Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №753/2189/24
Суддя: Стрижеус Анатолій Миколайович
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2026 року м. Київ
Справа № 753/2189/24
Провадження № 22-ц/824/5133/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д.,Шкоріної О.І.
секретаря: Узлій М.М.
сторони: позивач Публічне акціонерне товариства
Акціонерний банк «Укргазбанк»
відповідачі ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , подану адвокатом Кравченко Ксенією Миколаївною, на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу житлового приміщення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу жилого приміщення.
Позов мотивований тим, що 25 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Укргазбанк» (далі - ВАТ «Укргазбанк»), правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 76/2008, відповідно до умов якого кредитор надав на умовах визначених цим договором позичальнику кредит в розмірі 96 000,00 дол. США, а позичальник зобов`язався повернути кредит у повному обсязі у визначений договором строк до 24 квітня 2018 року згідно графіку погашення кредиту та сплачувати 14,0 % річних за користування кредитом. З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань за цим кредитним договором між ВАТ «Укргазбанк», ОСОБА_1 і ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки № 76/2008 без оформлення заставної від 25 квітня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигвінцевою Л. В. і зареєстрований у реєстрі за № 54. Відповідно до умов договору іпотеки ОСОБА_1 і ОСОБА_4 передали іпотекодержателю ВАТ «Укргазбанк» квартиру АДРЕСА_1 , яка належала в рівних частинах на праві власності ОСОБА_1 і ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 04 лютого 1998 року і зареєстрованого у Бюро технічної інвентаризації м. Києва за № 39292. Предмет іпотеки забезпечував виконання грошових зобов`язань ОСОБА_2 перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за укладеним кредитним договором.
Позивач виконав свої зобов`язання і передав ОСОБА_2 вказану грошову суму, однак останній не здійснював платежів щодо погашення кредиту, чим порушив взяті на себе зобов`язання. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2013 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13 листопада 2013 року, стягнено солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_5 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість по кредиту та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором про надання кредиту від 25 квітня 2008 року в сумі 139 962,84 дол. США і 488 598 ,34 грн звернено стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 і належить на праві приватної власності в рівних долях ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною продажу в розмірі 90 % від вартості предмета іпотеки, визначеної суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.
Позивач вказував, що 08 вересня 2021 року на його адресу надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу Київської області Телявського А. М. від 12 жовтня 2020 року про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку із смертю
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Після смерті ОСОБА_4 залишилась 1/2 частина нерухомого майна: квартира АДРЕСА_1 та невиконані кредитні зобов`язання в розмірі 160 218,23 дол. США і 524 548,34 грн за кредитним договором від 25 квітня 2008 року № 76/2008. ПАТ АБ «Укргазбанк» направило до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори вимогу до спадкоємців про погашення боргу та просило повідомити банк про коло спадкоємців померлого, їх частки у спадщині та про осіб, яким видані свідоцтва про право на спадщину. Листом від 01 червня 2022 року Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора повідомила, що спадкові справи не заводились.
Згідно відомостей з Реєстру територіальної громади м. Києва станом на 16 листопада 2019 року зареєстрованими в квартирі, що є предметом іпотеки, є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 . Таким чином, зареєстровані в квартирі особи, які є дружиною та дітьми спадкодавця, фактично прийняли спадщину на підставі частини третьої статті 1268 ЦК України, однак вони не звернулися до нотаріальної контори та не отримують свідоцтва про право на спадщину.
ПАТ АБ «Укргазбанк» просило в рахунок погашення перед банком існуючої заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу його з прилюдних торгів.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року позов ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу житлового приміщення задоволено частково.
В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором від 25 квітня 2008 року № 76/2008, укладеним між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_2 , на підставі договору іпотеки від 25 квітня 2008 року № 76/2008 без оформлення заставної, укладеного між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигвінцевою Л. В., зареєстрованого у реєстрі за №54, в розмірі 160 218,23 дол. США і 524 548,34 грн, з яких: 49 154,00 дол. США - заборгованість по кредиту строкова, 41 284,74 дол. США - заборгованість по кредиту прострочена, 429,62 дол. США - заборгованість по процентах прострочена, 48 668,94 дол. США - заборгованість по процентах прострочена, 233 133,19 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 255 465,15 грн - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів, 35 950,00 грн - штраф за порушення умов договору іпотеки, 20 680,93 дол. США - 3 % річних від суми боргу за тілом кредиту та процентами, стягнутої за рішенням суду, звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме: на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 04 лютого 1998 року, право власності зареєстроване в Бюро технічної інвентаризації м. Києва 09 лютого 1998 року і записане в реєстрову книгу за № 39272, яка перейшла у спадок до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 шляхом проведення прилюдних торгів на підставі Закону України «Про виконавче провадження» за ціною, що буде визначена при примусовому виконанні рішення суду, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна на час проведення виконавчих дій.
Згідно пункту 2 частини сьомої статті 265 ЦПК України відстрочено виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування на підставі пункту 5-2 Прикінцевих положень Закону України «Про іпотеку».
Стягнено з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в рівних частках з кожного на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 98 494,22 грн судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що зареєстровані в квартирі особи, які є дружиною та дітьми спадкодавця, фактично прийняли спадщину на підставі частини третьої статті 1268 ЦК України, однак вони не звернулися до нотаріальної контори та не отримують свідоцтва про право на спадщину.
Суд зазначив, що спадкоємці, знаючи про заборгованість спадкодавця перед позивачем, не повідомляють ПАТ АБ «Укргазбанк» про відкриття спадщини, не отримують свідоцтво про право на спадщину, не задовольняють вимоги кредитора шляхом сплати одноразовим платежем суми заборгованості за кредитним договором.
Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі. Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 цього Кодексу.
Суд уважав, що ПАТ АБ «Укргазбанк» на свій розсуд вибрав спосіб захисту, перебачений законом, і вправі вимагати з відповідачів саме звернення стягнення на предмет іпотеки суми заборгованості за кредитним договором, оскільки обов`язок спадкоємців боржника перед позикодавцем (кредитором) спадкодавця полягає у поверненні сум за кредитом та іншими нарахуваннями за кредитом, що виникли до дня смерті спадкодавця, але в межах вартості одержаного у спадок майна та відповідно до розміру часток кожного з них.
Суд дійшов висновку, що в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором від 25 квітня 2008 року № 76/2008, укладеним між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_2 , на підставі договору іпотеки від 25 квітня 2008 року № 76/2008 без оформлення заставної, укладеного між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_4 і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигвінцевою Л. В., зареєстрованого у реєстрі за № 54, в розмірі 160 218,23 дол. США і 524 548,34 грн, з яких: 49 154,00 дол. США - заборгованість по кредиту строкова, 41 284,74 дол. США - заборгованість по кредиту прострочена, 429,62 дол. США - заборгованість по процентах прострочена, 48 668,94 дол. США - заборгованість по процентах прострочена, 233 133,19 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 255 465,15 грн - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів, 35 950 грн - штраф за порушення умов договору іпотеки, 20 680,93 дол. США - 3 % річних від суми боргу за тілом кредиту та процентами, стягнутої за рішенням суду, необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 04 лютого 1998 року, право власності зареєстроване в Бюро технічної інветаризації м. Києва 09 лютого 1998 року і записане в реєстрову книгу за № 39272, яка перейшла у спадок до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 шляхом проведення прилюдних торгів на підставі Закону України «Про виконавче прповадження» за ціною, що буде визначена при примусовому виконанні рішення суду, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна на час проведення виконавчих дій.
Суд дійшов висновку про відстрочення виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування на підставі пункту 5-2 Прикінцевих положень Закону України «Про іпотеку».
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 року заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року залишено без задоволення.
01 грудня 2025 року представник ОСОБА_3 - адвокат Кравченко К. М. подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_3 та ухвалити нове судове рішення яким відмовити у задоволені позовних вимог до ОСОБА_3 посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неправильній оцінці доказів, наявних у матеріалах справи і як наслідок неправильних висновків суду, що в сукупності призвело до неправильного застосування норм матеріального права при порушенні норм процесуального права.
Іншими сторонами по справі заочне рішення не оскаржувалось.
21 січня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ПАТ АБ «Укргазбанк» адвоката Слісаренко Л.Л. в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення без змін.
В судовому засіданні представник ОСОБА_3 адвокат Сухомлінова Н.І., відповідач ОСОБА_1 , підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник ПАТ АБ «Укргазбанк» адвокат Слісаренко Л.Л. в режимі відеоконференцзв`язку, проти доводів апеляційної скарги заперечувала.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Оскільки заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу житлового приміщення, в іншій частині оскаржуване судове рішення відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України апеляційний суд не перевіряє.
Встановлено, що 25 квітня 2008 року між ВАТ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 76/2008, відповідно до умов якого кредитор надав на умовах визначених цим договором позичальнику кредит в розмірі 96 000,00 дол. США, а позичальник зобов`язався повернути кредит у повному обсязі у визначений договором строк до 24 квітня 2018 року згідно графіку погашення кредиту та сплачувати 14,0 % річних за користування кредитом.
З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань за цим кредитним договором між ВАТ «Укргазбанк», ОСОБА_1 і ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки № 76/2008 без оформлення заставної від 25 квітня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигвінцевою Л. В. і зареєстрований у реєстрі за № 54. Відповідно до умов якого іпотекодателями ОСОБА_1 і ОСОБА_4 передано іпотекодержателю ВАТ «Укргазбанк» квартиру АДРЕСА_1 , яка належала в рівних частинах на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 04 лютого 1998 року і зареєстрованого у Бюро технічної інвентаризації м. Києва за № 39292.
Предмет іпотеки сторони оцінили в 719 000,00 грн. Сторони визначили початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 90 % від вартості предмету іпотеки, визначеної суб`єктом оціночної діяльності відповідно законодавства України (пункт 2.2 іпотечного договору).
Позивач виконав свої зобов`язання і передав ОСОБА_2 грошову суму, однак останній не здійснював платежів щодо погашення кредиту, чим порушив взяті на себе зобов`язання.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2013 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 листопада 2013 року, стягнено солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_5 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість по кредиту та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором про надання кредиту від 25 квітня 2008 року в сумі 139 962,84 дол. США і 488 598,34 грн звернено стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності в рівних долях ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною продажу в розмірі 90 % від вартості предмета іпотеки, визначеної суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.
08 вересня 2021 року на адресу позивача надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу Київської області Телявського А. М. від 12 жовтня 2020 року про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Після смерті ОСОБА_4 залишилась 1/2 частина нерухомого майна: квартира АДРЕСА_1 та невиконані кредитні зобов`язання в розмірі 160 218,23 дол. США і 524 548,34 грн за кредитним договором від 25 квітня 2008 року № 76/2008.
ПАТ АБ «Укргазбанк» направив до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори вимогу до спадкоємців про погашення боргу та просив повідомити банк про коло спадкоємців померлого, їх частки у спадщині та про осіб, яким видані свідоцтва про право на спадщину.
Листом від 01 червня 2022 року Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора повідомила, що спадкові справи не заводились.
Згідно відомостей з Реєстру територіальної громади м. Києва наданої Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією від 10 лютого 2025 року, станом на 16 листопада 2019 року зареєстрованими у квартирі АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 .
Станом на 02 жовтня 2023 року заборгованість позичальника перед банком становить 160 218,23 дол. США і 524 548,34 грн, з яких: 49 154,00 дол. США - заборгованість по кредиту строкова, 41 284,74 дол. США - заборгованість по кредиту прострочена, 429,62 дол. США - заборгованість по процентах прострочена, 48 668,94 дол. США - заборгованість по процентах прострочена, 233 133,19 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 255 465,15 грн - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів, 35 950,00 грн - штраф за порушення умов договору іпотеки, 20 680,93 дол. США - 3 % річних від суми боргу за тілом кредиту та процентами, стягнутої за рішенням суду.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право
в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
У частині першій статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, права
й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором (пункти 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17 (провадження № 12-89гс19)).
Способами захисту суб`єктивних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 90), від 15 вересня 2020 року у справі
№ 469/1044/17 (пункт 68)).
Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14) та від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (пункт 40)).
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки (частина друга статті 23 Закону України «Про іпотеку»).
Отже, в разі вибуття заставного майна із власності іпотекодавця, в тому числі в порядку спадкування, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на майно.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України
від 03 лютого 2016 року в справі № 6-2026цс16 та підтримана Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц.
Відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.
Стаття 33 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Встановлено, що з метою захисту свої прав ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки (справа №2-506/12).
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2013 року у справі №2-506/12), яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13 листопада 2013 року, стягнено солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_5 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість по кредиту та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором про надання кредиту від 25 квітня 2008 року в сумі 139 962,84 дол. США і 488 598,34 грн звернено стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності в рівних долях ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною продажу в розмірі 90 % від вартості предмета іпотеки, визначеної суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.
В подальшому банк звернувся з виконавчим листом, виданим 04.04.2014 на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2013 року, до примусового виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (ВП НОМЕР_1).
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Григорян О.Г. від 26.06.2015, виконавчий лист повернуто стягувачу.
08 вересня 2021 року на адресу позивача надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу Київської області Телявського А. М. від 12 жовтня 2020 року про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4
10.06.2022 року приватним виконавцем на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2013 року, відкрито виконавче провадження НОМЕР_2.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 14 липня 2020 року № 8-р/2020 положення частини першої статті 23 Закону України «Про іпотеку» не порушують розумного балансу між правами та інтересами іпотекодержателя (кредитора) і іпотекодавця (набувача іпотечного майна). До того ж факт обізнаності набувача іпотечного майна щодо перебування нерухомого майна в іпотеці не має істотного значення, адже відчуження предмета іпотеки іпотекодавцем за згодою або без згоди іпотекодержателя жодним чином не припиняє іпотеки. Водночас набувач іпотечного майна, до відома якого не доведено інформацію про те, що нерухоме майно є предметом іпотеки, володіє достатніми засобами юридичного захисту, передбаченими чинним законодавством України, у разі порушення його конституційного права власності, а також вимог закону при вчиненні правочину.
Зміна власника обтяженого іпотекою майна після ухвалення судом рішення про звернення стягнення на це майно, не свідчить про необхідність повторного доведення кредитором у судовому порядку наявності в нього відповідного права і не може бути підставою для звернення з новим позовом до нового власника.
Подібний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 09 липня 2019 року у справі № 916/1645/18.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2021 року у справі № 619/852/20 (провадження № 61-10273св21) вказано:
«Дійсно за наявності чинного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, повторне звернення стягнення судом на той самий предмет іпотеки і з тих самих підстав, нормами чинного законодавства України не передбачено.
Разом з тим, зазначене правило розповсюджується на випадки коли іпотекодержатель за наявності чинного судового рішення повторно звертається до суду з позовом про звернення стягнення предмет іпотеки, або у випадку проведення реконструкції іпотечного майна, проведення щодо нього самочинного будівництва (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), або зміни його власника після ухвалення відповідного судового рішення про звернення стягнення та це майно.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах
від 08 серпня 2018 року у справі № 711/4423/16-ц (провадження № 61-1509св18), від 08 серпня 2018 року у справі № 703/5083/15-ц (провадження № 61-1514св18), від 30 жовтня 2019 року у справі № 207/1271/15-ц (провадження № 61-8609св18), від 12 березня 2020 року у справі № 626/1706/16-ц (провадження № 61-6961св18) від 03 червня року у справі № 459/2930/15-ц (провадження № 61-39823св18) та від 24 червня 2021 року у справі №335/7782/18 (провадження № 61 -130св21).
По своїй суті процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу відповідного суб`єкта, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним правонаступництвом, оскільки воно може мати місце в тих випадках, коли права та/або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення внаслідок тих чи інших юридичних фактів переходять до правонаступника.
У постанові від 01 вересня 2021 року в справі № 522/6949/15-ц (провадження № 61-11964св20) Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для процесуального правонаступництва прав та обов`язків боржника під час виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки на момент ухвалення такого рішення суду, власником іпотечного майна вже була інша особа, відмінна від особи, яка, на думку кредитора, повинна була відповідати за пред`явленим позовом».
Оскільки за обставин цієї справи існує рішення суду, яким звернено стягнення на іпотечне майно, ухвалене до відкриття спадщини на обтяжене іпотекою майно, після якого відбулась заміна іпотекодавця, зазначене може бути підставою для заміни боржника у виконавчому провадженні, а не для звернення з новим позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки до нового власника.
За таких обставин, у задоволенні позову ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу житлового приміщення слід відмовити із наведених мотивів.
Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення
у відповідній частині або зміни судового рішення є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина друга статті 376 ЦПК України).
Зважаючи на те, що обставини справи встановлені судом не повно, допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року в частині позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу житлового приміщення підлягає скасуванню з ухваленням у справі в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року в оскаржуваній частині та ухвалення у справі в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову, судові витрати понесені ОСОБА_3 в сумі 24224 грн. зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід стягнути з ПАТ АБ «Укргазбанк» на його користь.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану адвокатом Кравченко Ксенією Миколаївною, задовольнити.
Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу житлового приміщення скасувати і ухвалити у справі в цій частині нове судове рішення.
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу житлового приміщення відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на користь ОСОБА_3 24244 грн. судових витрат, понесених у зв?язку з поданням апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua