Постанова від 15 листопада 2026 р. у справі №359/14087/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №359/14087/25

Суддя: Шебуєва Вікторія Андріївна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 359/14087/25 Головуючий у 1 інстанції: Свояк Д.В.

Провадження № 22-ц/824/16795/2026 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Усенка Михайла Ігоровича, який діє від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», на рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2026 року, ухвалене в м. Переяслав в складі судді Свояка Д.В., в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначило, що 08 листопада 2022 року між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №481406. Відповідно до умов договору ТОВ «Селфі кредит» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 1500,00 грн. на строк 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 2,2 % в день. На підставі договору факторингу №01022024 від 01 лютого 2024 року право вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Оскільки ОСОБА_1 не виконала належним чином свої зобов`язання,ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило стягнути з неї заборгованість у сумі 12918,29 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 1499,99 грн., заборгованості за процентами у сумі 11418,30 грн.

Рішенням Переяславського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2026 року у задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи. Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність надання ОСОБА_1 кредиту на підставі договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №481406 від 08 листопада 2022 року. До позовної заяви ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» додало довідку про ідентифікацію ОСОБА_1 , яка підтверджує, що відповідачка увійшла в систему і була ідентифікована первісним кредитом ТОВ «Селфі кредит». Згідно механізму надання кредитів ТОВ «Селфі кредит» не створює окремі рахунки для позичальників, а перераховує кошти на уже існуючі рахунки та не має доступу до таких рахунків для отримання інформації щодо вчинених фінансових операцій. ТОВ «Селфі кредит» перерахувало суму кредиту на банківську картку, яка була зазначена самою ОСОБА_1 . Надане ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» повідомлення про перерахування коштів за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №481406 від 08 листопада 2022 року містить усі необхідні реквізити та може вважатися первинним бухгалтерським документом. Також зазначає, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» подавало суду першої інстанції клопотання про витребування доказів щодо перерахування коштів згідно умов кредитного договору № 481406 від 08 листопада 2022 року з метою отримання додаткових доказів на підтвердження перерахування коштів. Ухвалою Переяславського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2026 року у задоволені такого клопотання було відмолено.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 08 листопада 2022 року між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №481406, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі кредит» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 1500,00 грн. на строк 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 2,2 % в день.

Відповідно до укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» договору факторингу№01022024 від 01 лютого 2024 року, витягу з реєстру боржників до договору факторингу, акту приймання-передачі реєстру боржників, платіжної інструкції №74875 від 01 лютого 2024 року, ТОВ «Селфі Кредит» відступило право вимоги до ОСОБА_1 за договором договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №481406 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» порушило питання про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості, яка відповідно до наданого ним розрахунку становить 12 918,29 грн., з яких:1499,99 грн. - заборгованість за кредитом, 11418,30 грн. - заборгованість за процентами.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Колегія суддів погоджується з ухваленим рішенням суду першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

На підтвердження факту укладення кредитного договору та надання відповідачці кредиту ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надало роздруківку тексту договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №481406 від 08 листопада 2022 року, паспорта споживчого кредиту, довідку про ідентифікацію за підписом заступника директора з операційних питань ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та копію листа ТОВ «Пейтек» №20251020-1463 від 20 жовтня 2025 року.

В договорі про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №481406 від 08 листопада 2022 року і паспорті споживчого кредиту зазначено, що вини були підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Водночас, текст вказаних документів був сформований самим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не було надано суду першої інстанції жодних доказів надсилання ОСОБА_1 електронного повідомлення на укладення електронного договору, одноразового ідентифікатора для підписання договору, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, надсилання тексту кредитного договору на електронну адресу ОСОБА_1 , а також реєстрації, створення особистого кабінету та проведення ідентифікації, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

В наявній у матеріалах справі довідці ТОВ «Пейтек» №20251020-1463 від 20 жовтня 2025 року зазначено, що відповідно до укладеного між товариствами договору на переказ коштів було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: на суму 1500,00 грн., номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - 0b3a2441-ca96-4c04-b454-4fa0673c1f09, номер транзакції в системі ТОВ «Селфі кредит» - ceceafac2a2264a7d05c9654d3befa1a, Session ID - 018583889384, сайт торгівця - http://selfiecredit.com.ua, код авторизації - 425030, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», дата і час створення - 2022-11-08 17:53:05, дата і час прийняття в роботу - 2022-11-08 17:53:06, дата і час виконання - 2022-11-08 17:53:11, призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ НОМЕР_1. Проте, вказаний лист не є первинним бухгалтерським документом у відповідності до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», створеним безпосередньо під час фінансової операції по перерахуванню коштів.

У матеріалах справи відсутні докази належності зазначеного у вказаному листі рахунку саме ОСОБА_1 та надходження на її рахунок грошових коштів на підставі договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №481406 від 08 листопада 2022 року.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

Колегія суддів відхиляє посилання представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на те, що лист ТОВ «Пейтек» можна вважати первинним бухгалтерським документом, оскільки вони не відповідають положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» щодо відмови суду першої інстанції у задоволення клопотання ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про витребування у АТ «Універсал Банк» доказів щодо належності ОСОБА_1 картки № НОМЕР_1 та перерахування на вказаний рахунок коштів в сумі 1500,00 грн.

Посилаючись на безпідставність відмови у задоволення такого клопотання, представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не порушував питання про витребування відповідних доказів судом апеляційної інстанції, тоді як процесуальний закон не передбачає можливості витребування апеляційним судом доказів за власної ініціативи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Відповідно, апеляційна скарга представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2026 року без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Усенка Михайла Ігоровича, який діє від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», залишити без задоволення, а рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Кафідова О.В.

Оніщук М.І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua