Рішення від 16 листопада 2026 р. у справі №282/1202/26 — Любарський районний суд Житомирської області

Суд: Любарський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 16 листопада 2026 р.

Справа: №282/1202/26

Суддя: Вальчук В. В.

Справа № 282/1202/26

Провадження № 2/282/784/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2026 року селище Любар

Суддя Любарського районного суду Житомирської області Вальчук В.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Любар у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», інтереси якого представляє Кукса К.О. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 18971,00 грн, а також понесені судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 26.05.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, було укладено договір кредитної лінії № 360622342 на суму 6 000,00 грн.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі надавши відповідачу грошові кошти у сумі 6000,00 шляхом перерахування через банк-провайдер.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01.

14.02.2022 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу №14/02/2022-01.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №14/02/2022-01 від 14.02.2022, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 18971,00 грн.

У порушення умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконала, кредит у повному обсязі не погасила, у зв`язку з чим за нею рахується заборгованість в розмірі 18971,00 грн., яка складається з: 6000 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 12971,00 грн. - заборгованість по відсоткам, яку позивач просить стягнути на свою користь, а також понесені судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Ухвалою Любарського районного суду від 12 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та визначено відповідачеві строк для подання відзиву.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами, надсилалися відповідачу на адресу його реєстрації, однак поверталися на адресу суду з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Відтак, з урахуванням правової позиції висловленої у постанові Верховного суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.12.2023 року у справі №591/4832/22, суд вважає за можливе проводити розгляд справи.

Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Таким чином, у визначений судом строк відповідач відзиву та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не надав, також не надав зустрічного позову в межах визначеного судом строку, а тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідно до ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду, розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив наступне.

Судом встановлено, що 26.05.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір № 360622342, який підписаний електронним підписом відповідача, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV3U7A6.

Відповідно до п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредиту на суму 7000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» TOB «Манівео швидка фінансова допомога».

Кредитна лінія надається строком на 7 (сім) днів від дати отримання кредиту позичальником (п. 1.7. договору). Виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним (п. 1.9.1 договору).

У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 26.05.2021 року ОСОБА_1 зазначений номер карти 4149-43XX-XXXX-0562.

Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0./7-260101/35428-БТ від 19.10.2026 на ім`я відповідачки в банку емітовано карту № НОМЕР_1 та 26.05.2021 року банком на карту клієнта здійснено переказ коштів в сумі 6000 грн.

В долученому до матеріалів справи розрахунку зазначено, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань, в останньої виникла заборгованість у розмірі 18971,00 грн, з яких заборгованість по кредиту 6000,00 грн, заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом 12971,00 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку за Договором кредитної лінії № 360622342 від 26.05.2021 року заборгованість відповідача за кредитним договором не погашена та станом на 15.06.2026 року становить 18971,00 грн., в тому числі: 6000,00 грн. - прострочене тіло; 12 971,00 грн. - прострочені відсотки.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01.

Згідно п.2.1 укладеного договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Згідно п.п.1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відтак, договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід`ємною частиною договору факторингу.

Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.

31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022.

31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2023.

31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2024.

Відповідно до реєстру прав вимоги №141 від 06.07.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 11 381,00 грн., яка складається з 6 000,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 5 381,00 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01.

Відповідно до реєстру прав вимоги №8 від 17.12.2021 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 18971,00 грн., яка складається з 6000,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 12971,00 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам.

14.02.2022 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №14/02/2022-01, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №360622342 від 26.05.2021.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 15.02.2022 до договору факторингу №14/02/2022-01 від 14.02.2022 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 18971,00 грн., яка складається з 6000,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 12971,00 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується перехід права вимоги за кредитним договором №360622342 від 26.05.2021 від первісного кредитора до позивача.

Досліджені судом докази свідчать, що ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором, а тому має право звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

З досліджених судом доказів встановлено, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 26.05.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №360622342, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6000 грн., строк позики 7 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,70% в день від суми кредиту за час користування ним, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 1180 грн.

Факт перерахування кредитних коштів відповідачці підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0./7-260101/35428-БТ від 19.10.2026 та випискою по рахунку за період з 26.05.2021 по 31.05.2021, згідно якої ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_1 було зараховано грошові кошти в сумі 6000 грн.

Суд зауважує, що виписка з банківського рахунку є належним доказом користування кредитними коштами та наявності заборгованості, оскільки відображає рух коштів та доводить активне користування відповідачем кредитними коштами та неналежне виконання ним своїх обов`язків з погашення кредиту.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі №333/5483/20.

Відтак, суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Звертаючись до суду з позовом ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 18 971,00 грн., з яких: 6 000,00 грн. - заборгованість по кредиту та 12 971,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 6000 грн., остання здійснювала погашення кредиту у сумі 25,00 грн.

Таким чином, заборгованість по тілу кредиту складає 6000 грн.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих в позику коштів, а тому вказана сума заборгованості по тілу кредиту підлягає стягненню з останньої на користь ТОВ «Юніт Капітал».

Доказів того, що на картку № НОМЕР_1 не було перераховано суму у розмірі 6000 грн. відповідачем не надано.

Також відповідач не надала суду виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту незарахування кредитних коштів на її рахунок, враховуючи, що ТОВ «Юніт Капітал» не є банківською установою, тобто ОСОБА_1 не була позбавлена можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним кредитним договором і взяті на себе зобов`язання останньою не виконано, у передбачені в договорі строки грошові кошти не повернула, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Отже, позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» про стягнення заборгованості за тілом кредиту є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі.

Разом з тим, суд не погоджується із розрахунком позивача в частині розміру нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за договором, виходячи з наступного.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

За умовами кредитного договору №360622342 від 26.05.2021 сторони встановили строк кредитування 7 днів.

Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як встановлено судом, строк кредитування був погоджений сторонами та становив 7 днів. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Отже, за погоджених сторонами умов договору, кредитор мав право нараховувати відсотки за договором лише 7 днів. Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають відсотки, нараховані за період строку дії кредиту в сумі 714,00 грн. (6000 грн. - тіло кредиту*1,70% - процентна ставка*7 днів - строк кредитування = 714,00 грн.).

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за кредитним договором №360622342 від 26.05.2021 року в сумі 6714,00 грн., яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 6000,00 грн., заборгованості за процентами у розмірі 714,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери»; додаткову угоду № 25770396372 від 19.06.2026 до Договору правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026; копію акта прийому-передачі наданих послуг який є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02.

Отже, понесення позивачем витрат на правову допомогу в сумі 7 000 грн. є реальними, доведеними, тобто є такими, що підтверджені належними доказами, а тому підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного вище позовна вимога щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» витрат на правову допомогу в сумі 7000,00 грн. підлягає до задоволення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 942,25 грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором № 360622342 від 26.05.2021 у розмірі 6714 (шість тисяч сімсот чотирнадцять) гривень 00 копійок, понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 942 (дев`ятсот сорок дві) гривні 25 копійок та 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. В. Вальчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua