Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №127/37573/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №127/37573/26

Суддя: Воробйов В. В.

Справа № 127/37573/26

Провадження № 2-а/127/387/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 рокуВінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

за участю: секретаря Пашківської Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору – Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся із позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 30.07.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову № R643321, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. Вказану постанову позивач вважає протиправною з таких підстав.

Згідно зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 04.06.2026 року о 09.00 год. за повісткою від 25.05.2026 року, метою виклику за якою було уточнення персональних даних та зазначено про направлення повістки засобами поштового зв`язку.

Позивач заперечує отримання зазначеної повістки та факт відмови від її отримання. Під час складання протоколу позивач власноруч зазначив у графі пояснень: «Повістку не отримував», чим прямо заперечив факт його повідомлення про виклик. На момент розгляду справи відповідач був обізнаний з цими запереченнями, які підлягали перевірці та оцінці при вирішенні питання про наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

За адресою: АДРЕСА_1 , позивач проживає понад 20 років. Цю саму адресу зазначену в протоколі, медичних виписках, витягу з рішення експертної команди та електронному військово-обліковому документі. Вона також зазначена у новій повістці про виклик на 02.07.2027 року. Нова повістка стосується іншого виклику та не підтверджує отримання позивачем повістки на 04.06.2026 року.

Після тяжкого захворювання (інфаркт міокарда) позивач перебував удома, відновлювався після лікування та обмежував фізичну активність. Повідомлень про надходження спірної повістки, телефонного інформування або повідомлення у поштовій скрині позивач не отримував. За належного повідомлення про виклик, позивач мав би можливість повідомити відповідача про його захворювання, перебування на стаціонарному лікуванні, надати медичні документи та виконати обов`язок явки з урахуванням стану здоров`я.

29.06.2026 року експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1» ухвалила рішення №10473/26/6613/Р, за яким позивачу з 29.06.2026 року встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання. Витяг №10473/26/6613/В зазначає дату повторного оцінювання 01.07.2027 року.

Після встановлення застосунку «Резер+», з метою оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач виявив відомості про порушення ним правил військового обліку. Для з`ясування підстав внесення цих відомостей позивач за власною ініціативою добровільно особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що свідчить про його намір з`ясувати обставини ймовірного порушення та виконати перебачені законом обов`язки щодо військового обліку. 17.07.2026 року, під час такого звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно нього було складено протокол №2019 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУКпАП, у поясненнях до якого позивач зазначив: «Повістку не отримував».

Надалі, позивач особисто прибув для участі у розгляді справи. Однак, працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 усно повідомили йому про закриття справи, зазначивши, що відповідну постанову буде направлено за адресою його проживання та запропонували очікувати повідомлення від АТ «Укрпошта». Копію оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення позивачу того дня не вручили.

Покладаючись на повідомлення працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 про закриття справи, позивач очікував надходження відповідної постанови та продовжував лікування. Про відкриття щодо нього виконавчого провадження позивач дізнався зі сповіщення у за стосунку «Дія».

12.10.2026 року головним державним виконавцем Березовою Н.М. відкрито виконавче провадження №82172722 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.07.2026 року, зазначеної у виконавчих документах за №643321, про стягнення з позивача 34000,00 грн. У зв`язку з цим, позивач повторно особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для з`ясування підстав примусового стягнення коштів. Лише 14.10.2026 року йому було вручено копію оскаржуваної постанови, що підтверджується власноручною відміткою про її отримання.

На переконання позивача, оскаржувана постанова є необґрунтованою та протиправною.

Тому, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить скасувати винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 постанову № R643321 від 30.07.2026 року, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн., та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.10.2026 року справу було прийнято до розгляду, відкрито провадження та роз`яснено, що відповідач має право подати суду відзив на позовну заяву.

На виконання вимог ухвали суду, представником відповідача було надіслано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та не погоджується з викладеними у позовній заяві обставинами та правовими підставами, а також вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

У відзиві представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває з 11.11.1999 року на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Тому на нього поширюють свою дію вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560 в частині виконання військового обов`язку в запасі, що включає обов`язок з`являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці.

ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним і перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно з попередньо надісланою повісткою для уточнення облікових даних №7478068 від 25.05.2026 року (підтверджується описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення за № R067176785028 та трекінгом), про поважність причин неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив.

Повістку 27.05.2026 року направлено за місцем зареєстрованого місця проживання позивача: АДРЕСА_1 , сформовану за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та, як вбачається з трекінгу про результати вручення рекомендованого поштового відправлення № R067176785028, не вручено, повернуто відправнику 01.06.2026 з відміткою про причини повернення: «Одержувач відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ №270 від 05.03.2009 року (з наступними змінами), у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку. У разі невручення рекомендованого листа з позначками «Судова повістка», «Повістка ТЦК» або рекомендованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81-84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Таким чином, повернення рекомендованого поштового відправлення з формулюванням «одержувач відсутній за вказаною адресою» свідчить про його невручення адресату через неможливість.

Відповідно до п. 34 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі Порядок №560) повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

Згідно з п. 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Представник відповідача за наведених вище обставин вважає, що у розумінні зазначених норм, направлена на ім`я ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем його проживання повістка №7478068 від 25.05.2026 року про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом, вважається врученою 01.06.2026 року.

04.06.20126 року ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився, чим порушив, на думку представника відповідача, вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560. Крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП.

17.07.2026 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де відповідальним виконавцем групи розгляду і супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_3 солдатом ОСОБА_3 , уповноваженим складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №358 від 24.05.2026 року, було складено протокол №2219 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В графі протоколу «Пояснення та зауваження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо суті порушення і змісту протоколу» ОСОБА_1 власноручно зазначено: «повістку не отримував». Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав 17.07.2026 року.

30.07.2026 року постановою № R643321, винесеною ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – неприбуття військовозобов`язаного без поважних причин за викликом до ТЦК та СП.

Як стверджує представник відповідача, у зв`язку з неявкою ОСОБА_1 на розгляд справи, постанову № R643321 від 30.07.2026 року позивачу було направлено поштою рекомендованим листом 31.07.2026 року, що підтверджується поштовим чеком.

Представник відповідача вважає, що оскаржувана постанова відповідає положенням КУпАП та була винесена відповідно до вимог чинного законодавства, а тому у задоволенні позову просив відмовити.

Представником позивача була подана відповідь на відзив у якій вона зазначила, що відповідачем жодним чином не спростовані обставини, зазначені позивачем у позові, як підстави для задоволення позовних вимог. Так, відповідачем не спростовано твердження позивача щодо стану його здоров`я. Відзив на позовну заяву не містить посилання на медичний документ, який підтверджував би задовільний стан здоров`я позивача саме 04.06.2026 року та спростував наведені у позові відомості про перенесений позивачем інфаркт і подальше лікування, що підтверджується випискою №3743 про стаціонарне лікування з 24.04.2026 року по 27.04.2026 року з приводу гострого трансмурального інфаркту нижньої стінки міокарда, код 121.1. У документі зазначено ішемічну хворобу серця, гострий інфаркт міокарда нижньої стінки лівого шлуночка, проведення коронграфії та стентування 24.04.2026 року із встановленням одного стента. Після виписки позивач відновлювався вдома та обмежував фізичну активність.

Виписка №5672 підтверджує повторну госпіталізацію з 22.06.2026 року по 24.06.2026 року. встановлено нестабільну стенокардію, код 120.0, ішемічну хворобу серця, постінфарктний кардіосклероз, стен озування передньої міжшлунковочкої гілки коронарної артерії на 75%. 23.06.2026 року проведено ще одне стентування із встановленням одного стента.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1» №10473/26/6613/Р від 29.06.2026 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності. Витяг із рішення містить відомості про серцеві захворювання та порушення повсякденного функціонування, наведені в позові. Ці документи у сукупності підтверджують тяжкий перебіг захворювання та необхідність повторного лікування. При цьому, позивач не стверджує, що перебував у стаціонарному лікуванні саме 04.06.2026 року. Ця дата припадає на період між двома документально підтвердженими госпіталізаціями, після перенесеного інфаркту та першого стентування. Проте, це не вказує на те, що відсутність стаціонарного лікування у конкретний день, є медичним підтвердженням одужання чи задовільного стану здоров`я. Тому, припущення відповідача про задовільний стан здоров`я позивача не може замінити дослідження медичних документів або бути доказом свідомого ігнорування виклику.

Щодо твердження відповідача у відповіді на відзив про належність поштового оповіщення позивача, представник позивача зауважує, що дата повернення відправлення та дата проставлення поштової відмітки мають бути за відповідними документами. Їх збіг не може лише припускатися. Посилання відповідача на п. 101 Правил щодо повернення не вручених листів не усуває необхідності дотримання спеціального порядку, передбаченого пунктом 82 цих Правил.

Щодо обов`язку повідомити про причини неявки протягом трьох діб на який посилається відповідач та вважає неповідомлення доказом свідомого порушення, представник позивача зазначила, що цей довід не усуває необхідності попередньо встановити належне оповіщення про конкретну дату, час і місце прибуття. Позивач заперечує, що знав про виклик на 04.06.2026 року та оспорює належність поштового повідомлення.

Неотримання від позивача повідомлення про причини неявки не є самостійним доказом того, що належно повідомлено про сам виклик. Висновок про вину має спиратися на встановлені факти, відповідно до ст. 9, 10, 11, 251, 252, та 280 КУпАП.

Відповідач визнає обставини особистого прибуття ОСОБА_1 17.07.2026 року та внесення ним до протоколу пояснення про неотримання повістки. Підпис про одержання примірника протоколу і роз`яснення прав не є визнанням вини. Письмове заперечення у цьому самому документі, навпаки, свідчить, що позивач не погодився з обвинуваченням.

Відзив на позовну заяву підтверджує, що повістка стосувалася уточнення облікових даних. Водночас, відповідач посилається на оновлення даних у застосунку «Резерв+» 17.07.2026 року та робить акцент на тому, що воно відбулося після складення протоколу. Примітка до ст. 210 КУпАП містить примітку, яка стосується можливості отрмання відповідних персональних даних шляхом електронної інформаційної взаємодії та поширюється також на ст. 210-1 КУпАП. Відповідач у відзиві не надав у тексті відзиву предметного пояснення щодо конкретного переліку даних, які необхідно було уточнити особисто, та можливості їх одержання шляхом такої взаємодії.

Крім того, представник позивача у відповіді на відзив зазначила, що запис у протоколі про адміністративне правопорушення про дату, час та місце розгляду справи та вручення його примірника можуть підтверджувати повідомлення про розгляд, проте вони не доводять, що позивач у визначений день не прибув. Відповідач повинен підтвердити саме ті обставини, на які посилається, та пояснити, на яких матеріалах ґрунтується його твердження про неявку.

Позивач стверджує, що він з`явився на розгляд справи про адміністративне правопорушення у визначену дату, час та місце, проте йому було повідомлено про закриття справи, що пояснює його поведінку та очікування результату поштою.

Стаття 268 КупАП пов`язує можливість розгляду справи за відсутності особи за наявністю даних про своєчасне сповіщення та відсутністю клопотання про відкладення розгляду справи. Разом з цим ст. 245 та 280 КУпАП вимагають повного з`ясування обставин та оцінки пояснень особи.

З огляду на викладене, представник позивача вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, проте подала до суду заяву в якій зазначила що позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте у відзиві на позовну заяву просив проводити розгляд справи без представника ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Представник третьої особи Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився та про причини неявки суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому його неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та надані в їх обґрунтування докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За приписами ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач є військовозобов`язаною особою, та перебуває з 11.11.1999 року на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Тому на нього поширюють свою дію вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560 в частині виконання військового обов`язку в запасі, що включає обов`язок з`являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території ряду областей України, зокрема і на території Вінницької області.

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІІ встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до п. 23, 24 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:

- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

З наданих стороною позивача медичних документів підтверджуються обставини щодо перенесеного позивачем інфаркту і необхідність подальшого лікування, зокрема випискою №3743 КНП «Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної паталогії» підтверджується перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 24.04.2026 року по 27.04.2026 року з приводу гострого трансмурального інфаркту нижньої стінки міокарда, код 121.1. У документі зазначено ішемічну хворобу серця, гострий Q-інфаркт міокарда нижньої стінки лівого шлуночка, проведення коронграфії та стентування 24.04.2026 року із встановленням одного стента.

Виписка №5672 КНТ «Перше Вінницьке територіальне медичне об`єднання» підтверджує повторну госпіталізацію з 22.06.2026 року по 24.06.2026 року. Встановлено нестабільну стенокардію, код 120.0, ішемічну хворобу серця, постінфарктний кардіосклероз, стен озування передньої міжшлунковочкої гілки коронарної артерії на 75%. 23.06.2026 року проведено ще одне стентування із встановленням одного стента.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1» №10473/26/6613/Р від 29.06.2026 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності. Витяг із рішення містить відомості про серцеві захворювання та порушення повсякденного функціонування, наведені в позові. Ці документи у сукупності підтверджують тяжкий перебіг захворювання та необхідність повторного лікування. При цьому, позивач не стверджує, що перебував у стаціонарному лікуванні саме 04.06.2026 року.

Позивач не заперечує обставин неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 04.06.2026 року, проте суд приймає до уваги доводи позивача щодо поважності причин такої неявки, оскільки причиною його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці є неналежне його сповіщення, що унеможливило одержання повістки позивачем з незалежних від нього причин. Тому суд приймає до уваги твердження позивача про те, що йому не було відомо про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце, зазначені в повістці, що вказує на відсутність в діях/бездіяльності позивача умислу на порушення вимог абз. 1 ч. 1 та абз. 12 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вказує також та обставина, що позивач дізнавшись із застосунку «Резерв+» про наявність відносно нього відомостей про порушення, 17.07.2026 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для з`ясування підстав наявності таких відомостей. Відповідальним виконавцем групи розгляду і супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_3 солдатом ОСОБА_3 , було складено протокол №2219 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В графі протоколу «Пояснення та зауваження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо суті порушення і змісту протоколу» ОСОБА_1 власноручно зазначено: «повістку не отримував». Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав 17.07.2026 року.

Відповідно до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони №3 від 1.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за №36/41381.

Відповідно до п. 11, 12, 14 Розділу ІІ наведеної вище Інструкції Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. У справі керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який її розглядає, відповідно до статті 284 КУпАП виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про закриття справи. Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення виноситься за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

За змістом ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.

Суд приймає до уваги твердження представника позивача про те, що позивач 30.07.2026 року о 10 год. 00 хв. з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 на розгляд справи про адміністративне правопорушення, проте, оскільки працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 йому було повідомлено про закриття справи, позивач фактично був позбавлений можливості брати участь у розгляді справи, що пояснює його поведінку та очікування результату (постанови про закриття провадження у справі) поштою. На виконання вимог ст. 77 КАС України відповідачем не було надано доказів на спростування цього твердження.

Стаття 268 КупАП пов`язує можливість розгляду справи за відсутності особи за наявністю даних про своєчасне її сповіщення та відсутністю клопотання про відкладення розгляду справи. Разом з цим ст. 245 та 280 КУпАП вимагають повного з`ясування обставин та оцінки пояснень особи.

Таким чином, суд вважає, що винесення постанови про адміністративне правопорушення № R643321 від 30.07.2026 року щодо ОСОБА_1 , відбулось з порушенням вимог ст. 247, 268, 280, 283 КУпАП, оскільки відповідачем при винесені оскаржуваної постанови не було надано належну оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення щодо поважності причин неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 через його неналежне оповіщення. Крім того, суд звертає увагу на порушення відповідачем прав позивача визначених ст. 268 КУпАП під час розгляду справи за його відсутності, оскільки позивач був позбавлений права на надання особистих пояснень, надання доказів, подання клопотань, права на правову допомогу адвоката тощо, що також свідчить про протиправність оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідач діяв не на підставі закону, оскаржувана постанова незаконна і має бути скасована, а провадження закрите. Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а тому їх необхідно задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 58, 62, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 7 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», п. 23, 24 Постанови КМУ № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», ст.ст. 7-9, 38, 210-1, 235, 245, 247, 251, 252, 280, 287 КУпАП, ст.ст. 2, 4, 8, 9, 11, 72-77, 90, 121, 122, 139, 241-246, 250, 255, 286, 268-272, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору – Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 постанову № R643321 від 30.07.2026 року, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн., та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складений 16.11.2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua