Рішення від 16 листопада 2026 р. у справі №212/14586/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Суд: Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 16 листопада 2026 р.

Справа: №212/14586/26

Суддя: Колочко О. В.

Справа № 212/14586/26

2/212/8808/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Колочко О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі – позивач, ТОВ «Діджи Фінанс»), через систему «Електронний суд», звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 (далі- відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просив стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 133,30 гривень, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 гривень, та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що 16 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №102648 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 3 000 гривень на умовах зворотності, строковості та платності. 23 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено факторингу №23122024, у відповідності до умов якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» відступило позивачу належне йому право вимоги до Відповідача коштів, право на одержання яких належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача в сумі 12 133,30 гривень, з яких: 3 000 гривень - заборгованість за кредитом, 3 195,60 гривень - заборгованість за відсотками, 5 937,70 гривень – заборгованість за пенею.

Ухвалою судді від 23 вересня 2026 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, роз`яснено сторонам їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи, за клопотанням позивача витребувано докази у справі.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2026 року розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відкладено на 17 листопада 2026 року.

Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, жодних клопотань, заяв по суті справи не подавав.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 16 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено договір №102648 від 16 лютого 2024 року про надання фінансового кредиту, підписано графік розрахунків.

ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» перераховано відповідачу ОСОБА_1 3 000 гривень, на виконання умов договору №102648 від 16 лютого 2024 року.

23 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №23122024, у відповідності до умов якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» відступило позивачу належне йому право вимоги до Відповідача коштів, право на одержання яких належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп», зокрема за договором №102648 від 16 лютого 2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №23122024 від 23.12.2024 позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору №102648 від 16 лютого 2024 року в сумі 12 133,30 гривень, з яких: 3 000 гривень - заборгованість за кредитом, 3 195,60 гривень - заборгованість за відсотками, 5 937,70 гривень - заборгованість за пенею.

Отже Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» відступило позивачу право вимоги від ОСОБА_1 належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань, право на одержання яких належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» на підставі кредитного договору №102648 від 16 лютого 2024 року, а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконано, порушено вимоги правил надання банківських послуг, якими передбачено зобов`язання позичальника погашення заборгованості за кредитом, проценти за його користування, доказів погашення заборгованості відповідачем не надано

За таких обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за основним боргом у розмірі 3 000 гривень, заборгованість за процентами у розмірі 3 195,60 гривень, а всього 6 195,60 гривень.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені суд вважає в цій частині позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

У змісті позовної заяви позивач вимагає стягнення 5 937,70 гривень пені за договором №102648 від 16 лютого 2024 року.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначені положення закону стягнення пені у розмірі 5 937,70 гривень за кредитним договором №102648 від 16 лютого 2024 року, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованість за кредитним договором №102648 від 16 лютого 2024 року у розмірі 6 195,60 гривень, що складає заборгованість за тілом кредиту 3 000 гривень, заборгованість за процентами 3 195,60 гривень, у стягненні пені у розмірі 5 937,70 гривень - відмовити.

Також, згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, 01 червня 2026 року між позивачем та адвокатом Міньковською А.В. укладено договір про надання правової допомоги, та додаткову угоду до договору про надання правової допомоги, до якого додано детальний опис робіт, акт про підтвердження правничої (правової) допомоги в розмірі 6 000 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 359,42 гривень, витрати на правничу допомогу у розмірі 3 063,60 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 77-81, 141, 178, 263-265, 268, 273, 274, 279, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором №102648 від 16 лютого 2024 року в розмірі 6 195 (шість тисяч сто дев`яносто п`ять) гривень 60 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на оплату судового збору в сумі 1 359 (одна тисяча триста п`ятдесят дев`ять) гривень 42 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 3 063 (три тисячі шістдесят три) гривні 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено та підписано 17 листопада 2026 року.

Суддя: О. В. Колочко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua