Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції)
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №280/9552/26
Суддя: Сіпака Андрій Васильович
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17 листопада 2026 рокуСправа № 280/9552/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 44118663), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486; вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Кіровоградській області (далі- третя особа) в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №00253730708 від 07.08.2026 у повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що прийняте податкове повідомлення-рішення №00253730708 від 07.08.2026 року є протиправним та підлягає скасуванню у повному обсязі, оскільки висновки акта фактичної перевірки №10019/11/28/PPO/ НОМЕР_1 від 17.07.2026 року не підтверджені належними і достатніми доказами, а за кожним із епізодів відсутній склад правопорушення, зокрема у зв`язку з тим, що стосовно першого епізоду на суму 82,80 грн розрахункова операція була успішно проведена через ПРРО з видачою фіскального чека №7288950128 від 10.07.2026 року, який своєчасно зареєстрований у системі ДПС, тоді як щодо другого епізоду на суму 1 374,45 грн контролюючий орган не довів джерело походження всієї суми готівки та не встановив конкретної неолікованої операції на суму 916,30 грн, причому частина коштів у касі формувалася за рахунок службового внесення згідно з даними Х-звіту РРО, а стосовно третього епізоду на суму 8 145,70 грн відповідач не довів факту необлікованості товарів, оскільки форма ведення обліку товарних запасів запитом контролюючого органу під час перевірки взагалі не витребовувалася, а наявні в господарській одиниці товари повністю підтверджені первинними видатковими накладними та документами походження.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
01.10.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Запорізькій області на позовну заяву. Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що під час фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 було виявлено низку порушень вимог податкового законодавства та законодавства у сфері РРО. Зокрема, зафіксовано здійснення розрахункової операції на суму 82,80 грн без видачі розрахункового документа встановленої форми та проведення через ПРРО, а також формування невідповідного чека на інший товар. Крім того, на момент початку перевірки продавець була допущена до роботи без укладення трудового договору та без подання повідомлення до податкового органу, а облік готівкових коштів і товарних запасів здійснювався з порушеннями (не обліковано товари на суму 8145,7 грн та не надано Форму обліку товарних запасів). Відповідач наголошує на правомірності призначення перевірки, законності використання податкової інформації з СОД РРО та відсутності у позивача належних первинних доказів на спростування виявлених порушень, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
01.10.2026 від представника відповідача через систему “Електронний суд” надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи - Головне управління ДПС у Кіровоградській області.
Ухвалою суду віл 05.10.2026 клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та витребування доказів - задоволено.
06.10.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач заперечує проти доводів відповідача та зазначає, що поданий відзив не спростовує позовних вимог та не містить належних заперечень щодо трьох самостійних епізодів податкового повідомлення-рішення № 00253730708 від 07.08.2026 на загальну суму 9 602,95 грн, оскільки відповідач всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України не довів правомірності оскаржуваного рішення та не долучив до матеріалів справи обов`язкові додатки до акта фактичної перевірки № 10019/11/28/PPO/ НОМЕР_1 від 17.07.2026 (зокрема, акт контрольної закупки, вибірковий опис ТМЦ на суму 8 145,70 грн та відомості з СОД РРО). Зокрема, щодо першого епізоду (82,80 грн) позивач надав зареєстрований у системі ДПС фіскальний чек № 7288950128 на відповідні товари, який відповідач залишив без оцінки; щодо другого епізоду (1 374,45 грн із базою штрафу 916,30 грн) не обґрунтовано формування бази розрахунку санкцій та не враховано службове внесення готівки (500,00 грн) за Х-звітом ПРРО від 10.07.2026; а щодо третього епізоду (8 145,70 грн) контролюючий орган не встановив конкретний перелік, кількість та ціну реалізації товарів, визнаних необлікованими, і водночас проігнорував факт надання позивачем первинних документів на виконання запиту від 10.07.2026.
09.10.2026 до суду надійшло клопотання про долучення доказів. Позивач просить урахувати постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 05.10.2026 у справі № 388/2083/26, якою було закрито провадження щодо продавця-консультанта магазину-кафе за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Оскільки зазначений протокол складено за результатами тієї самої фактичної перевірки від 17.07.2026, на якій ґрунтується оскаржуване податкове повідомлення-рішення, позивач наголошує на недоведеності контролюючим органом правомірності прийнятого рішення відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України.
21.10.2026 до суду надійшли пояснення третьої особи, ГУ ДПС у Кіровоградській області зазначає, що фактична перевірка магазину-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ФОП ОСОБА_1 ) була проведена законно на підставі наказу від 07.07.2026 № 1244-п, норм ст. 19, 20, 75, 80 ПК України та ризикорієнтованого підходу з урахуванням Указу Президента України № 538/2025. Під час перевірки зафіксовано порушення вимог ст. 3 Закону України № 265/95-ВР (здійснення розрахункової операції без видачі фіскального чека встановленої форми та формування невідповідного нефіскального чека), допуск до роботи працівника без оформлення трудового договору, а також реалізацію товарно-матеріальних цінностей на суму 8145,70 грн без ведення обліку товарних запасів відповідно до вимог Порядку № 496. У зв`язку з цим третя особа просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Запорізькій області в повному обсязі.
Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач - Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі ФОП ОСОБА_1 ) зареєстроване як суб`єкт господарювання 16.12.2025 номер запису: 2010350010001939793.
Відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_1 здійснює наступні види економічної діяльності за КВЕД: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 73.20 Дослідження кон`юктури ринку та виявлення громадської думки; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна.
Фактичну перевірку магазину-кафе, за адресою: АДРЕСА_2 , будинок біля недобудованого дитячого садочка, де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 (п.н. НОМЕР_1 ), юридична (податкова) адреса: АДРЕСА_1 , проведено працівниками ГУ ДПС у Кіровоградській області з 10.07.2026 по 17.07.2026, на підставі рішення керівника ГУ ДПС у Кіровоградській області, оформленого наказом від 07.07.2026 №1244-п «Про проведення фактичної перевірки» на підставі ст.191, п.п.20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп. 80.2.2, п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст.80 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, тривалістю не більше 10 діб.
Копію наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області №1244-л від 17.07.2026 та направлень на перевірку від 08.07.2026 №№ 1832, 1835 пред`явлено особі, яка проводила розрахунки – продавцю-консультанту ОСОБА_2 10.07.2026 о 11:04 год.
Також, продавцю-консультанту ОСОБА_2 10.07.2026 вручено запит про надання до 12:00 год. 14.07.2026 документів, що становлять предмет перевірки.
За результатами проведення фактичної перевірки та з урахуванням наданих в ході перевірки матеріалів, перевіряючими складено акт фактичної перевірки від 17.07.2026 року №10019/11/28/РРО/ НОМЕР_1 , із зазначенням у висновках перевірки порушень ФОП ОСОБА_1 (п.н. НОМЕР_1 ): - п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України від 06.12.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями).
Перевірку проведено: з 11:04 год. 10.07.2026 по 15:45 год. 17.07.2026.
В подальшому, ГУ ДПС у Кіровоградській області матеріали фактичної перевірки господарського об`єкту – магазину-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , будинок біля недобудованого дитячого садочка, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОК ПП НОМЕР_1 ), разом з розрахунком штрафних санкцій, направлено листом від 21.07.2026 №1064/7/11-28-07-04-04 за основним місцем обліку платника податків – до ГУ ДПС у Запорізькій області.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області — прийнято податкове повідомлення-рішення №00253730708 від 07.08.2026, яким позивачу визначено штрафні санкції у загальному розмірі 9 602,95 грн.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктами 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17 пунктом 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу: здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).
За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підстави призначення, обставини та порядок проведення фактичних перевірок визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.
За приписами пункту 80.1 статті 81 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Підпунктом 80.2.2. пункту 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
За змістом наведених норм, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, за умови наявності у контролюючого органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкової дисципліни у сферах здійснення розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Як зазначено у наказі про проведення фактичної перевірки позивача, підставою стала доповідна записка відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту від 06.07.2026 №1892/11-28-07-04. В доповідній записці зазначено про отримання звернення від покупця (споживача) щодо можливого порушення законодавства платником податків, який здійснює діяльність в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , будинок біля недобудованого дитячого садочка, за вищезазначеною адресою здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОК ПП 2694307304), та має ризики, визначені операційним планом ризиків: п. 4.54 - Наявна інформація про непроведення розрахунків через РРО/ПРРО: п. 4.57 - Отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону. про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій.
Так, у постанові від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23 Верховний Суд зазначив, що аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Крім цього, відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може також проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Аналіз підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо, а саме:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами - лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №560/4883/21, від 12.08.2021 у справі №140/14625/20, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 05.11.2018 у справі №803/988/17, від 20.03.2018 у справі №820/4766/17, від 22.05.2018 у справі №810/1394/16, від 25.04.2023 у справі №520/3328/2020 і від 28.05.2024 у справі №280/1431/23.
Отже, судом встановлено, що контролюючий орган фактично призначив перевірку з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операція, а також на підставі наявної податкової інформації, що в цілому відповідає підставам, визначених у підпункті 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
З урахуванням зазначеного, контролюючий орган не мав зазначати у наказі інформацію, яка ним отримана щодо будь-яких порушень саме з боку позивача.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, ухваленій у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.
Підпунктами 1-4 пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів та правомірності наказу про призначення такої перевірки було зроблено висновок Верховним Судом у справі №826/8284/17 (постанова від 20.05.2022), у справі №280/6832/23 (постанова від 09.09.2024), №560/15692/23 (постанова від 27.03.2025).
При цьому, ПК України не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім статті 102 ПК України (не пізніше 1095 днів), а так само, як і використання під час проведення фактичної перевірки відповідних документів, визначених ПК України, податкової інформації, даних СОД РРО, інших матеріалів, отриманих в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 80.10 статті 80 ПК України порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Пункт 85.2 статті 85 ПК України зобов`язує платника податків після початку перевірки надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Відповідач мав право отримувати належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів.
Так, в ході проведення перевірки 10.07.2026 продавцю ОСОБА_2 , працівниками контролюючого органу запит про надання документів (копій документів) від 10.07.2025, в якому був зазначений час та адреса за якою позивачу необхідно надати копії документів. Позивачем на виконання запиту про надання документів відправлено лист №1307/1 від 13.07.2026 про надання документів на письмову вимогу з копіями документів, , засобами поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА», який отримано ГУ ДПС у Кіровоградської області 17.07.2026.
Пунктом 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Фактичною відповідно до пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Одна з особливостей фактичної перевірки - фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Зазначене повною мірою кореспондує з вимогами пункт 81.1, пункт 81.2 статті 81 та статті 86 ПК України.
Так, особа, яка фактично проводить розрахункові операції, відповідно до пункт 81.1 статті 81 ПК України, має такі права:
право отримувати копію наказу про проведення перевірки, направлень на проведення такої перевірки і службових посвідчень,
право не допустити посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки,
право розписатись у направленнях про ознайомлення або відмовитись здійснювати такий запис, а також право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акту про відмову.
Відповідно до пункт 85.2 статті 85 ПК України саме після початку перевірки (звертаємо увагу, що норма не вимагає наявності запиту після вручення наказу та направлень), тобто після ознайомлення з наказом та направленнями у платника виникає обов`язок надати у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.
Зазначене, так само не суперечить абзацу 1 пункту 86.5 статті 86 ПК України, де передбачено порядок підписання акту фактичної перевірки: акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акту (довідки) перевірки особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу (абзац 3 пункту 86.5 статті 86 ПК України).
Тобто, статті ПК України, які регулюють порядок проведення фактичних перевірок, передбачають особливого учасника для такої перевірки - особу, яка фактично здійснює розрахункові операції, та надає їй відповідні права, зваживши на особливість проведення такої перевірки - за місцем фактичного провадження діяльності платника, проте без попередження про таку перевірку.
Таким чином, порушення контролюючим органом вимог пункт 85.6 статті 85 ПК України щодо витребування копій документів саме у платника неможливе.
За таких обставин, суд не знаходить в діях відповідача порушень вимог чинного законодавства щодо порядку призначення та проведення фактичної перевірки позивача.
Що стосується встановлених порушень, суд зазначає наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
З наведеного слідує, що суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що фінансові санкції у відповідних розмірах застосовуються за такі порушення: у разі встановлення в ході перевірки факту: непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.
Предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.
У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.
Судом встановлено та позивачем не спростовано, що 10.07.2026 року об 10:42 було проведено контрольно розрахункову операція, в ході якої придбано алкогольні напої, а саме пиво «Пивна Душа» світле 0,5 л. скло, в кількості 1 пляшка, на суму 38,90 грн., та пиво «Пивна душа» преміум 0,5 л. скло, в кількості 1 пляшка на суму 43,90 грн. Загальна сума контрольної розрахункової операції склала – 82,80 грн. Розрахункову операцію здійснила продавець ОСОБА_2 . Розрахункові документи встановленої форми та змісту на всю суму покупки не роздруковано та не видано, розрахункова операція через ПРРО ф.н. 400132203 не проведено. Роздруковано та надано розрахунковий документ не встановленої форми та змісту №ОР19-198645.
Статтею 2 Закону №265/95-ВР визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року №220/28350.
Відповідно до пункту 1 розділу I Положення №13, визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 №329 внесено зміни до Положення №13, які доповнюють п.2 розділу II новим обов`язковим реквізитом цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Вказана норма щодо зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку у розрахунковому документі набула чинності 01 січня 2022 року (Закон України від 30.11.2021 №1914-ІХ «Про внесення змін до податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»).
Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 затверджене «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі Положення №13). Так, пунктами 1 та 2 розділу ІІ Положення №13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) розрахунковий документ, створений реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який має містити у відповідних рядках обов`язкові реквізити згідно з визначеним переліком. Одним з таких обов`язкових реквізитів є зокрема цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Відповідно до пункту 3 розділу І Положення №13 установлені вимоги до змісту розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, такий документ не приймається як розрахунковий.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
За приписами пункту 226.7 статті 226 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Пунктом 3 розділу І Положення №13 передбачено, що встановлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов`язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.
Відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД , цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР. Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 19.02.2025 у справі №280/2619/24 (К/990/46790/24).
Перед початком фактичної перевірки, 10.07.2026 року об 10:42 було проведено контрольну розрахункову операцію, в ході якої придбані алкогольні напої, а саме: пиво "Пивна душа" світле 0,5 л. скло, в кількості 1 пляшка, на суму 38,9 грн, та пиво "Пивна душа" преміум 0,5 л. скло, в кількості 1 пляшка на суму 43,9 грн. Загальна сума контрольної розрахункової операції склала -82,80 грн. Розрахункову операцію здійснила продавець ОСОБА_2 . Розрахункові документи невстановленої форми та змісту на всю суму покупки не роздруковано та не видано, розрахункова операція через ПРРО ф.н.4001322003 не проведено Роздруковано та надано розрахунковий документ не встановленої форми та змісту #ОР19-198645.
При цьому, згідно баз даних СОД РРО по ПРРО ф.н. 4001322003 о 10:42 було проведено розрахункова операція продажу напою алкогольного The (GІеn Morris Honey 0,5 з формуванням фіскального чеку №7288448023, тобто сформовано, невідповідний розрахунковий документ у якому зазначено товар, що не реалізувався та який не відповідає назві та суті реалізованого товару.
За приписами пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).
Таким чином, суб`єкт господарювання зобов`язаний вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації та здійснювати лише продаж тих товарів, що відображаються в такому обліку.
Відповідно до статті 20 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У постановах від 27.12.2023 у справі №280/1998/23, від 11.01.2024 у справі №420/12275/22 Верховний Суд звертав увагу, що стаття 20 Закону № 265/95-ВР у редакції до 01 серпня 2020 року передбачала відповідальність суб`єктів господарювання за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Тобто, підставою для притягнення до відповідальності згідно із нормою у зазначеній редакції могло бути лише встановлення факту реалізації товару, який не був облікований належним чином. Водночас, за змістом статті 20 Закону № 265/95-ВР у редакції, чинній з 01 серпня 2020 року, суб`єкт господарювання несе відповідальність за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або за не надання документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Отже, не надання до перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР (постанова Верховного Суду від 16.05.2024 у справі №280/176/23).
З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки у місці продажу на зберіганні знаходились алкогольні напої на загальну суму 8145,70 грн. Найменування товарів, назви, кількість, ціна, загальна вартість зазначені у відомості ТМЦ (є додатком до акту перевірки), що складено особами, які проводили перевірку, та без заперечень підписана особисто матеріально-відповідальною особою продавцем ОСОБА_2 . На початок проведення перевірки 10.07.2025 у місці продажу відсутні документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів) на суму 8145,70 грн, які на момент перевірки знаходились у місці продажу.
Під час проведення фактичної перевірки було вручено запит від 10.07.2026 №б/ н «Про надання документів», зокрема первинні документи, на ТМЦ, що підтверджують походження товару, який знаходиться в реалізації господарської одиниці згідно вибіркового опису ТМЦ, який оформлено Додатком 1, що додається до запиту, та їх облік».
На запит, платником податків було надано первинні документи які підтверджують походження товарів, але не надано документи, що підтверджують облік товарів – Форму ведення обліку товарних запасів.
Таким чином перевіркою встановлено реалізацію товару який не облікований у встановленому законом порядку на загальну суму 8145,70грн.
За наведених вище обставин, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача правопорушення вимог пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, а, відтак - правомірність винесеного ГУ ДПС у Запорізькій області податкового повідомлення-рішення №00253730708 від 07.08.2026, що доводами позовної заяви не спростовується.
Доказів на спростування висновків контролюючого органу, а саме, надання відповідних документів на початок перевірки позивачем не надано.
Приписами частини першої статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
На підставі системного аналізу положень законодавства України та доказів наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 44118663), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486; вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 17.11.2026.
Суддя А.В. Сіпака
Оригінал: reyestr.court.gov.ua