Суд: Галицький районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №461/2742/26
Суддя: Романюк В. Ф.
Справа №461/2742/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2026 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі :
головуючого судді Романюка В.Ф.,
за участю:
секретаря судового засідання Ніколяк В.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Лавріва В.П.,
представника відповідача Тацишина І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва І. Труша (адреса: 79011, м. Львів, вул. Снопківська, 47, код ЄДРПОУ: 02214739) про визнання незаконним наказу та стягнення втраченого заробітку,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить визнати незаконним наказ директора комунального закладу Львівської обласної ради Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша №180 від 01.09.2025 «Про педагогічне навантаження викладачів на 2025/2026 навчальний рік», та стягнути з комунального закладу Львівської обласної ради Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша втрачений заробіток виходячи з 584 годин навантаження на навчальний рік. та стягнути судові витрати.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що громадянин ОСОБА_1 працевлаштований на посаді викладача циклової комісії гуманітарних і соціально економічних дисциплін в Комунальному закладі Львівської обласної ради Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва І. Труша (дисципліни «Фізика», «Захист України»), з вересня 1993 року. З 2006 року працевлаштований за сумісництвом на посаді начальника штабу цивільного захисту. З вересня 2020 року був прийнятий на штатну посаду викладача циклової комісії гуманітарних соціально економічних дисциплін в Комунальному закладі Львівської обласної ради Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша (дисципліни Фізика», «Захист України», «Астрономія») з педагогічним навантаженням 432 години в рік державне замовлення 90 студентів, що відповідало 3 групам). В 2021-2022 начальному році збільшилось державне замовлення за вказаними дисциплінами до 4 груп, педагогічне навантаження збільшилось, що відобразилось в навчальному індивідуальному плані роботи викладача та його обліку та становило 576 годин на рік. В 2022-2023 навчальному році педагогічне навантаження становило 576 годин на рік. В 2023-2024 навчальному році педагогічне навантаження становило 584 годин на рік. В 2024-2025 навчальному році педагогічне навантаження становило 584 годин на рік. 28 серпня 2025 керівництвом Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша було доведено до відома ОСОБА_1 , що на підставі наказу від 01.09.2025 №180-к педагогічне вивантаження на 2025-2026 рік в нього буде становити 440 годин на рік, чим зменшили педагогічне навантаження без його згоди на 144 годин на рік. Причиною зменшення навантаження є прийняття (працевлаштування) на роботу до комунального закладу Львівської обласної ради Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша за сумісництвом на посаду викладача циклової комісії гуманітарних і соціально економічних дисциплін громадянина який почав викладати дисципліну «Захист України». На адресу закладу ОСОБА_1 (вх.№36 від 21.10.2025) було надіслано лист з проханням надати роз`яснення про зменшення йому в односторонньому порядку педагогічного навантаження на 144 годин в 2025/2026 навчальному році. У відповідь керівництвом закладу було надано відповідь (від 03.11.2025 вих №184), що встановлення педагогічного навантаження викладачем здійснюється щорічно, відповідно до кількості навчальних груп, контингенту студентів, навчальних планів та програм. Це передбачено п. 63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівником освіти, затвердженого наказом МОН України №102 від 15.04.1993 року згідно якого педагогічне навантаження встановлюється керівником навчального закладу на кожен навчальний рік окремо. Станом на 01.09.2025 року педагогічне навантаження позивача становить 432 години на рік і є фіксованим обсягом, визначеним при укладені трудового договору. У попередні навчальні роки фактичний обсяг навантажування збільшувався у зв`язку із збільшенням кількості студентів та потребою забезпечення навчального процесу. Це збільшення не було постійним, а лише тимчасовим коригуванням відповідно до реальних потреб закладу і у зв`язку з виробничою необхідністю. Позивач зазначає, що такою відповіддю керівництво закладу визнало той факт, що на 2025/2026 навчальний рік викладачу ОСОБА_1 було зменшено педагогічне навантаження в односторонньому порядку на 144 години без його згоди, що привело до зменшення його заробітної плати на 4379 гривень в місяць. В 2024-2025 навчальному році педагогічне навантаження у викладача ОСОБА_1 становило 584 годин на рік. В 2025-2026 навчальному році педагогічне навантаження у викладача ОСОБА_1 становить 440 годин на рік. Зменшення педагогічного навантаження тягне за собою зміну режиму роботи вчителя, і як наслідок - відповідне зменшення заробітної плати, що є зміною істотних умов праці. У керівництва закладу відсутні належні і допустимі докази про попередження позивача не менш як за два місяці про зміну істотних умов праці, а також надання позивача згоди на такі зміни, таким чином наявні ознаки порушення відповідачем трудових прав громадянина ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 09 червня 2026 року у справі відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін у судове засідання.
25 червня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідач не погоджується з доводами позовної заяви та вважає, що у задоволенні позову слід відмовити. Зазанчає, що ОСОБА_1 працює у відповідача на посаді викладача на підставі поданої заяви від 31.08.2020 р. Згідно з наказом від 31.08.2020 №171-к його прийнято на посаду викладача з 01.09.2020 з кваліфікацією спеціаліста вищої категорії, педагогічним званням «викладач-методист», за основним місцем роботи з педагогічним навантаженням 432 години. На 2025/2026 навчальний рік у закладі освіти затверджувався щорічний розподіл педагогічного навантаження викладачів відповідно до навчальних планів, освітньо-професійних програм, контингенту здобувачів освіти, потреб забезпечення освітнього процесу, наявності педагогічних кадрів та інших об`єктивних умов організації роботи закладу. Наказом від 01.09.2025 №180-к позивачу визначено педагогічне навантаження на 2025/2026 навчальний рік в обсязі 432 години. Позивача не було звільнено, не було переведено на іншу посаду, його кваліфікаційна категорія та педагогічне звання не змінювалися, виконання трудової функції викладача продовжувалося. Оплата праці здійснювалась відповідно до чинної тарифікації та фактично встановленого і виконаного педагогічного навантаження. У самій позовній заяві позивач зазначає, що про визначений на 2025/2026 навчальний рік обсяг педагогічного навантаження йому було доведено до відома наприкінці серпня 2025 року, тобто до початку навчального року та до фактичного запровадження відповідних умов роботи. Збільшення педагогічного навантаження у 2022-2025 навчальні роки до 576-584 годин було обумовлено виключно виробничою необхідністю, а саме відсутністю іншого викладача відповідних дисциплін, та мало тимчасовий характер. Додаткові години надавались понад встановлений базовий обсяг і не змінювали умов трудового договору. В наказ від 31.08.2020 №171-к зміни не вносились і обсяг педагогічного навантаження позивача не змінювався. Обсяг 432 години відповідає 0,6 ставки від 720 годин. Позивач був прийнятий на роботу саме з таким обсягом педагогічного навантаження. Позовна вимога про оплату 584 годин фактично означає вимогу про надання та оплату додаткових 152 годин, які не були встановлені йому наказом на 2025/2026 навчальний рік, не були включені до його індивідуального плану як навчальна робота та фактично ним не виконувалися. Крім того, представник відповідача додає, що надання позивачу додаткових годин у попередні навчальні роки не створює для нього безумовного права на їх автоматичне збереження у 2025/2026 навчальному році, оскільки педагогічне навантаження має щорічний характер і визначається з урахуванням навчальних планів, фактичної кількості груп, контингенту здобувачів освіти, кадрової ситуації та інших конкретних умов організації освітнього процесу. Позивач не довів, що до початку 2025/2026 навчального року він письмово відмовився продовжувати роботу в нових умовах або вимагав припинення трудового договору у зв`язку з незгодою з ними. Натомість трудові відносини продовжувалися і працівник виконував педагогічну роботу з педагогічним навантаженням 432 години та відповідно отримував за виконану роботу заробітну плату. Заробітна плата педагогічного працівника виплачується за фактично встановлене та фактично виконане педагогічне навантаження відповідно до тарифікації, табелювання та інших документів обліку праці. Позивач просить оплатити години, які йому не були визначені наказом на 2025/2026 навчальний рік, не були включені до його індивідуального плану як його навчальна робота та фактично ним не виконувалися. Обов`язок роботодавця оплатити працю виникає у зв`язку з виконанням працівником роботи або з іншими прямо передбаченими законом гарантійними виплатами. Позивач не зазначає норми закону, яка б зобов`язувала відповідача оплачувати йому умовні або бажані години педагогічного навантаження, яких фактично не було у його робочому навантаженні. Позивач зазначає, що є ветераном праці та особою пенсійного віку. Відповідач не заперечує поваги до стажу та професійного досвіду позивача. Водночас такі обставини самі по собі не встановлюють законодавчої гарантії щорічного збереження попереднього обсягу педагогічного навантаження. Окрім цього, зазначає, що позивачу було встановлено доплату в розмірі 35% за виконання обовязків 0,5 ставки фахівця штабу ЦЗ з 01.09.2020 року, згідно Наказу від 04.09.2020р. №204-к «Про ОСОБА_1 », яку він отримує і на сьогоднішній день, що свідчить навпаки про вжиття максимальних заходів для покращення матеріального стану працівників загалом та позивача зокрема. Позивач не довів наявності дискримінаційної мети чи дискримінаційного критерію у діях відповідача. Розподіл педагогічного навантаження здійснювався не за ознакою віку, статусу ветерана праці чи інших персональних характеристик, а в межах організації освітнього процесу на відповідний навчальний рік. На підставі наведеного, просить відмовити у задоволенні позову.
11 листопада 2026 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що позивач не звертався жодного разу з письмовою заявою, щодо збільшення йому педагогічного навантаження чи переведення на повну тарифну ставку, що фактично повністю спростовує заявлену ним позицію про будь-яке порушення його прав чи законних інтересів. Позивач не довів, що до початку 2025/2026 навчального року він письмово відмовився продовжувати роботу в нових умовах або вимагав припинення трудового договору у зв`язку з незгодою з ними. Натомість трудові відносини продовжувалися і працівник виконував педагогічну роботу з педагогічним навантаженням 432 години та відповідно отримував за виконану роботу заробітну плату. Відповідач заперечує, що вік позивача або його статус ветерана праці були критеріями розподілу навантаження. Водночас правила доказування у цій частині потребують уточнення: відповідно до частини другої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України позивач повинен навести фактичні дані, які підтверджують дискримінацію. Саме по собі поєднання пенсійного віку та незгоди з навантаженням не встановлює дискримінації. Тому відповідач обґрунтовує заперечення проти грошової вимоги насамперед відсутністю доведених матеріально-правових підстав, а не спливом зазначеного строку. Щодо самостійної вимоги про визнання наказу незаконним відповідач підтримує прохання оцінити дотримання спеціального строку за статтею 233 Кодексу законів про працю України лише в частині, що зберегла чинність. З матеріалів позову вбачається, що позивач знав про визначене йому педагогічне навантаження до початку 2025/2026 навчального року, а наказ, який він оскаржує, датований 01.09.2025. Водночас позовна заява, за наявними матеріалами, подана 14.04.2026р., після спливу 7 місяців та 4 дні.
12 листопада 2026 року від позивача надійшли письмові пояснення.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, з підстав викладених у ньому, просив задоволити у повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 — адвокат Лаврів В.П. позов підтримав, з підстав викладених у ньому, просив задоволити у повному обсязі.
Представник відповідача Тацишин І.Б. у судовому засіданні позов заперечив, з підстав викладених у відзиві, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді викладача циклової комісії гуманітарних і соціально економічних дисциплін в Комунальному закладі Львівської обласної ради Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва І. Труша (дисципліни «Фізика», «Захист України»), з вересня 1993 року.
З 2006 року працевлаштований за сумісництвом на посаді начальника штабу цивільного захисту.
З вересня 2020 року був прийнятий на штатну посаду викладача циклової комісії гуманітарних соціально економічних дисциплін в Комунальному закладі Львівської обласної ради Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша (дисципліни Фізика», «Захист України», «Астрономія») з педагогічним навантаженням 432 години в рік державне замовлення 90 студентів, що відповідало 3 групам).
Згідно з наказом від 31.08.2020 №171-к його прийнято на посаду викладача з 01.09.2020 з кваліфікацією спеціаліста вищої категорії, педагогічним званням «викладач-методист», за основним місцем роботи з педагогічним навантаженням 432 години.
В 2021-2022 навчальному році педагогічне навантаження збільшилось, що відобразилось в навчальному індивідуальному плані роботи викладача та його обліку та становило 576 годин на рік.
В 2022-2023 навчальному році педагогічне навантаження становило 576 годин на рік.
В 2023-2024 навчальному році педагогічне навантаження становило 584 годин на рік.
В 2024-2025 навчальному році педагогічне навантаження становило 584 годин на рік.
28 серпня 2025 керівництвом Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша було доведено до відома ОСОБА_1 , що на підставі наказу від 01.09.2025 №180-к педагогічне вивантаження на 2025-2026 рік в нього буде становити 440 годин на рік.
Збільшення педагогічного навантаження у 2022-2025 навчальні роки до 576-584 годин було обумовлено відсутністю іншого викладача відповідних дисциплін, та мало тимчасовий характер.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про фахову передвищу освіту» робочий час педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти визначається обсягом їхньої навчальної, методичної, інноваційної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором, і становить не більше 36 годин на тиждень.
Частина друга статті 60 цього Закону визначає, що навчальне навантаження на одну ставку викладацького складу закладу фахової передвищої освіти становить 720 годин на навчальний рік. Водночас наведена норма встановлює розрахунковий обсяг навчального навантаження на одну ставку, а не гарантує кожному викладачу щорічне встановлення саме 720 годин незалежно від навчальних планів, кількості груп, контингенту здобувачів освіти, наявності годин за відповідними дисциплінами та інших організаційних умов.
Обсяг 432 години відповідає 0,6 ставки від 720 годин. Позивач був прийнятий на роботу саме з таким обсягом педагогічного навантаження.
Згідно частини 3 статті 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За правовою нормою частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
За статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частинами першою, третьою статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
Згідно зі статтею 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен повідомлятись не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.
Згідно з нормами освітнього законодавства та Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 №102, педагогічне навантаження педагогічних та науково-педагогічних працівників має щорічний характер і розподіляється керівником закладу освіти перед початком навчального року залежно від кількості годин за навчальними планами, кількості груп, контингенту здобувачів освіти та наявності педагогічних кадрів.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про фахову передвищу освіту» робочий час педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти визначається обсягом їхньої навчальної, методичної, інноваційної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором, і становить не більше 36 годин на тиждень.
Частина друга статті 60 цього Закону визначає, що навчальне навантаження на одну ставку викладацького складу закладу фахової передвищої освіти становить 720 годин на навчальний рік. Водночас наведена норма встановлює розрахунковий обсяг навчального навантаження на одну ставку, а не гарантує кожному викладачу щорічне встановлення саме 720 годин незалежно від навчальних планів, кількості груп, контингенту здобувачів освіти, наявності годин за відповідними дисциплінами та інших організаційних умов.
Обсяг 432 години відповідає 0,6 ставки від 720 годин. Позивач був прийнятий на роботу саме з таким обсягом педагогічного навантаження. Позовна вимога про оплату 584 годин фактично означає вимогу про надання та оплату додаткових 152 годин, які не були встановлені йому наказом на 2025/2026 навчальний рік, не були включені до його індивідуального плану як навчальна робота та фактично ним не виконувалися.
В наказ від 31.08.2020 № 171-к зміни не вносились і обсяг педагогічного навантаження позивача не змінювався.
Суд зазначає, що гарантованим і обов`язковим обсягом педагогічного навантаження для позивача є той обсяг, з яким його було прийнято на роботу згідно з трудовим договором і наказом 2020 року, а саме 432 години на рік.
Встановлення позивачу у попередні роки більшого обсягу навантаження (576–584 години) внаслідок виробничої необхідності та заміщення відсутнього працівника не змінює умов безстрокового трудового договору автоматично і не створює у позивача суб`єктивного безумовного права вимагати збереження такого підвищеного обсягу навантаження на наступні роки.
Оскільки на 2025–2026 навчальний рік позивачу встановлено педагогічне навантаження в обсязі 440 годин на рік, що перевищує його базовий гарантований обсяг (432 години), суд констатує відсутність факту зменшення гарантованого обсягу навантаження нижче рівня, визначеного трудовим договором. Відповідно, підстави для застосування процедури зміни істотних умов праці (ст. 32 КЗпП України) у даному випадку були відсутні, а оскаржуваний наказ прийнято відповідачем у межах повноважень та відповідно до чинного законодавства.
Зважаючи на те, що основна вимога про скасування наказу є необґрунтованою, похідні вимоги про стягнення втраченого заробітку також не підлягають задоволенню.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, підстав для розподілу судових витрат на користь позивача не встановлено.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України,
у х в а л и в:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва І. Труша (адреса: 79011, м. Львів, вул. Снопківська, 47, код ЄДРПОУ: 02214739) про визнання незаконним наказу та стягнення втраченого заробітку, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 17 листопада 2026 року.
Головуючий суддя: Романюк В.Ф.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua