Суд: Рожищенський районний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №167/1005/26
Суддя: Требик В. Б.
Справа № 167/1005/26
Номер провадження 2/167/878/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2026 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Требика В.Б.,
з участю:
секретаря судового засідання Герасимчук М.В.,
представника позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
в с т а н о в и в :
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 24 січня 2024 року у Луцькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 58.
Позов обґрунтовується тим, що 24 січня 2024 року сторони уклали шлюб,
а ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилася дочка ОСОБА_4 . Сімейне життя між подружжям не склалося, постійно виникали непорозуміння та конфлікти. Позивач з відповідачем мають несумісні характери і різні погляди на життя, вже понад рік проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Спроби примиритися в минулому не принесли результатів. Оскільки подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, тому заявлено позов до суду.
ОСОБА_3 подала в суд зустрічний позов до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу) та на своє утримання в розмірі 1/6 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, як на дружину, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Зустрічний позов обґрунтовується тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в шлюбі з ОСОБА_2 народилася дочка ОСОБА_4 , яка проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач проживає окремо, на даний час матеріально допомагає їй та дитині, однак ОСОБА_3 не має впевненості в такій допомозі після розірвання шлюбу. Посилається на те, що відповідач працездатний, проходить службу у Збройних Силах України, знаходиться на державному забезпеченні, отримує регулярний дохід, інших дітей чи утриманців немає, а тому може сплачувати аліменти в заявленому розмірі, які будуть достатніми для гармонійного фізичного, психологічного та духовного розвитку малолітньої дитини. Оскільки позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і самостійного заробітку немає, орендує квартиру в м. Тернополі, тому потребує фінансової підтримки. Аліменти в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно вважає достатньою на своє утримання. Позов про розірвання шлюбу визнає.
У відзиві на зустрічну позовну заяву, підписану представником ОСОБА_1 , відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 не заперечує факту проживання дитини разом із матір`ю, однак зазначає, що жодного разу не відмовив у наданні матеріальної допомоги дочці, завжди надсилав грошові кошти і в майбутньому не збирається ухилятися від такого обов`язку. Також, він усвідомлює необхідність утримувати ОСОБА_3 до досягнення дитиною трирічного віку. Підтверджує походження військової службу на сході України, однак посилаючись на зміну грошового забезпечення в залежності від місця виконання бойових завдань та несення додаткових витрат, пов`язаних із виконанням бойових завдань, розмір аліментів, які просить стягнути ОСОБА_3 , вважає надмірним. Просить відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви у зв`язку із відсутністю предмета спору.
ОСОБА_3 у відповіді на відзив вказує про наявність предмета спору між нею та ОСОБА_2 , який повідомив про неможливість надання матеріальної допомоги в достатньому розмірі та відмовив у купівлі дитячого ліжечка. Щодо стягнення аліментів у частці від доходу, то зазначає, що такий спосіб стягнення відповідатиме не тільки її, а й інтересам ОСОБА_2 .
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні надавав пояснення близькі до обґрунтувань первісної позовної заяви, і просив розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Щодо зустрічної позовної заяви, то зазначив, що ОСОБА_2 щомісячно надає дружині кошти на оплату оренди житла та утримання спільної дитини. Він є військовослужбовцем, проходить службу на сході України, отримує грошове забезпечення і на даний час 1/4 частка від його заробітку становить приблизно
25000 – 30000 грн. Крім того, ОСОБА_2 зі своїх доходів несе додаткові витрати, пов`язані з виконанням бойових завдань, купує амуніцію та озброєння, тому стягнення
1/6 частки на утримання дружини стане фінансовим тягарем для нього. У зв`язку з наведеним позов визнає лише в частині стягнення аліментів на утримання дитини.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася. До суду від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи у її відсутності.
Процесуальні дії у справі
10 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд по суті.
2 вересня 2026 року прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, об`єднано вимоги за зустрічним позовом у одне провадження із вимогами за первісним позовом, призначено підготовче засідання.
30 вересня 2026 року відкладено підготовче засідання за заявою представника позивача.
26 жовтня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 24 січня 2024 року (арк. спр. 4).
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 підтверджено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (арк. спр. 10).
З копії акта обстеження житлових умов про фактичне проживання (або відсутність зареєстрованих осіб) від 14 серпня 2026 року, слідує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не зареєстровані, але проживають у кв. АДРЕСА_1 (арк. спр. 34).
Така ж інформація щодо проживання ОСОБА_3 у кв. АДРЕСА_1 без реєстрації зазначена у копії довідки від 14 серпня 2026 року № 253, виданій ДП «Люкс-1» (арк. спр. 35).
У копії договору оренди квартири (житлового приміщення) від 24 березня
2024 року № 001 зазначено, що вартість оренди квартири
АДРЕСА_2 становить 250 доларів США на місяць (арк. спр. 33).
ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та учасників бойових дій, про що вказано у копії посвідчення серії НОМЕР_3 (арк. спр. 36).
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Нормою ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі – СК) передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ст. 55 СК дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 56 СК кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Положенням ч. 2 ст. 112 СК визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Під час розгляду справи судом встановлено, що шлюбне життя сторін не склалося, вони проживають окремо. Спору щодо місця проживання дитини немає. ОСОБА_2 наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує щодо цього. Отже, суд вбачає підстави для розірвання шлюбу, оскільки його збереження суперечить інтересам сторін.
Відповідач ОСОБА_3 не висловила своєї позиції щодо зміни прізвища, тому їй слід залишити теперішнє прізвище « ОСОБА_5 ».
Відповідно до ст. 180 СК батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Нормою ч. 2 ст. 84 СК передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Частиною 4 цієї ж статті встановлено, що право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно з приписами статей 79, 183, 191 СК частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дружину та дитину, визначається судом, починаючи з дня пред`явлення позову.
З наведеного вбачаються підстави для стягнення аліментів із відповідача на дитину та на утримання позивача за зустрічним позовом, як на дружину, з якою проживає їхня дитина до досягнення нею трирічного віку.
Аліменти на дитину слід присудити у частці від заробітку (доходу) відповідача відповідно до заяви одержувача аліментів. При визначенні розміру стягнення аліментів суд приймає визнання цієї позовної вимоги ОСОБА_2 , а також враховує, що немає даних щодо наявності у відповідача інших утриманців, розміру його доходу. Обов`язок утримувати дітей покладено на обох батьків. Стан здоров`я дитини не має таких особливостей, що істотним чином впливали б на розмір аліментів. За таких обставин необхідно присудити із ОСОБА_2 аліменти на дочку ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу).
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 , як дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Суд, при визначенні розміру стягнення враховує, що відповідач за зустрічним позовом є військовослужбовцем та може нести додаткові витрати, пов`язані із проходженням військової служби. Водночас під час розгляду справи позивачем за зустрічним позовом не доведено доказами необхідність надання утримання саме в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 на місяць. Таким чином необхідно присудити із ОСОБА_2 у користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частки заробітку (доходу), як на дружину, з якою проживає дитина до досягнення дитиною трьох років.
Розподіл судових витрат
Оскільки в даній справі має місце визнання позову відповідачем за первісним позовом до початку розгляду справи по суті, тому згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК позивачу за первісним позовом необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить суму 665,60 грн.
Із відповідача за первісним позовом мають бути стягнуті документально підтверджені судові витрати позивача за первісним позовом на сплату судового збору в частині, за винятком повернутої із державного бюджету суми судового збору, – в розмірі 665,60 грн.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК стягненню із відповідача за зустрічним позовом підлягає судовий збір в сумі 2662,40 грн., оскільки зустрічна позовна заява містить дві позовні вимоги, а позивач за зустрічним позовом була звільнена від його сплати при подачі позову.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 142, 259, 265 ЦПК, суд, -
в и р і ш и в :
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 24 січня 2024 року у Луцькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 58.
Відповідачу ОСОБА_3 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 у користь ОСОБА_3 аліменти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі
1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 серпня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 у користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/8 частки заробітку (доходу) на її утримання, як на дружину, з якою проживає дитина до досягнення дитиною трьох років, починаючи з 18 серпня 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 включно.
Рішення суду в частині стягнення суми аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_2 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.
Стягнути із ОСОБА_3 у користь ОСОБА_2 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 до Державного бюджету України
2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення: 17 листопада 2026 року.
Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання:
АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ).
Суддя: В.Б. Требик
Оригінал: reyestr.court.gov.ua