Рішення від 16 листопада 2026 р. у справі №240/22109/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 16 листопада 2026 р.

Справа: №240/22109/25

Суддя: Липа Володимир Анатолійович

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/22109/25

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Інституту Військово - Морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

встановив:

І. Зміст позовних вимог та позиція відповідача

Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (далі — позивач, Інститут) через свого представника Пугача Власа Вадимовича звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі — відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь Інституту витрати, пов`язані з його утриманням та навчанням у вищому військовому навчальному закладі, у сумі 160 206,26 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.08.2024 між Міністерством оборони України в особі начальника Інституту та відповідачем було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) курсантами вищого військового навчального закладу. Відповідач був зарахований до списків особового складу курсантів та перебував на повному державному утриманні. Наказом ректора Національного університету «Одеська морська академія» від 14.08.2025 № 867 відповідача відраховано з навчання через небажання продовжувати навчання, а наказом начальника Інституту від 15.08.2025 № 236 його виключено зі списків особового складу Інституту та оголошено суму фактичних витрат на утримання в розмірі 160 206,26 грн. Відповідач ознайомлений із наказом та розрахунком витрат під особистий підпис 15.08.2025, надав письмове зобов`язання добровільно відшкодувати кошти протягом 30 календарних днів, проте у встановлений строк зазначені витрати не відшкодував. Відтак позивач звернувся до суду за примусовим стягненням вказаної суми на підставі частини 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Порядку відшкодування курсантами витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964.

Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі за адресою зареєстрованого місця проживання засобами поштового зв`язку. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву відповідач не надав, будь-яких заяв чи заперечень суду не направив.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІ. Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою суду після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) на підставі статей 257, 262 КАС України.

Згідно з частиною 8 статті 262 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини.

15 серпня 2024 року між Міністерством оборони України в особі начальника Інституту ВМС НУ «Одеська морська академія» та курсантом ОСОБА_1 було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу.

Контракт набрав чинності 15.08.2024 згідно з наказом начальника Інституту від 15.08.2024 № 21-РС.

Відповідно до умов контракту курсант зобов`язався сумлінно виконувати навчальний план, дотримуватися військової дисципліни, а у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання — відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі.

Наказом ректора Національного університету «Одеська морська академія» від 14.08.2025 № 867 відповідача відраховано з числа курсантів Інституту ВМС через небажання продовжувати навчання.

Наказом начальника Інституту від 15.08.2025 № 236 курсанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Інституту та оголошено суму, що підлягає відшкодуванню державі за час навчання з 15.08.2024 по 15.08.2025, у розмірі 160 206,26 грн.

Відповідно до зведеного розрахунку та індивідуальних довідок забезпечення, загальна сума фактичних витрат на утримання відповідача за період навчання склала 160 206,26 грн, у тому числі:

— грошове забезпечення — 74 677,01 грн;

— продовольче забезпечення (довідка № 529) — 52 434,22 грн;

— речове забезпечення (довідка № 74) — 20 497,21 грн;

— квартирно-експлуатаційне забезпечення (довідка № 68) — 11 787,86 грн;

— медичне забезпечення — 829,96 грн.

15.08.2025 відповідач під особистий підпис отримав витяг із наказу № 236 та письмове повідомлення про обов`язок відшкодувати витрати, а також подав письмову заяву, в якій погодився добровільно сплатити вказану суму у встановлений 30-денний строк.

Однак у добровільному порядку у встановлений законом строк кошти в сумі 160 206,26 грн відповідачем відшкодовані не були, що обумовило звернення Інституту до адміністративного суду.

ІV. Нормативно-правове обґрунтування та мотиви суду

Оцінюючи законність та обґрунтованість позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі — Закон № 2232-XII) курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, врегульовано Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 (далі — Порядок № 964).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 964 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних із грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, перевезенням та оплатою комунальних послуг за весь період навчання, що перевищує встановлений строк базової військової служби.

Порядок розрахунку фактичних витрат регламентовано Порядком розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженим спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, МВС України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Держприкордонслужби, УДО та СБУ від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534.

Згідно з практикою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, обов`язок курсанта відшкодувати витрати на його утримання у вищому військовому навчальному закладі у разі дострокового припинення навчання за власним бажанням прямо передбачений імперативними нормами Закону № 2232-XII та умовами контракту, а належним чином складені довідки-розрахунки відповідних служб забезпечення є належними та допустимими доказами розміру понесених державою фактичних витрат.

Зазначений підхід повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішеннях у справах «Chitos проти Греції» (Chitos v. Greece, № 51637/12 від 04.06.2015) та «Lazaridis проти Греції» (Lazaridis v. Greece, № 61838/14 від 12.01.2016) ЄСПЛ наголосив, що обов`язок військовослужбовців та курсантів відшкодувати витрати держави на їхнє навчання у разі дострокового залишення служби чи навчання є цілком виправданим, переслідує легітимну мету та не порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки матеріалами справи повністю підтверджено факт навчання відповідача за контрактом, його дострокове відрахування через небажання продовжувати навчання, розмір фактичних витрат на його утримання у сумі 160 206,26 грн та невиконання ним обов`язку щодо добровільного відшкодування цих коштів, позовні вимоги Інституту підлягають задоволенню в повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 162, 242-246, 255, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (код ЄДРПОУ: 26614030; адреса: 65029, м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (код ЄДРПОУ: 26614030) витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, у сумі 160 206 (сто шістдесят тисяч двісті шість) гривень 26 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа

17.11.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua