Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Дата: 12 листопада 2026 р.
Справа: №185/17632/26
Суддя: Косюк А. П.
Справа № 185/17632/26
Провадження № 1-кп/185/1973/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в умовах дії воєнного стану в залі суду в м. Павлограді матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041370001598 від 07 жовтня 2026 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Павлограді, Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, студента 4 курсу ВСП «Павлоградського фахового коледжу Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 , у невстановлений час але але не пізніше 24 вересня 2026 року, виник злочинний умисел направлений на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мета збуту, всупереч Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» і Закону країни «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», а саме речовин роду конопель.
Реалізуючи свій, злочинний умисел, ОСОБА_3 нарвав - придбав верхівкові частини та листя рослини роду конопель, які проростали в останнього за місцем мешкання - на балконі в кількості двох штук, висушив та шляхом перетирання, незаконно виготовив наркотичний засіб - «канабіс» загальною масою (в перерахунку на висушену речовину) 31,537 г. та усвідомлюючи, що дана речовина відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів затвердженого Постановою КМУ №770 від 06.05.2000 року (із змінами та доповненнями) відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, почав зберігати без мети збуту за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_2 за місцем мешкання ОСОБА_3 24 вересня 2026 року у період часу з 12 години 15 хвилин до 14 години 40 хвилин, співробітниками поліції було виявлено та вилучено речовину загальною масою, в перерахунку на висушену - 31.537 г., яка є канабісом, що відноситься до наркотичного засобу, обіг якого, відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів затвердженого Постановою КМУ № 770 від 06.05.2000 року (із змінами та доповненнями) заборонений.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
14 жовтня 2026 року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, яка була надана в підготовче судове засідання разом з обвинувальним актом.
Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_3 згоден з кваліфікацією дій, саме за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту і визнає обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні.
Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (сімнадцять тисяч гривень).
В судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та ухвалити вирок, призначивши обвинуваченому узгоджене сторонами покарання, обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю, в скоєному розкаявся, зазначивши, що згоден з узгодженим покаранням. Захисник також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджене покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості.
Згідно п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.
При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для прокурора, підозрюваного і обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394 та 424 КПК України, а для обвинуваченого – також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст. 474 КПК України.
Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку та що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 3891 КК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Дії ОСОБА_3 суд вважає правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
За місцем проживання та навчання обвинувачений характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладену між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 від 14 жовтня 2026 року і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався та підстав для його обрання не має.
Накладений арешт, шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування на мобільний телефон «Samsung А55» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з сім картою номер НОМЕР_3 , який було вилучено 24 вересня 2026 року під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ухвали слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2026 року – скасувати.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
У справі маються процесуальні витрати за проведення експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів в на загальну суму 18 773 грн. 04 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання стосовно речових доказів у справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 14 жовтня 2026 року укладену між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн..
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироку законної сили не обирати.
Скасувати арешт, шляхом зняття заборони на відчуження, розпорядження та користування на мобільний телефон «Samsung А55» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з сім картою номер НОМЕР_3 , який було вилучено 24 вересня 2026 року під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладений відповідно до ухвали слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2026 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 18 773 грн. 04 коп. в рахунок відшкодування процесуальних витрат.
Речові докази: баночку жовтого кольору з полімерного матеріалу вмістом якої є речовина чорно-зеленого кольору рослинного походження (слідами горіння), пристрій для паління, у вигляді полімерної пляшки, об`ємом 0,5 літри з обрізаним дном поверх якої розташованої наперсток із залишками речовини чорного кольору на останніх та зі специфічним запахом, прозорий сліп пакет з номером «17» з речовиною зеленого кольору рослинного походження (схожу на наркотичну - Канабіс) в середині, прозорий сліп пакет з речовиною рослинного походження у висушеному стані (у подробленому стані), паперовий згорток з вмістом речовини зеленого кольору рослинного походження у подробленому стані, прозорий сліп пакет з речовиною рослинного зеленого кольору, один корінь ростку рослинного походження зеленого кольору, передані до камери схову Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція 001572) – знищити; мобільний телефон марки «Samsung А55» imei 1: НОМЕР_4 , imei 2: НОМЕР_2 з сім картою номер НОМЕР_3 , переданий на зберігання ОСОБА_3 – залишити у його користуванні.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua