Рішення від 16 листопада 2026 р. у справі №597/1121/26 — Заліщицький районний суд Тернопільської області

Суд: Заліщицький районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 16 листопада 2026 р.

Справа: №597/1121/26

Суддя: Тренич А. Г.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2026 р. Справа № 597/1121/26

Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Тренич А.Г.

за участю секретаря судового засідання Богдана В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Заліщики в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернулось до Заліщицького районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.01.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит №6844472, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 8000,00 грн., строк позики – 360 днів (з 14.01.2026 по 08.01.2027) із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1380,00 грн). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець виконав свої зобов`язання, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 8000,00 грн., шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

25.02.2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу №25/02/26, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за Договором кредиту №6844472 від 14.01.2026 року.

Відповідач належним чином не виконав зобов`язання щодо повернення боргу за Договором надання коштів у кредит №6844472 від 14.01.2026 року ні перед кредитодавцем (первісним кредитором), ні перед позивачем - фактором ТОВ «Фінпром Маркет», що набув право вимоги за Договором надання коштів у кредит №6844472 від 14.01.2026 року на підставі договору факторингу.

Заборгованість відповідача за Договором надання коштів у кредит №6844472 від 14.01.2026 року, складає 31156,65 грн., з яких: 8000,00 грн. - заборгованості за основною сумою боргу, 5776,00 грн. - заборгованості за процентами, 1380,00 грн. - заборгованості за комісією, 16000,00 грн. - заборгованості за пенею/неустойкою.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором, судові витрати та витрати, понесені на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 13.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

З підстав, зазначених в ухвалі Заліщицького районного суду Тернопільської області від 12.10.2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов`язано АТ «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: 04080, м.Київ, вул.Оленівська, 23) наступні документи/інформацію: інформацію щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) карткового рахунку № НОМЕР_1 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 14.01.2026 року до 17.01.2026 року.

АТ «Універсал Банк» виконало вимоги вказаної ухвали суду та надало витребувані документи.

Позивач не делегував свого представника в судове засідання, подав заяву (вх.№5295), в якій просить справу розглядати без його участі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини своєї неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подавав.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що відповідно до ст.280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив таке.

14.01.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №6844472.

Відповідно до п.2.1 Договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Згідно з п.2.2 Договору, сума кредиту 8000,00 грн.; строк кредитування/строк договору 360 днів; процентна ставка/день 0,95% (фіксована).

Відповідно до п.3.1 Договору, для отримання кредиту, позичальник має бути зареєстрований в ІКС, для чого він проходить процедуру реєстрації на сайті.

Згідно з п.4.4 Договору, позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою системи BankID НБУ.

У відповідності до п.5.1 Договору, перед укладанням (підписанням) договору, позичальник ознайомлюється з паспортом споживчого кредиту та офертою, що містить в тому числі проект договору, політикою конфіденційності, правилами надання коштів та банківських металів у кредит, іншою інформацією про кредитодавця та послуги, які ним надаються, в тому числі на сайті кредитодавця: інформацією, передбаченою ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про споживче кредитування», ЗУ «Про захист персональних даних».

Відповідно до п.5.11 Договору, підписуючи електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором, позичальник засвідчує, що його акцепт є повним та безумовним, тобто він погоджується з усіма без виключення умовами оферти.

Згідно з п.п. 10.1.1, 10.1.2 Договору, укладаючи Договір, позичальник засвідчує наступне: позичальник ознайомився на Сайті Кредитодавця https:/clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України; позичальник до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті https:/clickcredit.ua/informaciya (надалі - Правила), а його зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що Договір уклався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана Кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення.

В розділі 11 Договору зазначено реквізити сторін, зокрема номер електронного платіжного засобу ОСОБА_1 - НОМЕР_1 .

Кредитодавець на виконання умов Договору надання коштів у кредит №6844472 від 14.01.2026 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 8000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

В довідці №КД-000097119 від 03.06.2026 року ТОВ «Європейська платіжна система» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020 року, укладеного між Установою та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та завершення наступної платіжної операції, зокрема 14.01.2026 року, сума 8000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу cb47082f-5648-4bd9-84a9-6c337e257815. Оскільки Установа не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

Відповідно до копії платіжної інструкції ТОВ «Європейська платіжна система», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 14.01.2026 перерахувало ОСОБА_2 8000,00 грн. на карту НОМЕР_1 .

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», заборгованість ОСОБА_1 за договором №6844472 від 14.01.2026 року становить 31156,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 5776,00 грн. - заборгованості за процентами, 1380,00 заборгованості за комісією, 16000,00 грн. - заборгованості за нарахованою та несплаченою пенею.

25.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (фактор) укладено договір факторингу № 25/02/26, відповідно до якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за Договором кредитної лінії №6844472 від 14.01.2026.

Згідно з п.1.1 Договору факторингу, за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до Реєстру прав вимог №7 від 20.05.2026 року до договору факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 року, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №6844472 від 14.01.2026 року в розмірі 31156,00 грн.

З відповіді АТ «Універсал Банк» за №БТ/Е-47869 від 27.10.2026 року на запит суду вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , емітовано банківську картку № НОМЕР_3 , на яку 14.01.2026 року здійснено переказ коштів на суму 8000,00 грн., що підтверджується випискою про рух коштів по картці за період з 14.01.2026 року по 17.01.2026 року.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Судом встановлено та сторонами не спростовано, що ОСОБА_1 14.01.2026 року уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №6844472, який підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 41620).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У відповідності до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У відповідності до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що між відповідачем ОСОБА_1 та кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» належним чином був укладений Договір кредитної лінії №6844472 від 14.01.2026.

Встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи на підставі поданих доказів, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, свідчать про те, що відповідач не виконав передбачених договором обов`язків по поверненню одержаних грошових коштів та сплаті процентів за користування кредитом. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача, як нового кредитора заборгованості за Договором кредитної лінії №6844472 від 14.01.2026 року у розмірі 13776,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5776,00 грн. - заборгованість за процентами.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача комісії в розмірі 1380,00 грн., то дана вимога задоволенню не підлягає і в цій частині в позові слід відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов`язаних із цим обмежень для банку.

На виконання вимог, зокрема, п.4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до п.5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже, фінансова установа має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.

Позивач відповідно до умов кредитного договору здійснив нарахування комісії у розмірі 1380,00 грн.

Однак, розмір комісії за надання кредиту, який визначено в кредитному договорі, встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.

Водночас з тексту позовної заяви взагалі не випливає зміст вказаної послуги та обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (пункти 28, 29), у справі № 363/1834/17 (пункт 27).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 28).

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19).

Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої у кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов`язаних із інформуванням позичальника, не передбачено.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Таким чином банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункти 29-31).

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, умови договору щодо сплати комісії в розмірі 1380,00 грн. є нікчемними, тому вимога про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в сумі 1380,00 грн. задоволенню не підлягає.

При розгляді позовної вимоги про стягнення з відповідача пені/неустойки у розмірі 16000,00 грн. суд зазначає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Таким чином, оскільки договір кредитної лінії №6844472 був укладений сторонами 14.01.2026 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то нарахована позивачем пеня/неустойка у розмірі 16000,00 грн. не може бути стягнута з відповідача, оскільки останній нормою закону звільнений від обов`язку її сплати. Нарахована пеня/неустойка підлягає списанню позивачем. Тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що фактично отримані та використані відповідачем кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості за Договором кредитної лінії №6844472 від 14.01.2026 року в розмірі 13776,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 5776,00 грн. - заборгованості за процентами. В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають з підстав, наведених вище.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.

Позивачем документально підтверджено понесення витрат на правничу допомогу, однак суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем, в тому числі на професійну правничу допомогу, доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі за рахунок відповідача, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

За таких обставин, суд вважає, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в розмірі 6500,00 грн. є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у даній справі в розмірі 3000,00 грн.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, ціна позову становила 31156,00 грн, позов задоволено на суму 13776,00 грн, тобто на 44,22% (13776,00 х 100% : 31156,00), тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1177,31 грн. (2662,40 грн. х 44,22%) судового збору.

Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 625, 1046-1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст.5, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 274, 279, 280-289, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346) суму заборгованості за Договором кредитної лінії №6844472 від 14.01.2026 року в розмірі 13776,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 5776,00 грн. - заборгованості за процентами.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346) судовий збір в розмірі 1177,31 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346) витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: м.Ірпінь, вул.Садова, буд. 31/33, Київська область, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 17 листопада 2026 року.

Суддя А.Г. ТРЕНИЧ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua