Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №916/5715/23 — Господарський суд Одеської області

Суд: Господарський суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: кредитування, з них

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №916/5715/23

Суддя: Волков Р.В.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/5715/23

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Павловій О.В.,

розглянувши справу № 916/5715/23

за позовом Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4-а; код ЄДРПОУ 14305909)

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» (74600, Херсонська обл., Горностаївський район, смт Горностаївка, вул. Об`їзна, буд. 8; код ЄДРПОУ 33015354)

2) Фермерського господарства «ЮКОС і К» (74300, Херсонська обл., Бериславський р-н, місто Берислав, вулиця Леніна, будинок 115; код ЄДРПОУ 34174889)

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОРПОРАЦІЯ» (73003, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Канатна, будинок 21 / вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 41; код ЄДРПОУ 38822685)

4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПРОДЕКСІМ» (73003, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Канатна, будинок 21 / вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 41; код ЄДРПОУ 33172676)

5) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНАПОДОВЕ 1» (75313, Херсонська обл., Новотроїцький р-н, село Подове, вулиця Зернотоківська, будинок 1; код ЄДРПОУ 38656066)

про стягнення 12 700 931,51 грн;

представники сторін:

від позивача - Сандуляк С. А. (в режимі відеоконференції),

від відповідача-1 - не з`явився,

від відповідача-2 - не з`явився,

від відповідача-3 - не з`явився,

від відповідача-4 - Дудченко В. М. (в режимі відеоконференції),

від відповідача-5 - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (далі - позивач, Банк) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» (далі - відповідач-1, ТОВ «ТД «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ»), Фермерського господарства «ЮКОС і К» (далі - відповідач-2, ФГ «ЮКОС і К»), Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОРПОРАЦІЯ» (далі - відповідач-3, ТОВ «УПК»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПРОДЕКСІМ» (далі - відповідач-4, ТОВ «ТД «ПРОДЕКСІМ»), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНАПОДОВЕ 1» (далі - відповідач-5, ТОВ «ЛАНАПОДОВЕ 1»), ОСОБА_1 (далі - відповідач-6) заборгованості у загальному розмірі 12 700 931, 51 грн, з яких: заборгованість за Кредитним договором № 010/Д2-2-КБ/200/1 від 22.02.2022 у сумі 10 576 986,30 грн (за тілом кредиту - 10 000 000,00 грн; за відсотками - 576 986,30 грн) та за Кредитним договором № 010/Д2-2-КБ/200/2 від 23.02.2022 у сумі 2 123 945,21 грн (за тілом кредиту - 2 000 000,00 грн; за відсотками - 123 945, 21 грн).

В обґрунтування позову Банк покликається на неналежне виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитними договорами № 010/Д2-2-КБ/200/1 від 22.02.2022 та № 010/Д2-2-КБ/200/2 від 23.02.2022, виконання яких забезпечено порукою відповідачів 2-6 на підставі укладених із ними договорів поруки № 12/Д2-2-КБ/205 від 14.04.2021, № 12/Д2-2-КБ/203 від 14.04.2021, № 12/Д2-2-КБ/206 від 14.04.2021, № 12/Д2-2-КБ/204 від 14.04.2021, №12/Д2-2-КБ/202 від 14.04.2021.

Ухвалою від 01.01.2024 відкрито провадження у справі № 916/5715/23, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

30.01.2024 від відповідача-4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти заявлених позовних вимог та наявності заборгованості перед позивачем за кредитними договорами. При цьому відповідач-4 зазначає, що наразі позбавлений можливості надати докази на підтвердження своїх заперечень, оскільки офісні приміщення товариства, розташовані в центральній частині м. Херсона, де зберігається документація щодо господарської діяльності та розрахунків із позивачем, є недоступними внаслідок постійних обстрілів міста. Крім того, за твердженням відповідача, офісна техніка та накопичувачі інформації були вилучені збройними силами РФ, у зв`язку із чим товариство втратило доступ до електронних архівів. Також відповідач посилається на те, що місцезнаходження одного з позичальників за кредитними договорами - ТОВ ТД «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» знаходиться на тимчасово окупованій території, що додатково унеможливлює отримання документів та відомостей, необхідних для формування заперечень проти позову. З огляду на викладене, посилаючись на воєнний стан, постійні обстріли м. Херсона, віднесення відповідних територій до територій активних бойових дій та тимчасово окупованих територій, а також на приписи статей 2, 80, 183 ГПК України і практику Верховного Суду, відповідач просить надати йому додатковий строк для отримання та подання доказів, зокрема документів первинного бухгалтерського обліку та виписок із поточних рахунків, і відкласти розгляд справи до припинення активних бойових дій. Крім того, відповідач зазначає, що інший відповідач у справі - ОСОБА_1 перебуває в полоні, у зв`язку із чим, на думку відповідача-4, позбавлений можливості особисто реалізувати свої процесуальні права, надати пояснення щодо позову та брати участь у судових засіданнях. Посилаючись на статтю 202 ГПК України, відповідач-4 вважає цю обставину додатковою підставою для відкладення розгляду справи. У прохальній частині відзиву відповідач просить надати строк для подання доказів на підтвердження заперечень проти позову, відкласти розгляд справи, а також відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

02.02.2024 до суду надійшла відповідь Банку на відзив відповідача-4, в якій позивач зазначає, що відповідно до умов укладених кредитних договорів строк користування наданими кредитними коштами закінчився 31.07.2022, а одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається відповідно до статті 525 ЦК України. Позивач наголошує, що на підтвердження заявлених позовних вимог ним надано детальні розрахунки заборгованості та виписки за рахунками, які підтверджують видачу кредитних коштів і наявність непогашеної кредитної заборгованості ТОВ «ТД «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ». На думку позивача, зазначені документи є належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 ГПК України. Крім того, позивач звертає увагу на те, що відповідачем не надано жодних допустимих доказів на спростування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема щодо наявності кредитної заборгованості.

Ухвалою від 26.02.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.03.2024.

В подальшому, судове засідання неодноразово відкладалося у зв`язку з неможливістю належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд даної справи.

Так, за наявними матеріалами справи суд встановив, що листом від 08.12.2022 вих. № 3035/8/02-2022 Слідче управління ГУНП в Херсонській області повідомило, що за фактом викрадення ОСОБА_1 28.06.2022 до ЄРДР внесено відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.

Листом від 26.09.2023 № 222/кш/3193 Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що ОСОБА_1 включено до «Реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора», держателем якого є Національне інформаційне бюро. В цьому листі також йдеться про те, що перебування ОСОБА_1 у полоні держави-агресора підтверджено Міжнародним Комітетом Червоного Хреста.

Листом від 27.09.2023 № 12838-23 Державне підприємство «Український національний центр розбудови миру» повідомило, що відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені до реєстру Національного інформаційного бюро (НІБ) та що перебування ОСОБА_1 в полоні підтверджене державою-агресором через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

Листом від 22.01.2024 № 222/кш/1047 Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив про вжиття на регулярній основі всіх можливих заходів з метою звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора.

Листом від 06.03.2024 № 22/К-18913-6.2-1768 Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України повідомило, що Комісія з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України на своєму засіданні 21.02.2024 за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 (сина ОСОБА_1 ) від 06.02.2024 ухвалила рішення про встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України стосовно ОСОБА_1 . Встановлена Комісією дата початку строку позбавлення особистої свободи ОСОБА_1 - 28.06.2022.

У матеріалах справи наявний Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20241127-3163 від 27.11.2024, сформований Міністерством внутрішніх справ України, згідно з яким ОСОБА_1 з 15.01.2024 набув статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

В полі «Інформація про обставини зникнення безвісти особи та встановлення її місця перебування, або поховання чи місцезнаходження тіла (останків)» зазначеного Витягу йдеться про те, що ОСОБА_1 зник на території бойових дій (під час воєнних дій), зник безвісти за особливих обставин на території тимчасової окупації частини України, незаконно позбавлений волі або викрадений (ст. 146 КК України).

Також у матеріалах справи наявні Витяги з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими:

- № 2025-22-1498 від 10.01.2025, згідно з яким ймовірне місце утримання в полоні ОСОБА_1 - СІЗО №2 Чонгар (станом на 16.09.2024).

- № 2026-48-6617 від 25.06.2026, згідно з яким ймовірне місце утримання в полоні ОСОБА_1 - СІЗО-3 Кізел, Пермський край, рф (станом на 15.05.2026).

Згідно з пунктами 2, 5 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та диспозитивність.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50 (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 11.09.97 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.95 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.

За змістом статей 7, 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Такі принципи господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

Як вже було зазначено судом, з огляду на неможливість належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд цієї справи через його перебування у полоні держави-агресора, що підтверджено наявними матеріалами справи, з метою недопущення порушення його прав як учасника справи, судове засідання неодноразово відкладалося.

Разом з тим, суд врахував, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

"Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі "G. B. проти Франції"), тощо. Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Разом з тим ситуація, що склалася у даній справі та пов`язана із неможливістю належного повідомлення про її розгляд одного із відповідачів, потребувала застосування процесуальних інструментів та процедур, які сприятимуть не тільки забезпеченню відповідачу-6 права на обстоювання своєї позиції у даній справі, а й гарантуванню позивачу права на доступ до правосуддя та права на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Саме тому суд, керуючись частиною 6 статті 173 ГПК України, з метою справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення даного спору, дотримання розумного балансу інтересів сторін, 29.07.2026 постановив ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 916/5715/23, роз`єднання позовних вимог Банку до ТОВ «ТД «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ», ФГ «ЮКОС і К», ТОВ «УПК», ТОВ «ТД «ПРОДЕКСІМ», ТОВ «ЛАНАПОДОВЕ 1» про солідарне стягнення 12 700 931,51 грн та позовних вимог Банку до ОСОБА_1 про стягнення 12 700 931,51 грн.

Позовні вимоги Банку до ТОВ «ТД «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ», ФГ «ЮКОС і К», ТОВ «УПК», ТОВ «ТД «ПРОДЕКСІМ», ТОВ «ЛАНАПОДОВЕ 1» про солідарне стягнення 12 700 931,51 грн суд постановив розглядати в межах справи № 916/5715/23, а вимоги Банку до ОСОБА_1 - виділив у самостійне провадження.

Ухвалою від 28.09.2026, яку занесено до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження та призначено справу №916/5715/23 до судового розгляду по суті на 26.10.2026.

У судовому засіданні 26.10.2026 представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача-4 заперечував проти задоволення позову.

Інші учасники справи явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, в той час як про розгляд даної справи повідомлялися належним чином, відповідно до вимог процесуального законодавства.

26.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та в порядку ст. 219 ГПК України відклав його проголошення на 04.11.2026.

04.11.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-4, суд встановив наступне.

29.03.2018 між Банком та сімома Позичальниками - ТОВ «ЛАНАПОДОВЕ 1», ТОВ «УПК», ТОВ «ТД «ПРОДЕКСІМ», ФГ «ЮКОС і К», ТОВ «ПРОДЕКСИМ ЛТД», ТОВ «ТД «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ», Сільськогосподарським багатофункціональним кооперативом «СВІТАНОК» укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 01/Д2-2-КБ/101.

22.04.2019 додатковою угодою № 01/Д2-2-КБ/101/4 Генеральний договір було викладено в новій редакції.

Пунктом 1.2 Генерального договору передбачено, що загальний ліміт становить 100 000 000, 00 гривень. Останній день строку дії загального ліміту - 01.03.2023.

В межах загального ліміту Позичальники можуть здійснювати кредитні операції в межах сублімітів.

Відповідно до п. 2.1. Генерального договору, Кредитні операції, передбачені в пункті 1.3. Генерального договору, здійснюються на умовах, визначених Генеральним договором та Умовами на підставі укладеного між Кредитором та Позичальником відповідного Договору. Договором визначаються особливості здійснення Кредитної операції, зокрема, в частині Ліміту Кредитної операції, валюти, строків та умов Погашення заборгованості. Договір може містити інші положення та графік Погашення заборгованості.

Пункт 5.1. Генерального договору передбачає, що Позичальники зобов`язані здійснювати погашення заборгованості в порядку визначеному Генеральним договором та договорами, не пізніше останнього дня строку дії ліміту кредитної операції. Кожен з Позичальників зобов`язаний самостійно виконувати перед кредитором в повному обсязі зобов`язання, визначені для Позичальника.

Пункт 9.1 Генерального договору зазначає, що у разі настання обставин дефолту, Кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь яких додаткових угод/договорів про зміни вжити один або декілька заходів щодо всіх або окремих Позичальників: 9.1.3. скасувати всі або окремі ліміти.

Пункт 9.2 передбачає, що настання обставин дефолту відносно одного позичальника є підставою для настання обставин дефолту для всіх Позичальників. Кредитор самостійно, на власний розсуд, приймає рішення щодо застосування заходів, передбачених пунктом 9.1. Генерального договору щодо всіх або конкретного Позичальників, відносно якого настали обставини дефолту.

Кредитор вправі скористатися правами зазначеними в п. 9.1. Генерального договору та пред`явити Позичальнику або всім Позичальникам відповідні вимоги при настанні будь-якої з обставин дефолту, зокрема в разі порушення Позичальниками строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов`язань за Генеральним договором або окремими договорами. (пункт 9.3. та 9.3.1 Генерального договору).

Пункт 9.4 Генерального договору передбачає, що якщо кредитор вирішив скористатися правами визначеними у підпунктах 9.1.1-9.1.4. п.9.1., він повідомляє про це Позичальника шляхом направлення відповідного повідомлення.

Позичальник зобов`язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше 30 календарного дня з дати направлення відповідного повідомлення.

02.06.2021 року між Банком та ТОВ «ТД «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» був укладений Кредитний договір № 010/Д2-2-КБ/200 від 02.06.2021 «Кредитування траншами для корпоративних клієнтів» до Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 01/Д2-2-КБ/101 від 29.03.2018.

Пунктом 1.1 Кредитного договору № 010/Д2-2-КБ/200 від 02.06.2021 передбачено, що ліміт кредитної операції становить 100 000 000,00 грн, в межах субліміту, вказаного в п.п.1.3.1.1. Генерального договору.

Пунктом 1.10 Кредитного договору № 010/Д2-2-КБ/200 від 02.06.2021 передбачено, що проценти сплачуються щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно в останній день строку дії ліміту.

Згідно з п. 1.14 Кредитного договору № 010/Д2-2-КБ/200 від 02.06.2021 спосіб направлення повідомлень на електронну адресу Позичальника: office@prodexim.com.ua.

Відповідно до повідомлення про вибірку кредитних коштів № 010/Д2-2 КБ/200/1 від 22.02.2022, сума траншу становить 10 000 000,00 грн. Процентна ставка за користування траншем становить 13,50 %. Згідно з повідомленням про продовження строку транша № 010/Д2-2 КБ/200/1/1 від 14.06.2022, термін продовження траншу становив до 31.07.2022.

За повідомленням про вибірку кредитних коштів № 010/Д2-2 КБ/200/2 від 23.02.2022, сума траншу становить 2 000 000,00 грн. Процентна ставка за користування траншем становить 14,50 %. Відповідно до повідомлення про продовження строку транша №010/Д2-2 КБ/200/2/1 від 14.06.2022 року, термін продовження траншу становив до 31.07.2022.

22.02.2022 та 23.02.2022 Банк виконав свої договірні зобов`язання та надав ТОВ «ТД «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» кредитні кошти 10 000 000,00 грн та 2 000 000,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками (т. 2 а.с. 40, 61).

На забезпечення виконання кредитних зобов`язань за Генеральною угодою та всіх кредитних договорів, що укладені в рамках цієї угоди, в тому числі зобов`язань ТОВ «ТД «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» були укладені наступні договори поруки:

1) договір поруки № 12/Д2-2-КБ/203 від 14.04.2021 з поручителем - ТОВ «УПК»;

2) договір поруки № 12/Д2-2-КБ/204 від 14.04.2021 з поручителем - ТОВ «ЛАНАПОДОВЕ 1»;

3) договір поруки № 12/Д2-2-КБ/205 від 14.04.2021 з поручителем - ФГ «ЮКОС і К»;

4) договір поруки № 12/Д2-2-КБ/206 від 14.04.2021 з поручителем - ТОВ ТД «ПРОДЕКСІМ».

Пункт 2.1 договорів поруки передбачає, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов`язань Кредитор набуває права вимагати від Поручителя виконання ним як солідарним боржником Забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за Забезпеченими зобов`язаннями, а Поручитель - зобов`язаний виконати вимоги Кредитора щодо виконання Забезпечених зобов`язань та сплатити заборгованість за Забезпеченими зобов`язаннями.

Згідно з п. 2.2 договорів поруки поручитель зобов`язується здійснити виконання Забезпечених зобов`язань протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання відповідної вимоги від Кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі (далі - Вимога). Єдиною підставою для визначення Кредитором у вимозі розміру Забезпечених зобов`язань, що підлягають виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов`язань Позичальника перед Кредитором за Основним договором. Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному Кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги Поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання Забезпечених зобов`язань.

Відповідно до п. 7.4 договорів поруки повідомлення та інша кореспонденція між сторонами за цим договором здійснюється у письмовій формі способом, що дозволяє достовірно довести дату та зміст відправлення.

Як зазначає позивач, всупереч умовам укладених договорів, ТОВ «ТД «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» порушив порядок та терміни сплати кредитних коштів та відсотків за кредитними договорами, внаслідок чого станом на 31.07.2022 виникла кредитна заборгованість, а саме:

1) за Кредитним договором № 010/Д2-2-КБ/200/1 від 22.02.2022 у загальній сумі 10 576 986,30 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10 000 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 576 986,30 грн;

2) за Кредитним договором № 010/Д2-2-КБ/200/2 від 23.02.2022 у загальній сумі 2 123 945,21 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2 000 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 123 945, 21 грн.

11.12.2023 на електронні адреси та 12.12.2023 на поштові адреси відповідачів Банк направив вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань.

Однак, як стверджує позивач, вимоги були залишені без задоволення, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Здійснюючи аналіз обґрунтованості позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, укладені в межах Генеральної угоди між позивачем та відповідачем-1 кредитні договори № 010/Д2-2-КБ/200/1 від 22.02.2022 та № 010/Д2-2-КБ/200/2 від 23.02.2022 є підставою для виникнення у сторін за цими договорами відповідних зобов`язань та водночас є обов`язковими для виконання сторонами, що передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно вимог ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.

Поряд з цим, за положеннями ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд встановив, що на виконання своїх зобов`язань за кредитними договорами Банк надав відповідачу-1 кредитні кошти в загальному розмірі 12 000 000,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками (т. 2 а.с. 40, 61).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).

Натомість, як з`ясовано судом та не спростовано відповідачами, ТОВ «ТД «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» не повернув кредитні кошти у порядку та строки, визначені кредитними договорами, внаслідок чого станом на 31.07.2022 виникла кредитна заборгованість, а саме:

1) за Кредитним договором № 010/Д2-2-КБ/200/1 від 22.02.2022 у загальній сумі 10 576 986,30 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10 000 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 576 986,30 грн;

2) за Кредитним договором № 010/Д2-2-КБ/200/2 від 23.02.2022 у загальній сумі 2 123 945,21 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2 000 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 123 945, 21 грн.

Судом встановлено, що розрахунок суми спірної заборгованості, у тому числі заборгованості за відсотками, є правильним, відповідає умовам кредитних договорів та відповідачами не спростований.

У зв`язку з неповерненням позивачу кредитних коштів та несплатою нарахованих відсотків у встановлений кредитними договорами строк, відповідачі-1, як позичальник, порушив умови вказаних договорів, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Вказані обставини є підставою для стягнення спірної суми заборгованості в судовому порядку.

Разом з тим, з огляду на заявлення до стягнення заборгованості з відповідачів 1-5 в солідарному порядку, суд зазначає наступне.

В ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, якою визначені загальні умови забезпечення виконання зобов`язання, передбачено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу приписів ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З аналізу вимог частини першої статті 554 Цивільного кодексу України у поєднанні з вимогами, передбаченими частиною першою статті 542 та статтею 543 цього Кодексу, слідує, що між боржником та поручителем існує солідарний обов`язок, установлений законом, якщо інше не встановлено договором.

Суд установив, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами було укладено наступні договори поруки:

1) договір поруки № 12/Д2-2-КБ/203 від 14.04.2021 з поручителем - ТОВ «Українська продовольча корпорація»;

2) договір поруки № 12/Д2-2-КБ/204 від 14.04.2021 з поручителем - ТОВ «ЛАНАПОДОВЕ 1»;

3) договір поруки № 12/Д2-2-КБ/205 від 14.04.2021 з поручителем - ФГ «ЮКОС і К»;

4) договір поруки № 12/Д2-2-КБ/206 від 14.04.2021 з поручителем - ТОВ ТД «ПРОДЕКСІМ».

Пункт 2.1 договорів поруки передбачає, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов`язань Кредитор набуває права вимагати від Поручителя виконання ним як солідарним боржником Забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за Забезпеченими зобов`язаннями, а Поручитель - зобов`язаний виконати вимоги Кредитора щодо виконання Забезпечених зобов`язань та сплатити заборгованість за Забезпеченими зобов`язаннями.

Згідно з п. 2.2 договорів поруки поручитель зобов`язується здійснити виконання Забезпечених зобов`язань протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання відповідної вимоги від Кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі (далі - Вимога). Єдиною підставою для визначення Кредитором у вимозі розміру Забезпечених зобов`язань, що підлягають виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов`язань Позичальника перед Кредитором за Основним договором. Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному Кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги Поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання Забезпечених зобов`язань.

Отже, з урахуванням положень кредитних договорів та договорів поруки, суд зазначає про наявність у відповідачів 2-5 солідарного обов`язку щодо виконання зобов`язань за кредитними договорами № 010/Д2-2-КБ/200/1 від 22.02.2022 та № 010/Д2-2-КБ/200/2 від 23.02.2022.

За ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 79 ГПК України унормовано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.01.2021 по справі № 915/646/18.

Таким чином, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд вважає цілком обґрунтованими позовні вимоги Банку про солідарне стягнення з відповідачів 1-5 кредитної заборгованості, а саме:

- заборгованості за Кредитним договором № 010/Д2-2-КБ/200/1 від 22.02.2022 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 000 000,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 576 986,30 грн;

- заборгованості за Кредитним договором № 010/Д2-2-КБ/200/2 від 23.02.2022 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 000 000,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 123 945,21 грн.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, з огляду на те, що процесуальним законом не передбачено солідарного стягнення судових витрат, суд вважає за необхідне розподілити понесені Банком витрати зі сплати судового збору між відповідачами в рівних частинах, з урахуванням кількості осіб, до яких було пред`явлено вимогу про солідарне стягнення заборгованості.

Як убачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви Банк сплатив судовий збір у розмірі 152 411,17 грн.

Ухвалою суду від 29.07.2026 позовні вимоги Банку до ОСОБА_1 було виділено в окреме провадження.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів.

При цьому абзацом третім частини шостої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі роз`єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз`єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Отже, виділення судом позовних вимог до ОСОБА_1 в окреме провадження не зумовлює необхідності повторної сплати судового збору за розгляд таких вимог та не є підставою для перерахунку раніше сплаченої Банком суми судового збору.

Водночас, оскільки в межах цієї справи судом розглянуто та задоволено в повному обсязі позовні вимоги Банку до відповідачів 1-5 про солідарне стягнення заборгованості в загальному розмірі 12 700 931,51 грн, питання про розподіл судових витрат має бути вирішене з урахуванням результатів розгляду саме цих позовних вимог та положень статті 129 ГПК України.

З огляду на те, що судовий збір не підлягає солідарному стягненню з відповідачів, суд вважає за необхідне покласти на кожного з відповідачів 1-5 обов`язок з відшкодування витрат Банку зі сплати судового збору в розмірі 25 401,86 грн.

При цьому суд зазначає, що питання щодо розподілу решти понесених Банком витрат зі сплати судового збору підлягатиме вирішенню в межах окремого провадження у справі за аналогічними позовними вимогами Банку до ОСОБА_1., в залежності від результатів розгляду відповідного спору.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» (74600, Херсонська обл., Горностаївський район, смт Горностаївка, вул. Об`їзна, буд. 8; код ЄДРПОУ 33015354) та Фермерського господарства «ЮКОС і К» (74300, Херсонська обл., Бериславський р-н, місто Берислав, вулиця Леніна, будинок 115; код ЄДРПОУ 34174889) на користь Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4-а; код ЄДРПОУ 14305909):

- заборгованість за Кредитним договором № 010/Д2-2-КБ/200/1 від 22.02.2022 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 000 000,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 576 986,30 грн;

- заборгованість за Кредитним договором № 010/Д2-2-КБ/200/2 від 23.02.2022 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 000 000,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 123 945,21 грн.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» (74600, Херсонська обл., Горностаївський район, смт Горностаївка, вул. Об`їзна, буд. 8; код ЄДРПОУ 33015354) та Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОРПОРАЦІЯ» (73003, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Канатна, будинок 21 / вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 41; код ЄДРПОУ 38822685) на користь Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4-а; код ЄДРПОУ 14305909):

- заборгованість за Кредитним договором № 010/Д2-2-КБ/200/1 від 22.02.2022 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 000 000,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 576 986,30 грн;

- заборгованість за Кредитним договором № 010/Д2-2-КБ/200/2 від 23.02.2022 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 000 000,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 123 945,21 грн.

4. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» (74600, Херсонська обл., Горностаївський район, смт Горностаївка, вул. Об`їзна, буд. 8; код ЄДРПОУ 33015354) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПРОДЕКСІМ» (73003, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Канатна, будинок 21 / вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 41; код ЄДРПОУ 33172676) на користь Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4-а; код ЄДРПОУ 14305909):

- заборгованість за Кредитним договором № 010/Д2-2-КБ/200/1 від 22.02.2022 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 000 000,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 576 986,30 грн;

- заборгованість за Кредитним договором № 010/Д2-2-КБ/200/2 від 23.02.2022 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 000 000,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 123 945,21 грн.

5. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» (74600, Херсонська обл., Горностаївський район, смт Горностаївка, вул. Об`їзна, буд. 8; код ЄДРПОУ 33015354) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНАПОДОВЕ 1» (75313, Херсонська обл., Новотроїцький р-н, село Подове, вулиця Зернотоківська, будинок 1; код ЄДРПОУ 38656066) на користь Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4-а; код ЄДРПОУ 14305909):

- заборгованість за Кредитним договором № 010/Д2-2-КБ/200/1 від 22.02.2022 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 000 000,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 576 986,30 грн;

- заборгованість за Кредитним договором № 010/Д2-2-КБ/200/2 від 23.02.2022 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 000 000,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 123 945,21 грн.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ» (74600, Херсонська обл., Горностаївський район, смт Горностаївка, вул. Об`їзна, буд. 8; код ЄДРПОУ 33015354) на користь Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4-а; код ЄДРПОУ 14305909) 25 401,86 грн витрат зі сплати судового збору.

7. Стягнути з Фермерського господарства «ЮКОС і К» (74300, Херсонська обл., Бериславський р-н, місто Берислав, вулиця Леніна, будинок 115; код ЄДРПОУ 34174889) на користь Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4-а; код ЄДРПОУ 14305909) 25 401,86 грн витрат зі сплати судового збору.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ПРОДОВОЛЬЧА КОРПОРАЦІЯ» (73003, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Канатна, будинок 21 / вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 41; код ЄДРПОУ 38822685) на користь Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4-а; код ЄДРПОУ 14305909) 25 401,86 грн витрат зі сплати судового збору.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПРОДЕКСІМ» (73003, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Канатна, будинок 21 / вулиця Гетьмана Сагайдачного, будинок 41; код ЄДРПОУ 33172676) на користь Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4-а; код ЄДРПОУ 14305909) 25 401,86 грн витрат зі сплати судового збору.

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНАПОДОВЕ 1» (75313, Херсонська обл., Новотроїцький р-н, село Подове, вулиця Зернотоківська, будинок 1; код ЄДРПОУ 38656066) на користь Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4-а; код ЄДРПОУ 14305909) 25 401,86 грн витрат зі сплати судового збору.

11. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 04 листопада 2026 р. Повне рішення складено та підписано 16 листопада 2026 р.

Суддя Р.В. Волков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua