Рішення від 16 листопада 2026 р. у справі №320/12435/20 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

Дата: 16 листопада 2026 р.

Справа: №320/12435/20

Суддя: Горобцова Я.В.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2026 року Київ справа №320/12435/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Міністерства оборони України (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати неправомірними та протиправними дії Міністерства оборони України щодо винесення відмови у формі протоколу №125 від 03.09.2020 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в зв`язку з інвалідністю, отриманої внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової строкової служби (довідка МСЕК серії КИО-І № 275487 від 21.04.2008);

- зобов`язати Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в зв`язку із інвалідністю, отриманої внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової строкової служби (довідка МСЕК серії КИО-І № 275487 від 21.04.2008) згідно Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.04.2008 на підставі постанови ЦВЛК МО України позивач був звільнений з військової частини НОМЕР_1 та направлений за місцем призову на службу - ІНФОРМАЦІЯ_1 , де був поставлений на облік.

21.04.2008 позивачу була видана довідка №275487 до акту огляду МСЕК про те, що внаслідок первинного огляду встановлена друга група інвалідності з 21.04.2008, при цьому зазначено, що захворювання зв`язане з проходженням військової служби.

09.06.2009 позивач повторно пройшов медико-соціальну експерту комісію, внаслідок якої позивачу було визначено третю групу інвалідності (довідка до акту огляджу МСЕК серії КИО-І № 322329).

В серпні 2020 року позивач подав відповідні документи до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшого направлення документів до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 для отримання одноразової грошової допомоги по причині отримання інвалідності під час проходження строкової служби. У

Проте в кінці жовтня 2020 року позивачем було отримано із Міністерства оборони України витяг з протоколу від 03.09.2020 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум, в якому зазначено, що позивач не має права на одержання одноразової допомоги, оскільки згідно з пунктом 6 статті 16 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у редакції, яка діяла на час встановлення інвалідності в 2008 році, а також підпунктом 4 пунктом 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), порання (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні ( або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499, було передбачено, що одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим із строкової військової служби, у разі якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби.

Позивач не погоджується з таким рішенням та стверджує, що первинна інвалідність із встановленням 2-ї групи із причиною інвалідності йому було встановлено на 14 -й день після звільнення з військової служби на підставі Постанови військово-лікарської комісії від 02.04.2008, тобто інвалідність була встановлена в строк до 3-х місяців.

Факт зміни виду групи інвалідності може вплинути на розмір одноразової грошової допомоги, а не є підставою для відмови у призначенні та виплати допомоги.

Таким чином позивач стверджує, що він, як військовослужбовця строкової служби, який звільнився з військової служби 07.04.2008 та на 14 день після звільнення (21.04.2008) був визнаний інвалідом 2-ї групи із причиною інвалідності «Захворювання зв`язане з проходженням військової служби», виникло право на отримання одноразової грошової допомоги в день визначення інвалідності по хворобі, яку було отримано під час проходження строкової служби в якості матроса ВМС України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

28.10.2024 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі було визначено Горобцову Я.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 справу прийнято до свого провадження суддею Горобцовою Я.В. та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечив. Зазначив, що позивач був звільнений 07.04.2008 зі строкової військової служби та 21.04.2008 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідність II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, (довідка МСЕК серія КИО-1 №275487 від 21.04.2008), а 01.05.2009 під час повторного огляду органами МСЕК визнаний особою з III групою інвалідності внаслідок цієїж причини (довідка МСЕК серія КИО-1 №322329 від 01.05.2009).

В свою чергу відповідно до пункту 6 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціально правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та підпункту 4 пункту 2 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призванні на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499, одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової військової служби, якщо інвалідність настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі строкової військової служби, в наслідок захворювання або нещасного випадку яке мало місце в період проходження служби.

Вказує, що відповідно до пункту 8 статті 16-3 вказаного Закону особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

В свою чергу позивач звернувся із заявою для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю у серпні 2020 року, а первинно інвалідність йому встановлено ще 21.04.2008, тобто термін з дня виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги та дня звернення за призначенням одноразової грошової допомоги становить більше 10 років.

Позивачем подано відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

07.04.2008 позивача було звільнений зі строкової військової служби.

Згідно довідки МСЕК серія КИО-1 № 275487 від 21.04.2008 позивача під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідність II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

Згідно довідки МСЕК серія КИО-1 № 322329 від 09.06.2009 позивача під час повторного огляду органами МСЕК визнано особою з III групою інвалідності з 01.05.2009, причина інвалідності: загальне захворювання пов`язаного з проходженням військової служби з ураженням опорно-рухового апарату.

30.07.2020 позивач звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю 3-ї групи з проходженням військової служби.

Згідно витягу з протоколу засідання комісії МОУ від 03.09.2020 №125 позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги.

Рішення вмотивовано наступним:

«Громадянину ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), якого 07.04.2008 звільнено зі строкової військової служби та 21.04.2008 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (довідка МСЕК серія КИО-І №275487 від 21.04.2008), а 01.05.2009 під час повторного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю III групи внаслідок цієї ж причини (довідка МСЕК серія КИО-І №322329 від 01.05.2009).

Заявник не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з пунктом 6 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у редакції, яка діяла на час встановлення інвалідності в 2008 році, а також підпунктом 4 пунктом 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499, було передбачено, що одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим із строкової військової служби, у разі якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби.

Заявнику інвалідність встановлено понад 3-місячний термін.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 справа №750/5074/17, від 20.11.2018 №820/1835/18, від 31.01.2019 №678/370/17 та від 04.03.2020 справа № 756/1003/16-а.».

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції на час звернення позивача за отриманням допомоги) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частини 9 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції на час звернення позивача за отриманням допомоги) порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

При цьому, пунктом 2 наведеної Постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком № 975, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою № 499, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року № 284, і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1331;

допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, на час подання позивачем заяви про виплату одноразової грошової допомоги було визначено, що моментом виникнення права є дата встановлення інвалідності, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент первинного встановлення позивачу ІІІ інвалідності, а саме Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції Закону України від 3 листопада 2006 року № 328-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб», яка діяла з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року та Порядок умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499.

Так, частинами 2, 6 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції чинній з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року, зокрема, було передбачено: у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України (частина друга); у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті (частина шоста).

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції до 1 січня 2014 року) існують такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Отже, строкова служба є окремим видом військової служби, що вказує на особливий порядок правового регулювання вказаного виду служби.

В контексті спірних правовідносин саме частина шоста статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є спеціальною правовою нормою, що містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги особам, які проходять строкову військову службу, зокрема:

- особливі суб`єкти отримання допомоги - військовослужбовці строкової військової служби;

- визначений час настання інвалідності - період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби;

- відсутність умови про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення зі служби.

Аналогічне правило закріплено Порядком № 499.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 вказаного Порядку № 499, військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.

Частиною 6 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року) для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

Як встановлено судом та вказується самим відповідачем у оскаржуваному протоколі № 125 від 03.09.2020, позивача було звільнений зі строкової військової служби 07.04.2008, згідно довідки МСЕК серія КИО-1 № 275487 від 21.04.2008 позивачу під час первинного огляду органами МСЕК встановлено II групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, а згідно довідки МСЕК серія КИО-1 № 322329 від 09.06.2009 позивача під час повторного огляду органами МСЕК визнано особою з III групою інвалідності з 01.05.2009, причина інвалідності: загальне захворювання пов`язаного з проходженням військової служби з ураженням опорно-рухового апарату.

Таким чином, з часу звільнення позивача із строкової служби (07.04.2008) і до первинного встановлення йому 2-ї групи інвалідності (21.04.2008) пройшло лише 14 днів.

Тобто первинна інвалідність із встановленням позивачу 2-ї групи із причиною інвалідності (захворювання зв`язане з проходженням військової служби» позивачу було встановлено на 14-й день після звільнення з військової служби на підставі Постанови військово- лікарської комісії від 02.04.2008, тобто первинна інвалідність була встановлена в строк до 3-х місяців

В подальшому 09.06.2009 відбулась лише зміна групи інвалідності позивача при повторному оргаляді з 2-ї на 3-ю групи.

Відповідно до частини четвертої статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Отже законодавством передбачена можливість зміни групи інвалідності після первинного встановлення інвалідності під час повторного огляду.

В даному випадку позивачу первинного інвалідність вствновлено 21.04.2008, тобто через 14 днів після звільнення зі служби (07.04.2008). В подальшому при повторному огляді відбулась лише зміна групи інвалідності.

Як зазначено у витягу з протоколу комісії Міністерства оборони України №125 від 03.09.2020, що первинна інвалідність у формі II групи позивачу була встановлена 21.04.2008, а під час повторного огляду 01.05.2009 позивача визнано особою з інвалідністю III групи внаслідок тієї ж причини що і в 2008 р., а саме «внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (довідка МСЕК серії КИО-І № 275487 від 21.04.2008 р.).

Таким чином факт зміни виду групи інвалідності може вплинути на розмір одноразової грошової допомоги, та не є підставою для відмови у призначенні та виплати допомоги.

Аналіз встановлених обставин справи та наведених вище норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що висновок відповідача про пропуск позивачем трьох місячного строку після звільнення зі служби є помилковим та необґрунтованим, а протокол засідання комісії МОУ від 03.09.2020 № 125, яким позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги є протиправним.

Щодо посилання відповідача у відзиві на те, що позивач звернувся з заявою про отримання одноразової грошової допомоги з порушенням трьох річного строку передбаченого пункту 8 статті 16-3 Закону України «Про соціально правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», то суд вважає такі доводи необґрунтованими, з огляду на те, що вони не зазначені в протоколі комісії МОУ від 03.09.2020 № 125 як підстава відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги.

Отже позовні вимоги в частині протиправності рішення Міністерства оборони України у формі протоколу № 125 від 03.09.2020 про відмову позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги є обгрунтвоаними.

Водночас, що стосується позовної вимоги про зобов`язання Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку із інвалідністю, отриманої внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової строкової служби, суд зазначає наступне.

У вказаній позовній вимозі позивач просить нарахувати та виплати одноразову грошову допомогу згідно довідки МСЕК серії КИО-І № 275487 від 21.04.2008, за якою позивача під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідність II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

Водночас у заяві від 30.07.2020 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю 3-ї групи з проходженням військової служби, яка встановлена довідкою МСЕК серія КИО-1 №322329 від 09.06.2009.

За наведених вище обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 30.07.2020 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків, наведених у даному судовому рішенні.

Отже, враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду сплачено судовий збір в розмірі 1681,60 грн.

Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в зв`язку з інвалідністю, отриманої внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової строкової служби оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 125 від 03.09.2020.

Зобов`язати Міністерство оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6; код ЄДРПОУ 00034022) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) від 30.07.2020 та додані до неї документи щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю 3-ї групи з проходженням військової служби.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6; код ЄДРПОУ 00034022).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua