Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №240/27386/25
Суддя: Липа Володимир Анатолійович
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/27386/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
I. Стислий виклад позицій сторін та процесуальний рух справи
ОСОБА_1 через свого представника — адвоката Орлюка Сергія Антоновича — звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії з 03 червня 2025 року ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019, 2020, 2021 роки;
2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 03 червня 2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком — 2019, 2020, 2021 роки, з урахуванням раніше виплачених сум;
3) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) та з 28 січня 2011 року у віці 49 років отримувала пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 27 січня 2022 року позивачці виповнилося 60 років, тобто вона досягла загальновстановленого пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивачка вважає, що після досягнення 60-річного віку вона має право на призначення пенсії за віком на загальних підставах як нового виду пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передували року досягнення нею 60 років (2019–2021 роки) відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV. Позивачка звернулася до відповідача із відповідною заявою, однак листом від 07 листопада 2025 року пенсійний орган відмовив у здійсненні перерахунку, вказавши на незмінність показника заробітної плати. Позивачка вважає таку бездіяльність пенсійного органу протиправною та просить захистити її права в судовому порядку.
Ухвалою суду від 29 січня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Стверджує, що позивачка з 28 січня 2011 року вже отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зі зниженням пенсійного віку за статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач зазначає, що стаття 55 Закону № 796-XII лише знижує вік виходу на пенсію, але не встановлює окремого самостійного виду пенсійного забезпечення. Тому при досягненні 60-річного віку переведення на інший вид пенсії у розумінні частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV не відбувається, оскільки особа вже отримує пенсію за віком. Відповідно показник середньої заробітної плати за 2014–2016 роки (3764,40 грн), який було застосовано при осучасненні пенсії з 01 жовтня 2017 року згідно з пунктом 4-3 розділу XV Закону № 1058-IV, залишається базовим і щорічно підвищується на встановлені Урядом коефіцієнти індексації за статтею 42 цього ж Закону. Підстави для застосування показника середньої заробітної плати за 2019–2021 роки відсутні, а дії управління повністю відповідають вимогам закону та сталій судовій практиці Верховного Суду.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи та дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.
II. Встановлені судом фактичні обставини справи
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 10 лютого 1993 року.
З 05 липня 2002 року по 27 січня 2011 року позивачка перебувала на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримувала пенсію по інвалідності III групи від загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
28 січня 2011 року у віці 49 років за заявою позивачки її було переведено на пенсію за віком, призначену зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчислену за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
З 01 жовтня 2017 року пенсію позивачки перераховано (осучаснено) відповідно до пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки у розмірі 3764,40 грн.
Надалі зазначений показник середньої заробітної плати щорічно індексувався у порядку частини другої статті 42 Закону № 1058-IV із застосуванням коефіцієнтів збільшення, затверджених постановами Кабінету Міністрів України: з 01.03.2019 — 1,17; з 01.05.2020 — 1,11; з 01.03.2021 — 1,11; з 01.03.2022 — 1,14; з 01.03.2023 — 1,197; з 01.03.2024 — 1,0796; з 01.03.2025 — 1,115, що становить 8913,83 грн (3764,40 грн * 1,17 * 1,11 * 1,11 * 1,14 * 1,197 * 1,0796 * 1,115).
27 січня 2022 року позивачка досягла віку 60 років.
09 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про переведення її з пенсії зі зниженням пенсійного віку на пенсію за віком у зв`язку з досягненням 60-річного віку та здійснення перерахунку пенсії із застосуванням середньої заробітної плати в Україні за 2019–2021 роки.
Листом від 07 листопада 2025 року № 34762/С-0600-25 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивачку про відсутність законних підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2019–2021 роки, оскільки позивачка вже є одержувачем пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, а зміна віку особи не зумовлює зміни виду пенсійного забезпечення та не є підставою для застосування нового трирічного показника заробітної плати.
III. Джерела права, судова практика та мотиви суду
При вирішенні спору суд керується нормами Конституції України та законодавства про пенсійне забезпечення.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону № 1058-IV визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс * (Ск : К), де: Зп — заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії; Зс — середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно зі статтею 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Аналіз наведених норм свідчить про те, що пенсія за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII за своєю правовою сутністю є саме пенсією за віком, яка призначається та обчислюється за правилами Закону № 1058-IV, однак з ранішого вікового рубежу, ніж встановлено статтею 26 цього Закону.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював обов`язковий для застосування правовий висновок, згідно з яким пенсія за віком на пільгових умовах (зі зниженням пенсійного віку) та пенсія за віком, що призначається після досягнення особою загального пенсійного віку (60 років) за статтею 26 Закону № 1058-IV, є одним і тим самим видом пенсії — пенсією за віком.
Тому досягнення особою віку 60 років не змінює виду отримуваної пенсії та не є підставою для застосування частини третьої статті 45 або частини другої статті 40 Закону № 1058-IV щодо визначення пенсії за новим трирічним показником заробітної плати, оскільки пенсія за віком такій особі вже була призначена раніше.
Судом встановлено, що позивачка з 28 січня 2011 року безперервно отримує пенсію за віком за нормами Закону № 1058-IV зі зниженням пенсійного віку за статтею 55 Закону № 796-XII. Досягнувши у січні 2022 року 60 років, позивачка не набула права на новий вид пенсії, а продовжує отримувати той самий вид пенсійного забезпечення.
Пенсія позивачки з 01 жовтня 2017 року була осучаснена за пунктом 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV із застосуванням середньої заробітної плати за 2014–2016 роки (3764,40 грн) і в подальшому регулярно індексувалася за частиною другою статті 42 цього Закону. Чинне пенсійне законодавство не передбачає повторного призначення вже призначеної пенсії за віком або застосування іншого базового трирічного показника середньої заробітної плати у разі досягнення пенсіонером 60-річного віку.
Посилання представника позивача на постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17 та Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 213/1226/16-а суд визнає необґрунтованими, оскільки правовідносини у наведених справах не є тотожними спірним. У зазначених справах розглядалися спори про перехід осіб з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, тобто мав місце перехід між різними видами пенсій, передбаченими різними законами. Натомість у справі позивачки вид пенсії залишається незмінним — пенсія за віком, яка обчислюється виключно за Законом № 1058-IV.
За таких обставин Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, відмовляючи позивачці у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2019–2021 роки, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом. Протиправної бездіяльності чи порушення прав позивачки відповідачем не допущено.
З огляду на викладене адміністративний позов ОСОБА_1 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
IV. Розподіл судових витрат
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України покладаються на позивачку і поверненню чи стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 72–77, 90, 139, 241–246, 255, 257–262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ: 13559341) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Липа
17.11.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua