Суд: Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №473/4308/26
Суддя: Лузан Л. В.
Справа № 473/4308/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
"16" листопада 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Манучарян А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ
у серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16260,97 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28 лютого 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з відповідачем кредитний договір №356440342. Відповідно до вказаного договору товариство зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 5700,00 грн зі строком користування протягом 28 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит не пізніше 27 березня 2020року, а також сплатити проценти за користування ним у розмірі 0,01 % від суми кредиту за кожен день користування коштами, яка підлягає застосуванню протягом строку дії кредитного договору, у випадку користування кредитом понад строк кредитування підлягають сплаті проценти за ставкою 1,70 %.
26 березня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до договору №356440342 від 28 лютого 2020 року, за умовами якої сторони домовилися продовжити строк користування кредитними коштами на 29 днів, зі сплатою процентів за ставкою 1,70 % в день від суми кредиту.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» договір факторингу №28/1118-01 (з подальшими додатковими угодами), за яким первісний кредитор за окремим Реєстром прав вимоги від 03 липня 2020 року №87 відступив ТОВ «Таліон Плюс», як фактору, за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №356440342 від 28 лютого 2020 року.
05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» уклало з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» договір факторингу №05/0820-01, за яким ТОВ «Таліон Плюс» за окремим Реєстром прав вимоги від 04 листопада 2020 року №2 відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №356440342 від 28 лютого 2020 року.
05 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклало з ТОВ «ФК «ЕЙС» договір факторингу №05/06/25-Е, за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №356440342 від 28 лютого 2020 року.
Відповідач свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за договором у розмірі 16260,97 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 5699,39 грн, заборгованість за процентами в розмірі 10561,58 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.
В судове засідання представниця позивача Сахарова О.І. не з`явилася, у позовній заяві просила про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч.11 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача проти цього не заперечувала.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Як убачається з матеріалів справи, 28 лютого 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з відповідачем кредитний договір №356440342. Відповідно до вказаного договору товариство зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 5700,00 грн зі строком користування протягом 28 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит не пізніше 27 березня 2020року, а також сплатити проценти за користування ним у розмірі 0,01 % від суми кредиту за кожен день користування коштами, яка підлягає застосуванню протягом строку дії кредитного договору, у випадку користування кредитом понад строк кредитування підлягають сплаті проценти за ставкою 1,70 %.
26 березня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до договору №356440342 від 28 лютого 2020 року, за умовами якої сторони домовилися продовжити строк користування кредитними коштами на 29 днів, зі сплатою процентів за ставкою 1,70 % в день від суми кредиту.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» договір факторингу №28/1118-01 (з подальшими додатковими угодами), за яким первісний кредитор за окремим Реєстром прав вимоги від 03 липня 2020 року №87 відступив ТОВ «Таліон Плюс», як фактору, за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №356440342 від 28 лютого 2020 року.
05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» уклало з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» договір факторингу №05/0820-01, за яким ТОВ «Таліон Плюс» за окремим Реєстром прав вимоги від 04 листопада 2020 року №2 відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №356440342 від 28 лютого 2020 року.
05 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклало з ТОВ «ФК «ЕЙС» договір факторингу №05/06/25-Е, за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №356440342 від 28 лютого 2020 року.
Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1ст. 628 ЦК України,зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.
У спорах про стягнення заборгованості за кредитним договором кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
На підтвердження факту надання відповідачу кредитних коштів позивач надав копію заявки про отримання коштів у кредит від 28 лютого 2020 року з зазначенням реквізитів банківської картки, а також довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що була надана директором ТОВ «Таліон Плюс», згідно якої перерахування грошових коштів позичальнику відбулося 28 лютого 2020 року о 15.12 год.
У порядку виконання ухвали суду від 21 серпня 2026 року від АТ «Універсал Банк» надійшло повідомлення про те, що зазначена позивачем платіжна картка дійсно емітована на ім`я відповідача ОСОБА_1 . Разом з тим, з наданої банком виписки з особового рахунку відповідача за період з 28 лютого 2020 року до 04 березня 2020 року, вбачається, що кредитні кошти в сумі 5700,00 грн на картковий рахунок останнього не надходили.
Таким чином, належних доказів, які б підтверджували обставини зазначені в позові, а саме, надання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідачу кредитних коштів у розмірі 5700,00 грн, використання цих коштів відповідачем матеріали справи не містять.
При цьому, надана позивачем довідка, складена заінтересованою особою в односторонньому порядку, не є належним підтвердженням зазначених обставин.
З огляду на викладене, позивачем не доведено наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ
у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Л.В.Лузан
Оригінал: reyestr.court.gov.ua