Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №643/11277/26
Суддя: Осадчий О. В.
Справа № 643/11277/26
Провадження № 2/643/7050/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Осадчого О.В.
секретаря судового засідання Жівотченко Ю.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», в особі представника Кіріченко Валерії Владиславівни, звернулось до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за договором № 551599-КС-002 про надання кредиту від 17.09.2025 у розмірі 111320,00 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 17.09.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 551599-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». 17.09.2025 ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 551599-КС-002 про надання кредиту. 17.09.2025 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 551599-КС-002 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою. Позивач направив відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону, вказаний позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий відповідачем було введено/відправлено. Отже, 17.09.2025 між сторонами укладено договір № 551599-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 22000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності та сплати процентів з користування кредитом, які є фіксованими. Також, 22.09.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору №551599-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику додатково кредит в сумі 11000,00 грн. Позивач виконав свої зобов`язання за укладеним договором про надання кредиту, перерахувавши грошові кошти на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що зазначений позичальником при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим, у відповідача за договором № 551599-КС-002 про надання кредиту утворилася заборгованість у розмірі 111320,00 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 33000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах – 55220,00 грн, сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України – 16500,00 грн та суми прострочених платежів за комісією – 6600,00 грн.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 02.06.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та клопотання представника позивача задоволено, витребувано докази по справі.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 22.10.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові просив суд розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Відзив на позов не подавали.
Враховуючи, що у судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.09.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір №551599-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
ТзОВ «Бізнес позика» 17.09.2025 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №551599-КС-002 про надання кредиту, а ОСОБА_1 прийняв (акцептував) пропозицію щодо укладення договору.
Відповідно до п.2.1 Договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 22 000,00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язався повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених зазначеним Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. Відповідно до п.2.3 строк кредитування 24 тижні; п.2.4 передбачена стандартна фіксована ставка 1% в день; п.2.5 передбачає комісію за видачу кредиту у розмірі 4400 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.
ТОВ «Бізнес Позика» виконало зобов`язання за договором №551599-КС-002 від 17.09.2025 року про надання кредиту, перерахувавши на банківську картку позичальника грошові кошти в сумі 22 000,00 грн.
Між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 22.09.2025 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №551599-КС-002 про надання кредиту від 17.09.2025, відповідно до якої кредит збільшується на 11 000,00 грн, комісія за видачу додаткової суми кредиту склала 2 200,00 грн.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 07.05.2026 становить 111320,00 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 33 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 55 220,00 грн, суми прострочених платежів за комісією 6 600, 00 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України 16 500,00 грн.
Відповідачем не спростований розрахунок заборгованості процентів за користування кредитом, наданий позивачем.
Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема ст. 628 ЦК України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» ( далі Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із норм ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Виходячи з того, що умови кредитного договору в частині своєчасності сплати боргу відповідачем не виконано, що тягне можливість примусового стягнення простроченої суми за вищевказаним кредитним договором.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованості за кредитним договором №551599-КС-002 від 17.09.2025 в розмірі 94820 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 33 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 55220,00 грн., суми прострочених платежів за комісією 6 600 грн.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для стягнення заборгованості за процентами річних (на підставі ст. 625 ЦК України) в розмірі 16 500, 00 грн, оскільки проценти річних нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а тому відповідач є звільненим від обов`язку їх сплати (п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України). Отже, в задоволенні позовних вимог про стягнення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України слід відмовити.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.
У зв`язку з висновком суду про часткове задоволення позову на суму 94820 гривень (85,17%), на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути (2 662,40 х (94820 грн./ 111320 грн)) = 2 267,77 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 509, 510, 511, 525, 526, 536, 1048, 1054, 1055 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором № 551599-КС-002 від 17.09.2025 у розмірі 94820 (дев`яносто чотири тисячі вісімсот двадцять) гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судовий збір у розмірі 2 267 (дві тисячі двісті шістдесят сім) гривень 78 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16.11.2026.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», ЄДРПОУ: 41084239, юридична адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.В. Осадчий
Оригінал: reyestr.court.gov.ua