Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №240/24360/25
Суддя: Липа Володимир Анатолійович
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/24360/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
І. Зміст позовних вимог та процесуальний рух справи
ОСОБА_1 через свого представника — адвоката Дзіся Андрія Романовича звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 доплати за понаднормовий стаж виходячи із заробітку — 12 478,29 грн;
2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати ОСОБА_1 доплату за понаднормовий стаж виходячи із заробітку — 12 478,29 грн відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, та здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії починаючи з 22 серпня 2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та з 01 грудня 2015 року отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 240/26255/23 зобов`язано пенсійний орган розглянути звернення позивача про перерахунок пенсії шляхом збільшення розміру пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років у повній відповідності до вимог пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, що діяла на час призначення пенсії. Проте відповідач ухилився від належного виконання рішення суду та відмовив у проведенні перерахунку доплати з 1% заробітку, продовжуючи виплачувати доплату за статтею 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що за сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі № 300/3435/21 та постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 380/26337/23, оскільки пенсія була призначена до 11 жовтня 2017 року, право на надбавку до пенсії у розмірі 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений стаж зберігається в силу статті 58 Конституції України без обмежень, передбачених частиною другою статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Обчислення доплати має здійснюватися виходячи із середньомісячного заробітку, визначеного органом Пенсійного фонду для обчислення пенсії (12 478,29 грн).
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) відповідно до статей 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив поновити строк на його подання та відмовити у задоволенні позову. Свою позицію мотивував тим, що пенсія позивача обчислена за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а доплата за понаднормовий стаж призначена відповідно до статті 28 цього Закону. Відповідач стверджує, що для застосування норм статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсія має призначатися на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Крім того, позивач не подавав заяви встановленого зразка через сервісний центр відповідно до Порядку № 22-1, а звернувся в порядку Закону України «Про звернення громадян», у зв`язку з чим йому було надано роз`яснення.
Суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву з огляду на запроваджений в Україні воєнний стан та безпекову ситуацію в регіоні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ІІ. Встановлені судом фактичні обставини справи
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорія 2), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Житомирською обласною державною адміністрацією 05 лютого 2020 року.
З 01 грудня 2015 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з рішенням про перерахунок пенсії від 26.02.2023 № 918070162327 страховий стаж позивача з урахуванням 23 додаткових років за Списком № 1 становить 56 років 11 місяців 16 днів (коефіцієнт страхового стажу — 0,56917). Середньомісячний заробіток позивача для обчислення пенсії (Зп) станом на 01.03.2023 складав 12 478,29 грн. При цьому доплата за понаднормовий стаж була визначена пенсійним органом за статтею 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (виходячи з прожиткового мінімуму за 21 рік понад 35 років стажу) у сумі 439,53 грн.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 240/26255/23, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено частково: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянути звернення ОСОБА_1 від 23.06.2023 про перерахунок пенсії шляхом збільшення розміру пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років у повній відповідності до вимог пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу.
На виконання вказаного судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 13 березня 2024 року № 7267-9320/03-02/8-0600/24 фактично відмовило у проведенні перерахунку пенсії на умовах статті 56 Закону № 796-XII, повідомивши, що пенсія позивача обчислена за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а доплата за понаднормовий стаж розрахована відповідно до статті 28 цього Закону.
22 серпня 2025 року представник позивача — адвокат Дзісь А.Р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою (вх. № 30033/В-0600-25 від 01.09.2025), в якій просив провести перерахунок доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII виходячи із заробітку 12 478,29 грн та здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19 вересня 2025 року № 31813-30033/В-02/8-0600/25 позивачу повторно відмовлено у проведенні такого перерахунку із зазначенням про те, що судове рішення від 07.02.2024 вже виконано шляхом надання відповіді від 13.03.2024, а підстави для нарахування доплати за спеціальним Законом відсутні.
Не погоджуючись із відмовою пенсійного органу у здійсненні перерахунку доплати за понаднормовий стаж за нормами спеціального Закону виходячи із заробітку 12 478,29 грн, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
ІІІ. Джерела права, судова практика та оцінка аргументів сторін
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 58 Конституції України гарантовано, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі — Закон № 796-XII).
На час призначення позивачу пенсії за віком (грудень 2015 року) діяла редакція пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII, згідно з якою право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки — 20 років, жінки — 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки — 10 років і більше, жінки — 7 років 6 місяців і більше — не вище 85 процентів заробітку.
Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі — Закон № 2148-VIII), який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, пункт 2 статті 56 Закону № 796-XII було доповнено словами «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків, викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду, та сформулювала остаточний та обов`язковий правовий висновок щодо застосування пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII.
Судова палата Верховного Суду вказала, що держава гарантувала учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію за шкоду життю і здоров`ю. За особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону № 796-XII, редакцією пункту 2 статті 56 якого було визначено право на збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж (20 років для чоловіків), таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання.
Верховний Суд констатував, що до осіб, яким на час призначення пенсії її розрахунок мав здійснюватися згідно з пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік понад мінімальний трудовий стаж (20 років для чоловіків), вказана норма повинна застосовуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії. Поширення на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж залежно від призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», запроваджених Законом № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що суперечить статтям 22 та 58 Конституції України.
Суд прямо визнав протиправними дії пенсійного органу щодо відмови у перерахунку пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років без застосування частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, його пенсія призначена у грудні 2015 року (до набрання чинності Законом № 2148-VIII), а загальний стаж позивача з урахуванням кратності та Списку № 1 становить понад 56 років. Відтак, позивач має безумовне право на нарахування доплати за понаднормовий стаж за кожен рік понад 20 років стажу в розмірі 1% заробітку.
Щодо розміру середньомісячного заробітку, який підлягає застосуванню при обчисленні цієї доплати, суд зазначає таке.
Статтею 57 Закону № 796-XII визначено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини першої статті 27 та статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається як добуток заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої обчислюється пенсія (Зп), та коефіцієнта страхового стажу (Кс). Показник заробітної плати застрахованої особи визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), та щороку підлягає індексації за нормами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
Таким чином, термін «заробіток», на 1% якого збільшується розмір пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII, за змістом відповідає показнику заробітної плати (середньомісячного заробітку) застрахованої особи, врахованому органом Пенсійного фонду для обчислення пенсії.
З наявних у матеріалах пенсійної справи розрахунків та розпорядження органу Пенсійного фонду вбачається, що середньомісячний заробіток позивача для обчислення пенсії (Зп) станом на 01.03.2023 складав 12 478,29 грн. Саме виходячи з цієї величини позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 22 серпня 2025 року та заявив позовні вимоги у пункті 2 прохальної частини позову.
Зазначення у пункті 3 прохальної частини позову суми 12 851,99 грн є очевидною технічною опискою сторони позивача, оскільки в мотивувальній частині позову, у розрахунку, у заяві до відповідача та в пункті 2 прохальної частини позивачем послідовно визначено заробіток у сумі 12 478,29 грн, що також підтверджується і самим відповідачем у його відзиві на позов.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач не подавав заяви встановленого зразка через сервісний центр відповідно до Порядку № 22-1. Позивач реалізував своє право на звернення, надавши всі необхідні документи та посилаючись на судове рішення, яке набрало законної сили. Відповідач листом від 19 вересня 2025 року відмовив позивачу по суті порушеного питання, заперечивши саме право позивача на обчислення доплати за статтею 56 Закону № 796-XII. Відтак, між сторонами виник публічно-правовий спір щодо права на належний розмір пенсійної виплати, який підлягає судовому захисту.
Європейський суд з прав людини у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) наголосив на принципі «належного урядування», згідно з яким державні органи повинні діяти вчасно, послідовно і належним чином, а помилки чи неправомірні підходи органів влади не можуть виправлятися за рахунок зацікавленої особи.
За таких обставин дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку позивачу доплати за понаднормовий стаж виходячи із заробітку 12 478,29 грн є протиправними.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 доплату за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, виходячи із середньомісячного заробітку 12 478,29 грн, починаючи з 22 серпня 2025 року (з дати звернення із заявою).
IV. Розподіл судових витрат
Позивач як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при розгляді справи в усіх судових інстанціях. Доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано, тому судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи із середньомісячного заробітку - 12 478,29 грн.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату доплати до пенсії за понаднормовий стаж за кожен рік роботи понад 20 років стажу в розмірі один процент заробітку за рік відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, виходячи із середньомісячного заробітку 12 478 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 29 копійок, починаючи з 22 серпня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Липа
17.11.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua