Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №644/9983/26
Суддя: Баронін Д. Б.
Суддя Баронін Д. Б.
Справа № 644/9983/26
Провадження № 2/644/5995/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2026 р. м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
1. Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.
27.07.2022 було укладено кредитний договір №98706956000 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 . Пізніше, 15.04.2024 між АТ «Укрсиббанк» та позивачем укладено договір факторингу № 264, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №98706956000 на загальну суму 44241,64 грн.
ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №98706956000 від 27.07.2022 в загальному розмірі 44241,64 грн., яка складається з наступного: 31909,65 грн. заборгованість по кредиту, 12331,99 грн. заборгованість за комісією. Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості.
1.2. Представник відповідача подав до суду відзив, в якому у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Вказав, що позивачем надано виписку за кредитним договором з 27.07.2022 по 15.04.2024. Згідно з випискою позивачем на виконання умов Договору та повернення кредитних коштів було повернуто 66207 грн. 64 коп. Крім ануїтетного платежу Банк списував кошти з відповідача в рахунок комісії за управління кредитом. Разом з тим, в Договорі та Додатку № 1 до нього не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг Банку, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу, та за які Банк встановив щомісячну комісію за управління кредитом. Таким чином, повернуті відповідачем Банку грошові кошти у розмірі 66207 грн. 64 коп. перевищують суму отриманого ним кредиту. Відповідно, заборгованість була штучно створена самим Банком шляхом стягнення з відповідача грошових коштів за управління кредитом.
1.3. В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.
В судове засідання представник відповідача та відповідач не з`явилися, представник відповідача у відзиві просив розглянути справу без їх участі.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. Судом встановлено, що 27.07.2022 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 98706956000.
Згідно п. 2.1 договору Банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил.
Відповідно до розділу 3 Договору Сума кредиту за Договором становить 52755.03 (П`ятдесят дві тисячі сімсот 3.2. Надання 03 коп.) гривень. Кредит надається Позичальнику без застави. підписання Договору. кредиту здійснюється у термін не пізніше ніж 30 календарних днів з моменту.
Кредит надається Позичальнику для особистих потреб, а саме: в сумі 52755,03 грн. на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок НОМЕР_1 позичальника.
Повернення кредиту, плати за кредит, інших платежів здійснюється у відповідності з Правилами на рахунок № НОМЕР_2 АТ «УКРСИББАНК» або на умовах договірного списання, передбаченого цим Договором та Правилами.
Позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до Графіка платежів, що викладений у Додатку № 1 до договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 27.07.2026 року.
Розмір ануїтетного платежу становить 1100 гривень з моменту укладення Договору до 25.1.12022 року. 3 26.11.2022 року розмір ануїтетного платежу становить 1891 гривень.
Процентна ставка за Договором встановлюється в розмірі 0.00001 %.
За користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 7.00001 %.
Нарахування процентів здійснюється в порядку, передбаченому Правилами.
Позичальник сплачує Банку комісії відповідно до умов цього Договору та Додатку №1 який є його невід`ємною частиною.
Відповідно до Додатку №1 до договору № 98706956000 від 27.07.2022, де визначено, що щомісячна комісія за управління кредитом становить 1.5% від суми наданого кредиту (включається до суми ануїтетного платежу) починаючи з 26.11.2022 року, комісія за управління кредитом при здійсненні переплати за ініціативою Позичальника розраховується, як різниця між сумою фактично сплаченого Позичальником останнього ануїтетного платежу та сумою останнього ануїтетного платежу згідно Графіку платежів, але не більше 10 грн., комісія за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу 500 грн., комісія за розрахунково-касове обслуговування (PKO) становить згідно тарифів.
Графіком платежів, таблицею обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за Договором, ОСОБА_1 за період з 27.07.2022 по 27.07.2026 нараховано загальну вартість кредиту у розмірі 87573,55 грн, з яких 52755,03 грн. сума кредиту за договором, 34818,52 грн. комісія за управління кредитом.
Випискою по рахунку ОСОБА_1 за в АТ «УКРСИББАНК» підтверджено факт видачі кредитних коштів у розмірі 52.755,03 грн., а також використання ОСОБА_1 коштів банку за період з 27.07.2022 по (вкл.) 15.04.2024.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №98706956000 від 27.07.2022, заборгованість відповідачки за версією представника позивача становить 44241,64 грн., з яких 31909,65 грн. тіло кредиту, 12331,99 грн. комісія.
2.2. 15.04.2024 АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» уклали Договір факторингу № 265.
Пунктом 2.1. Розділу 2 договору передбачено, що клієнт (Первісний Кредитор) відступає факторові, а Фактор (Новий Кредитор) приймає право вимоги, та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 4.1. Розділу 4 договору право Вимоги переходить до Фактора з моменту підписання акту приймання-передачі права вимоги.
Відповідно до витягу реєстру боржників до Договору факторингу №265 від 15.04.2024, ТОВ «ФК «Кредит Капітал» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 44241,64 грн., з яких 31909,65 грн. – тіло кредиту, 12331,99 грн. – комісія.
3. Релевантні джерела права
3.1. Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з статями 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
3.2. За приписами пункту 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
3.3. У ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» вказано, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:
доходи кредитодавця у вигляді процентів;
комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, яка була чинною станом на час укладення спірного кредитного договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
У ч. 5 ст. 12 вищевказаного Закону визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
3.4. У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 вказано, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Положення договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними, а позовна вимога про стягнення комісії необґрунтована та задоволенню не підлягає.договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу або договору відступлення прав вимоги між первісним кредитором, наступними кредиторами та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).
4.2. Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, факт видачі кредитних коштів відповідачу, а також підтверджено наступне укладення договору факторингу між первісним кредитором та позивачем щодо спірного договору.
Разом з тим, суд зазначає, що у додатку №1 до спірного договору встановлено щомісячну суму комісії за управління кредитом в розмірі 1,5% з 26.11.2022. При цьому, у договорі позикодавець не зазначив, а в суді позивач не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надавалися відповідачу та за які встановлена регулярна комісія за управління кредитом.
Отже, положення договору щодо обов`язку позичальника щомісячну сплачувати плату за управління кредитом є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, яка була чинною станом на час укладення спірного кредитного договору). У зв`язку із цим позовні вимоги про стягнення суми в розмірі 12331,99 грн. в якості заборгованості по сплаті комісії не підлягають задоволенню.
Згідно з наданою до суду випискою, а також згідно з додатковим розрахунком представника позивача, відповідач отримав кредит в сумі 52755,03 грн. та сплатив в рахунок погашення кредиту суму в загальному розмірі 21966 грн. (платежі з позначками «погашен.», «надходж.», «погаш» у виписці, які збігаються з платежами в рахунок сплати тіла кредиту та нікчемної комісії у додатковому розрахунку заборгованості представника позивача). Отже, неповернутою залишилася сума кредиту в розмірі 30789,03 грн. (52755,03 грн. - 21966 грн.)
Вказівка у відзиві про сплату відповідачем суми в розмірі 66207 грн. 64 коп. не відповідає змісту виписки з рахунку відповідача. Суд звертає увагу, що у виписці більшість операцій за дебетом та кредитом стосуються формування заборгованості і лише деякі з них мають позначку про погашення заборгованості чи надходження коштів в рахунок погашення заборгованості. Представник відповідача не надав ані квитанцій про сплату відповідачем всієї суми заборгованості, а також на пропозицію суду не надав детального розрахунку із вказівкою кожного платежу, який відповідач сплатив в рахунок погашення заборгованості.
Надана представником відповідача підтверджує, що після квітня 2024 року відповідач не вносив будь-яких сум в рахунок погашення заборгованості. Відображені у виписці суми погашення збігаються за розміром та датами з тими сумами погашення, які відображені у наданій представником позивача виписці та додатковому розрахунку.
Таким чином, суд вважає, що існують підстави для стягнення з відповідача заборгованості за договором №98706956000 від 27.07.2022 у загальному розмірі 30789,03 грн.
4.2. Підводячи підсумок суд зазначає, що відповідач свої зобов`язання з повернення заборгованості за договором виконав не у повному обсязі, у зв`язку із чим утворилася заборгованість в загальній сумі 30789,03 грн., яку слід стягнути з відповідача на користь позивача. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 14.07.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (задоволено 69,59% вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1852,76 грн. (2662,40 х 0,6959).
5.2. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У відзиві представник відповідача заперечував проти стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, які поніс позивач.
Представником позивача було надано договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 між позивачем та адвокатським об`єднанням «Апологет», акт №121 наданих послуг від 08.06.2026, детальний опис наданих послуг до акту №161.
Згідно з п.1.1. договору про надання правової (правничої) допомоги клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення незалежного захисту прав і законних інтересів клієнта.
Згідно з п. 2.3. договору вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) кредитну справу складає 8000 грн. без ПДВ.
У акті №121 від 08.06.2026 вказано, що виконавцем надано, а клієнтом прийнято послуги згідно Договору про надання правничої (правової) допомоги №0107 від 01.07.2025, боржник ОСОБА_1 , номер кредитного договору збігається з номером спірного кредитного договору, сума наданих послуг складає 8000 грн.
Згідно з п. 6 Акту клієнт зобов`язується зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом 1 року з моменту підписання Акту. Згідно з детальним описом наданих послуг до Акту №121 від 08.06.2026 сторони вищевказаного договору детально описали зміст послуг, які були надані адвокатом.
На думку суду, всі вказані у акті роботи входять до обсягу правової допомоги у цій справі. Однак, розмір витрат на правову допомогу не відповідає критерію пропорційності, враховуючи невисоку складність цієї справи, невисоку ціну позову та часткове задоволення позовних вимог. Пропорційним розміром таких витрат є сума в розмірі 4000 грн.
Враховуючи вищевказані обставини та факт часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 4000 грн. в порядку відшкодування витрат на правову допомогу.
Керуючись, ст.10,12,13,76,141,247,258,259,263-265,268,273,280-284,289,354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код в ЄДРПОУ 35234236, р/р НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, буд. 1, 28 корпус, четвертий поверх) заборгованість за кредитним договором №98706956000 від 27.07.2022 в загальному розмірі 30789 грн. 03 коп.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код в ЄДРПОУ 35234236, р/р НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, буд. 1, 28 корпус, четвертий поверх) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1852 грн. 76 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 4000 грн.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Денис БАРОНІН
Оригінал: reyestr.court.gov.ua