Рішення від 16 листопада 2026 р. у справі №128/3604/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 16 листопада 2026 р.

Справа: №128/3604/26

Суддя: Романюк Л. Ф.

Справа № 128/3604/26

Провадження № 2/127/9276/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2026 Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд.4, м. Київ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулося Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 37 203,66 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25 жовтня 2024 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1018203819, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 34 366,06 грн. Укладення договору та погодження його умов підтверджується заявою про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту та іншими документами, на які посилається позивач.

За твердженням банку, відповідачка належним чином не виконувала взятих на себе договірних зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів, унаслідок чого станом на 28 червня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 37 203,66 грн, з яких 29 467,21 грн — заборгованість за кредитом, 2,95 грн — заборгованість за процентами та 7 733,50 грн — заборгованість за комісією.

Позивач зазначає, що направляв відповідачці письмову вимогу про погашення заборгованості, однак заборгованість погашена не була. Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою умов кредитного договору, АТ «ПУМБ» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 37 203,66 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.09.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Вказану ухвалу разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачці ОСОБА_1 на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням, однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду подано не було.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Суд встановив, що 25 жовтня 2024 року між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 виникли договірні правовідносини щодо надання споживчого кредиту, оформлені шляхом підписання відповідачкою заяви № 1018203819 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Відповідно до зазначеної заяви відповідачці надано споживчий кредит за кредитним продуктом «Кредит на загальні цілі — RS GP on CC рефінансування (36) 1.6» у розмірі 34 366,06 грн строком на 36 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних та щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,6 %.

Цільовим призначенням кредиту визначено погашення заборгованості за раніше укладеним кредитним договором.

Заява містить істотні умови кредитування, зокрема розмір кредиту, строк його повернення, процентну ставку, порядок погашення заборгованості та розмір щомісячних платежів.

Зазначений документ підписаний відповідачкою 25 жовтня 2024 року за допомогою кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується відомостями про електронний підпис, долученими до матеріалів справи.

Крім того, матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, графік платежів, публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та платіжну інструкцію від 25 жовтня 2024 року.

Згідно з платіжною інструкцією від 25 жовтня 2024 року № TR.86868718.41374.25578 Банком здійснено перерахування кредитних коштів у сумі 34 366,06 грн на погашення заборгованості відповідачки за кредитним договором № 1018203819.

Отже, надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору, погодження його істотних умов та виконання Банком зобов`язання щодо надання кредитних коштів.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статей 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як убачається з наданого Банком розрахунку заборгованості, відповідачка належним чином не виконувала зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів.

Зокрема, розрахунок містить відомості про встановлені графіком строки погашення кредиту, фактично здійснені платежі, залишок непогашеної заборгованості та нараховані проценти.

Із зазначеного розрахунку вбачається, що відповідачкою здійснювалося часткове погашення кредитної заборгованості, однак надалі виконання зобов`язань припинилося, внаслідок чого утворилася прострочена заборгованість.

Сплачуючи кредит, Відповідачка, додатково до зазначеного вище, вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для неї певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».

Станом на 28 червня 2026 року Банк визначив загальну заборгованість відповідачки в розмірі 37 203,66 грн, яка складається з:

29 467,21 грн — заборгованості за тілом кредиту;

2,95 грн — заборгованості за процентами;

7 733,50 грн — заборгованості за комісією.

Оцінюючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд виходить із того, що право кредитодавця на повернення фактично наданих кредитних коштів та отримання передбачених законом і договором процентів підлягає захисту за умови доведеності відповідних обставин належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачка отримала кредитні кошти, однак у повному обсязі їх не повернула.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості в частині непогашеного тіла кредиту узгоджується з умовами укладеного договору, графіком погашення кредиту та відомостями про здійснені платежі.

Заборгованість за процентами в розмірі 2,95 грн визначена Банком відповідно до погодженої сторонами процентної ставки 0,01 % річних.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 29 467,21 грн та процентами в розмірі 2,95 грн.

Водночас вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 7 733,50 грн задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Судом установлено, що умовами заяви № 1018203819 від 25 жовтня 2024 року передбачено сплату позичальником щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,6 %.

Відповідно до графіка платежів щомісячний розмір такої комісії становить 549,86 грн.

При цьому в наданих суду документах не конкретизовано, які саме послуги надаються Банком позичальнику за вказану плату, у чому полягає їх зміст та які конкретні дії Банку з обслуговування кредитної заборгованості зумовлюють необхідність щомісячної сплати зазначеної комісії.

Вирішуючи питання щодо правомірності нарахування такої комісії, суд враховує спеціальні положення Закону України «Про споживче кредитування», який регулює правовідносини, що виникають у зв`язку з наданням споживчих кредитів.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Частиною другою статті 8 зазначеного Закону передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Разом із тим можливість включення комісій до загальних витрат за споживчим кредитом не означає безумовної правомірності будь-яких платежів, установлених кредитодавцем, незалежно від їх фактичного змісту та характеру послуг, за які вони справляються.

За змістом частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 дійшла висновку, що умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» має право отримувати безоплатно, є нікчемною.

Водночас Велика Палата Верховного Суду зазначила, що Закон України «Про споживче кредитування» не забороняє встановлення комісії за обслуговування кредиту як такої, однак відповідна плата повинна стосуватися послуг, за які законом допускається її справляння.

Отже, при вирішенні питання щодо стягнення комісії визначальним є не лише факт погодження сторонами відповідної умови договору, а й установлення змісту послуг, за які передбачено таку плату, та їх відповідності вимогам законодавства про захист прав споживачів.

Із досліджених судом умов заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, паспорта споживчого кредиту та графіка платежів убачається, що комісія визначена як щомісячний платіж за обслуговування кредитної заборгованості.

Однак зазначені документи не містять достатньої конкретизації переліку послуг, які надаються відповідачці за таку плату, та не дають можливості встановити, чи стосується комісія самостійних додаткових послуг, чи фактично охоплює дії Банку з обліку кредитної заборгованості, контролю за її погашенням та інформування позичальника про стан кредиту.

Саме по собі включення комісії до графіка платежів та підписання позичальником кредитної документації не звільняє кредитодавця від обов`язку довести правомірність її нарахування.

При цьому здійснення Банком внутрішнього обліку кредитної заборгованості, контролю за своєчасністю внесення платежів та інших дій, необхідних для виконання кредитного договору, саме по собі не свідчить про надання позичальнику окремої платної послуги.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтями 76–80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем не надано належних і достатніх доказів, які б дозволяли встановити конкретний зміст послуг, за які відповідачці нараховувалася щомісячна комісія, та підтверджували, що така комісія справлялася саме за послуги, які не належать до передбачених законом безоплатних дій кредитодавця.

Наданий Банком розрахунок заборгованості підтверджує лише факт нарахування відповідних сум, однак сам собою не доводить правомірності підстав їх нарахування.

За таких обставин суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами правомірності нарахування відповідачці комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 7 733,50 грн, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому відмова у стягненні комісії не впливає на обов`язок відповідачки повернути фактично отримані кредитні кошти та сплатити проценти, нараховані відповідно до умов кредитного договору.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи встановлені обставини укладення кредитного договору, фактичного надання кредитних коштів, часткового виконання відповідачкою договірних зобов`язань та наявності непогашеної заборгованості, суд доходить висновку, що позовні вимоги АТ «ПУМБ» підлягають частковому задоволенню.

Зокрема, з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1018203819 від 25 жовтня 2024 року в загальному розмірі 29 470,16 грн, з яких 29 467,21 грн — заборгованість за тілом кредиту та 2,95 грн — заборгованість за процентами.

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 7 733,50 грн слід відмовити.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог на підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2108,97 грн, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 524, 526, 527 ч. 1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд.4, м. Київ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором №1018203819 від 25.10.2014 року в розмірі 29470 ( двадцять девять тисяч чотириста сімдесят ) гривень 16 коп. та судовий збір у розмірі 2108,97 грн.

В решті вимог- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 17.11.2026 року.

Сторони:

Позивач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд.4, м. Київ).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ).

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua