Вирок від 15 листопада 2026 р. у справі №564/4536/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

Суд: Костопільський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №564/4536/26

Суддя: Снітчук Р. М.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/4536/26

16 листопада 2026 року м. Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 (дистанційно)

обвинуваченого ОСОБА_4 (дистанційно)

захисника адвоката ОСОБА_5 (дистанційно)

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026240030007121 від 23.09.2026, за обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Маслянка Дубенського району Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , з вищою освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді гранатометника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», працюючого інженером-механіком ТОВ «Волиньагрогруп», раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді гранатометника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, діючи у порушення вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.1 ст.1, ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», умисно, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для звільнення з військової служби, в умовах воєнного стану, знаходячись у невстановлений досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 07.08.2026 придбав у невстановленої особи завідомо неправдивий офіційний документ у вигляді Витягу №130/10/341/В з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №130/10/341/Р від 05.05.2026, яке нібито видане КП «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка» Рівненської обласної ради згідно якого дружині ОСОБА_4 – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено 2-гу групу інвалідності із потребою постійного стороннього догляду.

Надалі солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою ухилитися від несення обов`язків військової служби, 07.08.2025 подав командиру 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 рапорт, у якому зазначив завідомо неправдиві відомості про наявність у нього підстав для звільнення із лав Збройних Сил України, передбачених пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме: сімейні обставини - необхідність здійснювати постійний догляд за його дружиною ОСОБА_6 , яка має інвалідність 2-ї групи із потребою стороннього догляду на безтерміновій основі.

До свого рапорту про звільнення солдат ОСОБА_4 долучив завідомо підроблений документ – витяг №130/10/341/В з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №130/10/341/Р від 05.05.2026, яке нібито видане КП «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка» Рівненської обласної ради, згідно якого дружині ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено 2-гу групу інвалідності із потребою постійного стороннього догляду.

11.08.2026 вказаний рапорт із долученими до нього документами прийнятий у військовій частині НОМЕР_1 та зареєстрований за вхідним №4052.

17.08.2026 за результатами розгляду поданого солдатом ОСОБА_4 рапорту та долучених до нього підроблених документів наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №30-РС від 17.08.2026 солдата ОСОБА_4 звільнено з військової служби в запас на підставі підпункту «Г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», тобто за сімейними обставинами та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 409 КК України, - ухилення військовослужбовцем від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 за участі його захисника адвоката ОСОБА_5 від 16 жовтня 2026 року, за умовами якої сторони погодилися про повне беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України та узгодили покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України узгодили звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку та покладенням на нього обов`язків, визначених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , підтримавши угоду, повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, у вчиненому розкаявся.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити зазначену угоду про визнання винуватості.

Прокурор ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні вважав за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 , у присутності захисника ОСОБА_5 , оскільки вона відповідає вимогам КПК України та закону про кримінальну відповідальність.

Перевіривши угоду про визнання винуватості та заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, суд дійшов висновку, що укладення зазначеної угоди сторонами є добровільним, вона відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, і підлягає затвердженню.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 409 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, внаслідок якого шкоди завдано лише державним та суспільним інтересам.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна; умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб; відсутні підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним; не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за цією угодою, а також відсутні фактичні підстави для невизнання ним винуватості.

При призначенні покарання суд згідно із вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного, зокрема те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, обставини, які пом`якшують його покарання та відсутність обставини, які обтяжують покарання те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами; особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Міра покарання, узгоджена сторонами угоди про визнання винуватості, відповідає вимогам закону.

Сторони погоджуються на призначення такого покарання, розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 65 КК України, ч. 1 ст. 475, п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Суд має право затвердити угоду у підготовчому судовому засіданні.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором і підозрюваним ОСОБА_4 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, за ч. 4 ст. 409 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, зокрема його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також особу винного те, що він раніше не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, внесення ним 15.10.2026 власних коштів у сумі 50000 грн. на потреби військової частини НОМЕР_3 , зобов`язання обвинуваченого викрити злочинні дії особи (осіб), яка підробила та збула офіційний документ у вигляді Витягу №130/10/341/В з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 05.05.2026, суд дійшов висновку про можливість його виправлення без відбування покарання та у відповідності до ч. 2 ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк терміном один рік, із покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 368-371, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України,

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 від 16 жовтня 2026 року.

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження.

Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua