Суд: Галицький районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №461/7191/26
Суддя: Котельва К. О.
Справа №461/7191/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
/заочне/
04 листопада 2026 року м. Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді Котельви К.О.,
за участю секретаря судового засідання Крісман С.-Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Акціонерне товариство «Ідея Банк», про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
1. Суть позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (далі – ТОВ «УФО», позивач) через представника – адвоката Дідуха Є.О. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № D44.00600.005028289 від 14.03.2019 у розмірі 87 964,09 грн, з яких: 31 644,44 грн – заборгованість за тілом кредиту, 20 743,71 грн – заборгованість за процентами, 35 575,94 грн – заборгованість за комісією, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 14.03.2019 між АТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено кредитний договір № D44.00600.005028289, за яким відповідачу надано кредит. Банк свої зобов`язання виконав, натомість відповідач кредит не повернув, проценти та комісію не сплатив. Право вимоги за кредитним договором АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «Росвен Інвест Україна» за договором факторингу № 01.02-31/23 від 25.07.2023, яке, у свою чергу, відступило його ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» за договором факторингу № 01.02-38/23 від 26.07.2023, а останнє – позивачеві за договором факторингу № 08/11/2024 від 08.11.2024. Позивач зазначає, що після набуття права вимоги проценти та комісію не нараховував, відповідач жодних платежів новому кредитору не здійснював, письмова вимога від 15.12.2025 про погашення заборгованості залишилася без виконання.
2. Позиції учасників справи та процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2026 справу передано на розгляд судді Котельві К.О.
Ухвалою судді від 11.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 07.10.2026, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву.
Ухвалою суду від 07.10.2026 судове засідання відкладено на 04.11.2026 у зв`язку з неявкою учасників справи.
Позивач у позовній заяві просив розглядати справу без участі його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом надіслання судової повістки за зареєстрованим місцем проживання та розміщення 31.10.2026 оголошення про виклик на офіційному вебпорталі судової влади України. Відзиву на позовну заяву відповідач не подав, заяв по суті справи, клопотань, у тому числі про застосування позовної давності чи зменшення витрат на правничу допомогу, не заявляв.
Третя особа АТ «Ідея Банк у судове засідання не з`явилась, про дату судового засідання була повідомлена належним чином, письмових пояснень не подала.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
3. Норми права, якими керується суд
Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду.
Згідно зі ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори; зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України). За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Спірні правовідносини є відносинами споживчого кредитування, а кредитний договір укладено після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017). Відповідно до частини першої статті 11 цього Закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку щодо погашення заборгованості, а також іншу інформацію, передбачену законом і договором. Частиною п`ятою статті 12 цього Закону кредитодавцю заборонено встановлювати в договорі про споживчий кредит будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.
Нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом; визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України). Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК України).
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Згідно зі ст. 12, 13, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2 ст. 89 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
4. Встановлені обставини та їх оцінка судом
Щодо укладення договору та його умов
Судом встановлено, що 14.03.2019 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № D44.00600.005028289 (далі – кредитний договір). Договір укладено в письмовій формі, кожна його сторінка, у тому числі Графік щомісячних платежів, підписана позичальником власноручно; договір підписаний також уповноваженою особою банку та скріплений печаткою банку. На договорі міститься власноручний запис відповідача про отримання ним оригіналу договору в день його укладення та про ознайомлення з умовами і тарифами банку.
Відповідно до п. 1.1, 1.2 кредитного договору банк надав позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 34 000,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж, строком на 60 місяців, а позичальник зобов`язався повернути кредит разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості). Пунктами 1.3-1.5 договору встановлено змінювану процентну ставку, яка на день укладення договору становила 20 % річних (змінна частина 9,5 %, збільшена на маржу банку 10,5 %).
Згідно з п. 2.1 кредитного договору позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості 60 щомісячними внесками включно до 10 числа кожного місяця згідно з Графіком щомісячних платежів. Відповідно до Графіка (розділ 6 договору) перший платіж підлягав сплаті 10.05.2019, останній – 14.03.2024; загальна сума платежів у погашення кредиту становить 34 000,00 грн, процентів за користування кредитом – 21 110,75 грн, плати за обслуговування (901,00 грн щомісячно) – 54 060,00 грн. Пунктом 5.7 договору визначено реальну річну процентну ставку (89,19487001 %) та орієнтовну загальну вартість кредиту (109 170,75 грн).
Також 14.03.2019 відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту та анкету-опитувальник клієнта; до матеріалів кредитної справи долучено копії документів, що посвідчують особу позичальника, засвідчені працівником банку.
Отже, умови про суму кредиту, процентну ставку, строк кредитування та порядок повернення кредиту і сплати процентів визначені безпосередньо у кредитному договорі та Графіку щомісячних платежів, які підписані відповідачем.
Щодо переходу права вимоги до позивача
Судом встановлено, що 25.07.2023 між АТ «Ідея Банк» (клієнт) та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (фактор) укладено договір факторингу № 01.02-31/23, за умовами якого клієнт відступив факторові права вимоги до боржників, визначених у реєстрах боржників. Згідно з витягом з Реєстру боржників № 3 від 25.07.2023 (порядковий номер 3033) до ТОВ «Росвен Інвест Україна» перейшло право вимоги за кредитним договором № D44.00600.005028289 від 14.03.2019, укладеним з ОСОБА_1 , у загальному розмірі 87 964,09 грн (тіло кредиту – 31 644,44 грн, проценти – 20 743,71 грн, комісія – 35 575,94 грн).
26.07.2023 між ТОВ «Росвен Інвест Україна» (клієнт) та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 01.02-38/23. Згідно з витягом з Реєстру боржників № 1 (порядковий номер 1570) до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором у розмірі 87 964,09 грн.
08.11.2024 між ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» (клієнт) та ТОВ «УФО» (фактор) укладено договір факторингу № 08/11/2024. Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 1 від 08.11.2024 (порядковий номер 916) до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № D44.00600.005028289 від 14.03.2019 у розмірі 87 964,09 грн, з яких: тіло кредиту – 31 644,44 грн, проценти – 20 743,71 грн, комісія – 35 575,94 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач є належним кредитором у зобов`язанні, яке виникло з кредитного договору № D44.00600.005028289 від 14.03.2019, та набув права вимоги в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. 514 ЦК України). При цьому заміна кредитора не змінює змісту зобов`язання, а тому новий кредитор не може набути більше прав, ніж мав первісний кредитор.
Щодо отримання грошових коштів
Факт надання кредиту підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача № НОМЕР_1 за період з 14.03.2019 по 25.07.2023, з якої вбачається, що 14.03.2019 на виконання кредитного договору видано кредит у сумі 34 000,00 грн, з яких 30 357,14 грн перераховано на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 , відкритий відповідно до п. 1.13 договору, а 3 642,86 грн за його дорученням (п. 1.12 договору) спрямовано на сплату страхового платежу.
Надалі відповідач здійснював платежі в погашення заборгованості за кредитним договором, що свідчить про визнання ним факту отримання кредитних коштів. Доказів, які б спростовували факт отримання кредиту, відповідач суду не надав.
Отже, суд вважає доведеним, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав відповідачу кредит у розмірі 34 000,00 грн.
Щодо виникнення заборгованості та її розрахунку
З виписки по особовому рахунку вбачається, що за період з 07.05.2019 по 21.12.2019 відповідач здійснив платежі на загальну суму 14 063,94 грн, з яких банк зарахував: у погашення кредиту – 2 355,56 грн, у погашення процентів – 4 895,35 грн, у погашення плати за обслуговування – 6 771,06 грн, у погашення пені – 41,97 грн. Платежі вносилися з порушенням розміру і строків, встановлених Графіком; останнє зарахування коштів здійснено 21.12.2019 у сумі 3,94 грн. Ці дані узгоджуються з відомостями реєстрів боржників щодо дати і суми останнього платежу та загальної суми платежів боржника (14 063,94 грн). Строк кредитування за договором сплинув 14.03.2024. Доказів погашення заборгованості після 21.12.2019 первісному чи будь-якому з наступних кредиторів матеріали справи не містять.
Відповідно до довідки-розрахунку АТ «Ідея Банк» станом на 25.07.2023 (дата відступлення права вимоги) заборгованість відповідача становила 87 964,09 грн, з яких: за основним боргом – 31 644,44 грн, за процентами – 20 743,71 грн, за комісіями – 35 575,94 грн. Суд перевіряє кожну складову окремо.
Тіло кредиту. Різниця між сумою наданого кредиту (34 000,00 грн) та сумою, зарахованою банком у погашення кредиту (2 355,56 грн), становить 31 644,44 грн, що збігається із заявленою сумою. Строк повернення кредиту в повному обсязі настав 14.03.2024. Отже, вимога про стягнення 31 644,44 грн тіла кредиту є доведеною і підлягає задоволенню.
Проценти за користування кредитом. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц та від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Доказів пред`явлення відповідачу вимоги про дострокове повернення кредиту до спливу строку кредитування матеріали справи не містять. Заборгованість за процентами визначена первісним кредитором станом на 25.07.2023, тобто в межах строку кредитування, що тривав до 14.03.2024, на залишок тіла кредиту за ставкою 20 % річних, погодженою сторонами та зазначеною в реєстрах боржників. Позивач, згідно з позовною заявою, після набуття права вимоги проценти не нараховував.
Заявлені до стягнення проценти є платою за правомірне користування кредитом у межах строку кредитування, а не мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання, тому підстав для звільнення від їх сплати відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України немає. Неустойку (пеню, штраф), три проценти річних та інфляційні втрати позивач до стягнення не заявляв.
Відтак вимога про стягнення 20 743,71 грн заборгованості за процентами є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Комісія (плата за обслуговування кредитної заборгованості). Пунктом 1.10 кредитного договору передбачено, що обслуговування кредиту банком включає в себе: надання інформації по рахунках позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, у тому числі в контакт-центрі, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу, зарахування платежу в погашення заборгованості тощо; надання інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, направлених банку різними каналами зв`язку. Інших послуг, за які встановлено плату за обслуговування кредитної заборгованості, договір не визначає. Водночас п. 3.2.4 цього ж договору закріплює право позичальника не частіше одного разу на місяць вимагати від банку безоплатного надання інформації про поточний розмір заборгованості та виписки з рахунків.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21), ухваленій у спорі з участю АТ «Ідея Банк» щодо аналогічної щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості, дійшла висновку, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої, другої статті 11, частини п`ятої статті 12 цього Закону.
Оскільки позивач не довів, що за встановлену договором щомісячну плату банк надавав відповідачу будь-які реальні послуги, відмінні від тих, які за законом мають надаватися споживачу безоплатно, суд дійшов висновку, що умова кредитного договору про сплату щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною і не породжує обов`язку відповідача зі сплати відповідних платежів. До позивача як нового кредитора не могло перейти право вимоги, якого не мав первісний кредитор (ст. 514 ЦК України). Тому у задоволенні позову в частині стягнення 35 575,94 грн заборгованості за комісією слід відмовити.
Таким чином, із заявленої позивачем заборгованості у розмірі 87 964,09 грн доведеною є заборгованість за тілом кредиту у розмірі 31 644,44 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 20 743,71 грн, а всього 52 388,15 грн, тоді як вимога про стягнення заборгованості за комісією (платою за обслуговування кредитної заборгованості) у розмірі 35 575,94 грн задоволенню не підлягає.
Інші питання, які підлягають вирішенню
Судовий збір. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1029 від 24.07.2026. Позовні вимоги задоволено на 59,56 %, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 585,63 грн судового збору.
Витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката несуть сторони, крім випадку надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на оплату послуг адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або має бути сплачена відповідною стороною.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову (ч. 4 ст. 137 ЦПК України). У разі недотримання вимог щодо співмірності суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката; обов`язок доведення неспівмірності покладається на сторону, яка заявляє таке клопотання (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн позивач надав: договір про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01.08.2024, укладений між ТОВ «УФО» та адвокатом Дідухом Є.О., заявку № D44.00600.005028289 на виконання доручення від 20.11.2024, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 02.02.2026, детальний опис робіт (наданих послуг) від 02.02.2026, рахунок на оплату від 02.02.2026, а також свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5972/10 від 24.03.2017. Відповідно до умов заявки та акта гонорар у розмірі 5 000,00 грн підлягає сплаті протягом 30 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подавав, доказів їх неспівмірності не надав. З урахуванням часткового задоволення позову ці витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених вимог, тобто з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 977,81 грн витрат на професійну правничу допомогу (5 000,00 грн ? 59,56 %).
Керуючись ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76–81, 89, 95, 133, 137, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263–265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Акціонерне товариство «Ідея Банк», про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40, приміщення 19 літ. «Н», «П») заборгованість за кредитним договором № D44.00600.005028289 від 14.03.2019 у розмірі 52 388,15 грн (п`ятдесят дві тисячі триста вісімдесят вісім гривень п`ятнадцять копійок), з яких: 31 644,44 грн – заборгованість за тілом кредиту, 20 743,71 грн – заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» 1 585,63 грн (одна тисяча п`ятсот вісімдесят п`ять гривень шістдесят три копійки) судового збору та 2 977,81 грн (дві тисячі дев`ятсот сімдесят сім гривень вісімдесят одна копійка) витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.О. Котельва
Оригінал: reyestr.court.gov.ua