Рішення від 16 листопада 2026 р. у справі №922/1425/26 — Господарський суд Харківської області

Суд: Господарський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах щодо захисту ділової репутації

Дата: 16 листопада 2026 р.

Справа: №922/1425/26

Суддя: Юрченко В.С.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2026 рокум. ХарківСправа № 922/1425/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Юрченко В.С.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфарм-Харків» про поновлення процесуального строку для подання доказів на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі (вх. № 27803, зареєстрована судом 11.11.2026) по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ" (Україна, 61038, Харківська обл., місто Харків, В`ЇЗД БІЛОСТОЦЬКИЙ, будинок 2, ЄДРПОУ 32676600)

до Громадської організації "НОН-СТОП УКРАЇНА" (Україна, 61003, Харківська обл., місто Харків, пров. Банний, будинок 1, квартира 32, ЄДРПОУ 45775786)

про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Харківської області перебуває справа 922/1425/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ" до Громадської організації "НОН-СТОП УКРАЇНА" про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

02.11.2026 ухвалено рішення суду, яким позов задовольно частково. Визнано недостовірною та такою, що порушує право на недоторканність ділової репутації ТОВ «ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ» (ЄДРПОУ 32676600), інформацію, поширену Громадською організацією «НОН-СТОП УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 45775786):

07.04.2026 у мессенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/13544 наступного змісту:

«Окремої уваги заслуговує діяльність Рафаєляна та компанії Трансфарм-Харків, де під виглядом фармацевтичної діяльності організовано схему фіктивного бронювання чоловіків за десять тисяч доларів;

Визнати недостовірною та такою, що порушує право на недоторканність ділової репутації ТОВ «ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ» (ЄДРПОУ 32676600) інформацію, поширену Громадською організацією «НОН-СТОП УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 45775786):

16.04.2026 в мессенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/13544 у інформаційному запиті ГО «НОН-СТОП», а саме інформацію в наступних висловлюваннях:

«Разом з тим, у діяльності зазначених суб`єктів господарювання виявляється сукупність порушень, які свідчать про системне невиконання вказаних вимог. Зокрема, внутрішня документація або відсутня у місцях здійснення діяльності, або не відповідає чинному нормативно-правовому регулюванню, не містить визначення організаційної структури та розподілу функціональних обов`язків, що унеможливлює належне забезпечення процесів контролю якості лікарських засобів»

«Крім того, суб`єктами господарювання не забезпечується належний санітарно-протиепідемічний стан аптечних закладів та складських приміщень, що є обов`язковою умовою провадження фармацевтичної діяльності. Відсутність належної організації зон приймання та обробки продукції, а також недотримання встановлених вимог до зберігання лікарських засобів створює ризики втрати їх якості та безпечності.»

«Порушення також стосуються забезпечення температурного режиму зберігання лікарських засобів, оскільки не ведеться належний облік результатів температурного моніторингу, не визначено строки зберігання відповідної документації, а також відсутні ефективні системи контролю та сигналізації у разі відхилення температурних показників від встановлених норм»

«Окремо слід зазначити відсутність належного кадрового забезпечення та контролю за кваліфікацією персоналу, оскільки працівники не проходять у повному обсязі обов`язкове навчання, зокрема щодо вимог належної практики дистрибуції (GDP), що негативно впливає на якість виконання функціональних обов`язків та дотримання встановлених процедур»

«Водночас суб`єкти господарювання не забезпечують проведення внутрішнього контролю, зокрема самоінспекцій, не ведуть відповідні протоколи та не впроваджують програми їх проведення, що свідчить про відсутність належного механізму виявлення та усунення порушень у процесі здійснення господарської діяльності»

«Плани термінових дій щодо вилучення лікарських засобів з обігу, їх відкликання або зупинення реалізації не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема наказу МОЗ України № 242, та не забезпечують належного реагування у випадку виявлення неякісної або небезпечної продукції»

«Крім того, наявні ознаки порушення порядку формування цін на лікарські засоби, що проявляється у реалізації продукції за економічно необґрунтованими цінами, що у поєднанні з ознаками узгодженої поведінки може свідчити про зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.»

«Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про системний характер порушень як з боку суб`єктів господарювання, так і з боку посадових осіб Держлікслужби та її територіальних органів, що призводить до відсутності належного державного контролю у сфері обігу лікарських засобів, створює умови для реалізації продукції неналежної якості та становить загрозу життю і здоров`ю населення».

Зобов`язати Громадську організацію «НОН-СТОП УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 45775786) у десятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду вилучити з загального доступу інформаційний матеріал, розміщений на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 45775786) в мережі Інтернет, а саме: у мессенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/13544;

Зобов`язати Громадську організацію «НОН-СТОП УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 45775786) у десятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну інформацію у наступний спосіб:

-опублікувати рішенням суду у справі на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» в мережі Інтернет, а саме у Telegram.

Стягнуто з Громадської організації "НОН-СТОП УКРАЇНА" (Україна, 61003, місто Харків, пров. Банний, будинок 1, квартира 32, ЄДРПОУ 45775786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ" (Україна, 61038, місто Харків, В`ЇЗД БІЛОСТОЦЬКИЙ, будинок 2, ЄДРПОУ 32676600) судовий збір у розмірі 10 649,60 грн.

В іншій частині позову – відмовлено.

10.11.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку для подання доказів на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі (вх. № 27803, зареєстрована судом 11.11.2026).

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає про наявність правових підстав для покладення на відповідача судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом цієї справи, загальний розмір яких становить 44 000,00 грн та які складаються з витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач зазначає, що вказані витрати були понесені у зв`язку з наданням йому професійної правничої допомоги під час розгляду справи, зокрема здійсненням представництва його інтересів у суді, підготовкою необхідних процесуальних документів, формуванням правової позиції та вчиненням інших дій, необхідних для належного захисту його прав та законних інтересів.

На підтвердження понесених витрат позивач посилається на докази, які підтверджують обсяг наданої професійної правничої допомоги, її вартість та наявність обов`язку позивача щодо оплати таких послуг.

За частиною 8 статті 129 ГПК України, докази на підтвердження розміру судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, подаються: до закінчення судових дебатів; або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, якщо до закінчення судових дебатів сторона зробила відповідну заяву.

Як встановлено судом, рішення у цій справі ухвалено 02.11.2026, а відтак, перебіг п`ятиденного строку для подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу мав присічний строк до 09.11.2026 (з урахуванням вихідних днів).

Водночас позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення процесуального строку для подання доказів на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтовуючи наявністю обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному вчиненню відповідної процесуальної дії. Зокрема, позивач посилається на запровадження в Україні воєнного стану, а також на складну ситуацію в енергетичній системі внаслідок російських атак на об`єкти енергетичної інфраструктури. Так, за твердженням позивача, 08–09 листопада 2026 року в місті Києві внаслідок зазначених атак виникли масштабні перебої з електропостачанням, у зв`язку з чим застосовувалися екстрені відключення світа, без дотримання погодинних графіків.

Крім того, позивач зазначає, що 09.11.2026 електропостачання було відсутнє як за місцем розташування робочого місця його представника — адвоката Колісниченка Артура Сергійовича (01133, м. Київ, вул. Євгенія Коновальця, буд. 36Д), так і за місцем його проживання. За таких обставин, як стверджує позивач, виникли істотні труднощі з підготовкою заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та документів на її підтвердження, що, своєю чергою, унеможливило своєчасне направлення відповідних матеріалів до суду через підсистему «Електронний суд».

З огляду на викладене, позивач просить суд визнати причини пропуску процесуального строку поважними та поновити такий строк для подання доказів на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому суд зазначає, що визначальною для обчислення процесуального строку на вчинення позивачем відповідної процесуальної дії є дата та час формування (надсилання) ним відповідного документа в підсистемі «Електронний суд». Водночас дата реєстрації документа канцелярією суду має організаційно-технічний характер та забезпечує належний документообіг суду, а тому сама по собі не визначає моменту вчинення відповідної процесуальної дії учасником справи.

Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфарм-Харків» про поновлення процесуального строку для подання доказів на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі (вх. № 27803, зареєстрована судом 11.11.2026), зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника справи, характер наведених ним обставин та вчинені ним процесуальні дії, уникаючи як надмірного формалізму, який може негативно вплинути на справедливість судової процедури, так і надмірної гнучкості, яка призводитиме до нівелювання встановлених законом процесуальних вимог.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.

При цьому питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку вирішується судом з урахуванням конкретних обставин справи та на підставі внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 86 ГПК України.

Суд бере до уваги, що в умовах воєнного стану систематичні пошкодження об`єктів критичної енергетичної інфраструктури внаслідок збройної агресії Російської Федерації можуть спричиняти аварійні та екстрені відключення електроенергії, які не залежать від волі учасників судового процесу та не можуть бути усунуті ними самостійно. За таких обставин відсутність електропостачання може об`єктивно перешкоджати використанню засобів електронного зв`язку, роботі комп`ютерної техніки та доступу до підсистеми «Електронний суд», що, відповідно, обмежує можливість своєчасного вчинення процесуальних дій.

Вказана інформація є загальновідомою та відповідно до ст. 75 ГПК України не потребує доказування. Крім того, на підтвердження фактів екстрених відключень електроенергії у місті Києві станом на 09.11.2026 (з обмеженнями з 00:00 до 23:59) через аварії на енергомережах, позивач надає скрішоти піблікацій у ЗМІ, зокрема за посиланням: https://www.obozrevatel.com/ukr/section-ekonomika-glavnaya/economy/news-v-ukrayini-izsamoho-ranku-vidklyuchayut-svitlo-yaki-hrafiky-diyut-u-rehionakh-09-11-2026.html; https://kreschatic.kiev.ua/kyyiv/2026/11/08/grafiky-vidklyuchennya-elektroenergiyi-ukyyevi-ta-oblasti-9-lystopada.html; https://life.kyiv.ua/news/kyiv-zalyshytsia-bez-svitlahrafiky-vidkliuchen-na-9-lystopada та інших).

Оцінюючи наведені позивачем обставини в їх сукупності, суд бере до уваги, що зазначені заявником обставини щодо відсутності електропостачання за місцезнаходженням робочого місця представника позивача 09.11.2026, зумовили виникнення об`єктивних труднощів із завершенням підготовки процесуальних документів, їх підписанням кваліфікованим електронним підписом та направленням до суду через підсистему «Електронний суд».

Крім того, суд враховує, що про намір подати докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу Позивач зазначив ще в позовній заяві, визначивши в ній попередній розмір таких витрат у сумі 44 000,00 грн, який повністю збігається з їх остаточним розрахунком. Отже, Відповідач із моменту отримання позовної заяви був обізнаний не лише про намір Позивача заявити до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу, а й про їх конкретний попередній розмір (44 000,00 грн), що виключає можливість виникнення для Відповідача ситуації правової невизначеності або обґрунтованого очікування щодо іншого розміру відповідних витрат.

За таких обставин, ураховуючи сукупність наведених обставин, характер причин пропуску процесуального строку, фактичне надання позивачу професійної правничої допомоги, незначну тривалість пропуску процесуального строку та відсутність ознак недобросовісної процесуальної поведінки позивача, уникаючи надмірного формалізму, суд доходить висновку про поважність причин пропуску позивачем процесуального строку для подання доказів на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу та наявність правових підстав для поновлення ТОВ "Трансфарм-Харків" процесуального строку для подання доказів на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу до 10.11.2026 включно.

В той же час, суд зазначає, що відмова у поновленні позивачу процесуального строку становила б прояв надмірного формалізму, неприпустимість якого при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу наголошена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, та непропорційно обмежувала б право Позивача на доступ до суду, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд установив, що разом із заявою представником позивача були надані докази, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що додаткове рішення це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасовувати чи змінювати, проте він має право виправити деякі його недоліки, не пов`язані з його законністю і обґрунтованістю, зокрема, неповноту. Додаткове рішення за своїм змістом не може відрізнятися від основного рішення та долучається до нього.

Оскільки у рішенні Господарського суду Харківської області від 02.11.2026 у справі № 922/1425/26 не було здійснено розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач, суд вважає за необхідне вирішити заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що питання про судові витрати може бути вирішене судом без повідомлення учасників справи, а також з метою забезпечення процесуальної економії та виконання завдань господарського судочинства, визначених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання позивача про стягнення судових витрат без повідомлення (виклику) учасників цієї справи.

При ухваленні додаткового рішення суд виходить з наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Також, суд зазначає, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а також розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відносно обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та його (розміру) пропорційності предмету спору, суд приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, пункт 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пункти 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункт 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункт 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 та пункт 268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Аналогічна правова позиція також викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, а також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2026 у справі № 911/969/24.

Так, з представлених позивачем доказів, судом встановлено, що між ТОВ "Трансфарм-Харків" (надалі за текстом - позивач/клієнт) та адвокатом Адвокатським бюро "Артура Колісниченко" (надалі за текстом - адвокат) укладено договір про надання професійної правничої допомоги №23/04/2026 від 23.04.2026 (надалі за текстом - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору Клiент доручає, а Адвокат зобов`язується, у встановленому законом та цим договором порядку надавати комплекс юридичних послут (професiйну правничу допомогу), пов`язаних iз здiйсненням представництва інтересів клієнта в судових та правоохоронних органах, органах державноi влади, мiсцевого самоврядування, пiдприсмствах, установах, органiзацiях незалежно вiд форм власностi та пiдпорядкування. Сутність доручення складає представництво інтересів клієнта як Позивача у справі за позовом Клієнта до Клiента до Громадськоi органiзацii "Нон-Стоп Україна" про захист дiловоi репутацii, спростування недостовiрноi iнформацii, поширеної О7.04.2026 у месенджерi Telegram, та стягненння моральноi шкоди, у господарських судах ycix iнстанцiй (пункт 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої цим Договором встановлюється в розмірі фіксованої суми по справі, зазначеній у п. 1.2. цього Договору, а саме: - ознайомлення з матерiами слрави в електронному виглядi або фактично в суді, консультування щодо можливостей та преспектив судового розгляду вказаної справи в судi першої інстанції; складання позовної заяви та подання її до суду, участь у судових засiданнях по справi в судi першої інстанції, складанян заяв, клопотань та додаткових пояснень - 44 000,00 грн (сорок чотири тисячi) гривень 00 копійок.

За пунктом 3.3. договору акти виконаних робiт, у тому числі складений у спрошенiй формi шляхом iнформацiйного повiдомлення про виконану роботу, мають бути розглянутi та у разi наявностi зауважень - висловленi мотивованими заперечення протягом 3 (трьох) днiв з моменту отримання. У разi не висловлення вмотивованих заперечень у встановлений строк дii адвоката вважаються повнiстю погодженими з боку Клiєнта та такими, що пiдлягають сплатi в порядку, визначеному цим , договором

Строк оплати гонорару - протягом шести місяців з моменту виникнення підстав для його сплати (пункт 3.2 договору).

В якості доказів понесених витрат на оплату послуг адвоката в сумі 44 000,00 грн позивач надав суду: детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги; акт виконаних робіт від 08.11.2026, а також ордер на надання правничої допомоги Серія АР № 1312727 від 27.04.2026

Відповідно до деталізованого опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги за договором №23/04/2026 від 23.04.2026, адвокатом Колісниченко Артуром Сергійовичем надані позивачу такі послуги: ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді або фактично в суді; консультування щодо можливостей та перспектив судового розгляду вказаної справи в суді першої інстанції; складання позовної заяви та подання її до суду; участь у судових засіданнях по справі в суді першої інстанції; складання заяв, клопотань, додаткових пояснень. Загальна вартість наданих послуг з правничої допомоги, що підлягають оплаті, складає 44 000,00 грн.

Частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як свідчать матеріали справи, у першій заяві по суті справи, тобто у позові, позивач повідомив суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи, складає 44 000 грн 00 коп, що є витратами, пов`язаними з наданням професійної правничої допомоги.

На підставі зазначеного, дослідивши матеріали справи та надані позивачем на підтвердження наданих послуг докази, враховуючи характер спору по даній справі та ступінь його складності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено факт отримання позивачем послуг на професійну правничу допомогу адвокатом Колісниченко Артуром Сергійовичем.

Як вже вказано вище, сума яку покладена в основу прохання розподілу судових витрат за надану правничу допомогу в межах цієї справи складає 44 000,00 грн.

Суд враховує, що в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Однак, витрати, понесені позивачем в даній справі на професійну правничу допомогу адвоката, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат відсутні.

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. Дана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Така правова позиція викладена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 908/2348/18.

Проаналізувавши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, умови договору про надання професійної правничої допомоги, обсяг фактично виконаних адвокатом робіт, характер та складність спору, а також результати розгляду позовних вимог, суд доходить висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 44 000,00 грн є документально підтвердженим.

Водночас, у зв`язку з частковим задоволенням позову, з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 35 200,00 грн (пропорційно кількості задоволених позовних вимог).

Ураховуючи наведене в сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфарм-Харків» про ухвалення додаткового рішення у справі (вх. № 27803, зареєстрована судом 11.11.2026) та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 35 200,00 грн.

Керуючись статтями 6, 42, 123, 129, 232-233, 244, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфарм-Харків» про поновлення процесуального строку для подання доказів на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі (вх. № 27803, зареєстрована судом 11.11.2026) - задовольнити частково.

Визнати поважними причини пропуску позивачем встановленого частиною восьмою статті 129 ГПК України процесуального строку для подання доказів на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Поновити позивачу процесуальний строк, встановлений частиною восьмою статті 129 ГПК України, для подання доказів на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу до 10.11.2026 включно.

Ухвалити додаткове рішення у справі № 922/1425/26.

Стягнути з Громадської організації "НОН-СТОП УКРАЇНА" (Україна, 61003, місто Харків, пров. Банний, будинок 1, квартира 32, ЄДРПОУ 45775786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ" (Україна, 61038, місто Харків, В`ЇЗД БІЛОСТОЦЬКИЙ, будинок 2, ЄДРПОУ 32676600) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 35 200,00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

У решті заяви - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення підписано 17.11.2026.

Суддя В.С. Юрченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua