Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №120/13720/26
Суддя: Аляб'єв Ігор Геннадійович
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
17 листопада 2026 р. Справа № 120/13720/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб`єва І.Г., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Військової частини НОМЕР_1
про: про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та зобов`язати здійснити її нарахування і виплату із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення тарифної ставки (окладу);
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 19.12.2018 і стягнути її в розмірі 3948,16 грн за повний місяць, усього 37953,28 грн;
- визнати протиправними дії щодо обчислення допомоги на оздоровлення за 2018 рік без урахування індексації грошового забезпечення та зобов`язати здійснити перерахунок і доплату відповідної допомоги;
- здійснити зазначені виплати з одночасною компенсацією утриманого податку на доходи фізичних осіб за постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації за Законом України від 19.10.2000 №2050-III до дня фактичної виплати.
Позов мотивований тим, що під час проходження військової служби відповідач не нараховував позивачці індексацію із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення окладу. Після підвищення посадових окладів у березні 2018 року військова частина не визначила належної суми індексації-різниці та не врахувала індексацію під час обчислення допомоги на оздоровлення за 2018 рік.
Ухвалою від 10.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Військова частина НОМЕР_1 подала відзив, сформований у підсистемі "Електронний суд" 18.09.2026, у якому заперечує проти задоволення позову. Відповідач посилається на обмеженість бюджетного фінансування та застосування січня 2016 року як місяця підвищення грошового забезпечення після прийняття постанови Кабінету Міністрів України №1013.
Щодо березня 2018 року відповідач зазначає, що підвищення доходу позивачки становило 4660,39 грн, оскільки щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 4145,40 грн не слід враховувати у доході за лютий 2018 року. На цій підставі заперечує виникнення права на індексацію-різницю та вважає вимоги щодо інших виплат похідними і необґрунтованими.
Дослідивши надані документи, суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини від 19.12.2018 №281 її виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 19.12.2018 у зв`язку з вибуттям до нового місця служби.
Листом від 11.08.2026 військова частина повідомила позивачку про порядок проведення індексації, а також надала довідку про види грошового забезпечення за 2016-2018 роки від 11.08.2026 №1025/139/12/684/пс.
За наданою довідкою індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 не нараховано та не виплачено. Відомості про нарахування індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 19.12.2018 у довідці також відсутні.
Відповідно до довідки грошове забезпечення за лютий 2018 року становило 11004,40 грн, з яких 4145,40 грн - щомісячна додаткова грошова винагорода. У березні 2018 року сукупне грошове забезпечення становило 11519,39 грн, а зазначена винагорода не нараховувалася.
Відповідач визнає наведені підсумкові суми, проте заперечує можливість врахування щомісячної додаткової грошової винагороди за лютий під час визначення підвищення доходу в березні 2018 року.
Матеріалами справи, зокрема наявним витягом із наказу, підтверджується призначення позивачці грошової допомоги на оздоровлення за 2018 рік. Водночас відповідач не надав доказів врахування належної індексації грошового забезпечення під час її обчислення.
Не погоджуючись із ненарахуванням та невиплатою належних сум, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За статтею 2 Закону України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення), у межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII індексація проводиться в разі перевищення індексом споживчих цін установленого порогу індексації 103 %, а порядок її проведення визначається Кабінетом Міністрів України згідно зі статтею 6 цього Закону.
Механізм обчислення індексу споживчих цін і сум індексації встановлено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), у редакції, чинній у відповідні періоди.
За пунктами 2, 4 Порядку №1078 індексація грошового забезпечення проводиться в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Сума індексації визначається множенням доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін із діленням отриманого результату на 100.
Визначаючись щодо індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, суд виходить із такого.
Із 01.12.2015 пункт 5 Порядку №1078 застосовується зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013. За цими правилами у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) індекс споживчих цін приймається за 1 або 100 %, а його подальше обчислення починається з наступного місяця.
Абзацом п`ятим пункту 5 Порядку №1078 визначено, що збільшення заробітної плати за рахунок інших складових без підвищення тарифних ставок (окладів) не зменшує належної індексації. Пункт 10-2 цього Порядку також пов`язує новий відлік індексу для військовослужбовців із підвищенням окладу за відповідною посадою.
Посадові оклади військовослужбовців були визначені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294, яка набула чинності 01.01.2008, а нові їх розміри встановлені з 01.03.2018 постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
Отже, для індексації грошового забезпечення позивачки до 28.02.2018 належить застосовувати січень 2008 року як місяць підвищення посадових окладів. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 26.01.2022 у справі №400/1118/21 та від 31.01.2024 у справі №320/12968/21.
Посилання відповідача на збільшення додаткових складових грошового забезпечення у грудні 2015 року та січні 2016 року не підтверджує підвищення тарифної ставки за посадою. Тому застосування січня 2016 року як місяця підвищення посадового окладу суперечить пункту 5 Порядку №1078.
Право військовослужбовця на індексацію не залежить від обсягу бюджетного фінансування військової частини, оскільки ця виплата є встановленою законом державною гарантією. Тому відсутність відповідних асигнувань не звільняє відповідача від обов`язку її нарахувати та виплатити.
Отже, ненарахування та невиплата позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 є протиправною бездіяльністю відповідача. Порушене право підлягає відновленню шляхом нарахування та виплати індексації із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення тарифної ставки (окладу).
Надаючи правову оцінку індексації за період з 01.03.2018 по 19.12.2018, суд виходить із такого.
За абзацами третім, четвертим пункту 5 Порядку №1078 у місяці підвищення тарифних ставок індексація не нараховується, якщо підвищення доходу перевищує суму можливої індексації. Якщо підвищення не перевищує такої суми, належна індексація визначається як різниця між ними.
При визначенні підвищення доходу враховуються всі складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру. За абзацом шостим пункту 5 Порядку №1078 визначена сума індексації виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), а до неї додається поточна індексація за наявності передбачених законом умов.
Отже, для встановлення права позивачки на індексацію-різницю необхідно визначити розмір підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року та порівняти його із сумою можливої індексації за цей місяць. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №400/3826/21.
При цьому порівнянню підлягають складові грошового забезпечення, нараховані за лютий і березень 2018 року, які не мають разового характеру, незалежно від місяця їх фактичної виплати.
Відповідач виключив із доходу позивачки за лютий 2018 року щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 4145,40 грн, посилаючись на припинення її виплати з березня 2018 року. Однак ця обставина не змінює щомісячного характеру винагороди та не є підставою для її неврахування при визначенні підвищення доходу.
Такий підхід узгоджується з висновком Верховного Суду в постанові від 24.09.2026 у справі №420/35779/24 щодо врахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.
За довідкою від 11.08.2026 №1025/139/12/684/пс грошове забезпечення, нараховане позивачці за лютий 2018 року, становило 11004,40 грн, а за березень 2018 року - 11519,39 грн. Різниця між цими сумами дорівнює 514,99 грн (11519,39 грн - 11004,40 грн).
За прожиткового мінімуму для працездатних осіб у березні 2018 року в розмірі 1762,00 грн та величини приросту індексу споживчих цін 253,3 % сума можливої індексації становила 4463,15 грн (1762,00 грн * 253,3 / 100).
Оскільки підвищення доходу на 514,99 грн є меншим за суму можливої індексації 4463,15 грн, позивачка має право на індексацію-різницю в розмірі 3948,16 грн за повний місяць (4463,15 грн - 514,99 грн).
Таким чином, заявлений позивачкою щомісячний розмір 3948,16 грн підтверджується розрахунком суду. Натомість відповідач визначив підвищення доходу в сумі 4660,39 грн, помилково виключивши з лютневого грошового забезпечення щомісячну додаткову винагороду.
За березень - листопад 2018 року сума індексації-різниці становить 35533,44 грн (3948,16 грн * 9 місяців). За 19 календарних днів грудня 2018 року до виключення позивачки зі списків особового складу відповідача належить 2419,84 грн (3948,16 грн * 19 / 31).
Загалом за період з 01.03.2018 по 19.12.2018 належна індексація-різниця становить 37953,28 грн. Доказів нарахування чи виплати відповідачем зазначеної індексації-різниці не надано.
Визначаючи належний спосіб захисту порушеного права, суд враховує, що позивачка просить стягнути індексацію-різницю в конкретній сумі, яка відповідачем не нараховувалася та не виплачувалася.
Оскільки належний розмір індексації-різниці встановлено судом за результатами перевірки розрахунку позивачки, позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити 37953,28 грн. Такий підхід узгоджується з висновком Верховного Суду в постанові від 06.02.2025 у справі №620/7282/22.
За таких обставин ненарахування та невиплата позивачці індексації-різниці за період її перебування на грошовому забезпеченні відповідача є протиправною бездіяльністю. Порушене право підлягає відновленню шляхом нарахування та виплати встановленої судом суми.
Щодо вимоги про перерахунок допомоги на оздоровлення за 2018 рік суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям виплачується грошова допомога для оздоровлення в порядку та розмірах, установлених законодавством. Її обчислення пов`язується з розміром місячного грошового забезпечення військовослужбовця.
Індексація грошового забезпечення є щомісячною виплатою, спрямованою на збереження купівельної спроможності доходу. За своєю правовою природою вона підлягає врахуванню у складі місячного грошового забезпечення під час визначення розміру допомоги на оздоровлення.
Аналогічного висновку щодо включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення, дійшов Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 у справі №820/3423/18.
Оскільки належна позивачці індексація грошового забезпечення за відповідний місяць не була нарахована, її не враховано при обчисленні допомоги на оздоровлення за 2018 рік. Тому позовні вимоги про перерахунок цієї допомоги та виплату різниці підлягають задоволенню.
Належну суму доплати відповідач визначає під час виконання рішення, виходячи з грошового забезпечення на дату призначення допомоги, з урахуванням відповідної індексації та раніше виплачених коштів.
Щодо компенсації утриманого податку на доходи фізичних осіб суд зазначає.
Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, передбачено компенсацію сум податку, утриманих із грошового забезпечення військовослужбовців та інших визначених ним виплат.
Виплата індексації грошового забезпечення, у тому числі за минулі періоди, має здійснюватися із застосуванням цього Порядку. Тому відсутність попереднього нарахування податку не є підставою для відмови у зобов`язанні провести його компенсацію одночасно з виплатою належних сум.
Стосовно компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації суд зазначає таке.
Відповідно до статей 2-4 Закону України від 19.10.2000 №2050-III та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, затримка виплати доходу на один і більше календарних місяців є підставою для компенсації втрати його частини. Виплата компенсації проводиться у тому самому місяці, в якому погашається відповідна заборгованість.
Право на компенсацію пов`язане з порушенням строку виплати доходу та не залежить від того, чи було його попередньо нараховано. Водночас обов`язок виплатити компенсацію настає під час погашення заборгованості, що узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 та від 29.06.2026 у справі №160/10168/25.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість з індексації за 2016-2018 роки відповідачем не погашена, а тому строк виплати компенсації втрати частини доходів ще не настав. Відповідно, порушення права позивачки на отримання цієї компенсації на час розгляду спору не встановлено.
За таких обставин вимога про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів є передчасною. Аналогічний підхід викладено в постановах Верховного Суду від 31.03.2026 у справі №420/30633/24 та від 24.09.2026 у справі №420/550/26.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доведення їх правомірності покладається на відповідача.
Оцінивши надані сторонами докази відповідно до статті 90 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з наведених мотивів.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що спір стосується нарахування та виплати належного грошового забезпечення. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивачі у справах про стягнення заробітної плати звільняються від сплати судового збору. Відтак, підстав для його відшкодування на користь позивачки за статтею 139 КАС України немає.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними бездіяльності, дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення тарифної ставки (окладу).
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення тарифної ставки (окладу), з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією утриманого податку на доходи фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.12.2018 включно відповідно до абзаців четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.12.2018 включно відповідно до абзаців четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку №1078, виходячи зі щомісячного розміру 3948,16 грн за повний місяць та пропорційно 19 календарним дням перебування на грошовому забезпеченні у грудні 2018 року, загалом у сумі 37953,28 грн, з одночасною компенсацією утриманого податку на доходи фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018 рік без урахування належної індексації грошового забезпечення.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018 рік із включенням до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється ця допомога, належної за відповідний місяць індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією утриманого податку на доходи фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
У задоволенні вимоги про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
Суддя Аляб`єв Ігор Геннадійович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua