Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №520/6142/26
Суддя: Подобайло З.Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2026 р.Справа № 520/6142/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2026, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., повний текст складено 10.09.26 по справі № 520/6142/26
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 , в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 по справі № 520/34747/24;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 по справі № 520/34747/24.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення суду відповідач здійснив нарахування грошового забезпечення, водночас безпідставно утримав військовий збір за ставкою 5%.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2026 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 по справі № 520/34747/24.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3.5 % від суми грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 по справі № 520/34747/24.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2026 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що остаточною датою закінчення проходження військової служби позивачем є 01.10.2024 відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 30.09.2024 № 1319-ОС. Таким чином, на момент нарахування та виплати коштів на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду 07.07.2025 по справі № 520/34747/24 позивач не був військовослужбовцем та належав до платників, зазначених у п.п. 1 п. 1.1 ст. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Спірний дохід отриманий позивачем на підставі рішення суду, а не як грошове забезпечення під час проходження служби. Відповідно, така виплата включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується військовим збором на загальних підставах. За таких обставин, відповідачем правомірно утримано військовий збір у розмірі 5 % від суми, виплаченого позивачу грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/34747/24.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом установлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 проходила військову службу та перебувала на грошовому забезпеченні з січня 2020 по листопад 2022 включно в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 у справі № 520/34747/24 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) з приводу використання протягом 29.01.2020 - 18.11.2022 під час нарахування та виплати ОСОБА_1 усіх видів грошового забезпечення військовослужбовця показника прожиткового мінімуму для працездатної особи – 1 762.00 грн.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 усі види фактично одержаного грошового забезпечення військовослужбовця протягом 29.01.2020 - 31.12.2020, обчислені із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи – 2 102.00 грн з урахуванням раніше проведених платежів.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 усі види фактично одержаного грошового забезпечення військовослужбовця протягом 01.01.2021 - 31.12.2021, обчислені із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи – 2 270.00 грн з урахуванням раніше проведених платежів.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 усі види фактично одержаного грошового забезпечення військовослужбовця протягом 01.01.2022 - 18.11.2022, обчислені із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи – 2 481.00 грн з урахуванням раніше проведених платежів.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) з приводу використання під час нарахування та виплати ОСОБА_1 виду грошового забезпечення - грошова допомога на оздоровлення за 2020 рік, 2021 рік та за 2022 рік; виду грошового забезпечення - матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 показника прожиткового мінімуму для працездатної особи – 1 762.00 грн.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 виду грошового забезпечення - грошова допомога на оздоровлення за 2020 рік, 2021 рік та 2022 рік, обрахованого із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи – 2 102.00 грн, 2 270.00 грн та 2 481.00 грн відповідно з урахуванням раніше проведених платежів.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 виду грошового забезпечення - матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, обрахованого із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи – 2 481.00 грн з урахуванням раніше проведених платежів.
Позов у решті вимог залишено без задоволення.
19.12.2025 відповідач на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 по справі № 520/34747/24 здійснив нарахування грошового забезпечення на суму 244 268.91 грн та виплату грошового забезпечення на загальну суму 232 055.46грн, одночасно з утриманням нарахованої суми військового збору за ставкою 5 %, що становить у грошовому еквіваленті 12 213.45 грн, що підтверджується розрахунком грошового забезпечення.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо застосування до позивача під час виконання рішення по справі № 520/34747/24 ставки військового збору у розмірі 5 %, звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно надмірно утримав 3,5 відсотки військового збору (5 % замість 1.5 %) з грошового забезпечення позивача виплаченого на виконання рішення суду.
Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, зо за приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Як слідує з підпункту 163.1.1 пункту 163.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Так, відповідно до Закону України № 4015-IX від 10.10.2024 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (набрав чинності 01.12.2024) збільшено ставку військового збору з 1.5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб.
При цьому, Законом України № 4113 від 04.12.2024 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1.5 відсотка.
Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 4113 від 04.12.2024 зміни до пунктів 16-1 і 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовуються з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» від 10.10.2024 № 4015-IX.
З огляду на те, що Закон України № 4015-IX від 10.10.2024 набрав чинності 01.12.2024, то зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України внесені Законом України № 4113 від 04.12.2024 щодо ставки військового збору у розмірі 1.5 відсотка застосовуються з 01.12.2024.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2025 відповідач на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 по справі № 520/34747/24 здійснив нарахування грошового забезпечення на суму 244 268.91 грн та виплату грошового забезпечення на загальну суму 232 055.46грн, одночасно з утриманням нарахованої суми військового збору за ставкою 5 %, що становить у грошовому еквіваленті 12 213.45 грн, що підтверджується розрахунком грошового забезпечення.
Однак, до такого доходу позивача, в силу положень Податкового кодексу України, має застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1.5 відсотка.
За таких обставин, дії відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого грошового забезпечення, є протиправними.
Крім того, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.
За таких обставин, відповідач безпідставно надмірно утримав 3.5 відсотки військового збору (5% замість 1,5%) з виплаченого грошового забезпечення позивача, що складає 8 549.41 грн.
Натомість 1.5 відсотки військового збору у розмірі 3 664.04 грн утримано правомірно.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 по справі № 520/34747/24 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3.5 % від суми грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 по справі № 520/34747/24.
Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2026 по справі № 520/6142/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий М.О. Семененко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua