Постанова від 15 листопада 2026 р. у справі №301/1668/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Суд: Іршавський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №301/1668/26

Суддя: Гичка О. Б.

Справа № 301/1668/26

3/301/664/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" листопада 2026 р. суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Гичка О.Б., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Зовдун В.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №704930 від 28.06.2026, що близько 01:10 години 28.06.2026 в с-ще Довге по вул. Боднарівській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проходив на місці зупинки за допомогою приладу ДРАГЕР 6810/0210, результат 0,76% проміле. Чим порушив п.2.9.а.ПДР. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 для участі в розгляді справи з`явився, вину не визнав, суду пояснив, що 28.06.2026 він зі своєю племінницею ОСОБА_2 та сестрою ОСОБА_3 пізно ввечері їхали додому. Перед тим він вживав алкогольні напої, та з даної причини, за кермо автомобіля сіла ОСОБА_4 . Під`їхавши до будинку ОСОБА_5 вони побачили, що до них під`їхав автомобіль працівників поліції. Він вийшов з машини і поліцейські повідомили, що повертаючи на дану вулицю водій не включив покажчик повороту. Він погодився з цим. При цьому ОСОБА_4 залишалась сидіти на місці водія і з машини не виходила. Працівники поліції оформили матеріали та дали йому на підпис. З тим, що він підписує, він не ознайомлювався, так як на той час розумів, що це матеріали про порушення ПДР, а саме, що не було включено покажчик повороту. В драгер не продував. Працівники поліції йому права не зачитували. Вже коли викликали в суд зрозумів, що були складені матеріали про адміністративне правопорушення за ч. ст.130 КУпАП з чим він не згідний. Просить суд провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Захисник адвокат Зовдун В.Ю. просить справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, з тих підстав, що до матеріалів справи не долучено належних та допустимих доказів щодо керування ОСОБА_1 автомобілем, а також те, що ОСОБА_1 проходив обстеження на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки.

Свідок ОСОБА_4 суду показала, що дійсно 28.06.2026 в нічний час доби, вона керувала автомобілем ВАЗ. Її дядько ОСОБА_1 також їхав в автомобілі але як пасажир, також з ними їхала ОСОБА_5 . Вона сіла за кермо автомобіля з причини, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої, а вона має посвідчення водія. Під`їхавши до будинку ОСОБА_5 до них відразу під`їхав автомобіль поліції. ОСОБА_1 вийшов до працівників поліції і біля їх машини спілкувався з поліцейськими. Вона з машини не виходила і весь час сиділа на місці водія. До неї працівники поліції не підходили, питання їй не задавали.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що дійсно 28.06.2026 вона з братом ОСОБА_1 та його племінницею ОСОБА_4 їхали після 24 години додому. ОСОБА_4 була за кермом, а ОСОБА_1 сидів позаду водія разом з нею. Коли під`їхали до її будинку вона пішла додому, але перед цим бачила, що до їх автомобіля під`їхав автомобіль працівників поліції.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновків.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, що закріплено у статті 251 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями п.27 Постанови пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам роз`яснено, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Пунктами 4, 5 Розділу ІІ Інструкції № 1026 установлено, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відео реєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться у вину порушення п.2.9.а. Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій керував ТЗ в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року, № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Поміж цього, ВС КАС у справі № 216/5226/16-а в постанові від 18.07.2019 вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність вчинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).

Як на доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП інспектором в протоколі вказано на результат проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння на приладі Драгер.

Крім цього, долучено відеозапис з нагрудної камери поліцейського, однак з переглянутих відеозаписів не встановлено, що 28.06.2026 о 01:10 год ОСОБА_1 керував транспортним засобом в с-щі Довге, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, серія ЕПР1 №704930. Рух транспортного засобу, а також момент зупинки автомобіля на відео не зафіксовано. Натомість, зафіксовано тільки розмову гр. ОСОБА_1 з працівниками поліції та зафіксовано як працівник поліції перебуває біля автомобіля, який стоїть на узбіччі дороги. Положення (рухоме чи статичне) транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 зафіксовано не було, також відсутнє відео проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки.

Інших доказів, які б беззаперечно підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння матеріали справи не містять.

Крім цього, переглянутим відеозаписом на DVD-R диску, що долучений до матеріалів справи не підтверджується факт роз`яснення прав ОСОБА_1 , у відповідності до вимог КУпАП.

Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.2019 зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.

Таким чином, через неповноту вчинення органом поліції процесуальних дій суд позбавлений можливості перевірити обставини викладені в протоколі, а також заперечення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, і встановити істину у справі.

Приймаючи до уваги принцип «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований і у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України", доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. При цьому всі викладені у протоколах про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.

Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Згідно з ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений суддею тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

За змістом постанови від 08.07.2020 року у справі 463/1352/16-а Верховний Суд також звертає увагу на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, судом встановлено, що у матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 були роз`ясненні його права відповідно до вимог ст.256 КУпАП, крім цього, інспектором не надано належних та беззаперечних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння 28.06.2026 о 01:10 год, при цьому, суд звертає увагу на свідчення свідка ОСОБА_4 , яка під час розгляду справи пояснила, що вона був за кермом даного автомобіля, крім цього, не було встановлено та не зазначено в протоколі осіб як свідків, які були присутні на місці оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, також матеріали справи не містять доказів щодо оформлення на передачі транспортного засобу іншому водієві, ОСОБА_1 заперечує факт керування ним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а інспектором ці обставини не доведені належними доказами. Відсутність вказаних доказів унеможливлює встановлення складу адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Оскільки в матеріалах справи відсутні достатні та беззаперечні докази складу адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 130, 247, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 Кодексу про адміністративні правопорушення України закрити за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає чинності після закінчення строку подання скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Іршавський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя Іршавського

районного суду: О. Б. Гичка

Оригінал: reyestr.court.gov.ua