Суд: Сихівський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №464/2886/26
Суддя: Теслюк Д. Ю.
Справа № 464/2886/26
пр.№ 2/464/2385/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.11.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі головуючого судді Теслюка Д.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТзОВ «Бізнес Позика») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у с т а н о в и в :
представник ТзОВ «Бізнес Позика» - Танцуріна Є.В. 27.04.2026 звернулась в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором №550550-КС-003 про надання кредиту від 28.11.2025 в розмірі 16 980 грн, з яких 6 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6 780 грн - заборгованість за процентами, 3 000 грн - заборгованість за процентами річних відповідно до ст.625 ЦК України, 1 200 грн - заборгованість за комісією, а також судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 2 662,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 28.11.2025 між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями укладено Договір №550550-КС-003 про надання кредиту, підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-4199, надісланим на номер її телефону НОМЕР_1 , вказаний нею в анкеті в особистому кабінеті. Відповідно до умов договору позивач надав відповідачці кредит у розмірі 6 000 грн строком на 16 тижнів зі сплатою процентів за фіксованою ставкою 1% в день, а відповідачка зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти та комісію відповідно до графіку платежів. Позивач свої зобов`язання виконав, перерахувавши 28.11.2025 кредитні кошти на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_2 . Відповідачка свої зобов`язання не виконала, жодного платежу не здійснила, у зв`язку з чим станом на 07.04.2026 утворилась заборгованість у розмірі 16 980 грн. Проценти за користування кредитом нараховувались виключно в межах строку дії договору - до 20.03.2026.
Ухвалою від 14.05.2026 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано в АТ «Універсал Банк» докази щодо належності відповідачці платіжної картки № НОМЕР_2 та руху коштів за картковим рахунком.
На адресу суду 01.06.2026 надійшла відповідь АТ «Універсал Банк», відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 та відкрито банківський рахунок для її обслуговування.
У зазначений відповідачці ОСОБА_1 строк остання не скористалась своїм правом, відповідно до ст.178 ЦПК України, для подання відзиву на позов.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Згідно з візуальною формою послідовності дій клієнта щодо укладення електронного договору 28.11.2025 о 12:43:01 ОСОБА_1 , використовуючи номер телефону, ідентифікувалась в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та увійшла до особистого кабінету; о 12:46:18 передала товариству інформацію про обрані нею умови кредиту; о 12:46:19 товариство надало їй у особистому кабінеті паспорт споживчого кредиту та направило на її номер телефону одноразовий ідентифікатор UA-5843, яким о 12:46:41 відповідачка підписала паспорт споживчого кредиту; о 12:46:23 товариство розмістило в особистому кабінеті відповідачки індивідуальну пропозицію (оферту) укласти договір, яка містить істотні умови договору; о 12:46:43 на номер телефону відповідачки надіслано одноразовий ідентифікатор UA-4199, яким о 12:47:07 відповідачка акцептувала оферту та підписала договір; о 12:47:11 договір, додатки до нього та правила кредитування направлено на електронну пошту відповідачки та розміщено в її особистому кабінеті.
ТзОВ «Бізнес Позика» 28.11.2025 направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про надання кредиту №550550-КС-003, підписану кваліфікованим електронним підписом директора товариства Тимощука Р.О.
Відповідачка ОСОБА_1 28.11.2025 підписала прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір про надання кредиту №550550-КС-003, в якому зазначила, що з умовами пропозиції ознайомлена, повністю і безумовно їх приймає та акцептує. Акцепт підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-4199, номер телефону НОМЕР_1 , 28.11.2025 12:46:58.
Того ж дня між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір №550550-КС-003 про надання кредиту (далі - Договір №550550-КС-003), відповідно до п.2.1 якого кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 6 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених договором. Договір з боку позичальника підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-4199, з боку кредитодавця - кваліфікованим електронним підписом директора.
Сторонами визначено наступні умови: строк кредитування - 16 тижнів (п.2.3 договору); стандартна процентна ставка - 1% в день, фіксована (п.2.4 договору); комісія за видачу кредиту - 1 200 грн, нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту (п.2.5 договору), яка згідно з п.1.6 договору є однією (першою) з двох складових оплати за надання та користування кредитом; строк дії договору - до 20.03.2026 (п.2.8 договору); денна процентна ставка - 0,92% (п.2.12 договору); дата видачі кредиту - 28.11.2025, дата повернення кредиту - 20.03.2026 (пп.2.13, 2.14 договору). Відповідно до графіку платежів (п.4.2.2 договору) позичальник зобов`язалась здійснювати платежі кожні два тижні, починаючи з 12.12.2025 по 20.03.2026, а всього 8 платежів на загальну суму 12 136,48 грн, з яких 6 000 грн - тіло кредиту, 4 936,48 грн - проценти, 1 200 грн - комісія.
Окрім цього, договором передбачено, що у разі прострочення сплати процентів, комісії та/або суми кредиту позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 ЦК України, але не більше 2% від неповернутої суми кредиту за кожен день прострочення.
Відповідно до підтвердження ТзОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів 28.11.2025 о 12:47 на підставі платіжної інструкції ТзОВ «Бізнес Позика» здійснено переказ грошових коштів у розмірі 6 000 грн на платіжну картку отримувача № НОМЕР_3 , емітент - Monobank (Universal Bank).
Згідно з відповіддю АТ «Універсал Банк» від 01.06.2026 №БТ/Е-22869 на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 та відкрито банківський рахунок для її обслуговування.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТзОВ «Бізнес Позика» станом на 09.04.2026 та довідки про стан заборгованості відповідачці нараховано проценти за користування кредитом за ставкою 1% в день на суму кредиту 6 000 грн за період з 28.11.2025 по 20.03.2026 в загальному розмірі 6 780 грн, комісію - 1 200 грн та проценти річних на підставі ст.625 ЦК України - 3 000 грн. Після 20.03.2026 нарахування не здійснювались. Жодних платежів на погашення заборгованості відповідачкою не здійснено.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина друга статті 638 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини перша, друга статті 639 ЦК України).
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.
Таким чином, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» Договір №550550-КС-003 укладено шляхом обміну електронними повідомленнями, підписано сторонами в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, а тому за правовими наслідками він прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки ОСОБА_1 для укладення договору на таких умовах.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. За змістом статті 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами першою, другою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 порушила умови Договору №550550-КС-003, жодного платежу відповідно до графіку платежів не здійснила, кредит у визначений договором строк - до 20.03.2026 не повернула, проценти за користування кредитом не сплатила. Відповідачка не спростувала наданий позивачем розрахунок заборгованості, доказів належного виконання взятих зобов`язань за умовами договору не надала.
Щодо заборгованості за тілом кредиту та процентами, суд зазначає таке.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, проценти за користування кредитом в розмірі 6 780 грн нараховані в межах строку кредитування, визначеного Договором №550550-КС-003 (з 28.11.2025 по 20.03.2026), за погодженою сторонами фіксованою ставкою 1% в день на фактичний залишок заборгованості за кредитом, який у зв`язку з неповерненням відповідачкою жодної частини кредиту становив 6 000 грн (6 000 грн х 1% х 113 днів = 6 780 грн). Після спливу строку кредитування проценти за користування кредитом не нараховувались. Встановлена договором процентна ставка, як і визначена договором денна процентна ставка (0,92%), не перевищують граничного розміру денної процентної ставки, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».
За таких обставин з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6 000 грн та заборгованість за процентами в розмірі 6 780 грн.
Щодо вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 1 200 грн, суд зазначає таке.
Відповідачка ОСОБА_1 уклала Договір №550550-КС-003 як фізична особа для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п.2.15 договору), а тому вона є споживачем, а укладений договір - договором про споживчий кредит, на який поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про споживчий кредит будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умови договору про споживчий кредит, що передбачають платежі за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемними.
Згідно з частиною другою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 ЦК України).
Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц виснувала, що надання кредиту є обов`язком кредитодавця за кредитним договором, а не послугою, яку він надає позичальнику, тому встановлення плати за надання кредиту (за виконання кредитодавцем власного обов`язку) суперечить закону. Аналогічного висновку щодо нікчемності умов про сплату платежів за дії, які не є послугою, дійшли Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 та Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.
Як вбачається з пп.1.6, 2.5 Договору №550550-КС-003, комісія за видачу кредиту в розмірі 1 200 грн нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту та є однією зі складових оплати за надання та користування кредитом. Жодної окремої послуги, яка б надавалася позичальнику за вказану комісію, договором не визначено. Таким чином, вказана комісія встановлена за дії кредитодавця з надання кредиту, тобто за виконання ним власного договірного обов`язку, які не є послугою для споживача, а тому умова договору про її сплату є нікчемною та не створює для відповідачки обов`язку її сплатити.
З огляду на це у задоволенні вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 1 200 грн слід відмовити.
Щодо вимоги про стягнення процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України в розмірі 3 000 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та який триває на час розгляду справи.
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23) зазначив, що дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється на кредитні договори.
Як встановлено судом, Договір №550550-КС-003 укладено 28.11.2025, а проценти річних на підставі статті 625 ЦК України в розмірі 3 000 грн нараховані позивачем за прострочення відповідачкою сплати платежів у період з 13.12.2025 по 06.01.2026, тобто в період дії в Україні воєнного стану, а тому відповідачка в силу прямої вказівки закону звільнена від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України. Відтак у задоволенні вимоги про стягнення 3 000 грн процентів річних слід відмовити.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «Бізнес Позика» заборгованості за Договором №550550-КС-003 в розмірі 12 780 грн, з яких 6 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6 780 грн - заборгованість за процентами. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 1 200 грн комісії та 3 000 грн процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України слід відмовити.
Окрім цього, з урахуванням ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений при поданні позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 003 грн 86 коп.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 263 - 265, 279 ЦПК України,
у х в а л и в:
позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором №550550-КС-003 про надання кредиту від 28.11.2025 в розмірі 12 780 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят) грн, з яких 6 000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 6 780 грн - заборгованість за процентами.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір, сплачений при поданні позову, в розмірі 2 003 грн 86 коп.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16.11.2026.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, м.Київ, бульв.Лесі Українки, буд.26, оф.411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Суддя Дмитро ТЕСЛЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua