Суд: Трускавецький міський суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 03 вересня 2026 р.
Справа: №457/1422/26
Суддя: Марчук В. І.
Справа № 457/1422/26
провадження №3/457/461/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2026 року м. Трускавець
Суддя Трускавецького міського суду Львівської області Марчук В.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, за ч. 1 ст. 122-2 та ч. 2 ст. 130 КУпАП,-
в с т а н о в и в:
05.08.2026 о 16 год 57 хв ОСОБА_1 у м. Трускавець по вул. Дрогобицька, 77 керував транспортним засобом (електросамокатом) з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Крім цього 05.08.2026 о 16 год 58 хв у м. Трускавець по вул. Дрогобицькій, 77 ОСОБА_1 під час керування електросамокатом без номерних знаків не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, надану за допомогою увімкнених проблискових маячків та спеціального звукового сигналу гучномовця. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху.
Правопорушник не з`явився у судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання за місцем проживання, причин неявки суду не повідомив.
Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом відзначається, що інформація про день, час та місце розгляду даної справи завжди завчасно розміщувалась на офіційному сайті https://trm.lv.court.gov.ua Трускавецького міського суду Львівської області в розділі «Список судових справ, призначених до розгляду», інформація якого є відкритою та загальнодоступною.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі, в якій вона є стороною, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що незважаючи на всі, передбачені законом заходи, вжиті судом, для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час, день та місце судових засідань ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення в судове засідання не з`явився та не просив провести судовий розгляд у режимі відеоконференції.
А тому, беручи до уваги вимоги ст. 268 КУпАП, згідно з якою ч. 1 ст. 130 КУпАП не відноситься до категорії справ, де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи без участі ОСОБА_1 , оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оглянувши CD-R диски, які були скеровані з матеріалами протоколу, суддя приходить до наступних висновків.
Вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю доказів, що містяться в матеріалах справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №738171 від 05.08.2026 та ЕПР1 № 738187 від 05.08.2026, відеозаписами від 05.08.2026, рапортом поліцейського СРПП ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Панаса В. від 05.08.2026, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.08.2026, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 05.08.2026, довідкою начальника ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Комара Р.М. № 280634 від 07.08.2026 (відповідно до якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.07.2026 та накладено стягнення у виді 17000 грн штрафу.
Процесуальна форма та зміст протоколу серії ЕПР1 №738171 від 05.08.2026 відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
З приводу наявності ознак адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 2 ст. 130 КУпАП, у ОСОБА_1 суддя зазначає наступне.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №738171 від 05.08.2026 складений саме за відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, що зафіксовано на відеоносії.
Відповідно, суб`єктом цього адміністративного правопорушення є особа, яка керувала транспортним засобом.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №738171 від 05.08.2026 долучено відеозапис, який був досліджений у судовому засіданні.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та дослідженими у судовому засіданні відеоматеріалами фіксації правопорушення.
Самі підстави для такої вимоги передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлення їх наявності є виключною компетенцією працівника поліції за його суб`єктивним сприйняттям наявних факторів.
Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.
Суддя вбачає, що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, навіть з огляду на те, що він керував електросамокатом, а не авто, з огляду на те, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Однак норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
А тому, оскільки 05.08.2026 у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, працівник поліції запропонував пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння, однак ОСОБА_1 відмовився від такої процедури, що зафіксовано у відповідному направленні та на відеозаписі.
Тому суддя вважає, що невиконання такого обов`язку з боку водія ОСОБА_1 є грубим порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №738171 від 05.08.2026 у провину ОСОБА_1 ставиться порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, а саме: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від якого він відмовився.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що стверджується зібраними матеріалами доказами у справі, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду, вбачається з відеозапису долученого до матеріалів справи. Сам факт відмови від проходження огляду тягне за собою відповідальність за цією статтею. При цьому не має значення чи перебував водій у стані сп`яніння.
З огляду на викладене суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху знайшла своє підтвердження, а його неправомірні дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки він повторно протягом року керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом не виконав вимог поліцейських про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суддя враховує: характер вчинених нею правопорушень; ступінь його вини у вчинених правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст. 122-2 КУпАП, яка доведена повністю, а також зважає на те, що ОСОБА_1 вчинив кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же суддею, тому доходить до переконання, що відповідно до вимог ст. 36 КУпАП ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч.2 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без конфіскації транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, тому відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП необхідно стягнути з правопорушника на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 36, 130, 283-287 КУпАП, суддя,-
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення:
-за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП – у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 грн;
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП – у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без конфіскації транспортного засобу.
На підставі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу 101; судовий збір) 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. судового збору.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду впродовж 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В. І. Марчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua