Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №521/10175/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №521/10175/24

Суддя: Коротун Вадим Михайлович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

11 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 521/10175/24

провадження № 61-9666св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Воробйової І. А., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Споживче товариство «Будова Парк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 - Бегларян Ліліт Арменівни про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова Парк» про розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві, стягнення пайових внесків,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Споживчого товариства «Будова Парк» (далі - СТ «Будова Парк») про розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві, стягнення пайового внеску, курсової різниці та 3 % річних.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2025 року позов задоволено частково.

Розірвано договір асоційованого членства в споживчому товаристві від

29 грудня 2020 року № 1/131, укладений між СТ «Будова Парк»

і ОСОБА_1 .

Стягнено з СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі, еквівалентному 21 658,00 дол. США, що за курсом НБУ становить

885 812,20 грн, і 3 % річних в сумі 8 481,96 грн в межах заявлених позовних вимог.

Стягнено з СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 15 000,00 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від

11 березня 2025 року доповнено рішення Малиновського районного суду

м. Одеси від 18 лютого 2025 року. Стягнено з СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі

30 000,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного суду від 10 червня 2025 року апеляційні скарги СТ «Будова Парк» задоволено частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2025 року

в частині стягнення із СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 суми боргу

в розмірі, еквівалентній 21 658,00 дол. США, що за курсом НБУ становить

885 812,20 грн, 3 % річних в сумі 8 481,96 грн і стягнення судового збору

у розмірі 4 236,93 грн скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову, якою стягнено з СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 суму боргу

в розмірі 605 146,00 грн.

В іншій частині рішення Малиновського районного суду м. Одеси від

18 лютого 2025 року залишено без змін.

Додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 березня

2025 року змінено. Стягнено з СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язанні із наданням правничої допомоги у суді першої інстанції, у розмірі 15 000,00 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

25 липня 2025 року представник ОСОБА_1 - Бегларян Л. А. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, з урахуванням уточнених редакцій, просила скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 10 червня

2025 року і залишити в силі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2025 року в частині стягнення з СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі, еквівалентному 21 658,00 дол. США, що за курсом НБУ становить 885 812,20 грн, та 3 % річних в сумі 8 481,96 грн в межах заявлених позовних вимог і судового збору в розмірі 4 236,93 грн та залишити в силі додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від

18 лютого 2025 року.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - Бегларян Л. А. зазначила, що сплата з надані професійні послуги відбудеться після їх надання у повному обсязі. І лише після підписання акта приймання-передання наданих послуг, заявник зможе надати розрахункові документи на підтвердження оплати послуг адвоката.

Постановою Верховного Суду від 23 вересня 2026 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Бегларян Л. А. задоволено.

Постанову Одеського апеляційного суду від 10 червня 2025 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до СТ «Будова Парк» про стягнення пайового внеску та 3 % річних, вирішення питання про судові витрати та зміни додаткового рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2025 року скасовано.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2025 року

в частині позовних вимог ОСОБА_1 до СТ «Будова Парк» про стягнення пайового внеску та 3 % річних, вирішення питання про судові витрати та додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 лютого

2025 року залишити в силі.

Стягнено із СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 5 782,96 грн судових витрат у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

Згідно з повідомленнями про доставлення електронного листа документ

в електронному вигляді - постанову від 23 вересня 2026 року у справі

№ 521/10175/24 - було надіслано одержувачу Бегларян Л. А. та доставлено до її електронного кабінету 01 жовтня 2026 року.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

06 жовтня 2026 року представник ОСОБА_1 - Бегларян Л. А. подала до Верховного Суду заяву, у якій просить визнати причини пропуску строку на подання заяви про ухвалення додаткової постанови поважними та поновити його; стягнути із СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 43 400,00 грн.

Заява мотивована тим, що у касаційній скарзі заявник вказувала про те, що докази на підтвердження витрат на правничу допомогу будуть подані після їх повного надання. Розмір витрат на правову допомогу підтверджується: належним чином завіреними копіями договору про надання правової допомоги від 04 січня 2022 року № 02/01/2022; додатковою угодою від 05 жовтня

2026 року № 3; належним чином засвідченою копією акта приймання-передання наданих послуг від 05 жовтня 2026 року; належним чином засвідченою копією квитанції до прибуткового касового ордера від 05 жовтня 2026 року № 01-10/26; детальним описом послуг.

Клопотання щодо поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення мотивоване тим, що постанову Верховного Суду від

23 вересня 2026 року представник ОСОБА_1 - Бегларян Л. А. отримала

в Електронному суді 01 жовтня 2026 року, а ця заява подається 06 жовтня

2026 року, тобто в межах строку, встановленого законом.

До заяви про ухвалення додаткового рішення представник

ОСОБА_1 - Бегларян Л. А. долучила квитанцію від

06 жовтня 2026 року № 9055297 про направлення СТ «Будова Парк» до «Електронного кабінету» користувача ЄСІТС копії заяви про ухвалення додаткового рішення разом з доданим до неї матеріалами.

Щодо заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення

З повідомлення Верховного Суду про доставлення електронного листа відомо, що документ в електронному вигляді - заява про ухвалення додаткового рішення № 30791/0/220-26 у справі № 521/10175/24 - було надіслано одержувачу СТ «Будова Парк» та доставлено до його електронного кабінету

07 жовтня 2026 року.

Заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу не надходили.

Мотиви, якими керується Верховний Суд

У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (стаття 246 ЦПК України).

Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення

з цього питання.

Норма частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, повинна застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судових дебатів немає.

Указані висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду щодо порядку стягнення витрат на правову допомогу, викладеною

у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), на яку посилається заявник у касаційній скарзі.

Згідно з частинами першою - третьою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки про ухвалене судове рішення, представник заявника отримав можливість дізнатися лише 01 жовтня 2026 року, а саме після того, коли до електронного кабінету було доставлено постанову Верховного Суду від 23 вересня 2026 року. Заява про ухвалення додаткового рішення, подана 06 жовтня 2026 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основними рішеннями, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або не вирішені всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Із матеріалів справи відомо, що у касаційній скарзі представник позивача зазначала, що сплата з надані професійні послуги відбудеться після їх надання у повному обсязі. І лише після підписання акта приймання-передання наданих послуг, заявник зможе надати розрахункові документи на підтвердження оплати послуг адвоката.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних

з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою - шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі

№ 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних

з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови

у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду касаційної інстанції надано:

- договір про надання правової допомоги від 04 січня 2022 року № 02/01/2022, укладений між ОСОБА_1 і Адвокатським об`єднанням «Привілей» (далі - АО «Привілей») ;

- додаткову угоду від 05 жовтня 2026 року № 3 у якій сторони визначили вартість наданих послуг в розмірі 43 400,00 грн;

- акт приймання-передання послуг від 05 жовтня 2026 року № 01, згідно якого АО «Привілей» надав, а клієнт прийняв відповідно до договору послуги правничої допомоги, надані в межах касаційного розгляду справи

№ 521/10175/24 на загальну суму 43 400,00 грн;

- квитанцію до прибуткового касового ордера від 05 жовтня 2026 року

№ 01-10/26 про сплату ОСОБА_1 43 400,00 грн згідно договору про надання правової допомоги від 04 січня 2022 року № 02/01/2022 та додаткового договору від 05 жовтня 2026 року № 3.

З огляду на це Верховний Суд дійшов висновку про доведеність понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у Верховному Суді в розмірі 43 400,00 грн та їх співмірність зі складністю справи і виконаним адвокатом обсягом робіт, витраченим часом.

Висновок за результатом розгляду заяви

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих Бегларян Л. А. послуг, відсутність заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу і те, що під час ухвалення постанови від

23 вересня 2026 року питання про витрати на професійну правничу допомогу не вирішено, колегія суддів вважає, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції підлягає задоволенню в межах заявленої суми 43 400,00 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, їх обсягу з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись статтями 133, 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити представнику ОСОБА_1 - Бегларян Ліліт Арменівні строк на подання доказів понесених витрат на правничу допомогу.

Заяву представника ОСОБА_1 - Бегларян Ліліт Арменівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути із Споживчого товариства «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 43 400,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв?язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили

з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська

Судді: І. А. Воробйова

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua