Рішення від 16 листопада 2026 р. у справі №620/10346/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 16 листопада 2026 р.

Справа: №620/10346/26

Суддя: Олена ЛУКАШОВА

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2026 року Чернігів Справа № 620/10346/26

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 "), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 514 від 31.07.2026 року в частині притягнення начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді дисциплінарного стягнення - «сувора догана» за порушення вимог статей 11, 16, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 8 Положення про штаб управління військової частини НОМЕР_2 , затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05 травня 2025 року № 10/нагд/дск.

В обґрунтування позову вказано, що в оскаржуваному наказі формулювання має загальний та фактично оціночний характер і не містить опису конкретної винної дії або бездіяльності ОСОБА_1 , яка б утворювала склад дисциплінарного проступку. Застосування до ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у виді суворої догани ґрунтується не на встановленні конкретного індивідуального дисциплінарного проступку та його вини, а переважно на займаній ним посаді та загальному твердженні про неналежну організацію управлінських процесів у військовій частині. Такий підхід фактично перетворює управлінську відповідальність начальника штабу на безумовну відповідальність за результат, незалежно від наявності конкретної винної поведінки, причинного зв`язку та реальної можливості попередити відповідне порушення, що не відповідає індивідуальному характеру дисциплінарної відповідальності, що не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, які ставляться до оспорюваного наказу.

У відзиві на позов відповідач заперечує проти задоволення позову, оскільки відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України позивач за посадою має знати про справжній стан справ у підрозділах бригади (полку, окремого батальйону), а також про хід виконання поставлених перед ними завдань (ст.69). Відтак підставою для перевірки його дій/ бездіяльності в межах службового розслідування дійсно стала його посада, встановлені порушення підпорядкованим особовим складом й неналежний контроль зі сторони посадової особи - начальника штабу. Позивача притягнуто за неналежну організацію і контроль за дотриманням антикорупційного законодавства у військовій частині, в т.ч. вчасного виявлення та попередження корупційних ризиків. На позивача накладено дисциплінарне стягнення, яке командувач військ оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” вважав достатнім та співмірним виявленому правопорушенню. З огляду на те що полковник ОСОБА_2 не був усунутий із займаної посади, не був переміщений на іншу посаду тощо вбачається, що наявний у нього досвід управлінської штабної роботи вищим керівником враховано, а виявлене правопрушення не перекреслює весь здобутий авторитет цього військовослужбовця, як грамотного управлінця та командира.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З 08 вересня 2025 року ОСОБА_1 , проходить військову службу на посаді начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_2 .

Указом Президента України № 497/2022 від 13 липня 2022 року полковника ОСОБА_1 , нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня - за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Указом Президента України № 735/2022 від 25 жовтня 2022 року, ОСОБА_1 , нагороджено орденом Богдана Хмельницького II ступеня - за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов`язку.

ОСОБА_1 , нагороджений медаллю «За сумлінну службу» III ступеня, медаллю «За військову службу Україні», а у 2025 році - медаллю «Воєнний хрест» за особисту мужність, героїзм та значний внесок у захист держави.

Харківська спеціалізована прокуратура у сфері оборони східного регіону 17.06.2026 звернулась до оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з поданням у порядку частини 3 статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», у якому вимагало провести службове розслідування з метою встановлення причин та умов, що сприяли порушенню вимог антикорупційного законодавства заступника командира військової частини НОМЕР_2 – начальника логістики, начальника відділу логістики військової частини НОМЕР_2 , офіцера організаційно – планового відділу логістики військової частини НОМЕР_2 та притягнення усіх винних осіб, які їх допустили до дисциплінарної відповідальності.

Подання обґрунтовано тим, що 28.05.2026 в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №42026222750000046 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, заступника командира військової частини НОМЕР_2 – начальника логістики, начальника відділу логістики військової частини НОМЕР_2 , офіцера організаційно – планового відділу логістики військової частини НОМЕР_2 .

Наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 04.07.2026 №447 призначено службове розслідування за фактом затримання 28.05.2026 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України заступника командира військової частини НОМЕР_2 – начальника логістики, начальника відділу логістики військової частини НОМЕР_2 , офіцера організаційно – планового відділу логістики військової частини НОМЕР_2 та встановлення ступеня вини посадових осіб військової частини НОМЕР_2 , чиї дії або бездіяльність призвели до вчинення правопорушення і порушення вимог антикорупційного законодавства. Комісією встановлено, що посадовими особами, на яких покладено функції внутрішнього контролю та запобігання корупції, не забезпечено належного моніторингу ефективності заходів контролю, своєчасного виявлення корупціогенних факторів та внесення пропозицій щодо їх усунення, що створило умови для прийняття управлінських рішень без достатньої перевірки правових підстав для здійснення окремих виплат, за результатом якого був складений Акт службового розслідування від 30.07.2026 №501/405/дск,

За наслідками проведеного службового розслідування наказом командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 31.07.2026 № 514 у за порушення вимог статей 11, 16, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 8 Положення про штаб управління військової частини НОМЕР_2 , затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05 травня 2025 року № 10/нагд/дск, керуючись статтями 45, 48, 56 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «суворої догани».

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За приписами частини четвертої статті 2 Закону № 2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 199 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначаються Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548 (далі - Статут).

Статтею 11 Статуту визначаються загальні обов`язки військовослужбовців. Так, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Відповідно до статті 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

За змістом статей 28-30 Статуту єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.

Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

За приписами статті 26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України", дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

В силу вимог частини третьої статті 5 Дисциплінарного статуту стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Відповідно до частини першої статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За правилами статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Відповідно до статей 83-87 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

У цій справі суд встановив, що Актом службового розслідування від 30.07.2026 №501/405/дск, встановлено, що співставленням показників рапортів з даними наказів про виплату додаткової винагороди за грудень 2025 року – травень 2026 року, зокрема в частині виплати додаткової винагороди в розрахунку 100 000 грн розбіжностей не виявлено. Проте було встановлено наявність формальних ознак в частині видання бойових розпоряджень командира НОМЕР_3 . Також на перевірку не було надано звітно-інформаційні матеріали щодо конкретного виконання завдань, результатів проведеної роботи на об`єктах підрозділів першого ешелону, рішення чи подальші вказівки в частині, що стосується результатів проведеної роботи та ходу виконання подальших завдань.

Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення позивачем в акті службового розслідування вказано неналежне виконання контролюючих функцій, формальний підхід до затвердження протоколів комісії, відсутність належної перевірки відповідності документів вимогам нормативно-правових актів та недостатній контроль за діяльністю підпорядкованих посадових осіб, які здійснюють документальне оформлення підстав для виплати додаткової винагороди. Встановлена вина позивача у формі недбалості.

У наказі від 31.07.2026 № 514 вказано, що підставою для притягнення полковника ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності є те, що позивач, будучи посадовою особою, на яку покладено обов`язок щодо організації роботи штабу, координації діяльності підпорядкованих структурних підрозділів, повноти та якості виконання особовим складом військової частини НОМЕР_2 бойових (спеціальних) завдань, визначеними відповідними бойовими розпорядженнями, не забезпечив належного контролю за діяльністю структурних підрозділів військової частини НОМЕР_2 , інформаційного обміну між ними та розподілу обов`язків та повноважень.

Запропоновано за порушення вимог статей 11, 16, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 8 Положення про штаб управління військової частини НОМЕР_2 , затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05 травня 2025 року № 10/нагд/дск, керуючись статтями 45, 48, 56 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення - «сувора догана».

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2025 №142/нагд з урахуванням наказу від березня 2026 №241/нагд була створена комісія з перевірки документального підтвердження безпосередньої участі у бойових діях, виконання бойових, спеціальних завдань, або забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, до складу якої не входить начальник штабу- заступник командира військової частини. Пунктом 2 цього наказу передбачено, що під час засідання комісії розглядати питання наявності підстав для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 та командирам військових частин безпосереднього підпорядкування. Протоколи засідання Комісії надавали на затвердження начальнику штаба- заступнику командира військової частини НОМЕР_2 .

Реєстр ризиків військової частини НОМЕР_2 містить «безпідставне нарахування та виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях військовослужбовців, які не брали участь у бойових діях». Зазначено такі заходами контролю:

1. Посилення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства України на всіх ділянка, відповідальний за виконання заходу контролю – уповноважений з питань запобігання та виявлення корупції.

2. Забезпечення контролю за порядком та фактичним проходження військової служби, виконавця службових обов`язків військовослужжбовцями поза межами районів ведення бойових дій у підрозділах, які не включені у склад діючих угрупувань військ (сил) оборони держави, відповідальний за виконання заходу контролю – керівники структурних підрозділів.

3. Вжиття додаткових організаційно -практичних заходів щодо перевірки законності видачі розпоряджень з різних видів забезпечення щодо включення до них військовослужбовців з метою здійснення ними перевірок стану забезпечення на лінії бойового зіткнення, відповідальний за виконання заходу контролю – військові частини.

Відповідно до п. 1.9 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених Наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 (https://mod.gov.ua/diyalnist/normativno-pravova-baza/nakaz-ministerstva-oboroni-ukraini-n-44-vid-14-02-2020-pro-vnesennia-zmin-do-pravil-organizatsii-finansovogo-zabezpechennia-viiskovikh-chastin-ustanov-ta-ogragizatsii-zbroinikh-sil-ukraini), начальник штабу, заступники (помічники) командира військової частини і начальники служб військової частини відповідають за своєчасне та правильне визначення потреби військової частини у коштах (за напрямами відповідальності), їх цільове, законне, ефективне використання та зобов`язані:

у встановлені командиром військової частини строки забезпечити складання розрахунків (детальних розрахунків), виробничих планів та інших документів за підпорядковані їм служби військової частини для здійснення своєчасного та ефективного фінансового планування;

планувати заходи діяльності відповідно до повноважень, у межах доведених обсягів видатків і затверджених бюджетних асигнувань на відповідні цілі;

надавати пропозиції до річного плану закупівель і додатків до нього та контролювати його своєчасне виконання тендерним комітетом військової частини;

за напрямами відповідальності служб забезпечувати своєчасну підготовку проектів договорів, додаткових угод, контрактів тощо, здійснювати контроль за виконанням договірних зобов`язань постачальниками та забезпечувати своєчасну передачу документів на оплату до фінансового органу військової частини;

організовувати господарську діяльність військової частини з метою отримання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військової частини за напрямами відповідальності;

надавати документи на оплату до фінансового органу згідно з планом асигнувань загального фонду, у разі необхідності надавати письмові пропозиції із додаванням відповідних розрахунків щодо внесення змін до плану асигнувань загального фонду;

забезпечувати усунення виявлених порушень, виконання обов`язкових вимог та рекомендацій/пропозицій контролюючих органів;

відповідно до законодавства забезпечувати своєчасне визначення залишкової вартості військового майна з метою його відчуження, реалізації, утилізації, списання та оренди.

Згідно з підпунктом 1.4. пункту 1 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 30.01.2024 №40 (далі Інструкція №40), відповідальним за організацію діловодства у військовій частині (установі) є командир (керівник).

Командир (керівник) військової частини (установи) відповідає за збереження документів та інформації, яку вони містять, функціонування системи захисту документаційного фонду від незаконного доступу, втрату і несанкціоноване знищення документів, порушення правил користування документами.

За зміст, якість підготовки та оформлення на належному рівні документів, що розробляються на виконання завдань, визначених у законах України, постановах Верховної Ради України, актах та дорученнях Президента України, актах Кабінету Міністрів України, дорученнях Прем`єр-міністра України (далі - акти органів державної влади та доручення вищих посадових осіб), а також відповідей на запити і звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад, кореспонденції Верховної Ради України (далі - запити, звернення, а також кореспонденція Верховної Ради України), за погодження проєктів нормативно-правових актів відповідають керівники відповідних підрозділів та безпосередні виконавці.

За зміст, якість підготовки та оформлення на належному рівні інших документів, а також організацію діловодства та зберігання документів у структурних підрозділах військової частини (установи) відповідають їх командири (керівники).

Персональну відповідальність за зміст, якість підготовки та оформлення на належному рівні документів, їх відповідність законодавству України рівною мірою несуть посадові особи, які їх відпрацьовують, погоджують та візують відповідно до компетенції.

Згідно з підпунктом. 1.15. пункту 1 Інструкції №40 безпосередня відповідальність за забезпечення правильної організації діловодства і контролю за його веденням покладається на начальника штабу (заступника керівника згідно з розподілом обов`язків) військової частини (установи).

З наведеного вбачається, що на начальника штабу покладається відповідальність за забезпечення та правильність ведення діловодства. При цьому відповідальність за зміст, якість підготовки та належне оформлення документів покладається перш за все на командира (керівника), також персональна відповідальність покладається відповідно до компетенції на усіх посадових осіб, які беруть участь у підготовці, погодженні та візуванні документів.

Як вже зазначалось підставою притягнення позивача до відповідальності стало те, що позивач, будучи посадовою особою, на яку покладено обов`язок щодо організації роботи штабу, координації діяльності підпорядкованих структурних підрозділів, повноти та якості виконання особовим складом військової частини НОМЕР_2 бойових (спеціальних) завдань, визначеними відповідними бойовими розпорядженнями, не забезпечив належного контролю за діяльністю структурних підрозділів військової частини НОМЕР_2 , інформаційного обміну між ними та розподілу обов`язків та повноважень.

В акті службового розслідування було встановлено неналежне виконання позивачем контролюючих функцій, формальний підхід до затвердження протоколів комісії, відсутність належної перевірки відповідності документів вимогам нормативно-правових актів та недостатній контроль за діяльністю підпорядкованих посадових осіб, які здійснюють документальне оформлення підстав для виплати додаткової винагороди, так як на перевірку не було надано звітно-інформаційні матеріали щодо конкретного виконання завдань, результатів проведеної роботи на об`єктах підрозділів першого ешелону, рішення чи подальші вказівки в частині, що стосується результатів проведеної роботи та ходу виконання подальших завдань.

Водночас, з пояснень командира ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) вбачається, що посадові особи військової частини направлялися у складі робочих груп до військових частин (підрозділів) виключно за службовою необхідністю та з метою виконання бойових (спеціальних) завдань. Підсумки роботи групи є доповіді безпосереднім керівникам на вечірніх брифінгах. Складання звітів за періоди проведених перевірок не є обов`язковим, обов`язковою є усна доповідь начальнику, але в деяких випадках, коли є необхідним додаткове вивчення проблемних питань подається письмовий звіт щодо виконаної роботи та встановлених складнощів у виконання бойових завдань.

Отже, командир військової частини, який є відповідальним за організацію діловодства у підпорядкованій частині, визначив порядок надання звітів за періоди проведених перевірок в усній формі на вечірніх брифінгах і лише у разі необхідності додаткового вивчення проблемних питань визначено подання письмових звітів.

Також перевіркою не встановлено розбіжностей між даними рапортів з даними наказів про виплату додаткової винагороди за грудень 2025 року – травень 2026 року, зокрема в частині виплати додаткової винагороди в розрахунку 100 000 грн.

За таких обставин справи, сам пособі факт відсутності звітно-інформаційних матеріалів щодо конкретного виконання завдань, результатів проведеної роботи на об`єктах підрозділів першого ешелону, рішення чи подальші вказівки в частині, що стосується результатів проведеної роботи та ходу виконання подальших завдань не може бути єдиною підставою для висновків щодо неналежної організації роботи штабу, координації діяльності підпорядкованих структурних підрозділів, повноти та якості виконання особовим складом військової частини НОМЕР_2 бойових (спеціальних) завдань, визначеними відповідними бойовими розпорядженнями, не забезпечив належного контролю за діяльністю структурних підрозділів військової частини НОМЕР_2 , інформаційного обміну між ними та розподілу обов`язків та повноважень та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

За правилами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Натомість, оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності зазначеним критеріям не відповідає.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося не у відповідності до закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") про визнання протиправним та скасування наказу – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 514 від 31.07.2026 в частині притягнення начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді дисциплінарного стягнення - «сувора догана».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Повне судове рішення складено 17.11.2026.

Суддя Олена ЛУКАШОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua