Суд: Чортківський районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №608/1865/26
Суддя: Запорожець Л. М.
Копія:
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" листопада 2026 р. Справа № 608/1865/26
Номер провадження2/608/1066/2026
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Запорожець Л. М.
за участю секретаря с/з Фаштиковської М.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 1 м. Чорткова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Калінніков Максим Олександрович, до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В :
23 червня 2026 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Каліннікова М. О. звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В позовній заяві вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 . Після його смерті залишилося спадкове майно, а саме 1/5 частина житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що у шестимісячний строк не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки вважала, що вже прийняла спадщину. На день смерті батька вона постійно проживала разом з ним за вказаною адресою, а після його смерті вступила в управління спадковим майном, користувалася та розпоряджалася частиною житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
У травні 2026 року позивач звернулася до Чортківської державної нотаріальної контори для оформлення спадкових прав, проте нотаріус роз`яснив, що строк для прийняття спадщини пропущено, і рекомендував вирішити це питання в судовому порядку.
Позивач вважає причини пропуску строку поважними і просить визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду письмові клопотання, у яких позовні вимоги визнали в повному обсязі, зазначили, що на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 не претендують, і просили розглядати справу без їх участі.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження. Справи у спорах щодо спадкування не можуть розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження в силу пункту 2 частини четвертої статті 274 ЦПК України.
Представник позивача, адвокат Калінніков М.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити з підстав, що викладені у позовній заяві.
Відповідачі в судове засідання не з`явилися, подали клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 12 листопада 2018 року.
Позивач ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про народження. Зміну прізвища позивача підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу.
Згідно зі свідоцтвом про право власності від 22 червня 2002 року спадкодавцю належала 1/5 частина житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .
Заповіту спадкодавець не складав. Спадкова справа до майна померлого не заводилася.
Згідно з довідкою Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області від 07 травня 2026 року № 322 спадкодавець був зареєстрований у селі Калинівщина Чортківського району Тернопільської області. Разом з ним на день смерті були зареєстровані його внучаті племінниці ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Роз`ясненням Чортківської державної нотаріальної контори від 08 травня 2026 року № 102/01-16 позивачу повідомлено про пропуск строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду.
Обставини того, що після смерті батька позивач фактично користувалася та розпоряджалася спадковим майном, позивач навела у позовній заяві. Відповідачі, які були зареєстровані разом зі спадкодавцем, ці обставини не заперечили та визнали позов у повному обсязі.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтями 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до частини першої статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1269 та частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до частини другої статті 1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 зазначила, що поважність причин пропуску строку суд оцінює з урахуванням тривалості пропуску, розумності, добросовісності та справедливості. Велика Палата наголосила, що жорсткість підходу до визначення додаткового строку зумовлена необхідністю забезпечити правову визначеність і не допустити непропорційного втручання в права спадкоємців, які вже прийняли спадщину.
Отже, оцінюючи поважність причин, суд має враховувати не лише поведінку позивача, а й те, чи зачіпає визначення додаткового строку права інших осіб, які претендують на спадщину.
Застосовуючи наведені норми до обставин цієї справи, суд враховує, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька. Інших спадкоємців першої черги судом не встановлено.
Позивач не була пасивною щодо спадщини. Після смерті батька вона фактично вступила в управління спадковим майном, користувалася та розпоряджалася частиною житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. Отже, її намір прийняти спадщину був очевидним і реалізовувався нею з часу відкриття спадщини.
Позивач вважала, що прийняла спадщину, оскільки проживала разом зі спадкодавцем і продовжувала користуватися майном. Проте зареєстроване місце проживання спадкодавця не збігалося з місцем його фактичного проживання. Спадкодавець був зареєстрований у селі Калинівщина разом із відповідачами, і саме через цю розбіжність у документах нотаріус не міг визнати позивача такою, що прийняла спадщину в порядку частини третьої статті 1268 ЦК України.
Суд враховує, що відповідачі є особами, які на день смерті були зареєстровані разом зі спадкодавцем, а тому за формальними ознаками частини третьої статті 1268 ЦК України могли б претендувати на спадщину. Саме їх права могло б зачепити визначення позивачу додаткового строку, тому вони є належними відповідачами у справі.
Відповідачі у письмових клопотаннях визнали позов у повному обсязі та заявили, що на спадкове майно не претендують.
Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Підстав для такого сумніву суд не вбачає.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд звертає увагу на те, що частиною другою статті 1272 ЦК України законодавець прямо допускає прийняття спадщини після спливу шестимісячного строку за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину. Це свідчить про те, що обмеження строку для прийняття спадщини спрямоване передусім на захист прав інших спадкоємців. У цій справі особи, які могли б претендувати на спадщину, проти її прийняття позивачем не заперечують.
Таким чином, визначення позивачу додаткового строку не порушує прав інших спадкоємців і не призводить до непропорційного втручання в їх права, про яке йдеться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.
Оцінивши в сукупності те, що позивач є спадкоємцем першої черги, з часу відкриття спадщини фактично володіла та користувалася спадковим майном, мала підстави вважати себе такою, що прийняла спадщину, а перешкода для оформлення її прав виникла через розбіжність між зареєстрованим і фактичним місцем проживання спадкодавця, а також те, що відповідачі визнали позов і на спадщину не претендують, суд визнає причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини поважними.
Визначаючи тривалість додаткового строку, суд виходить із того, що строк у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили є достатнім для подання позивачем нотаріусу заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оцінивши зібрані у справі докази за правилами статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, а визнання позову відповідачами не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим суд враховує, що відповідачі прав позивача не порушували, позов визнали, а звернення до суду зумовлене необхідністю отримати додатковий строк для прийняття спадщини. За таких обставин підстав для стягнення судових витрат з відповідачів немає, і понесені судові витрати залишаються за позивачем.
Правнича допомога позивачу надавалася безоплатно на підставі доручення Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 20 травня 2026 року № 017/04.2/5771, тому питання про її розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 12, 13, 76-82, 89, 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, статтями 1216, 1218, 1220, 1221, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання цим рішенням законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:/підпис/
Згідно з оригіналом:
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1865/26.
Рішення набрало законної сили " " _____________________ року.
Суддя: Л. М. Запорожець
Копіб рішення видано " " ___________________ року.
Секретар:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua