Суд: Київський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб з інвалідністю
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №320/32602/24
Суддя: Головенко О.Д.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2026 року м. Київ справа №320/32602/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ТОВ "Сучасний Світ БЦ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з позовом до ТОВ "Сучасний Світ БЦ" та просить суд стягнути штрафні санкції у розмірі 183 950,65 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, в порушення ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", не виконано норматив по створенню робочих місць та не забезпечено працевлаштування однієї особи, якій встановлена інвалідність. У зв`язку з чим позивач, враховуючи приписи ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", визначив відповідачеві суму адміністративно-господарських санкцій та пені.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
25.03.2025 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на адміністративний позов відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Світ БЦ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 181 769,35 грн та пені в розмірі 2 181,30 грн, а всього — 183 950,65 грн, у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік.
Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «Сучасний Світ БЦ» (код ЄДРПОУ 31322035) здійснює господарську діяльність із використанням найманої праці.
На підставі інформації, отриманої від Пенсійного фонду України з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, позивачем в автоматизованому режимі сформовано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році.
Відповідно до зазначеного розрахунку середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача за 2023 рік становила 39 осіб, середньооблікова кількість працівників, яким відповідно до законодавства встановлено інвалідність, — 0 осіб, тоді як норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становив 2 особи.
З огляду на вказані відомості позивач дійшов висновку про невиконання відповідачем нормативу, встановленого ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», у зв`язку із чим визначив суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 181 769,35 грн.
Судом встановлено, що 07.03.2024 розрахунок адміністративно-господарських санкцій було розміщено в електронному кабінеті відповідача на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Оскільки до 15.04.2024 відповідач не сплатив визначену суму, позивачем за період з 16.04.2024 до 15.05.2024 нараховано пеню в розмірі 2 181,30 грн.
Разом із тим із матеріалів відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач заперечує факт невиконання встановленого нормативу та зазначає про фактичне працевлаштування протягом 2023 року двох осіб з інвалідністю.
Зокрема, відповідачем зазначено, що 03.02.2023 на посаду менеджера (управителя) зі збуту працевлаштовано ОСОБА_1 , якому відповідно до довідки МСЕК серії АВ № 0513739 встановлено III групу інвалідності на період з 28.12.2022 до 01.01.2025. Працевлаштування зазначеної особи, за твердженням відповідача, підтверджується наказом від 02.02.2023 № 01-ОС.
Крім того, 21.06.2023 на посаду підсобного робітника працевлаштовано ОСОБА_2 , якому відповідно до довідки МСЕК серії 12ААВ № 313069 з 21.10.2016 встановлено III групу інвалідності безстроково. На підтвердження відповідних трудових відносин відповідач посилається на наказ від 20.06.2023 № 67-ОС.
Таким чином, відповідно до доводів відповідача протягом 2023 року на підприємстві фактично працювали дві особи з інвалідністю, що, на його переконання, свідчить про виконання обов`язку щодо їх працевлаштування.
Водночас із матеріалів справи вбачається, що під час подання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, та сум нарахованого єдиного внеску за 2023 рік відповідачем було допущено помилки у відображенні відомостей про зазначених працівників.
Зокрема, у відповідній звітності щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у графі 08 «Код категорії застрахованої особи» помилково зазначено код « 1», який відповідає найманим працівникам на загальних підставах, замість коду « 2», що застосовується до працюючих осіб з інвалідністю.
У зв`язку з виявленням зазначених помилок відповідачем, за його твердженням, подано уточнюючі податкові розрахунки за 2023 рік, якими виправлено некоректно відображені відомості щодо працівників з інвалідністю.
Відповідач наголошує, що допущені помилки мали виключно технічний характер та стосувалися порядку заповнення податкової звітності, а не факту існування трудових відносин із відповідними особами чи наявності у них встановленої інвалідності.
Позивач указав, що відповідачем протягом 2023 року не подавалася до центру зайнятості звітність за формою № 3-ПН щодо наявності вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю, що, на його думку, свідчить про невжиття всіх залежних від підприємства заходів, спрямованих на виконання відповідного нормативу.
Відтак, уважаючи, що відповідач не забезпечив виконання встановленого законодавством нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та не сплатив самостійно адміністративно-господарські санкції, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» від 21.03.1991 № 875-ХІІ із змінами і доповненнями (далі - Закон № 875), Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 223 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 за № 552/13819 із змінами і доповненнями (далі - Порядок).
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 19 Закону № 875 встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї ст. та з урахуванням вимог ст. 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:
про працевлаштованих осіб з інвалідністю;
про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до ст. 20 цього Закону.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Згідно зі ст. 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї ч. не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України.
У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
Як було зазначено вище, при поданні звітності відповідачем було допущено технічну помилку.
Так, до податкових розрахунків за зазначені вище періоди не був відображений як працівник, якому встановленому інвалідність, у графі код категорії застрахованої особи помилково було зазначено код « 1» - наймані працівники на загальних підставах, замість коду « 2» - працюючі особи з інвалідністю на підприємствах, в установах і організаціях.
Відповідно до складеного позивачем розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (пункт 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку, коригування поданого і прийнятого розрахунків проводяться на 4 підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
Згідно з пунктом 2 розділу V Порядку поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період.
Згідно з пунктом 8 розділу V Порядку для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати розрахунок з типом «Звітний новий» або «Уточнюючий», який має містити обов`язкові реквізити, визначені в рядках 01-05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 цього розрахунку.
Отже, чинним законодавством передбачена можливість коригування показників, зокрема, у Додатку 1 до податкового розрахунку.
Під час подання податкового розрахунку, відповідачем подано уточнюючі податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за I-IV квартали 2023 року та здійснено виправлення помилок, допущених у попередніх звітних періодах, та виправлено відповідні відомості відносно осіб , де зазначено вірний код категорії застрахованої особи « 2» - працюючі особи з інвалідністю на підприємствах, в установах і організаціях.
За таких обставин, враховуючи виправлення відповідачем помилок у звітності, суд приходить до висновку, що у відповідача працювала необхідна кількість осіб з інвалідністю 2 особи.
За положеннями ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до приписів ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua