Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №910/9903/26 — Господарський суд міста Києва

Суд: Господарський суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: що виникають з договорів оренди

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №910/9903/26

Суддя: Щербаков С.О.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2026Справа № 910/9903/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС"

до Київської міської ради

про визнання укладеним договору

Представники:

від позивача: Петровський В.В.;

від відповідача: Поліщук М.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач), в якому просить суд визнати укладеним із моменту набрання рішенням законної сили між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" та Київською міською радою договір оренди земельної ділянки площею 3,4290 га (кадастровий номер 8000000000:78:053:0001) на вул. Коноплянська, 12 в Оболонському районі міста Києва в редакції наведеній позивачем у прохальній частині позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснює користування спірною земельною ділянкою добросовісно, відкрито та на законних підставах, як власник об`єкта нерухомого майна, що на ній розташований. Право власності позивача на відповідне нерухоме майно є належним чином набутим, підтвердженим правовстановлюючими документами та не оспорюється. Позивач зазначає, що починаючи з квітня 2025 року (місяць набуття у власність нерухомого майна, яке розташовується на спірній земельній ділянці) як землекористувач добросовісно та у повній мірі сплачував земельний податок за користування спірною ділянкою, а тому відповідно до частини 11 статті 120 Земельного кодексу України, у позивача виникло право вимагати оформлення користування земельною ділянкою, на якій розміщений належний йому об`єкт нерухомості, а у Київської міської ради - прямий імперативний обов`язок передати таку земельну ділянку у користування (оренду). Проте, відповідач не розглядає подані позивачем заяви по суті, не надав жодної мотивованої відмови від укладення договору, як і не вчиняє необхідних дій для укладення договору з позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

19.08.2026 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.10.2026.

10.09.2026 до суду надійшов відзив Київської міської ради на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що єдиною підставою набуття права власності, права оренди чи права користування земельними ділянками комунальної власності в місті Києві для громадян та юридичних осіб є відповідне рішення Київської міської ради. Тож, відповідач зазначає, що відсутність рішення Київради про передачу позивачеві в оренду для експлуатації та обслуговування нежилих приміщень земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Центральна, 12а, тобто волевиявлення орендодавця на виникнення орендних земельних правовідносин, виключає можливість передачі цієї земельної ділянки в користування (оренду) позивачу шляхом укладення з ним відповідного договору оренди.

14.09.2026 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій позивач, зокрема зазначає, що набувши право власності на майновий комплекс загальною площею 18818,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Коноплянська, 12, виконував обов`язок щодо перерахування плати за фактичне користування земельною ділянкою, а відсутність рішення Київської міської ради не може бути підставою для позбавлення позивача права на оформлення користування земельною ділянкою, оскільки саме бездіяльність відповідача унеможливила прийняття такого рішення.

15.09.2026 до суду надійшов відзив Київської міської ради, в якому відповідач, зокрема зазначає, що матеріали справи не містять доказів передачі Київською міською радою спірної земельної ділянки, належної до земельних ділянок комунальної власності, у власність чи в користування (оренду) будь-яким фізичним або юридичним особам, тому відсутні й підстави для переходу відповідного права власності чи користування (оренди) такою земельною ділянкою до позивача як власника нерухомого майна, що на ній розташовано. Відповідач вказує, що спірна земельна ділянка може надаватися в користування (оренду) власнику розташованого на ній нерухомого майна у порядку, визначеному, зокрема статтями 116, 124 Земельного кодексу України, на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення відповідного договору оренди.

01.10.2026 до суду надійшло клопотання Київської міської ради про розгляд справи без участі, в якому відповідач просить суд здійснити розгляд справи без участі представника Київської міської ради та перейти до розгляду справи по суті на підставі наявних матеріалів. Про результати розгляду даної справи повідомити Київську міську раду в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/9903/26 призначено на 22.10.2026.

Судове засідання призначене на 22.10.2026 не відбулося у зв`язку з тривалою повітряною тривогою в місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2026 призначено судове засідання на 29.10.2026.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі ухвалено за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 29.10.2026 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСО-АВТОТЕХНІКС" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу, умовами якого передбачено, що продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти у власність майновий комплекс загальною площею 18818,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Коноплянська, 12. Майновий комплекс, що відчужується, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:78:053:0001, площею 3,4290 га, з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування виробничих будівель і споруд, право на яку у зв`язку з укладенням цього договору, переходить до покупця без зміни її цільового призначення. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 442644380000. Майновий комплекс складається з наступних будівель і споруд: адміністративно-побутовий корпус загальною площею 4108,30 кв.м. (літ. А), цех загальною площею 3023,20 кв.м. (літ. Б), склад загальною площею 2570,70 кв.м. (літ. В), цех загальною площею 728,40 кв.м. (літ. В'), цех загальною площею 1300,00 кв.м. (літ. Г), ремонтно-механічний цех загальною площею 977,50 кв.м. (літ. Г'), цех загальною площею 1680,10 кв.м. (літ. Д), склад загальною площею 432,40 кв.м. (літ. Е), цех загальною площею 287,10 кв.м. (літ. Ж), склад загальною площею 676,40 кв.м. (літ. З), склад загальною площею 403,80 кв.м. (літ. К), склад загальною площею 395,40 кв.м. (літ. К'), склад загальною площею 469,60 кв.м. (літ. Л), інженерний корпус загальною площею 1223,00 кв.м. (літ. Н), нежила будівля загальною площею 408,90 кв.м. (літ. М), нежила будівля загальною площею 133,50 кв.м. (літ. О).

Нерухоме майно, що відчужується за цим договором, належить продавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Дем`яненко Т.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 16.06.2017 року за реєстровим № 567. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.06.2017 року, номер запису про право власності: 20958235 (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, передача нерухомого майна, що відчужується, здійснюється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі, який підписується сторонами протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання цього договору. Продавець зобов`язується на дату підписання акту прийому-передачі сплатити комунальні послуги, за користування електроенергією та будь-які інші платежі, пов`язані з користуванням майновим комплексом, про що підписується акт фіксації показань. Зобов`язання по сплаті комунальних та інших платежів, пов`язаних з утриманням майнового комплексу, переходить до покупця з моменту підписання акту прийому-передачі.

У п. 3.2. договору передбачено, що відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності покупця на майновий комплекс підлягає державній реєстрації та виникає з дня такої реєстрації.

08.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСО-АВТОТЕХНІКС" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" (покупець) складено та підписано акт прийому-передачі нерухомого майна, відповідно до якого на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 08.04.2025 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вепрейчук О.І. за реєстровим № 450, продавець передав, а покупець прийняв нерухоме майно, а саме: майновий комплекс, загальною площею 18 818, 30 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Коноплянська, 12.

Крім того, 08.04.2025 проведено державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" на майновий комплекс загальною площею 18 818, 30 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Коноплянська, 12, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 442644380000, номер відомостей про речове право: 59373056, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 08.04.2025 № 421665476. та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 488618179 від 04.08.2026.

Як зазначає позивач 08.04.2025 він набув у власність нерухоме майно - майновий комплекс загальною площею 18818,3 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Коноплянська, 12, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:78:053:0001, площею 3,4290 га, з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування виробничих будівель і споруд. Тож, 08.04.2025 позивач став одноосібним власником вказаного вище об`єкту нерухомого майна. 7.

Так, на замовлення ТОВ "АВТОДИСТИРБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" було розроблено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель:

- кадастровий номер - 8000000000:78:053:0001;

- місце розташування - м. Київ, вул. Коноплянська, 12 в Оболонському районі міста Києва;

- категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення;

- цільове призначення - 11.02. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком;

- розмір (площа) - 3,4290 га.

Тож, позивач вказує, що вказане вище нерухоме майно, яке перебуває у приватній власності ТОВ "АВТОДИСТИРБ`ЮШН КАРГО ПАРТС", розташоване на земельній ділянці із кадастровим номером 8000000000:78:053:0001.

09.06.2025 року з метою оформлення права користування (оренди) вказаною земельною ділянкою позивач звернувся до Київської міської ради із заявою № 72055-009737449-031-03.

Як вбачається з матеріалів справи, супровідним листом від 27.06.2025 № 05715-СЛ-82072 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було направлено до Київської міської ради проект рішення "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування майнового комплексу на вул. Коноплянській, 12 в Оболонському районі міста Києва" (справа № 634094106) для подальшого опрацювання, разом з пояснювальною запискою до справи № 634094106; витягом з бази даних міського земельного кадастру; матеріалами супутникової фотозйомки; технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель; фотофіксацією фактичного стану використання земельної ділянки; заявою позивача № 72055-009737449-031-03 від 09.06.2025.

Тож, як вбачається з проекту рішення Київської міської ради від 27.06.2025 №08/231-594/ПР "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування майнового комплексу на вул. Коноплянській, 12 в Оболонському районі міста Києва", відповідно до якого розглянувши заяву ТОВ "АВТОДИСТИРБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" № 72055-009737449-031-03 від 09.06.2025 та технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель, було вирішено, зокрема:

1. Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" Цільове призначення згідно Коду КВЦПЗ: 11.02 (Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком) на вул. Коноплянській, 12 у Оболонському районі м. Києва кадастровий № 8000000000:78:053:0001.

2. Передати Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС", за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 3,4290 га (кадастровий номер 8000000000:78:053:0001) для експлуатації та обслуговування майнового комплексу (код виду цільового призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком) на вул. Коноплянській, 12 в Оболонському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, у зв`язку з набуттям Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" права власності на майно на підставі договору-купівлі продажу від 08.04.2025 № 450 (право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.04.2025, номер відомостей про речове право: 59373056 (категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, КВЦПЗ - 11.02), заява ДЦ від 09 червня 2025 року № 72055-009737449-031-03, справа № 634094106).

Додатком до вказаного рішення є пояснювальна записка № ПЗН-82072 від 16.06.2025 (справа № 634094106).

Проте, як зазначає позивач, станом на дату звернення до суду з позовом до відповідача, голосування щодо вказаного проекту рішення Київрадою так і не було проведено.

19.06.2026 позивач звертався до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) із заявою б/н від 18.06.2026, в якій просив Департамент підготувати проект рішення Київської міської ради про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" в оренду на 10 років земельну ділянку із кадастровим номером - 8000000000:78:053:0001; місце розташування - м. Київ, вул. Коноплянська, 12 в Оболонському районі міста Києва; категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - 11.02. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком; розмір (площа) - 3,4290 га, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком від 19.06.2026 та накладною АТ "Укрпошта" № 0100101987072 від 19.06.2026.

Також, 19.06.2026 позивач звертався до Київської міської ради зі заявою б/н від 18.06.2026, в якій просив видати рішення Київської міської ради про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" в оренду на 10 років земельну ділянку із кадастровим номером - 8000000000:78:053:0001; місце розташування - м. Київ, вул. Коноплянська, 12 в Оболонському районі міста Києва; категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - 11.02. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком; розмір (площа) - 3,4290 га, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком від 19.06.2026 та накладною АТ "Укрпошта" № 0100101987080 від 19.06.2026.

До вказаних заяв направлених позивачем на адресу Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) позивачем було долучено, зокрема два примірники проекту договору оренди, підписаних зі сторони позивача.

Крім того, на адвокатські запити представника позивача від 07.07.2026 щодо дати отримання ними вказаних вище заяв позивача про підготовку проекту рішення про передачу позивачу в оренду земельної ділянки та видачі позивачу такого рішення Київською міською радою та Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) у своїх листах від 10.07.2026 № 225-СК-2457, від 13.07.2026 № 057-10794 відповідно було повідомлено, що заяви позивача були зареєстровані наступним чином: у Київраді - за вхідним номером № 08/29104 від 23.06.2026; у Департаменті земельних ресурсів - за вхідним номером № 057/12715 від 22.06.2026.

Листом від 08.07.2026 № 057-10530 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було повідомлено позивачу, що проекти рішень, які стосуються набуття та припинення права на землю комунальної власності в місті Києві, не можуть бути включені, як невідкладні та розглянуті на відповідному пленарному засіданні Київради, якщо вони не були попередньо включені до проекту порядку денного пленарного засідання.

Крім того, листом Постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин від 30.06.2026 року вих. № 08/281/-363 позивачу було повідомлено, що станом на момент надсилання цього листа проект рішення Київської міської ради "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування майнового комплексу на вул. Коноплянській, 12 в Оболонському районі м. Києва" (справа № 634094106, доручення Київського міського голови Кличка В.В. від 27.06.2025 року № 08/231-594/ПР) постійними комісіями Київської міської ради, визначеними в дорученні, не розглядався; Київська міська рада рішення із зазначеного питання не приймала.

Тож, як зазначає позивач, 20.07.2026 року ним було направлено Київській міській раді запрошення на 05.08.2026 о 12:00 год. до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В. (м. Київ, вул. Михайлівська, 18) для підписання та нотаріального засвідчення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:053:0001.

Проте, 05.08.2026 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В. було видано свідоцтво, що генеральний директор ТОВ "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" 05.08.2026 о 12:00 год. з`явився до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лапкевич Тетяни Володимирівни, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 18 для підписання та нотаріального посвідчення договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером - 8000000000:78:053:0001, місце розташування - вул. Коноплянська, 12 в Оболонському районі м. Києва. Про намір вчинення вищевказаної нотаріальної дії Київська міська рада була повідомлена листом ТОВ "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" від 20 липня 2026 року, лист отримано 20 липня 2026 року та зареєстровано за вхідним № 08/34281. Уповноважений представник Київської міської ради не з`явився до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лапкевич Тетяни Володимирівни 5 серпня 2026 року о 12 год. 00 хв., а також Київська міська рада жодним чином не повідомила ТОВ "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" про причини, які би унеможливили явку уповноваженого представника Київської міської ради для підписання та нотаріального посвідчення вказаного вище Договору оренди земельної ділянки. Оскільки уповноважений представник Київської міської ради не з`явився для підписання та нотаріального посвідчення вказаного вище Договору оренди земельної ділянки, ця обставина призвела до неможливості вчинити будь-які нотаріальні дії, спрямовані на підписання вказаного Договору.

Отже, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що ТОВ "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" здійснює користування спірною земельною ділянкою, як власник об`єкта нерухомого майна, що на ній розташований. Право власності позивача на відповідне нерухоме майно є належним чином набутим, підтвердженим правовстановлюючими документами та не оспорюється. Позивач, починаючи з квітня 2025 року (місяць набуття у власність нерухомого майна, яке розташовується на спірній земельній ділянці), як землекористувач сплачував земельний податок за користування спірною ділянкою. Загальна сума платежів за всі місяці користування спірною земельною ділянкою (з квітня 2025 року по дату подання позову) становить 2 818 656, 00 грн, а тому, як зазначає позивач відповідно до частини 11 статті 120 Земельного кодексу України у позивача виникло право вимагати оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розміщений належний йому об`єкт нерухомості, а у Київської міської ради - прямий імперативний обов`язок передати таку земельну ділянку у користування (оренду) позивачу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно приписів ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Як зазначено судом вище, на підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСО-АВТОТЕХНІКС" договору купівлі-продажу від 08.04.2025, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вепрейчуком О.І., зареєстрований в реєстрі за № 450, позивачем було оформлено право власності на нерухоме майно-майновий комплекс за за адресою: м. Київ, вул. Коноплянська, 12.

Так, згідно витягу з Державного реєстру речових прав від 08.04.2025 № 421665476 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 488618179 від 04.08.2026:

- 08.04.2026 проведено державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" на майновий комплекс загальною площею 18 818, 30 кв.м., який складається з наступних будівель і споруд: адміністративно-побутовий корпус загальною площею 4108,30 кв.м. (літ. А), цех загальною площею 3023,20 кв.м. (літ. Б), склад загальною площею 2570,70 кв.м. (літ. В), цех загальною площею 728,40 кв.м. (літ. В'), цех загальною площею 1300,00 кв.м. (літ. Г), ремонтно-механічний цех загальною площею 977,50 кв.м. (літ. Г'), цех загальною площею 1680,10 кв.м. (літ. Д), склад загальною площею 432,40 кв.м. (літ. Е), цех загальною площею 287,10 кв.м. (літ. Ж), склад загальною площею 676,40 кв.м. (літ. З), склад загальною площею 403,80 кв.м. (літ. К), склад загальною площею 395,40 кв.м. (літ. К'), склад загальною площею 469,60 кв.м. (літ. Л), інженерний корпус загальною площею 1223,00 кв.м. (літ. Н), нежила будівля загальною площею 408,90 кв.м. (літ. М), нежила будівля загальною площею 133,50 кв.м. (літ. О);

- адреса розташування: м. Київ, вул. Коноплянська, 12;

- земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер: 8000000000:78:053:0001, цільове призначення: для експлуатації та обслуговування виробничих будівель і споруд;

- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 442644380000;

- номер відомостей про речове право: 59373056.

Отже, право власності ТОВ "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" на описаний вище об`єкт нерухомого майна, яким позивач володіє відкрито, визнано державою та не оскаржене/оспорюване у встановленому законом порядку.

Тож, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставину наявності у ТОВ "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" права власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 442644380000, розташованим на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:053:0001.

Суд зазначає, що Земля в Україні є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до Конституції України земля, її надра, водні ресурси та інші природні ресурси на території України є власністю українського народу.

За приписами статей 2, 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Відповідно до частини 1-2 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;

в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Так, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:053:0001 знаходиться в межах міста Києва, а в матеріалах справи відсутні докази того, що вказана земельна ділянка перебуває у приватній або державній власності. Відповідно вказана земельна ділянка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва.

Статтею 9 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями територіальної громади міста; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування в порядку, передбаченому цим Кодексом; ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб міста; д) припинення права користування земельними ділянками комунальної власності у випадках, передбачених цим Кодексом; е) прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; є) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади; ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах; з) організація землеустрою; ї) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства; й) інформування населення щодо надання, вилучення (викупу) земельних ділянок; л) вирішення земельних спорів; м) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів Київської та Севастопольської міських рад належить: а) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; б) здійснення державного контролю за використанням і охороною земель у межах та порядку, встановлених законом; в) здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам (частина 2 статті 93 Земельного кодексу України).

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Абзацом 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Суд зазначає, що питання переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, врегульовано, зокрема, статтею 120 Земельного кодексу України, згідно з частинами першою та другою якої у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до частини 11 статті 120 Земельного кодексу України, якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пропущення строку подання заяви, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об`єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт.

Тобто, частиною одинадцятою статті 120 Земельного кодексу України встановлено прямий обов`язок органу місцевого самоврядування (відповідача за зустрічним позовом) передати Товариству у користування земельну ділянку, на якій розташований придбаний ним об`єкт нерухомого майна.

Так, згідно з частиною 2 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Абзацом 1 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України визначено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Отже, позивач, як власник нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:053:0001, має право на користування вказаною земельною ділянкою на підставі договору оренди, укладеного без проведення земельних торгів.

Відповідно до частини 3 статті 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, в оренду громадянам, юридичним особам у випадках, визначених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Абзацом 1 частини 2 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за документацією із землеустрою, звертається з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Так, 09.06.2025 року з метою оформлення права користування (оренди) земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:78:053:0001 позивач звернувся до Київської міської ради із заявою № 72055-009737449-031-03.

Згідно ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає заяву і дає дозвіл на розроблення документації із землеустрою або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації заяви Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання документації із землеустрою приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина 6 статті 123 Земельного кодексу України).

Тож, позивач звернувся до відповідача щодо надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:053:0001, разом з технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" цільове призначення згідно коду КВЦПЗ: 11.02 (Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком) на вул. Коноплянській, 12 у Оболонському районі м. Києва кадастровий № 8000000000:78:053:0001, виконаною ФОП Тугай Ю.О. ще у 2025 році.

З матеріалів справи вбачається, що директор Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) звернувся до Київської міської ради із листом № 05715-СЛ-82072 від 27.06.2025, в якому повідомив, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до пункту 3 статті 26 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 04.11.2021 № 3135/3176, направляє проект рішення Київської міської ради "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування виробничих будівель і споруд на вул. Коноплянській, 12 в Оболонському районі міста Києва (справа № 634094106) для подальшого опрацювання.

До листа додано:

- проект рішення Київської міської ради до справи № 634094106 на 3 арк. в 1 примірнику;

- пояснювальна записка до справи № 634094106 на 4 арк. в 1 примірнику;

- витяг з бази даних міського земельного кадастру на 1 арк. в 1 примірнику;

- матеріали супутникової фотозйомки на 1 арк. в 1 примірнику;

- технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель 1 книга в 1 примірнику;

- фотофіксація фактичного стану використання земельної ділянки на 9 арк. в 1 примірнику;

- заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" від 09.06.2025 року № 72055-009737449-031-03 на 1 арк. в 1 примірнику.

Суд зазначає, що направлений Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) проєкт рішення Київської міської ради від 27.06.2025 № 08/231-594/ПР "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування майнового комплексу на вул. Коноплянській, 12 в Оболонському районі міста Києва" містить наступну інформацію: "Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" (код ЄДРПОУ: 37141112, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 02232, м. Київ, вул. Закревського Миколи, буд. 16) від 09 червня 2025 року № 72055-009737449-031-02 та технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель, керуючись статтями 9, 791, 83, 93, 116, 122, 123, 124, 186 Земельного кодексу України, статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про адміністративну процедуру", рішенням Київської міської ради від 10 вересня 2015 року № 958/1822 "Про інвентаризацію земель міста Києва", Київська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" Цільове призначення згідно Коду КВЦПЗ: 11.02 (Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком) на вул. Коноплянській, 12 у Оболонському районі м. Києва кадастровий № 8000000000:78:053:0001.

2. Передати Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС", за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 3,4290 га (кадастровий номер 8000000000:78:053:0001) для експлуатації та обслуговування майнового комплексу (код виду цільового призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком) на вул. Коноплянській, 12 в Оболонському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, у зв`язку з набуттям Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" права власності на майно на підставі договору-купівлі продажу від 08.04.2025 № 450 (право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.04.2025, номер відомостей про речове право: 59373056 (категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, КВЦПЗ - 11.02), заява ДЦ від 09 червня 2025 року № 72055-009737449-031-03, справа № 634094106).

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС":

3.1. Виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України.

3.2. У місячний строк з дня набрання чинності цим рішенням надати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, визначені законодавством України, необхідні для укладання договору оренди земельної ділянки (зокрема, охоронний договір на зелені насадження або інформацію уповноваженого органу про відсутність зелених насаджень на земельній ділянці).

3.3. Питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку.

3.4. Забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки.

3.5. Під час використання земельної ділянки дотримуватися обмежень у її використанні, зареєстрованих у Державному земельному кадастрі.

3.6. Питання сплати відновної вартості зелених насаджень або укладання охоронного договору на зелені насадження вирішувати відповідно до рішення Київської міської ради від 27 жовтня 2011 року № 384/6600 "Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва" (із змінами і доповненнями).

3.7. У разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва, питання оформлення дозвільної та проєктно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному законодавством України.

3.8. Сплатити безпідставно збереженні кошти за користування земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на ній, до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі розрахунку Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

4. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вжити організаційно-правових заходів, щодо виконання підпункту 3.8 пункту 3 цього рішення.

5. Попередити землекористувача, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права користування нею відповідно до вимог статей 141, 143 Земельного кодексу України.

6. Дане рішення набирає чинності і вважається доведеним до відома заявника з дня його оприлюднення на офіційному вебсайті Київської міської ради та втрачає чинність через дванадцять місяців, у разі якщо протягом цього строку не укладений відповідний договір оренди земельної ділянки.

7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин.".

Додатком до вказаного рішення є пояснювальна записка № ПЗН-82072 від 16.06.2025 (справа № 634094106).

Суд зазначає, що в матеріалах справи також наявне доручення голови Київської міської ради Кличка В.В. від 27.06.2025 № 08/231-594/ПР щодо розгляду проекту рішення від 27.06.2025 № 0/231-594/ПР в установленому порядку.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджених рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342 (у редакції рішення Київської міської ради від 23.06.2022 №4753/4794), Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно із законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності на території міста Києва, є підзвітним і підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Департамент у межах своєї компетенції здійснює управління землями комунальної власності територіальної громади міста Києва, землями державної власності в межах міста Києва, розпорядником яких є виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі - землі державної власності в межах міста Києва), забезпечує проведення в місті Києві земельної реформи, раціональне використання та охорону цих земель на території міста, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності на території міста Києва, забезпечує вжиття заходів інспекційного реагування щодо дотримання вимог земельного законодавства на території міста Києва в межах повноважень, визначених законами України.

Департамент забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з питань використання та охорони земель комунальної власності територіальної громади міста Києва та земель державної власності в межах міста Києва, проведення земельної реформи, а також виконує інші делеговані Київською міською радою та виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) повноваження (пункт 3.1 Положення).

Відповідно до частини 1 статті 1 Положення про постійні комісії Київської міської ради, затвердженого Рішенням Київської міської ради 29 лютого 2024 року № 7796/7837) постійні комісії Київської міської ради (далі - постійні комісії Київради) є колегіальними органами Київської міської ради, що обираються з числа депутатів/депутаток Київської міської ради для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до їх функціональної спрямованості, здійснення контролю за виконанням рішень Київської міської ради та актів її виконавчого органу.

Згідно з частиною 1 статті 10 Положення функціональна спрямованість постійної комісії Київради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин полягає у питаннях: 1) архітектури та містобудівної діяльності (включаючи питання підготовки та затвердження генерального плану міста, планів зонування територій і детальних планів територій та внесення змін до них, питання впорядкування архітектурно-художнього середовища міста); 2) володіння, користування та розпорядження землями територіальної громади міста (в тому числі питання надання, передачі, вилучення та продажу земельних ділянок та прав на них); 3) організації землеустрою; 4) моніторингу проведення аукціонів з продажу земельних ділянок та прав на них; 5) сприяння інвестиційній діяльності у сфері будівництва, архітектури, містобудування та земельних відносин; 6) розгляду інвестиційних пропозицій щодо намірів використання території в межах, визначених містобудівною документацією, яка розробляється.

Суд враховує, що проєкт рішення Київської міської ради до справи № 634094106 був опрацьований Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), який забезпечує виконання повноважень Київської міської ради, зокрема щодо користування та розпорядження землями територіальної громади міста.

Однак, Київська міська рада у двотижневий строк з дня отримання документації із землеустрою не винесла на пленарне засідання розгляд проекту про надання земельної ділянки у користування позивачу та у встановлений законом строк взагалі рішення не ухвалила.

При цьому, як встановлено судом вище 19.06.2026 позивач звертався до Київської міської ради зі заявою б/н від 18.06.2026, в якій просив видати рішення Київської міської ради про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" в оренду на 10 років земельну ділянку із кадастровим номером - 8000000000:78:053:0001; місце розташування - м. Київ, вул. Коноплянська, 12 в Оболонському районі міста Києва; категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - 11.02. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком; розмір (площа) - 3,4290 га, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком від 19.06.2026 та накладною АТ "Укрпошта" № 0100101987080 від 19.06.2026.

До вказаної заяви позивачем було додано, зокрема, два примірники проекту договору оренди, підписаних зі сторони позивача.

Крім того, на адвокатський запит представника позивача від 07.07.2026 щодо дати отримання відповідачем вказаної вище заяви позивача про видачу позивачу відповідного рішення Київською міською радою у своєму листі від 10.07.2026 № 225-СК-2457 було повідомлено, що заява позивача була зареєстрована у Київраді - за вхідним номером № 08/29104 від 23.06.2026.

Листом від 08.07.2026 № 057-10530 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було повідомлено позивачу, що проекти рішень, які стосуються набуття та припинення права на землю комунальної власності в місті Києві, не можуть бути включені, як невідкладні та розглянуті на відповідному пленарному засіданні Київради, якщо вони не були попередньо включені до проекту порядку денного пленарного засідання.

Разом з тим, листом Постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин від 30.06.2026 року вих. № 08/281/-363 позивачу було повідомлено, що станом на момент надсилання цього листа проект рішення Київської міської ради "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування майнового комплексу на вул. Коноплянській, 12 в Оболонському районі м. Києва" (справа № 634094106, доручення Київського міського голови Кличка В.В. від 27.06.2025 року № 08/231-594/ПР) постійними комісіями Київської міської ради, визначеними в дорученні, не розглядався; Київська міська рада рішення із зазначеного питання не приймала.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, матеріали справи не містять жодного доказу вчинення Київською міською радою у подальшому будь-яких дій, направлених на прийняття рішення про укладення з Товариством договору оренди земельної ділянки.

Відтак, матеріалами справи обґрунтовано доведено факт ухилення Київської міської ради від прийняття рішення про надання землі у користування позивачу з червня 2025 року; факт відсутності у Київської міської ради правової можливості прийняти рішення, відмінне від рішення про надання земельної ділянки у користування (відсутність дискреційних повноважень); наявність у Київської міської ради юридичного обов`язку прийняти рішення та укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки на вул. Коноплянська, 12, в Оболонському районі міста Києва.

Суд також зазначає, що бездіяльність Київської міської ради у даному випадку створила для ТОВ "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" ситуацію тривалої правової невизначеності. Оскільки у даному випадку Київська міська рада не обмежена у праві на стягнення з позивача грошових коштів за фактичне землекористування, проте в той же час ухиляється від укладення відповідного господарсько-правового договору оренди з позивачем, що суттєво порушує баланс інтересів сторін, оскільки фактично на Товариство покладаються юридичні обов`язки без надання йому відповідних прав землекористувача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено право позивача на отримання в користування на підставі договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:053:0001 та право на безперешкодне користування (використання земельної ділянки відповідно до приписів законодавства - в межах "правого поля") своїм майном, розташованим на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:053:0001.

Щодо посилання Київської міської ради на наявність у неї дискреційних повноважень на прийняття відповідного рішення суд враховує те, що у постанові Верховного Суду від 08.07.2025 у справі № 280/2822/23 в черговий раз підтверджено наступний правовий висновок щодо дискреційних повноважень органів влади та їх меж.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи (далі - КМРЄ) № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень (concerning the exercise of discretionary powers by administrative authorities), прийнятими 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У пункті 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження визначаються як сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Здійснюючи судочинство, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 17.12.2004 у справі "Педерсен і Баадсгаард проти Данії" ("Pedersen and Baadsgaard v. Denmark", заява № 49017/99) зазначено, що, здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, відміняти замість нього рішення, яке визнається протиправним, приймати інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Водночас у рішенні ЄСПЛ від 02.06.2006 у справі "Волохи проти України" (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. Надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання.

З огляду на це дискреційними є такі повноваження, у межах яких норма права допускає кілька варіантів поведінки суб`єкта владних повноважень у кожній конкретній ситуації та встановлених обставинах справи, кожна з яких буде правомірною.

Характерними ознаками адміністративного розсуду є: 1) реалізація дискреційних повноважень має відповідати принципу верховенства права; 2) їх здійснення можливе лише у разі відсутності єдиного можливого варіанту поведінки; 3) суб`єкти владних повноважень мають можливість вибрати оптимальний варіант поведінки з метою врегулювання певного кола суспільних відносин; 4) суб`єкти управлінської діяльності застосовують адміністративний розсуд відповідно до належної мети, без наявності власної вигоди та впливу сторонніх факторів.

Аналогічні висновки щодо тлумачення дискреційних повноважень суб`єкта управлінської діяльності викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.05.2023 у справі №540/913/21, від 16.05.2023 у справі №380/3195/22, від 23.06.2023 у справі №160/6214/21.

Разом з тим, якщо на земельній ділянці комунальної власності розміщені об`єкти нерухомого майна, які належать позивачу на праві приватної власності, така ділянка не може бути передана її власником у користування будь-кому, окрім власника такого об`єкта. Такий висновок Верховного Суду викладено у постанові від 17.04.2025 у справі № 904/186/23 та у постанові Верховного суду від 03.09.2025 у справі № 910/12093/24.

Крім того, у даному випадку суд додатково звертається до Superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею) - принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 03.04.2019 у справі №921/158/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19).

Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).

У своїй постанові від 03.09.2025 у справі № 910/12093/24 Верховний Суд зазначив, що у випадку наявності подібного спору, орган державної влади або місцевого самоврядування не позбавлений можливості як доводити відсутність свого обов`язку щодо передачі такої земельної ділянки у користування на підставі приписів статті частини одинадцятої статті 120 Земельного кодексу України внаслідок відсутності у особи права на отримання земельної ділянки (наприклад, у випадку якщо придбане нерухоме майно має ознаки самочинного будівництва), недотримання власником нерухомого майна процедури подання документів для отримання земельної ділянки або їх неповноти, необґрунтованості розміру земельної ділянки (наприклад, її формування у значно більшому розмірі аніж необхідно для використання та обслуговування придбаного об`єкту нерухомого майна, або для іншої мети, що суперечитиме вимогам статті 134 Земельного кодексу України) тощо, так і заперечувати окремі умови договору (зокрема, але не виключно щодо ціни договору, розміру орендної плати, умов використання земельної ділянки).

В цьому випадку кожна сторона з урахуванням змісту статей 13, 14 Господарського процесуального кодексу України повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас, у справі, що розглядається судом на підставі поданих сторонами доказів не встановлено наявності таких обставин, у даному випадку відповідач посилається фактично виключно на наявність у Київської міської ради дискреційних повноважень у цьому питанні.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.

Отже, якщо уповноважений орган допускає протиправну бездіяльність щодо передачі в користування земельної ділянки, що порушує права іншої сторони, то належним способом захисту є визнання кінцевого результату виконання рішення щодо такої передачі - укладення договору оренди земельної ділянки. У даному контексті посилання уповноваженого органу на дискреційні повноваження щодо прийняття рішення про передачу земельної ділянки у користування - є безпідставними, оскільки вчинення таких дій (прийняття рішення) передбачене законом.

Поняття "майна" (autonomously defined): ЄСПЛ розглядає право на земельну ділянку, право користування нею або законні очікування щодо оформлення прав на землю як "майно", якщо особа має достатні підстави вважати їх дійсними за національним правом.

Принцип єдності юридичної долі об`єкта нерухомості та земельної ділянки: Володіння будівлею чи спорудою нерозривно пов`язане з правом користування або власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені. Позбавлення власника нерухомості прав на землю без належних підстав, компенсації чи з порушенням процедури визнається порушенням Конвенції.

Пропорційність ("справедливий баланс"): тягар, покладений на приватну особу, не повинен бути надмірним чи непропорційним порівняно із загальним інтересом. Помилки державних органів при оформленні землі не повинні виправлятися виключно за рахунок приватних власників (доктрина "позитивних обов`язків держави" та вини держави).

Таким чином, даний спір є прямим наслідком порушення відповідачем встановленого Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі» публічного порядку реалізації права власника нерухомого майна на укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташоване це майно.

Допущене відповідачем правопорушення вочевидь порушило встановлене законодавством право позивача, яке потребує примусового захисту.

Оскільки позивач у даному випадку дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, він може вважатись таким, що набув право правомірного очікування, натомість, відповідач знехтував своїм обов`язком добросовісно виконувати вимоги законодавства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що поновлення порушеного права позивача, шляхом визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, є належним способом захисту.

Суд зазначає, що викладена у позовній заяві редакція договору про оренду земельної ділянки повинна враховувати приписи статті 17 Закону України "Про оренду землі": об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Відповідно в резолютивній частині рішення суду зазначається умови договору, що враховують приписи статті 17 Закону України "Про оренду землі".

В той же час, суд зазначає, що у межах даного судового розгляду відповідачем не було заявлено жодної пропозиції щодо тексту договору, викладеного у позовній заяві.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не висвітлюються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, суд визнає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" до Київської міської ради про визнання укладеним договору обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Разом з тим, суд зазначає, що при зверненні до суду з даним позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" було сплачено судовий збір у розмірі 3 328, 00 грн, відповідно до платіжної інструкції №16230 від 05.08.2026.

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн. 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 164 800 грн. 00 коп.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн. 00 коп.).

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Вказана норма набрала чинності з 04 жовтня 2021 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року по справі № 916/228/22 зазначено, що особи, які після 04 жовтня 2021 року подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір», щодо відсутності підстав вимагати сплати судового збору без урахування понижуючого коефіцієнта.

Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" було подано позовну заяву в електронній формі через систему «Електронний суд», відтак позивач не був обмежений у праві при сплаті судового збору застосовувати коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тож, виходячи із заявленого розміру позовних вимог у даній справі, в силу вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач, з урахуванням коефіцієнту 0,8 мав би сплатити судовий збір в сумі 2 662, 40 грн, однак сплатив в сумі 3 328, 00 грн без застосовування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, відтак при подачі позову до Господарського суду міста Києва позивачем було переплачено судовий збір в сумі 665, 60 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", враховуючи те, що клопотання про повернення зайво сплаченої суми судового збору позивачем не заявлено, повернення судового збору, не здійснюється.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" - задовольнити.

2. Визнати укладеним із моменту набрання рішенням законної сили між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" (вул. Закревського Миколи, буд. 16, м. Київ, 02232, ідентифікаційний код - 37141112) та Київською міською радою (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код - 22883141) договір оренди земельної ділянки площею 3,4290 га (кадастровий номер 8000000000:78:053:0001) на вул. Коноплянська, 12 в Оболонському районі міста Києва в наступній редакції:

ДОГОВІР

оренди земельної ділянки

Київська міська рада (місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36) (далі у тексті "Орендодавець"), в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, який діє на підставі ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з однієї сторони, та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВТОДИСТИРБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" (ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 37141112, місцезнаходження юридичної особи: місто Київ, вул. Закревського, будинок 16 (далі у тексті - "Орендар"), в особі Генерального директора Юзікова Сергія Леонідовича, який діє на підставі Статуту, - з другої сторони, далі разом іменовані, "Сторони", уклали договір оренди земельної ділянки (далі у тексті - Договір) про нижченаведене:

1. Предмет Договору

1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або Земельна ділянка), визначену цим Договором, для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративних будівель, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку. Земельна ділянка, яка є об`єктом оренди, належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Реєстрація права власності на об`єкт оренди здійснюється згідно з Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" одночасно з державною реєстрацією права оренди.

2. Об`єкт оренди

2.1 Об`єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру є Земельна ділянка з наступними характеристиками:

- кадастровий номер - 8000000000:78:053:0001;

- місце розташування - м. Київ, Оболонський район, вул. Коноплянська, 12;

- категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення;

- цільове призначення - (11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком);

- розмір (площа) - 3.429 (три цілих чотириста двадцять дев`ять тисячних) га.

2.2 Відповідно до витягу з технічної документації №НВ-9927212282026 (за формою згідно з додатком 17 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2022р. №753) нормативна грошова оцінка Земельної ділянки становить 73 531 450, 04 (сімдесят три мільйони п`ятсот тридцять одна тисяча чотириста п`ятдесят гривень 04 коп.).

2.3 Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

2.4 На земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке перебуває у власності Орендаря, а саме: Загальна площа (кв.м): 18818.3. Опис: складається з наступних будівель та споруд: адміністративно-побутовий корпус загальною площею 4108,30 кв.м. (літ. А), цех загальною площею 3023,20 кв.м. (літ. Б), склад загальною площею 2570,70 кв.м. (літ. В), цех загальною площею 728,40 кв.м. (літ. В'), цех загальною площею 1300,00 кв.м. (літ. Г), ремонтно-механічний цех загальною площею 977,50 кв.м. (літ. Г'), цех загальною площею 1680,10 кв.м. (літ. Д), склад загальною площею 432,40 кв.м. (літ. Е), цех загальною площею 287,10 кв.м. (літ. Ж), склад загальною площею 676,40 кв.м. (літ. З), склад загальною площею 403,80 кв.м. (літ. К), склад загальною площею 395,40 кв.м. (літ. К'), склад загальною площею 469,60 кв.м. (літ. Л), інженерний корпус загальною площею 1223,00 кв.м. (літ. Н), нежила будівля загальною площею 408,90 кв.м. (літ. М), нежила будівля загальною площею 133,50 кв.м. (літ. О), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 4426443800000.

3. Строк дії Договору

3.1. Договір укладено на 10 (десять) років.

4. Орендна плата

4.1. Визначена цим Договором орендна плата за Земельну ділянку становить платіж, який Орендар самостійно розраховує та вносить Орендодавцеві за користування Земельною ділянкою у грошовій формі.

4.2. Річна орендна плата за Земельну ділянку встановлюється у розмірі 4 (чотирьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки. У разі передачі в оренду будівель, споруд, що розташовані на Земельній ділянці, розмір річної орендної плати збільшується в 1,2 рази.

Обчислення розміру орендної плати за Земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Згідно з розрахунком розміру орендної плати за Земельну ділянку річна орендна плата за Земельну ділянку становить 2 941 258 грн.

4.3. У випадку, якщо протягом п`яти місяців з моменту набрання чинності рішенням Київської міської ради "Про передачу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування майнового комплексу на вул. Коноплянській, 12 в Оболонському районі міста Києва", Орендарем не вчинено необхідних та достатніх дій, спрямованих на укладення цього Договору згідно з чинним законодавством, то розмір річної орендної плати, (зазначений в п.п. 4.2 Договору) на період аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у подвійному розмірі, але не більше дванадцяти відсотків від нормативно-грошової оцінки Земельної ділянки.

4.4. Після закінчення періоду, за який сплачується орендна плата у подвійному розмірі, орендна плата розраховується та сплачується відповідно до п.п.4.2. Договору.

4.5. Розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття рішення Київською міською радою про внесення змін до цього Договору і укладення договору про внесення відповідних змін до цього Договору та з урахуванням п.п. 4.6. даного Договору.

4.6. Розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених Договором, зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, погіршення стану орендованої Земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами, та у інших випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз у рік. Після прийняття рішення Київської міської ради про внесення змін до цього Договору в частині розміру річної орендної плати Орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату відповідно до нової орендної ставки.

4.7. Зміна нормативної грошової оцінки Земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

4.8. Орендна плата сплачується Орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на рахунок UA798999980334199812000026006. Одержувач: ГУК у м. Києві/Оболонський район/ 18010600, код ЄДРПОУ 37993783. Питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов`язані з виконанням Договору, вирішуються Орендарем в установленому законодавством України порядку.

4.9. Зміна отримувача орендної плати та його банківських реквізитів може здійснюватися Орендодавцем в односторонньому порядку і не потребує внесення змін до цього Договору. Орендар зобов`язується уточнювати банківські реквізити і назву отримувача орендної плати.

4.10. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором:

- Орендарем у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої п. 4 цього Договору;

- стягується пеня, розмір та розрахунок якої здійснюється відповідно до Податкового кодексу України.

4.11. У випадку викупу даної Земельної ділянки Орендарем, Орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату до моменту державної реєстрації права власності на дану Земельну ділянку.

4.12. Контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені та штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює контролюючий орган, визначений податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельної ділянки.

5. Умови використання Земельної ділянки

5.1. Умови збереження стану об`єкта оренди: На Земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов`язана з цільовим призначенням Земельної ділянки.

Зміна цільового призначення Земельної ділянки можлива в порядку, встановленому законодавством України, та потребує внесення змін у цей Договір.

Про намір зміни цільового призначення Земельної ділянки Орендар письмово повідомляє Орендодавця.

У десятиденний строк після внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення Земельної ділянки Орендар надає Орендодавцю документи, необхідні для внесення змін у цей Договір.

5.2. Обмеження у використанні Земельної ділянки зареєстровані у Державному земельному кадастрі (Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.06.2025 №НВ-6301226012025).

6. Умови і строки передачі Земельної ділянки в оренду

6.1. Сторони підтверджують, що Земельна ділянка, яка є об`єктом за цим Договором, передається в оренду у придатному для її використання стані та вважається переданою з моменту державної реєстрації права оренди.

6.2. Право на оренду Земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

7. Умови повернення Земельної ділянки

7.1. Після припинення дії Договору Орендар повертає Орендодавцеві Земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої Земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному Сторонами. Якщо Сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої Земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.04.2008 № 608.

8. Права та обов`язки Сторін

8.1. Орендодавець має право вимагати від Орендаря:

- використання Земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим Договором;

- своєчасного внесення орендної плати;

- дострокового розірвання цього Договору;

- відшкодування понесених збитків, в тому числі неодержаних доходів, відповідно до чинного законодавства у разі розірвання цього Договору.

8.2. Орендодавець зобов`язаний:

- не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендарю користуватися Земельною ділянкою;

- передати в користування Земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього Договору.

8.3. Орендар має право:

- самостійно господарювати на землі з дотриманням вимог чинного законодавства України та умов цього Договору;

- у разі розірвання цього Договору, за погодженням сторін, має право вимагати відшкодування нанесених збитків відповідно до чинного законодавства;

- після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов цього Договору, Орендар має переважне право перед іншими особами на укладення Договору на новий строк;

- переважне право на придбання у власність Земельної ділянки у разі її продажу.

8.4. Орендар зобов`язаний:

- використовувати Земельну ділянку відповідно до її цільового призначення;

- своєчасно вносити орендну плату;

- у випадку зміни нормативної грошової оцінки Земельної ділянки у десятиденний термін замовити в установленому порядку витяг з технічної документації про нову нормативну грошову оцінку Земельної ділянки. Після одержання цього витягу передати його до контролюючого органу, визначеного податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельної ділянки, копію витягу з технічної документації, засвідчену в установленому порядку, передати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- письмово повідомити Орендодавця про відчуження об`єктів (їх частин), що розташовані на Земельній ділянці і належать Орендарю, протягом десяти днів з моменту вчинення відповідного правочину;

- забезпечити вільний доступ до Земельної ділянки представнику контролюючих органів;

- повернути Земельну ділянку Орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії цього Договору;

- у строки, встановлені чинним законодавством, звітувати перед контролюючим органом, визначеним податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельної ділянки про сплату орендної плати;

- дотримуватися правил благоустрою міста Києва, що затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 (зі змінами і доповненнями);

- питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку;

- забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах Земельної ділянки;

- під час використання Земельної ділянки дотримуватись обмежень у її використанні, зареєстрованих у Державному земельному кадастрі;

- питання сплати відновної вартості зелених насаджень або укладання охоронного договору на зелені насадження вирішувати у відповідності до рішення Київської міської ради від 27.10.2011 №384/6600 "Про затвердження порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва" (зі змінами і доповненнями);

- у п`ятиденний строк після державної реєстрації права оренди Земельної ділянки надати копію цього Договору до контролюючого органу, визначеного податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельної ділянки.

8.5. Право на оренду Земельної ділянки комунальної власності не може бути відчужено її Орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу.

8.6. Сторони також мають інші права і несуть інші обов`язки, визначені законодавством України.

9. Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини

Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе Орендар.

10. Страхування об`єкта оренди

Сторони домовилися про те, що Орендар має право застрахувати об`єкт оренди.

11. Зміна умов Договору та припинення і поновлення Договору

11.1.Всі зміни та/або доповнення до цього Договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням Орендодавця на зміни та/або доповнення до цього Договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

11.2. Витрати, пов`язані з внесенням зміни та/або доповнення до цього Договору, сплачує Орендар.

11.3.Договір оренди припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу Земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження Земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законодавством України;

- поєднання в одній особі власника Земельної ділянки та Орендаря;

- ліквідації юридичної особи - Орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

11.4. Припинення Договору шляхом розірвання.

Договір може бути розірваний:

- за взаємною згодою сторін;

- за рішенням суду, в порядку, встановленому законом;

- у разі необхідності використання Земельної ділянки для суспільних потреб у порядку, встановленому законодавством;

- в односторонньому порядку за ініціативою Орендодавця в разі використання Орендарем Земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематичної (більше трьох місяців) несплати орендної плати, здійснення без згоди Орендодавця відчуження права користування Земельною ділянкою третім особам.

11.5. Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем обов`язків, визначених у п.п. 5.1. та 8.4. цього Договору.

11.6. Розірвання цього Договору здійснюється в установленому законом порядку.

11.7. Поновлення Договору:

11.7.1. Після закінчення строку, на який укладено Договір, цей Договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах без вчинення Сторонами письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору. Вчинення інших дій Сторонами Договору для його поновлення не вимагається.

У разі подання однією із сторін Договору заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору вона зобов`язана у той же день письмово повідомити іншу сторону про подання такої заяви.

11.7.2. Якщо Орендар, що належно виконував обов`язки за умовами Договору, має намір скористатися переважним правом на укладення Договору на новий строк, він зобов`язаний письмово повідомити про це Орендодавця не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку його дії та сплачувати орендну плату за період від дня закінчення дії Договору до дня укладення його на новий строк у порядку та у розмірах, встановлених цим Договором.

У разі укладення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

11.8. У разі припинення або розірвання цього Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві Земельну ділянку на умовах, визначених цим Договором. У разі невиконання Орендарем обов`язку щодо умов повернення Орендодавцеві Земельної ділянки Орендар зобов`язаний відшкодувати Орендодавцеві завдані збитки.

11.9. Перехід права власності на орендовану Земельну ділянку до третьої особи, реорганізація юридичної особи - Орендаря не є підставою для зміни умов або припинення Договору.

11.10. Зміна найменування сторін Договору, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи, не є підставою для внесення змін до Договору та/або його переоформлення.

12. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання Договору та вирішення спорів

12.1. У разі невиконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та законодавством.

12.2. У разі невиконання Орендарем умов цього Договору та обов`язків, передбачених законодавством України, Договір може бути достроково розірваний.

12.3. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

12.4. Усі спори, що пов`язані із виконанням умов цього Договору, вирішуються судами України при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконанні умов цього Договору.

12.5 Відносини сторін, не врегульовані цим Договором, регламентуються законами України.

13. Суборенда Земельної ділянки

13.1. Орендар має право передати Земельну ділянку або її частину у суборенду в порядку, встановленому чинним законодавством України.

13.2. Умови договору суборенди Земельної ділянки повинні обмежуватися умовами даного Договору і не суперечити йому.

14. Прикінцеві положення

14.1. Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

14.2. Витрати, пов`язані з нотаріальним посвідченням цього договору, сплачує Орендар.

14.3. Цей Договір складений у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу. Один примірник - для зберігання у Орендаря, один - для Орендодавця (знаходиться на зберіганні у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), один - для зберігання у нотаріуса.

Київський міський голова _______________________________________________________

Орендар ________________________________________________________________________

3. Стягнути з Київської міської ради (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код - 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" (вул. Закревського Миколи, буд. 16, м. Київ, 02232, ідентифікаційний код - 37141112) 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. - судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 17.11.2026.

Суддя С.О. Щербаков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua