Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про повернення безпідставно набутого майна (коштів)
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №742/4887/26
Суддя: ФЕТІСОВА Н. В.
Провадження № 2/742/3220/26
Єдиний унікальний № 742/4887/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участі секретаря судових засідань Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки цивільну справу за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури Бондар Андрія Васильовича в інтересах держави, в особі Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю,
УСТАНОВИВ:
Заступником керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області подано позов до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю у сумі 19 194,12 грн., з яких: 12867,01 грн. - безпідставно збережені грошові кошти за використання ділянки без правовстановлюючих документів; 5 100,31 грн. - інфляційні втрати; 1 226,80 грн. - три проценти річних за користування безпідставно збереженими коштами, а також просив стягнути судові витрати по справі у розмірі 2662,40 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані нежитлові будівлі загальною площею 35,6 кв.м., які з 16.05.2008 належать на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 29.04.2008. Нежитлові будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 23096197), розміщені на земельній ділянці, площею 0,0091 га, кадастровий номер якої 7424155400:01:000:0224, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Крім цього, установлено, що між ОСОБА_1 та Ладанською селищною радою 10.02.2015 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки терміном на 5 років. Таким чином, строк дії договору оренди землі закінчився 10.02.2020.
Починаючи з 11.02.2015 ОСОБА_1 використовував земельну ділянку з кадастровим номером 7424155400:01:000:0224 без правовстановлюючих документів, договір оренди вищезазначеної земельної ділянки станом на дату подачі позовної заяви, не укладено та не зареєстровано, грошові кошти за використання земельної ділянки відповідачем не сплачувались. Отже, ОСОБА_1 у період часу з 11.02.2020 до теперішнього часу не набув право користування на земельну ділянку загальною площею 0,0091 га з кадастровим номером 7424155400:01:000:0224, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а тому, використовує земельну ділянку під об`єктом нерухомості без достатніх правових підстав та без сплати коштів за її використання.
З аналізу інформації з Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 7424155400:01:000:0224 площею 0,0091 га сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі.
Власником земельної ділянки площею 0,0091 га з кадастровим номером 7424155400:01:000:0224 є територіальна громада в особі Ладанської селищної ради.
Таким чином, ОСОБА_1 у період часу з 11.02.2020 по 31.07.2026, зважаючи на належність на праві власності нерухомого майна, фактично користувався земельною ділянкою з кадастровим номером 7424155400:01:000:0224 площею 0,0091 га, без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати Позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна.
Відповідач не є власником чи постійним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 7424155400:01:000:0224, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України). Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Таким, чином, відповідач не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно - кошти від орендної плати.
Враховуючи зазначене, розмір збільшеного доходу відповідача у період з 11.02.2020 до 31.07.2026, у зв`язку з використанням земельної ділянки Ладанської селищної ради без достатньої правової підстави, є розміром плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, що встановлена Ладанською селищною радою.
Позивач зазначає, що відповідно до нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановленої ставки орендної плати розмір безпідставно збережених коштів за зазначений період становить 12 867,01 грн., при цьому відповідач не сплатив їх до місцевого бюджету, незважаючи на повідомлення Ладанської селищної ради про необхідність оформлення права користування земельною ділянкою.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 не оформивши право користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташоване належне йому майно, як фактичний користувач земельної ділянки використовував її у період з 11.02.2020 до 31.07.2026, без належних на те правових підстав, і без сплати орендної плати у загальній сумі 12 867,01 грн., яка є безпідставно набутими та збереженими коштами за користування земельною ділянкою площею 0,0091 га з кадастровим номером 7424155400:01:000:0224, у зв`язку з чим зобов`язаний їх відшкодувати позивачу - власникові цієї земельної ділянки, тобто Ладанській селищній раді.
Тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти орендної плати в розмірі 12 867,01 грн., інфляційні втрати в сумі 5 100,31 грн. та три проценти річних у розмірі 1 226,80 грн., а всього - 19 194,12 грн. на користь Ладанської селищної ради.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено справу до підготовчого розгляду на 05.10.2026.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2026 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.11.2026.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав повністю, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання також не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином. Своїм правом на надання пояснень у судовому засіданні не скористався, про причини неявки не повідомляв. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі на адресу її зареєстрованого місця проживання, проте поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній», що в силу положень п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням про розгляд справи. Підстав для відкладення, нового повідомлення, немає.
Крім того, про судове засідання відповідач повідомлялася через оголошення на сайті Судової влади України.
У зв`язку з цим суд на підставі ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі та оцінивши їх сукупності, суд вважає, що позов необхідно задовольнити повністю.
Судом установлено, що згідно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.05.2026 за №477056007, ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення площею 35,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та розміщене на земельній ділянці площею 0,0091га, кадастровий номер 74241155400:01:002:0224, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с.15, зворот).
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №489819156 від 13.08.2026 вбачається, що власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0091 га, кадастровий номер 7424155400:01:002:0224, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі є Територіальна громада, Орган державної влади, Ладанська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області, код ЄДРПОУ: 04412449, країна реєстрації: Україна (а.с.14, зворот).
08 квітня 2026 року Ладанська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області направляла на адресу відповідача лист щодо необхідності укладення договору оренди землі з селищною радою та реєстрації права оренди на неї. ОСОБА_1 проінформовано, що згідно з чинним законодавством, використання землі в Україні є платним, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. У зв`язку з чим йому запропоновано звернутися до селищної ради з метою, укладення договору оренди землі та реєстрації права оренди на неї (а.с.19,20,зворот).
Згідно відповіді Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, наданої 14.05.2026 за №1567/02-21 Прилуцькій окружній прокуратурі щодо стягнення безпідставно збережених коштів та представництва органами прокуратури інтересів Ладанської селищної ради вбачається, що Ладанською селищною радою вживалися заходи, в частині направлення листа за місцем реєстрації ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) з повідомленнями про необхідність приведення правовстановлюючих документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою комунальної власності відповідно норм земельного законодавства під об`єктом нерухомого майна - нежиле приміщення загальною площею 35,60 кв.м., яке перебуває у приватній власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), а також про необхідність відповідно норм цивільного законодавства сплати збережені суми грошових коштів (орендної плати) за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності з 10.02.2020 року по 31.03.2026 року без належних на те правових підстав, за рахунок іншої особи (потерпілий) - Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, що підтверджується копією листа №1183-02-21 від 08.04.2026 року. Додатково повідомляють, що Ладанською селищною радою Прилуцького району Чернігівської області станом на 14.05.2026 року не вживалися інші заходи щодо стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів загальною площею 0.0091 гектарів за кадастровим номером 7424155400:01:002:0224 за цільовим призначенням 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с.16, зворот).
Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9958890382026 від 27.03.2026, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7424155400:01:002:0224 становить 25 426,27 грн. (а.с.17).
Згідно з інформаційного листа Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №18-26-05-2251/2-26 від 08.04.2026, нормативна грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки з кадастровим номером 7424155400:01:002:0224 та цільовим призначенням «03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» станом на 2020 складала 174,45 грн., на 2021 рік - 174,45 грн., на 2022 рік - 191,90 грн., на 2023 рік - 220,68 грн., на 2024 рік - 231,93 грн., на 2025 рік - 259,77 грн. (а.с.18).
Відповідно до рішення Ладанської селищної ради №8 від 20.06.2019, затверджено «Положення про порядок справляння плати за землю на території Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області», яким затверджено ставки земельного податку на 2020 рік для фізичних осіб та юридичних осіб в межах та за межами населеного пункту. Пунктом 5.5 зазначеного Положення передбачено, що орендна плата за земельну ділянку встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем у розмірі 10 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.28-30).
Відповідно до рішення Ладанської селищної ради №15 від 16.06.2020, затверджено «Положення про порядок справляння плати за землю на території Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області», яким затверджено ставки земельного податку на 2021 рік для фізичних осіб та юридичних осіб в межах та за межами населеного пункту. Пунктом 5.5 зазначеного Положення передбачено, що орендна плата за земельну ділянку встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.31-33).
Відповідно до рішення Ладанської селищної ради №9 від 05.07.2021, затверджено «Положення про порядок справляння плати за землю на території Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області», яким установлено та затверджено ставки земельного податку на необмежений термін для фізичних осіб та юридичних осіб в межах та за межами населених пунктів на території Ладанської селищної ради об`єднаної територіальної громади. Рішення набирає чинності з 01 січня 2022 року та є безстроковим. Визнано такими, що втратили чинність: 1) Рішення №15 сорок шостої сесії сьомого скликання Ладанської селищної ради від 16 червня 2020 року «Про затвердження ставок земельного податку на 2021 рік.».; 2) Рішення шістдесят другої сесії сьомого скликання Краслянської сільської ради від 14 лишня 2020 року «Про встановлення ставок та піль із сплати земельного податку сіл Красляни, Рибці, Лиски на 2021 рік.»; 3) Рішення тридцять восьмої сесії сьомого скликання Івковецької сільської ради від 05 червня 2020 року «Про встановлення на території сільської ради плати за землю в частині земельного податку на 2021 рік та затвердження Порядку її справляння». Пунктом 5.5 зазначеного Положення передбачено, що орендна плата за земельну ділянку встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.34-36 зворот).
Разом з цим, нарахування безпідставно збережених коштів орендної плати за 2022 рік не здійснювалось з наступних підстав.
Відповідно до підпункту 69.14. п.69. підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року №1364, наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 №376 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, згідно з яким територія Ладанської селищної територіальної громади віднесена до території активних бойових дій за період з 25.02.2022 по 01.04.2022.
Для цілей справляння плати за землю у 2022 році наказ №376 застосовується у частині наявності певної території у Переліку територій, у чинній редакції (зі змінами). Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються.
Аналогічна правова позиція викладена у роз`ясненнях Державної податкової служби України від 18.05.2023.
Враховуючи, що територія Ладанської селищної територіальної громади була віднесена до території, на якій велись активні бойові дії, безпідставно збережені кошти за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, не нараховувались.
Як убачається з розрахунку недоотриманих коштів (збереженої суми грошових коштів - орендної плати) за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності за період з 11.02.2020 по 31.07.2026 сума недоотриманих коштів складає 12 867,01 грн. (а.с.22).
Відповідно до детального розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 11.02.2020 по 13.08.2026 включно, загальна сума нарахувань становить 19 194,12 грн., з яких 12 867,01 грн. - сума боргу; 5 100,31 грн. - інфляційні втрати; 1 226,80 грн. - 3% річних, при цьому зазначені нарахування позивач пов`язує з несвоєчасним внесенням відповідачем плати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 7424155400:01:002:0224 без належного оформлення права користування нею, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача відповідну суму заборгованості.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до положень ст. 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.
Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з імперативними нормами ст. 125, 126 ЗК України та ст. 182 ЦК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Частиною 5 статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов`язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, речові права на нерухоме майно, похідні від права власності право користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Разом з тим для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України). Отже, незалежно від наявності вини в поведінці Відповідача, сам факт несплати ним за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі, свідчить про втрату Позивачем майна.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18).
Верховним Судом неодноразово зазначалося, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18, що при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати, встановленню підлягає, зокрема, факт того, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові. У випадку відсутності сформованості спірної земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав вказане свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
За змістом ч.ч.1-4, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок ; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння: кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (правовий висновок викладений також в постанові Верховного Суду 10.02.2020 року у справі №922/981/18).
З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7424155400:01:002:0224, площею 0,0091га сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі. Власником даної земельної ділянки є Територіальна громада, Орган державної влади, Ладанська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області, у відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.14).
Отже, ОСОБА_1 не є власником чи постійним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 7424155400:01:002:0224, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Таким, чином, відповідач не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно - кошти від орендної плати.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування ч.1 ст.77 ЦПК України.
Згідно із положеннями ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стороною відповідача, всупереч процесуального обов`язку, не надано в судове засідання доказів, які б вказували на сплату орендної плати та не спростовано суму заборгованості перед позивачем.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 не оформивши право користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташоване належне йому нерухоме майно, як фактичний користувач земельної ділянки використовував її у період з 11.02.2020 по 31.07.2026 включно, без належних на те правових підстав, і без сплати орендної плати у загальній сумі 12 867 грн. 01 коп., які є безпідставно набутими та збереженими коштами за користування земельною ділянкою площею 0,0091 га з кадастровим номером 7424155400:01:002:0224, у зв`язку з чим зобов`язаний їх відшкодувати позивачу - власникові цієї земельної ділянки, тобто Ладанській селищній раді.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі 922/3412/17 (провадження №12-182г 18), від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц (провадження №14-77ц18), Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.06.2020 року у справі №920/673/19 та інших.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
З урахуванням приписів ст. 549, ч.2 ст. 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Як вбачається з аналізу статей 612, 625 ЦК України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Аналогічна правова позиція щодо застосування ч.2 ст. 625 ЦК України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення 9 інфляційних втрат і процентів річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.
Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.
Отже, дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України.
Тому в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються три проценти річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, оскільки боржником порушено позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України.
Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, якою Велика Палата Верховного Суду підтвердила аналогічний висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 15.04.2015 у справі № 910/2899/14, а також у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №910/6053/19. У постанові від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях.
Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (пункт 6.20). Таким чином, у справі № 910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття «проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами» та «проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами», причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною другою статті 625 ЦК України.
Відтак у даному випадку, розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами встановлено законом, а саме ч.2 ст. 625 ЦК України. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів 10 річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.
Також у цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що зобов`язання повернути безпідставно набуте або збережене майно виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України, тобто з моменту безпідставного набуття майна або з моменту безпідставного його збереження. Це зобов`язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов`язку з повернення безпідставно отриманих або збережених коштів, який він не виконує.
Оскільки ОСОБА_1 безпідставно без достатньої правової підстави зберіг у себе за рахунок власника земельної ділянки кошти, які мав би заплатити за користування землею, тому є підстави для стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних.
Відповідно постанови Верховного суду у справі №910/5625/18 від 24.04.2019 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність передбачена ч.2 ст. 625 ЦК України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних проведено з урахуванням вимог п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, відповідно до якого сплата здійснюється за податковий період, який дорівнює календарному місцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Ладанської селищної ради є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідач ОСОБА_1 у період з 11.02.2020 по 13.08.2026 включно (за виключенням 2022 року) фактично користувався земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 7424155400:01:002:0224, на якій розташовується належний йому об`єкт нерухомого майна, однак належним чином право користування цією земельною ділянкою не оформив та плату за її використання не вносив, унаслідок чого без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав би сплатити власнику земельної ділянки.
Суд також ураховує, що невнесення відповідачем плати за фактичне користування земельною ділянкою призвело до несвоєчасного отримання територіальною громадою належних їй коштів, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 11.02.2020 по 13.08.2026 включно (за виключенням 2022 року). Відповідно до поданого розрахунку, інфляційні втрати становлять 5 100,31 грн., а три проценти річних - 1 226,80 грн., що разом складає 6 327,11 грн. Зазначені суми нараховано позивачем у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання.
Отже, загальний розмір заявлених позивачем до стягнення коштів становить 19 194,12 грн., з яких 12 867,01 грн. - безпідставно збережені кошти за фактичне користування земельною ділянкою, 5 100,31 грн. - інфляційні втрати та 1 226,80 грн. - три проценти річних.
З огляду на встановлені обставини справи, характер спірних правовідносин та надані докази суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Ладанської селищної ради безпідставно збережених коштів у розмірі 19 194,12 грн., з яких 12 867,01 грн. - безпідставно збережені кошти за фактичне користування земельною ділянкою, 5 100,31 грн. - інфляційні втрати та 1 226,80 грн. - три проценти річних.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд бере до уваги, що відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то з відповідача на користь прокуратури підлягають стягненню судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 2662,40 грн.
На підставі ст.1212, 1214 ЦК України, ст.80, 120, 141, 152, 206 ЗК України, ст.5, 21 ЗУ «Про оренду землі», керуючись ст.258-259, 263-265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури Бондар Андрія Васильовича в інтересах держави, в особі Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до місцевого бюджету Ладанської об`єднаної територіальної громади (код ЄДРПОУ отримувача 37972475, UA538999980334179815000025723 ГУК у Черніг.обл/тг с-ще. Ладан/18010900, Казначейство України (ел. адм. подат.) грошові кошти у сумі 19 194,12 грн., з яких: 12 867,01 грн. - безпідставно збережені грошові кошти за використання ділянки без правовстановлюючих документів; 5 100,31 грн. - інфляційні втрати; 1 226,80 грн. - три проценти річних за користування безпідставно збереженими коштами.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач - Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача - UA248201720343140001000006008) понесені витрати на сплату судового збору у сумі 2 662,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив, за письмовою заявою. Учасник справи,якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення,має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Наталія ФЕТІСОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua