Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №308/2519/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №308/2519/26

Суддя: Крегул М. М.

Справа № 308/2519/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Крегул М.М.,

за участю секретаря судового засідання Бєлікова К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФІНАНС ГРУП» до відповідача-1: ОСОБА_1 , відповідача-2: ОСОБА_2 , відповідача-3: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «УКРФІНАНС ГРУП» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 03.12.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (нова назва – ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 014/4080/81/37139, відповідно до якого банк надав позичальниці кредит для будівництва житла у сумі 18 270,00 доларів США строком по 02.12.2017 року із сплатою 13,0% річних. ОСОБА_1 зобов`язалася щомісячно повертати кредит згідно з графіком погашення, здійснити остаточне погашення кредиту не пізніше 02.12.2017 року та щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом. 07.05.2009 року до кредитного договору укладено додаткову угоду, якою тимчасово зменшено розмір щомісячного платежу. У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 03.12.2007 року укладено договір поруки № 014/4080/81/37139/1 з ОСОБА_2 (Відповідач-2) та договір поруки № 014/4080/81/37139/2 з ОСОБА_2 (Відповідач-3), за умовами яких поручителі несуть солідарну відповідальність з позичальником (ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Позивач вказує, що ОСОБА_1 умов кредитного договору не виконувала, щомісячну сплату кредиту та відсотків не здійснювала, у зв`язку з чим станом на 27.06.2019 року заборгованість становить 17 113,47 доларів США (447 797,59 грн), яка складається з: 9 138,67 доларів США (239 125,93 грн) – заборгованість за кредитом; 7 974,80 доларів США (208 671,66 грн) – заборгованість за відсотками.

Право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача на підставі договору відступлення права вимоги від 27.06.2019 року, а ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 05.11.2019 року у справі № 308/9867/17 позивача залучено до участі у справі як правонаступника.

Посилаючись на ст. ст. 256, 257, 261, 263 ЦК України та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, позивач вважає, що строк позовної давності зупинено у зв`язку з дією воєнного стану, а тому позов подано в межах цього строку.

З урахуванням наведеного позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів вказану суму заборгованості в розмірі 17 113,47 доларів США (447 797,59 грн) та судові витрати зі сплати судового збору.

29.06.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Дудурича І.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 та її представник позовні вимоги не визнають у повному обсязі, посилаючись на те, що: матеріали справи не містять належних доказів правонаступництва позивача щодо зобов`язань за кредитним договором; позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування якої заявлено; порука припинилася, оскільки договори поруки не містять строку, після закінчення якого порука припиняється, а вимоги до поручителів не були пред`явлені протягом шести місяців, встановлених ч. 4 ст. 559 ЦК України. Позивачем не подано попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат.

Окрім цього, 28.07.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Дудурича І.В. до суду надійшла заява про застосування позовної давності, мотивуючи її тим, що кінцевий строк погашення кредиту визначений 02.12.2017 року, однак у зв`язку з порушенням позичальником графіка погашення кредиту ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 23.01.2015 року на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінило строк виконання основного зобов`язання, надіславши позичальнику та поручителям вимоги про дострокове виконання зобов`язань, 60-денний строк для добровільного виконання яких закінчився 24.03.2015 року, відтак перебіг трирічної позовної давності щодо всієї суми заборгованості розпочався з цієї дати. Звернення банку 22.01.2016 року з позовом у справі № 308/708/16-ц, який ухвалою суду від 22.06.2023 року залишено без розгляду у зв`язку з неодноразовою неявкою позивача, відповідно до ч. 1 ст. 265 ЦК України не зупиняло і не переривало перебігу позовної давності, яка спливла у 2018 році, тобто до запровадження карантину та воєнного стану, тоді як з цим позовом позивач звернувся лише 13.02.2026 року.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.09.2026 року закрито підготовче провадження, а справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, при цьому представником позивача – Гаврилюк К.В. до суду було подане клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовну заяву просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Дудурич І.В. у судове засідання також не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, однак від останнього до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, заяву про закриття провадження у справі у зв`язку зі спливом строку позовної давності підтримує.

Відповідач-2: ОСОБА_2 та відповідач-3: ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляли.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

03.12.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (нова назва – ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 014/4080/81/37139, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит для будівництва житла у сумі 18 270,00 доларів США строком по 02.12.2017 року із сплатою 13,0% річних. Згідно з умовами договору ОСОБА_1 зобов`язалася щомісячно повертати кредит згідно з графіком погашення та здійснити остаточне погашення кредиту не пізніше 02.12.2017 року, а також щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитними коштами.

07.05.2009 року до кредитного договору укладено додаткову угоду, якою тимчасово зменшено розмір щомісячного платежу, а графік погашення кредиту викладено в новій редакції. У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 03.12.2007 року між банком та ОСОБА_2 (Відповідач-2) укладено договір поруки № 014/4080/81/37139/1, а між банком та ОСОБА_2 (Відповідач-3) – договір поруки № 014/4080/81/37139/2, за умовами яких поручителі відповідають перед кредитором солідарно з позичальником.

23.01.2015 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надіслало ОСОБА_1 вимогу №114-0-0-00/15-15826 про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором, у якій встановлено 60-денний строк для добровільного виконання, що закінчився 24.03.2015 року, а також надіслало Відповідачу-2 та Відповідачу-3 вимоги №114-0-0-00/15-15827 та №114-0-0-00/15-15828 відповідно, про виконання грошових зобов`язань за договорами поруки, що підтверджується копіями вимог від 23.01.2015 року.

22.01.2016 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалою суду від 11.03.2016 року відкрито провадження у справі № 308/708/16-ц.

Ухвалою суду від 26.04.2023 року позивача замінено правонаступником АТ «ОКСІБАНК», а ухвалою від 22.06.2023 року позов залишено без розгляду у зв`язку з неодноразовою неявкою позивача.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 перед банком за вказаним кредитним договором станом на 27.06.2019 року складає 17 113,47 доларів США (447 797,59 грн), яка складається з: 9 138,67 доларів США (239 125,93 грн) – заборгованість за кредитом; 7 974,80 доларів США (208 671,66 грн) – заборгованість за відсотками.

Вирішуючи позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості на загальну суму 17 113,47 доларів США (447 797,59 грн), суд зазначає наступне.

За змістом ст. ст. 525 та 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Частиною першою ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Разом з тим, представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Дудуричем І.В. було подано заяву про застосування позовної давності до вимог позивача.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України). Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За кредитним договором, що визначає щомісячні платежі та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом кінцевого строку погашення кредиту (стаття 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

У разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. У разі реалізації кредитором цього права строк виконання зобов`язання в цілому змінюється, і перебіг позовної давності за вимогою про повернення всієї суми кредиту починається від дня, коли закінчився строк, встановлений кредитором для її добровільного повернення.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15 та від 06 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової.

Згідно з Кредитним договором № 014/4080/81/37139 від 03.12.2007 року кінцевий строк погашення кредиту визначено 02.12.2017 року. Проте у зв`язку з порушенням позичальником графіка погашення кредиту ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 23.01.2015 року реалізувало право, передбачене ч. 2 ст. 1050 ЦК України, та змінило строк виконання основного зобов`язання, надіславши ОСОБА_1 вимогу про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором із 60-денним строком для добровільного виконання, який закінчився 24.03.2015 року. Отже, перебіг трирічної позовної давності щодо всієї суми заборгованості розпочався після спливу цього строку, тобто після 24.03.2015 року, та закінчився у 2018 році.

Звернення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 22.01.2016 року до суду з позовом у справі № 308/708/16-ц, залишеним ухвалою суду від 22.06.2023 року без розгляду, не вплинуло на перебіг позовної давності, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Посилання позивача на зупинення (продовження) строку позовної давності у зв`язку з дією воєнного стану суд відхиляє. Відповідно до п. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.07.2025 року у справі № 903/602/24, норми про продовження та зупинення позовної давності поширюються лише на строки, які не закінчилися станом на 12.03.2020 року. Строк позовної давності за вимогами кредитора у цій справі сплив у 2018 році, тобто до запровадження карантину та воєнного стану, а тому продовженню чи зупиненню не підлягає. Заміна кредитора у зобов`язанні відповідно до ст. 262 ЦК України не змінює порядку обчислення позовної давності.

Станом на дату подачі позову до суду 13.02.2026 року позивач пропустив строк позовної давності, з клопотанням про поновлення пропущеного строку не звертався.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З даним позовом ТОВ «УКРФІНАНС ГРУП» звернулося до суду 18.02.2026 року, тобто поза межами строків позовної давності, що з урахуванням заяви представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Дудурича І.В. про її застосування, відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Будь-яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку суду позивачем не надано.

Таким чином, позовна давність до основної вимоги спливла до звернення позивача до суду, а тому вважається, що позовна давність спливла і до додаткових вимог, зокрема про стягнення відсотків, а також до вимог про солідарне стягнення заборгованості з поручителів, а саме відповідача-2 та відповідача-3).

Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 28 березня 2018 року № 14-10цс18 у справі № 444/9519/12.

Враховуючи вищевикладене, суд застосовує позовну давність за заявою представника відповідача Андрашко В.Ю. та відмовляє позивачу в задоволенні позову.

З огляду на те, що сплив позовної давності є самостійною підставою для відмови у позові, суд не надає оцінки іншим доводам відзиву, а саме щодо відсутності доказів правонаступництва позивача та припинення поруки.

Оскільки у задоволенні позовних вимог суд повністю відмовляє, вимоги позивача про стягнення судових витрат на його користь задоволенню також не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 81,83, 76-83, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 256-262, 265-267, 525, 526, 536, 611, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФІНАНС ГРУП» до відповідача-1: ОСОБА_1 , відповідача-2: ОСОБА_2 , відповідача-3: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити у зв`язку із спливом строку позовної давності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Сторони справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 40326297, місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Соловцова Миколи, буд. 2, офіс 38/1).

Відповідач-1: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач-2: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач-3: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 5.11.2026 року ..

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул

Оригінал: reyestr.court.gov.ua