Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №460/8882/26
Суддя: О.В. Поліщук
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
17 листопада 2026 рокум. Рівне№460/8882/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В, за участю секретаря судового засідання Сищук К.М.; представника позивача: Корсуна Р.А., представника відповідача: Юхименко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" до Головного управління ДПС у Рівненській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" (далі - позивач) звернулось до Рівненського окружного адміністративного з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 360617000704 від 02.03.2026.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що поставляв фірмі-нерезиденту "SRD TRADING SP z.o.o." Польща товар на підставі контракту № 18/12 від 18.12.2024 та контракту № 15/04 від 15.04.2025, а оплата за товар надходила в межах установленого законодавством граничного строку надходження валютної виручки. Частина заборгованості за товар була погашена заліком зустрічних однорідних вимог. Попри це відповідач провів позапланову виїзну перевірку, за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення № 360617000704 від 02.03.2026, яким нараховано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 5 839 848,00 грн. Згідно з актом перевірки та податковим повідомленням-рішенням акт зарахування зустрічних однорідних вимог не був взятий до уваги відповідачем. Позивач вважає, що нарахування пені є протиправним, оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог є належним законним способом розрахунків за зовнішньо-економічними операціями; у разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні; заборона припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог може встановлюватись виключно в законах України, а тому обмеження, передбачені пунктом 14-6 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18, є незаконними і не підлягають застосуванню. З наведених у позові підстав позивач вважає, що оскаржуване ним рішення контролюючого органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
15.06.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що за результатами проведеної перевірки складено акт від 02.02.2026 № 1489/Ж5/17-00-07-04-15/13970259, за висновками якого встановлено порушення частини 1 та частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями), пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (із змінами та доповненнями), а саме: порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки в сумі 504732,08 євро/ 24 034 437,79 грн, у законодавчо встановлені строки розрахунків при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту № 15/04 від 15.04.2025 укладений з фірмою - нерезидентом "SRD TRADING SP.z.o.o." Польща; порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки в сумі 946839,39 євро/ 38 187 510,89 грн, у законодавчо встановлені строки розрахунків при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту № 18/12 від 18.12.20224 укладений з фірмою-нерезидентом "SRD TRADING SP.z.o.o." Польща. Відповідач вважає, що в період воєнного стану згідно з абз. 1 п. 14-6 Постанови № 18 банк не має права завершити валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту / імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. У зв`язку з цим проведене позивачем і фірмою-нерезидентом зарахування зустрічних однорідних вимог не було взято до уваги як належний спосіб розрахунку за поставлений товар та нараховано пеню. Наведене слугувало підставою для винесення податкового повідомлення рішення № 360617000704 від 02.03.2026, яке відповідач вважає обґрунтованим та правомірним, з огляду на що просить суд відмовити у задоволенні позову.
09.07.2026 позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизовано доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наведено аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача. Зокрема, у відповіді на відзив акцентовано увагу на тому, що постанова Верховного Суду від 21.05.2024 у справі № 140/10623/23, на яку посилається відповідач, не підлягає застосуванню при вирішенні даного спору, оскільки справа № 140/10623/23 не є подібною цій справі. У справі № 140/10623/23 вирішувалось питання можливості проведення розрахунків за валютними операціями шляхом передачі векселя. В той же час у даній справі і справах, розглянутих Верховним Судом і на які посилається ТОВ ВП "Акватон" у позові, мова йде про припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Також позивач наводить правові висновки Верховного Суду, що випадки, у яких суб`єктам господарювання забороняється припиняти зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, мають бути визначені виключно в законах України. Однак, жодних обмежень на використання такого способу розрахунку за зовнішньо-економічними операціями законами України не передбачено.
23.07.2026 відповідачем подано до суду заперечення, в яких наведено аргументи та мотиви відхилення пояснень наведених позивачем у відповіді на відзив. Зокрема зазначено, що акти Національного банку України (постанови), якими визначено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, мають силу закону. Це так звана «делегована правотворчість», коли підзаконний акт стає на один щабель із законом, оскільки його видано з дозволу й прямої вказівки Закону та він регулює спеціальну сферу відносин, не підмінюючи закон. Зокрема частиною першої статті 13 «Про валюту і валютні операції» встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Відповідач вважає, що положення пункту 14-6 постанови Правління НБУ № 18, які передбачають, що в період запровадження воєнного стану банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог є пріоритетними до застосування у спірних правовідносинах.
У судових засіданнях учасники справи підтримали доводи заяв по суті справи та надали пояснення аналогічні цим доводам.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 01.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14.07.2026.
14.07.2026 справу знято з розгляду у зв`язку із проведенням у Рівненському окружному адміністративному суді зборів суддів. Справу призначено до розгляду на 23.07.2026.
Ухвалою суду від 23.07.2026, постановленою судом без оформлення окремого документа, закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 04.08.2026.
04.08.2026 справу знято з розгляду у зв`язку із перебуванням головуючої судді у відпустці. Справу призначено до розгляду на 15.09.2026.
Ухвалою суду від 15.09.2026 задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 15.10.2026.
15.10.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 22.10.2026 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Рівненського району Рівненської області.
22.10.2026 справу знято з розгляду у зв`язку із перебуванням головуючої судді у відпустці. Справу призначено до розгляду на 10.11.2026.
10.11.2026 у судовому засіданні, на підставі статті 227 КАС України, після судових дебатів, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав його ухвалення та проголошення до 17.11.2026.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
Головним управлінням ДПС у Рівненській області на підставі наказу від 20.01.2026 № 134-п, направлень від 20.01.2026 № 302/Ж3/17-00-07-04, відповідно до ст.20, пп.78.1.1 п.78.1, п.78.2, п.78.4 ст.78, п.81.1. ст.81, п.82.2 ст.82 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АКВАТОН" (код ЄДРПОУ 13970259), з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічних контрактах № 15/04 від 15.04.2025 за період з 15.04.2025 по 31.12.2025 та № 18/12 від 18.12.2024 за період 01.09.2025 по 31.12.2025.
Зовнішньоекономічний контракт поставки № 15/04 від 15.04.2025, укладений з фірмою-нерезидентом "SRD TRADING SP.z.o.o." Польща, має такі істотні умови.
Реквізити нерезидента: 810, Polska. NIP: 1133083391 ul. Chodakowska, 53/57 lok,22A, 03 Банківські реквізити: PKO BANK Polski SA IBAN: НОМЕР_1 Swift:BPKOPLPW.
Предмет контракту: Постачальник зобов`язується виготовити і передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах цього Контракту заготівку мідну для волочіння (катанка) EN 1977-Cu-ETP-8-3000-CL та/або заготівку мідну EN 1977-Cu-ETP-12,5-3000-CL у кількості 40 тонн на місяць в подальшому Товар. Країна походження Товару – Україна. Виробник – ТОВ ВП «АКВАТОН».
Умови поставки визначаються згідно правил «ІНКОТЕРМС» 2010 на умовах DAP ЕЛК вул. Дояздова, Польща.
Ціна та загальна вартість Контракту: Ціна 1 (однієї) тонни Товару, кількість, а також загальна вартість Товару, що підлягає поставці згідно заявки покупця, вказується в Специфікації, яка погоджується сторонами.
Специфікації після їх підписання та скріплення печатками стають невід`ємними частинами Контракту.
Фактична загальна вартість Товару, що підлягає поставці за Контрактом вказується в рахунку-фактурі і товаросупровідних документах.
Умови оплати: Покупець здійснює платіж в розмірі 100% вартості Товару протягом 90 календарних днів з дати відвантаження Товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Валюта платежів за Контрактом - євро.
Термін дії контракту: Договір набирає чинності з моменту його підписання та укладається на певний строк до 31.12.2025.
Зовнішньоекономічний контракт поставки № 18/12 від 18.12.2024, укладений з фірмою-нерезидентом "SRD TRADING SP.z.o.o." Польща, має такі істотні умови.
Реквізити нерезидента: 810, Polska. NIP: 1133083391 ul. Chodakowska, 53/57 lok,22A, 03 Банківські реквізити: PKO BANK Polski SA IBAN: НОМЕР_1 Swift:BPKOPLPW.
Предмет контракту: Постачальник зобов`язується виготовити і передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах цього Контракту провід мідний обмотувальний емальований марки «ПЕТДІ-200» та «ПЕТД2-200» ПЕТЕЛІ-180 та ПЕТЕЛ2-180, ПСДК-Л-180, провід алюмінієвий емальований марки ПЕАІ- І Д-200А, ПЕАІ- 2- Д-200А в подальшому Товар.
Країна походження Товару - Україна. Виробник - ТОВ ВП «АКВАТОН».
Умови поставки визначаються згідно правил DAP «ІНКОТЕРМС» 2010.
Ціна та загальна вартість Контракту: Ціна 1 (однієї) тонни кожного діаметру або поперечного перерізу проводу в залежності від його діаметру, кількість по кожному діаметру (поперечного перерізу), а також загальна вартість Товару, що підлягає поставці відповідно до поданих замовлень Покупця в партії Товару, встановлюється в специфікації, яка узгоджується Сторонами. Специфікації після їх підписання та скріплення печатками стають невід`ємними частинами Контракту.
Орієнтовна вартість Контракту становить 47 959 000 Євро.
Умови оплати: Покупець здійснює платіж в розмірі 100% вартості Товару протягом 45 календарних днів з моменту постачання Товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Валюта платежів за Контрактом - євро.
Форма і порядок розрахунків по Договору: Розрахунок за Товар, або партію товару здійснюється Дилером у порядку післяоплати шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок ПОСТАЧАЛЬНИКА, вказаний в цьому Договорі в безготівковій формі на умовах зазначених у специфікації. Валютою Договору та валютою платежу є євро.
Термін дії контракту: до 31 грудня 2025 року, але в будь-якому разі до повного завершення сторонами розрахунків за цим Контрактом.
На виконання умов зовнішньоекономічного експортного контракту № 15/04 від 15.04.2025 ТОВ ВП "Акватон" здійснило відвантаження товару - катанку мідну ТОВ ВП "Акватон" фірмі-нерезиденту "SRD TRADING SP z.o.o." Польща, на суму 911 996,39 євро / 45 689 251,29 грн.
Валютна виручка від фірми-нерезидента "SRD TRADING SP z.o.o." Польща за поставлений товар надійшла в сумі 150 154,27 євро / 7 399 195,97 грн.
ТОВ ВП "Акватон" для перевірки надано Контракт № 10/10 від 10.10.2024, укладений ТОВ "ЕкоЕнергоНовації" код ЄДРПОУ 45294142 та фірмою-нерезидентом "SRD TRADING SP z.o.o." Польща, на поставку проводу мідного обмотувального емальованого, виробником якого є ТОВ ВП "Акватон" марки "ПЕТДІ-200" ПЕТЕЛІ-180 та ПЕТЕЛ2-180, ПСДК-Л-180, провід алюмінієвий емальований марки ПЕАІ-1-Д-200А, ПЕАІ-2-Д-200А.
На умовах даного Контракту фірма "SRD TRADING SP z.o.o." Польща перерахувала ТОВ "ЕкоЕнергоНовації" авансовий платіж в сумі 597 450,90 євро.
У зв`язку з невиконанням ТОВ "ЕкоЕнергоНовації" обов`язку щодо поставки оплаченого товару сторони погодили розірвати Контракт № 10/10 від 10.10.2024 (Угода про розірвання контракту від 12.02.2025).
Згідно з Договором про переведення боргу від 27.08.2025 за Контрактом № 10/10 від 10.10.2024, де ТОВ "ЕкоЕнергоНовації" (Первісний боржник) компанія "SRD TRADING SP z.o.o." Польща (Кредитор), ТОВ ВП "Акватон" (Новий боржник) сторони погодили заміну боржника у зобов`язанні за Контрактом № 10/10 від 10.10.2024 шляхом переведення заборгованості з Первісного боржника на Нового боржника в сумі 597 450,90 євро.
Відповідно до Договору від 29.10.2024 про надання поворотної фінансової допомоги, укладеного ТОВ "ЕкоЕнергоНовації" (Позикодавець) з ТОВ ВП "Акватон" (Позичальник), за ТОВ ВП "Акватон" рахується заборгованість в сумі 351 911,86 дол. США / 15 958 947,55 грн.
Згідно з наданим контролюючому органу для перевірки актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.09.2025, укладеного фірмою-нерезидентом "SRD TRADING SP z.o.o." Польща та ТОВ ВП "Акватон", у зв`язку з непогашеним грошовим зобов`язанням фірми "SRD TRADING SP z.o.o." Польща перед ТОВ ВП "Акватон" в сумі 633 527,78 євро, в т.ч. по контракту № 15/04 від 15.04.2025 в сумі 193 021,88 євро, граничний термін погашення 15.10.2025, ТОВ ВП "Акватон" проведено взаємозалік зустрічних однорідних вимог по контракту 15.07.2025 від 15.04.2025 в сумі 193 021,88 євро.
На виконання умов Контракту № 18/12 від 18.12.2024 в період з 01.09.2025 по 31.12.2025 ТОВ ВП "Акватон" здійснило відвантаження товару - проводу мідного фірмі-нерезиденту "SRD TRADING SP z.o.o." Польща на суму 772 571,28 / 37 413 649,06 грн.
Валютна виручка в період з 01.09.2025 по 31.12.2025 від фірми-нерезидента "SRD TRADING SP z.o.o." Польща за поставлений товар надійшла в сумі 732 543,70 євро / 30 820 470,82 грн з порушенням встановлених законодавством строків.
Згідно з наданим для перевірки актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.09.2025, укладеного "SRD TRADING SP z.o.o." Польща та ТОВ ВП "Акватон", у зв`язку з непогашеним грошовим зобов`язанням фірми "SRD TRADING SP z.o.o." Польща перед ТОВ ВП "Акватон" в сумі 633 527,78 євро, в т.ч. по Контракту № 18/12 від 18.04.2025 в сумі:
116 766,63 євро, граничний термін погашення 01.09.2025;
88 665,05 євро, граничний термін погашення 08.09.2025;
101 581,38 євро, граничний термін погашення 21.09.2025;
83 595,23 євро, граничний термін погашення 29.09.2025;
49 897,61 євро, граничний термін погашення 20.10.2025.
ТОВ ВП "Акватон" проведено взаємозалік зустрічних однорідних вимог по контракту № 18/12 від 18.12.2024 на суму 440 505,90 євро.
Судом встановлено, що в межах періоду, який перевірявся відповідачем за контрактом № 15/04 від 15.04.2025, мали місце такі поставки та оплати:
Митна декларація від 18.04.2025 № 25UA204020008893U5 на суму 193 021,88 євро. Граничний строк надходження валютної виручки – 15.10.2025. Оплата здійснена 01.09.2025 на суму 193 021,88 євро шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Митна декларація від 02.05.2025 № 25UA204020009925U2 на суму 161 555,93 євро. Граничний строк надходження валютної виручки – 29.10.2025. Оплата здійснена в повному обсязі платіжними інструкціями № 323 від 19.09.2025 на суму 39 923,12 євро, № 399 від 25.09.2025 на суму 6000,00 євро, № 401 від 25.09.2025 на суму 40 766,63 євро, № 435 від 29.09.2025 на суму 30 000,00 євро, № 2520 від 30.09.2025 на суму 25 000,00 євро, № 294 від 07.10.2025 на суму 19 866,18 євро.
Митна декларація від 01.07.2025 № 25UA204020014621U8 на суму 150 154,27 євро. Граничний строк надходження валютної виручки – 28.12.2025. Оплата здійснена в повному обсязі платіжними інструкціями № 424 від 05.12.2025 на суму 16 141,49 євро, № 49 від 08.12.2025 на суму 10 000,00 євро, № 451 від 12.12.2025 на суму 40 000,00 євро, від 17.12.2025 на суму 6700,00 євро, № 432 від 23.12.2025 на суму 19 700,00 євро, № 265 від 30.12.2025 на суму 29 800,00 євро, № 1420 від 31.12.2025 на суму 27 812,78 євро.
Судом встановлено, що в межах періоду, який перевірявся відповідачем за контрактом № 18/12 від 18.12.2024, мали місце такі поставки та оплати:
Митна декларація від 06.03.2025 № 25UA204020005183U9 на суму 116 766,63 євро. Граничний строк надходження валютної виручки – 02.09.2025. Оплата здійснена 01.09.2025 на суму 116 766,63 євро шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Митна декларація від 13.03.2025 № 25UA204020005790U0 на суму 88 665,05 євро. Граничний строк надходження валютної виручки – 09.09.2025. Оплата здійснена 01.09.2025 на суму 88 665,05 євро шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Митна декларація від 26.03.2025 № 25UA204020006919U3 на суму 101 581,38 євро. Граничний строк надходження валютної виручки – 22.09.2025. Оплата здійснена 01.09.2025 на суму 101 581,38 євро шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Митна декларація від 31.03.2025 № 25UA204020007316U6 на суму 83 595,23 євро. Граничний строк надходження валютної виручки – 27.09.2025. Оплата здійснена 01.09.2025 на суму 83 595,23 євро шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Митна декларація від 24.04.2025 № 25UA204020009218U4 на суму 49 897,61 євро. Граничний строк надходження валютної виручки – 21.10.2025. Оплата здійснена в повному обсязі, а саме 01.09.2025 на суму 13 820,73 євро шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та платіжною інструкцією № 323 від 19.09.2025 на суму 36 076,88 євро.
Митна декларація від 12.05.2025 № 25UA204020010701U1 на суму 105 040,57 євро. Граничний строк надходження валютної виручки – 08.11.2025. Оплата здійснена в повному обсязі платіжними інструкціями № 294 від 07.10.2025 на суму 7 798,87 євро, № 335 від 07.10.2025 на суму 11 581,38 євро, № 460 від 17.10.2025 на суму 85 660,32 євро.
Митна декларація від 23.05.2025 № 25UA204020011687U9 на суму 76 025,31 євро. Граничний строк надходження валютної виручки – 19.11.2025. Оплата здійснена в повному обсязі платіжними інструкціями № 460 від 17.10.2025 на суму 4 339,68 євро, № 485 від 17.10.2025 на суму 23 595,23 євро, № 942 від 27.10.2025 на суму 48 090,40 євро.
Митна декларація від 30.05.2025 № 25UA204020012207U7 на суму 132 349,44 євро. Граничний строк надходження валютної виручки – 26.11.2025. Оплата здійснена в повному обсязі платіжними інструкціями № 942 від 27.10.2025 на суму 1409,60 євро, № 599 від 14.11.2025 на суму 45 000,00 євро, № 482 від 19.11.2025 на суму 60 000,00 євро, № 495 від 20.11.2025 на суму 25 939,84 євро.
Митна декларація від 19.06.2025 № 25UA204020013720U2 на суму 141 332,40 євро. Граничний строк надходження валютної виручки – 16.12.2025. Оплата здійснена в повному обсязі платіжними інструкціями № 495 від 20.11.2025 на суму 4060,16 євро, № 538 від 21.11.2025 на суму 1000,00 євро, № 529 від 27.11.2025 на суму 18 000,00 євро, № 1198 від 28.11.2025 на суму 32 000,00 євро, № 658 від 01.12.2025 на суму 14 000,00 євро, № 268 від 02.12.2025 на суму 58 000,00 євро, № 334 від 03.12.2025 на суму 14 272,24 євро.
Митна декларація від 27.06.2025 № 25UA204020014396U3 на суму 51 585,77 євро. Граничний строк надходження валютної виручки – 24.12.2025. Оплата здійснена в повному обсязі платіжними інструкціями № 334 від 03.12.2025 на суму 27 727,26 євро, № 424 від 05.12.2025 на суму 23 858,51 євро.
Митна декларація від 01.07.2025 № 25UA204020014620U9 на суму 3077,40 євро. Граничний строк надходження валютної виручки – 28.12.2025. Оплата здійснена в повному обсязі платіжною інструкцією № 2873 від 31.12.2025 на суму 3077,40 євро.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 02.02.2026 № 1489/Ж5/17-00-07-04-15/13970259, за висновками якого встановлено порушення частини 1 та частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями), пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (із змінами та доповненнями), а саме:
порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки в сумі 504732,08 євро/ 24 034 437,79 грн, у законодавчо встановлені строки розрахунків при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту № 15/04 від 15.04.2025 укладений з фірмою-нерезидентом "SRD TRADING SP.z.o.o." Польща;
порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки в сумі 946839,39 євро/ 38 187 510,89 грн, у законодавчо встановлені строки розрахунків при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту № 18/12 від 18.12.2024 укладений з фірмою-нерезидентом "SRD TRADING SP.z.o.o." Польща.
Додатком 17 до акту перевірки здійснено розрахунок пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях на загальну суму 5839848,00 грн.
13.02.2026 позивачем були направлені відповідачу заперечення на акт перевірки від 02.02.2026 № 1489/Ж5/17-00-07-04-15/13970259.
Відповідачем розглянуто заперечення листом № 1029/Ж12/17-00-07-04/13970259 від 26.02.2026 повідомлено, що Головне управління ДПС у Рівненській області, ознайомившись із матеріалами перевірки та наданими запереченнями платника щодо висновків акту перевірки щодо порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки при здійсненні зовнішньоекономічних експортних контактів, висновок акту перевірки залишило без змін.
02.03.2026 відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення № 360617000704, яким до позивача застосовано суму пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 5839848,00 грн.
Не погодившись із цим податковим повідомленням-рішенням позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу.
Рішенням про результати розгляду скарги від 07.05.2026 № 11869/6/99-00-06-01-03-06 Державна податкова служба України залишила без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 360617000704 від 02.03.2026, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Рівненській області № 360617000704 від 02.03.2026 та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пп. 19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:
проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків;
застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі Закон № 2473-VIII).
Особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями, зокрема, з імпорту товарів регламентується відповідно до статті 13 Закону № 2473-VIII. Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (ч. 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII).
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону № 2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина).
За приписами частини восьмої статті 13 Закону № 2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.
Частиною восьмою статті 16 Закону № 2473-VIII передбачено, що рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення.
Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління Національного банку України від 2 січня 2019 року № 5 (далі також - Положення № 5) визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
Згідно з пунктом 21 розділу ІІ Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Пункт 23 розділу ІІ Положення № 5 визначає, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
24 лютого 2022 року з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Національний банк України прийняв Постанову № 18, яку постановою Правління Національного банку України від 4 квітня 2022 № 68 було доповнено, зокрема, пунктами «14-2. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 5 квітня 2022 року»; «14-4. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні».
В подальшому до пункту 14-2 Постанови № 18 постановами Правління Національного банку України від 7 червня 2022 року №113, від 07 липня 2022 року № 142 вносились зміни та з 7 червня 2022 року цифру «90» було замінено цифрою «120», а з 7 липня 2022 - цифру «120» замінено цифрою «180» відповідно.
Отже, законодавство, чинне на час виникнення спірних правовідносин, встановлювало чіткі граничні строки розрахунків за операціями з іноземним елементом, визначені Національним банком України, а у разі їх порушення передбачало нарахування пені як заходу відповідальності.
Відповідно до пункту 10 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі - Інструкція № 7), банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:
вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги;
між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.
Отже, залік (або зарахування) зустрічних однорідних вимог контрагентів є одним із законних засобів врегулювання сторонами своїх взаємних зобов`язань. Водночас, для проведення зарахування необхідна сукупність певних умов, а саме: вимоги повинні бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов`язань між двома особами) та однорідними (як правило, йдеться про взаємні вимоги грошових сум); має настати строк виконання за всіма зустрічними вимогами.
Згідно із положеннями частини четвертої статті 6 та частини першої статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України, та самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України), зокрема зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (стаття 601 ЦК України).
При тлумаченні наведених норм необхідно виходити з того, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки.
Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.
З цього приводу Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду та Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в низці судових рішень (постанова від 31 січня 2020 року у справі № 1340/3649/18; постанова від 16 квітня 2019 року у справі № 911/483/18; постанова від 21 листопада 2018 року у справі № 755/9929/15-ц) дотримуються послідовної позиції щодо умов, яким мають відповідати вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, зокрема вони мають: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань із передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі № 826/17678/15, від 7 грудня 2023 року у справі № 420/21182/21.
Також, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 січня 2020 року у справі № 1340/3649/18 сформував правову позицію, відповідно до якої резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону №185/94-ВР. Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.
У розвиток наведеної правової позиції щодо застосування норм частини першої статті 1, частини першої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 липня 2021 року у справі № 817/1200/15 сформував такий висновок: у разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов`язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.
Відтак, наразі існує усталена практика Верховного Суду щодо питання запровадження нормативно-правовими актами Національного банку України обмежень щодо зняття з валютного контролю експортних операцій клієнтів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог в іноземній валюті.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у зазначеній вище постанові від 31 січня 2020 року у справі № 1340/3649/18 також вказав наступне: «Практика обмежень щодо зняття з валютного контролю експортних операцій клієнтів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог в іноземній валюті вперше була запроваджена Постановою Правління Національного банку України від 20 серпня 2014 року № 515 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України».
Метою такого обмеження було недопущення використання фінансової системи України для відмивання грошей і фінансування тероризму та врегулювання ситуації на валютному ринку України та контролю валютних операцій. Їх норми адресовані уповноваженому банку, що здійснює валютний контроль за експортною операцією. Саме у контексті мети введено в дію обов`язковий продаж на міжбанківському валютному ринку України частини надходжень у визначеному розмірі.
В подальшому, дія таких обмежень пролонгувалась Правлінням Національного банку України шляхом прийняття типових постанов, у тому числі і постанов Правління Національного банку України № 386 та № 410, у пунктах 4 яких встановлено, що уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора/ російських рублях (незалежно від суми операції).
Водночас вказані обмеження щодо зняття експортних операцій з валютного контролю, запроваджені постановами Правління Національного банку України № 386 та № 410, адресовані виключно уповноваженим банкам. Обов`язок продажу валютної виручки у певному розмірі сам по собі не є обмеженням для сторін у здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами шляхом зарахування зустрічних грошових вимог.
Крім того, вказані положення актів Національного банку України не регулюють підприємницької діяльності суб`єктів господарювання, не встановлюють форми розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами та, як підзаконні акти, не можуть обмежувати дію норм законів України, положення яких судом наведено вище, та якими передбачено вільний вибір сторонами контракту форми розрахунків.»
Викладені вище правові висновки Верховного Суду були сформульовані у контексті застосування положень Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», який станом на момент виникнення спірних правовідносин втратив чинність.
Разом з тим, хоча зазначений Закон втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про валюту і валютні операції», наведені вище висновки та підходи Верховного Суду залишаються актуальними та підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Це пояснюється тим, що Закон України «Про валюту і валютні операції» не запровадив нових концептуальних підходів до вирішення питання припинення зобов`язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог або відступлення права вимоги, не змінив засад свободи вибору способу розрахунків у межах законодавчо дозволених форм, а також не заперечив можливості припинення валютних зобов`язань способами, передбаченими цивільним законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 420/12562/23, від 01.04.2026 у справі № 120/14950/24.
Так, відповідно до положень пункту 14-6 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Таким чином, зазначені норми права спрямовані саме на банк як на суб`єкта, уповноваженого здійснювати валютний нагляд.
Суперечності щодо можливості завершення здійснення банками валютного нагляду на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, наявні в пункті 14-6 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 та підпункт 5 пункту 10 розділу III Постанови Правління Національного банку України від 2 січня 2019 року № 7 повинні трактуватися на користь позивача.
Аналогічний за змістом підхід підтверджується і правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 16 липня 2025 року у справі № 320/29423/23, від 12 серпня 2025 року у справі № 420/29813/23, від 23 жовтня 2025 року у справі № 260/4525/24, від 20 січня 2026 року у справі № 320/8245/23, від 4 березня 2026 року у справі № 320/57458/24, від 01 квітня 2026 року у справі № 120/14950/24.
Також суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 16.07.2025 у справі № 320/29423/23, відповідно до якого випадки, у яких суб`єктам господарювання забороняється припиняти зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, мають бути визначені виключно в законах України. Однак, жодних обмежень на використання такого способу розрахунку за зовнішньо-економічними операціями законами України не передбачено.
Стосовно доводів відповідача про так звану «делеговану правотворчість», коли підзаконний акт стає на один щабель із законом, оскільки його видано з дозволу й прямої вказівки Закону та він регулює спеціальну сферу відносин, не підмінюючи закон, суд зазначає таке.
Дійсно, частиною першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Даним правом Національний банк України скористався, встановивши пунктом 14-2 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, зокрема у спірний період тривалістю 180 днів.
Проте, Закон України «Про валюту і валютні операції» чи будь-який інший закон України не містить вказівки, якою би було уповноважено Національний банк України вводити обмеження застосування суб`єктами господарювання зарахування зустрічних однорідних вимог.
Положення пункту 14-6 постанови Правління НБУ № 18 від 24.02.2022, які передбачають, що в період запровадження воєнного стану банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, є такими, що прийняті Правлінням НБУ поза межами його повноважень.
Оскільки положення пункту 14-6 постанови Правління НБУ № 18 від 24.02.2022 суперечить вище наведеним нормам законодавства України, він не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Таким чином, відповідач всупереч вимогам чинного законодавства безпідставно не врахував наданий позивачем акт зарахування зустрічних однорідних вимог як належний спосіб припинення зобов`язань.
Перевіривши надані позивачем докази наявності та докази зарахування зустрічних однорідних вимог з фірмою-нерезидентом "SRD TRADING SP z.o.o." Польща, суд вважає таке зарахування належним та обґрунтованим. Також суд враховує, що складений відповідачем акт перевірки від 02.02.2026 № 1489/ Ж5/17-00-07-04-15/13970259 не містить зауважень або заперечень до документів, наданих платником податків в якості підтвердження припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про безпідставність нарахованих податковим повідомленням-рішенням № 360617000704 від 02.03.2026 штрафних санкцій (пені) в розмірі 5 810 360,95 грн.
Стосовно позовних вимоги в частині скасування пені в розмірі 29 487,05 грн суд зазначає таке.
Як встановлено судом, на виконання контракту № 15/04 від 15.04.2025 за митною декларацією від 01.07.2025 № 25UA204020014621U8 позивач поставив на фірмі-нерезиденту "SRD TRADING SP z.o.o." Польща товар на суму 150 154,27 євро. Надходження валютної виручки за цією поставкою мало бути здійснене не пізніше 28.12.2025.
Однак повне погашення заборгованості за цією поставкою відбулось з порушенням граничного строку надходження валютної виручки, а саме:
в період з 28.12.2025 по 30.12.2025 (три дні) сума заборгованості складала 57 612,78 євро. Пеня, обчислена в розмірі 0,3% за день прострочення при курсі НБУ 48,9856 грн/євро, склала 25 399,77 грн;
в період за 31.12.2025 (один день) сума заборгованості складала 27 812,78 євро. Пеня, обчислена в розмірі 0,3% за день прострочення при курсі НБУ 48,9856 грн/євро, склала 4 087,28 грн.
Таким чином, відповідач законно та обґрунтовано нарахував позивачу пені за контрактом № 15/04 від 15.04.2025 в сумі 29 487,05 грн, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
За нормами п. 14-3 Постанови Правління НБУ № 18 від 24.02.2022: граничні строки розрахунків, зазначені в п. 1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (включно з незавершеними розрахунками за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону № 361-IX (наразі - 400 тис. грн), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
Поставка на виконання контракту № 18/12 від 18.12.2024 за митною декларацією від 01.07.2025 № 25UA204020014620U9 на суму 3077,40 євро є меншою за розмір, передбачений ст. 20 Закону № 361-IX, а тому встановлені НБУ граничні строки надходження валютної виручки на неї не поширюються.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З огляду на встановлені обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити частково.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Частиною третьою статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 26 624,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 944 від 21.05.2026, яка знаходиться в матеріалах справи, відтак, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області, документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 26 489,57 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 360617000704 від 02.03.2026 в частині нарахування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 5 810 360,95 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління ДПС у Рівненській області суму судового збору в розмірі 26 489,57 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" (бульв. Богдана Хмельницького, 50,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33027, ЄДРПОУ/РНОКПП 13970259)
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Повний текст рішення складений 17 листопада 2026 року
Суддя Ольга ПОЛІЩУК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua