життям необхідним для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, та такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум.

При цьому вказувала, що відповідач добровільно не виконує свій батьківський обов`язок, матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, інших дітей та непрацездатних батьків на утриманні немає.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач добровільно аліменти не сплачує, однак є працездатним, отримує дохід й відповідно має можливість та зобов`язаний надавати їй грошову допомогу на утримання дітей, просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зменшивши заявлені позовні вимоги, у твердій грошовій сумі у розмірі по 3000 грн. 00 коп. на кожну дитину, починаючи з моменту звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак через канцелярію суду від її представника ОСОБА_5 надійшла заява, в якій просила розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак через канцелярію суду від його представника ОСОБА_6 надійшла заява, в якій вказала, що позовні вимоги визнають та не заперечують щодо стягнення у твердій грошовій сумі у розмірі по 3000 грн. 00 коп. на кожну дитину, а також просила суд зменшити розмір витрат на надання правничої допомоги до 5 000 гривень.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, ч.1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того, відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, №3 вказано, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Судом встановлено, що з 16 квітня 2013 року сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, про що складений відповідний актовий запис №425.

При цьому, на даний час шлюб між сторонами не розірвано.

Також з матеріалів справи убачається, що від вказаного шлюбу у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із нею та перебувають на її утриманні. Батьками дітей вказані: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (а.с.9-10).

Однак, як вказувала позивачка, відповідач добровільно не виконує свій батьківський обов`язок, матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, інших дітей та непрацездатних батьків на утриманні немає й відповідно доказів на спростування вказаного не надано.

Крім того судом встановлено, що відповідач працездатний, має постійний заробіток, а тому зобов`язаний брати участь в утриманні дітей.

Так, ст. 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Зокрема, судом в ході розгляду справи встановлено, що діти сторін проживають разом із позивачкою (а.с.8), знаходиться на її утриманні.

При цьому, між сторонами не було досягнуто домовленості щодо добровільної сплати відповідачем аліментів на утримання їхніх спільних дітей.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині стягнення аліментів, оскільки відповідач як батько зобов`язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дітей.

Крім того, визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню на користь позивача на утримання дітей, суд виходить з наступного.

Так, ч. 1 ст. 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини , стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів , наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина , наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав , доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів , інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При визначенні розміру аліментів відповідно до ст. 182 СК України суд, враховує те, що відповідач ОСОБА_2 визнав фактично заявлений позов в частині визначення розміру аліментів, є працездатною особою, має постійний заробіток, а тому спроможний платити аліменти на утримання малолітніх дітей в розмірі заявлених позовних вимог, а саме у розмірі по 3000 грн. 00 коп. на кожну дитину, починаючи з моменту звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття, що також не заперечується й представником відповідача, які подали на адресу суду відповідну заяву про визнання позову.

За таких обставин, позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей є обґрунтований та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивачки про стягнення із відповідача на її користь витрат на правничу допомогу, які складаються із витрат на оплату правової допомоги згідно попереднього розрахунку в сумі 12 000 грн., то суд зазначає наступне.

Так, положеннями ЦПК України визначено види судових витрат.

Зокрема, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Як убачається з матеріалів справи, представником ОСОБА_1 був адвокат Якобишена Т.Д., яка діяла на підставі договору про надання правничої допомоги №77 від 25.08.2026 року (а.с.13-14).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу було подано попередній (орієнтований) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу з детальним описом робіт (наданих послуг) на суму 12 000 грн. Усі вищевказані витрати були пов`язані із розглядом саме цієї справи.

Положеннями ст.137 ЦПК України регламентовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану з справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Зокрема, у наданих суду письмових поясненнях відповідач зазначав на те, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним та таким, що не відповідає критеріям розумності та реальності адвокатських витрат. Звертав увагу на те, що заявлені витрати не відповідають рівню складності справи та не відповідають принципу співрозмірності.

Так, згідно вимог ч.5 ст.137 ЦПК України у разі дотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Даючи оцінку зазначеним вище аргументам, наведеним у запереченнях, суд враховує їх з огляду на складність справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах, ціну позову та її значення для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, й відповідно, приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000 гривень є неспіввмірними та підлягають зменшенню до 5 000 гривень.

За правилами ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 84, 180-184, 191 СК України, ст.ст. 189-200, 258-273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 . РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання їх малолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 3000 грн. 00 коп. на кожну дитину щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 вересня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 . РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 . РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Піхало Н.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua