Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №216/6737/25
Суддя: ЦИМБАЛІСТЕНКО О. В.
Справа № 216/6737/25
провадження 2/216/881/26
РІШЕННЯ
іменем України
16 листопада 2026 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Цимбалістенко О.В.,
за участі секретаря судового засідання Таганської Є.Р.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Фінтраст Капітал» (далі – ТОВ «ФК Фінтраст Капітал») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1643130 від 03.06.2024 в розмірі 49 686 грн, яка складається із суми кредиту – 7800 грн, процентів за користування кредитом – 23 634 грн, процентів нарахованих за 156 календарних днів – 18 252 грн. Також, позивач просив суд покласти на відповідачку витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. Крім того, позивач просив в порядку ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, нарахувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України за формулою: розрахунок інфляційних втрат: І = ((si *s) : 100) – s, де І – сума інфляційних втрат; sі – індекс інфляції за певний період; s – сума заборгованості; 100 – переведення відсотків. Розрахунок 3 % річних: С*3: 100:365*Дн., де С – сума основного боргу; 3- 3 % річних; 100 – переведення відсотків; 365 – кількість днів у році; Дн. – кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволення суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних витрат і 3% річних з відповідачки.
Обґрунтування позовних вимог
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 03.06.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачкою укладено електронний договір № 1643130 про надання споживчого кредиту у сумі 7800 грн на строк 360 днів.
Враховуючи невиконання відповідачкою своїх боргових зобов`язань перед кредитором, 24 грудня 2024 року ТОВ «Слон Кредит» на підставі договору факторингу № 24122024 за плату відступило позивачу права грошової вимоги за вищевказаним договором на загальну суму 35 334 грн, з якої заборгованість по тілу кредиту – 7800 грн, заборгованість за процентами – 23 634 грн, штрафні санкції – 3900 грн.
Станом на дату укладення договору факторингу строк дії договору № 1643130 не закінчився, тому у період з 25.12.2024 по 29.05.2025 (156 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у розмірі 18 252 грн.
Позивач не заявляє до стягнення штрафні санкції відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Разом з тим, позивач вважає правомірним стягнення з відповідачки в порядку ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦК України інфляційних втрат і 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 04 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
06 липня 2026 року відповідачка звернулась до суду з відзивом на позов. Позовні вимоги визнає частково, в частині тіла кредиту в сумі 7800 грн, та заборгованості за процентами у сумі 11 700 грн. Вважає, що позивачем при розрахунку процентів застосовано ставку у розмірі 1,5% в день, що суперечить Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринку фінансових послуг» від 22.11.2023, що набрав чинності 24.12.2023, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Розрахунок є наступним: 7 800 грн х 1% = 78 грн х 202 дні = 15 756 грн - за період з 03.06.2024 по 24.12.2024 (первісний кредитор); 7 800 грн х 1% = 78 грн х 156 днів = 12 168 грн - за період з 25.12.2024 по 29.05.2025 (правонаступник). Всього нараховані проценти за весь період дії договору становлять 27 924 грн.
Крім того вважає, що розмір заборгованості по процентах є неспівмірним з тілом кредиту. Зокрема, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення, тому суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.
Таким чином вважає, що необхідно зменшити розмір процентів з 41 886 грн (23 634 грн + 18 252 грн) до 11 700 грн, що буде перевищувати 1,5 разів тіло кредиту – 150% від тіла кредиту, та є співмірним та пропорційним.
Вимога позивача щодо зобов`язання орган, що здійснює примусове виконання рішення під час його виконання нараховувати інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили суперечить висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 911/952/22, а тому є безпідставна.
Розмір витрат на правничу допомогу завищений, та підлягає зменшенню зі 10 000 грн до 2040 грн, з розрахунку 440 грн – консультація, 1640 грн – складення позовної заяви. Окрім того, відповідачка просила суд стягнути з позивача на її користь витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн, докази понесення яких будуть надані суду не пізніше 5 днів з дня ухвалення рішення суду.
08 липня 2026 року представник позивача Столітній М.М. звернувся до суду з відповіддю на відзив. Вважає, що між первісним кредитором та відповідачкою було узгоджено всі умови Договору від 03.06.2024, з якими остання була ознайомлена, погодилась, та відповідно зобов`язана дотримуватись.
Щодо доводів відповідачки про застосування ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» зазначає, що законодавче зменшення максимально можливої процентної ставки за договором споживчого кредиту здійснювалось в кілька етапів (п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону): протягом перших 120 днів дії закону (з 24.12.2023 по 22.04.2024 включно) – 2,5 % на день; протягом наступних 120 днів дії закону (з 23.04.2024 по 20.08.2024 включно) – 1,5 % на день; після спливу 240-денного строку (з 21.08.2024 і далі) – 1 % на день. Разом з тим пунктом 1.5.1 Договору № 1643130 про надання споживчого кредиту від 03.06.2024 встановлено стандартну процентну ставку у розмірі 1,5 % на день, що відповідає вимогам Закону і застосовано в межах 120 днів (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).
Також, є помилковим посилання відповідачки на ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року № 902/417/18, оскільки дана норма стосується вимог про нарахування неустойки (пені, штрафу), яку позивач до стягнення з відповідачки не заявляв.
Стосовно розміру витрат на правничу допомогу, зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а тому суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
У запереченнях на відповідь на відзив від 13 липня 2026 року відповідачка посилається на те, що позивач у відповіді на відзив не навів жодних належних та переконливих аргументів які б спростовували зазначені нею у відзиві правові висновки Верховного Суду, не здійснено їх правового аналізу та не наведено мотивів, з яких вони не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Обставини справи, встановлені судом
03 червня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачною було укладено договір № 1643130 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» (далі – Договір).
За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору:
Відповідно до п. 1.3. тип кредиту – кредит, сума кредиту складає 7800 грн.
Згідно п. 1.4. Договору строк кредиту 360 днів: з 03.06.2024 по 29.05.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «Слон Кредит» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.
Договір укладено в електронній формі за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується через Веб-сайт (Мобільний застосунок «SlonCredit»).
Згідно з п. 3.1. Договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Пунктом 1.5.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. Договору.
Пунктом 1.5.2. Договору передбачено знижену процентну ставку, яка становить 1,05% в день та застосовується на наступних умовах: якщо Споживач до 03.07.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Відповідно до п. 1.5.3. Договору, протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в пп.1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку.
1.6. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
1.7. Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає:
1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,50% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (42 120 грн/ 7 800 грн) / 360 дн. ? 100% = 1,50% в день.
1.7.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1,46% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (41 067 грн / 7800 грн) / 360 дн. ? 100% = 1,46% в день.
1.8. Загальні витрати на дату укладення Договору складають:
1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 42 120 грн.
1.8.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 41 067 грн.
1.9. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає:
1.9.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9 089,90% річних.
1.9.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 6 444,04% річних.
1.10. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає:
1.10.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 49 920 грн.
1.10.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 48 867 грн.
Довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» від 16.01.2024 встановлено, що відповідно до відомостей, що містяться в Реєстрі платіжної інфраструктури ТОВ «ПЕЙТЕК» є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. Відповідно до отриманої ліцензії від Національного банку України (рішення від 29.05.2023 № 21/990-РК), що переоформлена Національним банком України 24.05.2024 (витяг Національного банку України із Державного реєстру фінансових установ про внесення 24.05.2024 запису до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензій), Товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Між Товариством та ТОВ «Слон Кредит» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 2022-06-06. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Слон Кредит»: 03.06.2024 22:19:03 на суму 7800 грн. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 64dcab07-c4b8-4192-964f-3c5b3537d1ae, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .
24.12.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та позивачем було укладено Договір факторингу № 24122024, за яким до останнього перейшло право вимоги за Договором від 03.06.2024.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом «Слон Кредит», заборгованість відповідача за період з 03.06.2024 по 24.12.2024 становить 35 334 грн, яка складається із заборгованості за кредитом – 7800 грн, заборгованість по відсоктах – 23 634 грн, штраф – 3900 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК Фінтраст Капітал», заборгованість відповідача за 156 календарних днів (25.12.2024 – 29.05.2025) становить 18 252 грн. Сума боргу на яку нараховується процентна ставка 7800 грн, процентна ставка – 1,5%.
Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
З матеріалів справи вбачається, що Кредитний договір був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин – дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 1-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 1077 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1078 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до статті 1082 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».
При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Нормами частини першої статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів саме за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг упродовж певного часу, а саме - упродовж строку кредитування, визначеному в кредитному договорі.
Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Так, відповідно до п. 1.5.1. Договору стандартна процентна ставка за кредитом: 1,5 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
Пунктом 1.4 Договору визначено, що строк кредиту 360 дні(в)(день).
Позивач зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а відповідачка, всупереч викладеним у кредитному договорі умовам, в установлені терміни не повернула належні до сплати грошові суми, тим самим порушила встановлений графік обов`язкових платежів.
Позивач, заявляючи позов про стягнення кредитної заборгованості, просив у тому числі, крім заборгованості за неповернутим кредитом, стягнути складову його повної вартості, зокрема й заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Матеріалами справи підтверджується, що у підписаному позичальником договорі визначені тип та розмір процентної ставки плати за користування кредитом: 1,5% в день.
Суд, перевіряючи розрахунок процентів, наданий позивачем при пред`явленні позову за Договором не може погодитися з його правильністю, з огляду на таке.
22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%; з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%% з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Керуючись вимогами Закону та з урахуванням того факту, що позивачем надано розрахунок заборгованості, суд, провівши власний розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом відповідачкою, зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка отримала кредитні кошти 03.06.2024 у розмірі 7800 грн.
Відповідно до вимог кредитного договору відсоткова ставка складає 1,5% на день.
З матеріалів справи вбачається, що відсотки нараховувались відповідно до умов кредитного договору у розмірі 1,5%.
Виходячи з вимог Закону, за період з 03.06.2024 по 19.08.2024 розмір процентів становить 9126 грн (78 дні х 1,5% х 7800 грн).
За період з 20.08.2024 по 24.12.2024 (відступлення права вимоги первісним кредитором позивачу) розмір процентів становить 9360 грн (120 днів х 1% х 9360 грн).
Загальна сума процентів за користування кредитом складає 18 486 грн (9126 + 9360 = 18 486).
Розмір процентів за 156 календарних днів (25.12.2024 – 29.05.2025) становить 12 168 (156 днів х 7800 = 12 168).
Таким чином наведений відповідачкою розрахунок є невірним, та з останньої слід стягнути окрім заборгованості за кредитом в розмірі 7800 грн, також заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 18 486 грн, та проценти за 156 календарних днів – 12 168 грн.
Суд вважає помилковим висновок відповідачки в частині неспівмірності тіла кредиту з нарахованими процентами, оскільки є не вірним її посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, яка стосується вимог про нарахування неустойки (пені, штрафу), яку позивач не заявляв до стягнення з відповідачки.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачки порядку ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦК України інфляційних втрат і 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення суд дійшов висновку про необхідність повної відмови у її задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до частин 10, 11 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Тобто, при прийнятті рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, це є правом суду, а не обов`язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.
Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні відносини між сторонами у справі виникли 03.03.2024, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку частин 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також надання даному органу роз`яснень щодо порядку проведення нарахувань у разі часткового погашення боргу, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням часткового задоволення позову з відповідачки на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 1874,79 грн (38 454 х 2422,40 : 49 686 = 1874,79).
Згідно вимог статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
Позивачем заявлено до стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, на підтвердження понесення яких надано свідоцтво адвоката про право на заняття адвокатською діяльністю, договір правничої допомоги № 10/12-24 від 10.12.2024, акт № 9304 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, серед яких: усна консультація, дослідження документів, аналіз законодавства, направлення заходів на самостійне отримання письмових доказів, підготовка та подача позовної заяви, представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного процесу.
Разом з цим, з урахуванням складності цивільної справи (справа була розглянута в порядку спрощеного провадження з викликом сторін) обсягу і складності виконаної адвокатом роботи (юридична консультація, підготовка складання позовної заяви та направлення до суду), значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи фахівця з права, зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн є завищеними, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Враховуючи вищевикладене, складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, клопотання відповідачки про зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір до 8000 грн.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у тому числі й витрати на правову допомогу, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 6191,52 грн витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (38 454 х 8000 : 49 686 = 6191,52).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 610, 625-629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 6 13, 17, 18, 76 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Фінтраст Капітал» заборгованість за договором № 1643130 про надання споживчого кредиту від 03.06.2024, яка складається із заборгованості за кредитом – 7800 грн, процентів за користування кредитом – 18 486 грн, процентів нарахованих за 156 календарних днів – 12 168 грн, всього – 38 454 (тридцять вісім тисяч чотириста п`ятдесят чотири) грн.
В задоволенні решти вимог позовної заяви відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Фінтраст Капітал» витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1874 (одна тисяча вісімсот сімдесят чотири) грн 79 (сімдесят дев`ять) коп, та витрати на правничу допомогу в розмірі 6191 (шість тисяч сто дев`яносто одна) грн 52 (п`ятдесят дві) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Відомості про сторони:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення суду складено 16 листопада 2026 року.
Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua