Суд: Закарпатський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №306/1968/23
Суддя: Собослой Г. Г.
Справа № 306/1968/23
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
Іменем України
10 листопада 2026 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Собослоя Г.Г.,
суддів: Джуги С.Д., Мацунича М.В.,
з участю секретаря: Голубєвої Є.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича про ухвалення додаткового рішення у справі № 306/1968/23,
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2023 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 04118-06/2021; договором позики № 0950042556; кредитним договором № 643472350 на загальну суму 178521,85 грн.
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 10.12.2024 позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість у загальному розмірі: 178 521,85 грн:
- за кредитним договором № 04118-06/2021 від 07 червня 2021 року у розмірі 14 250 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 9 250 грн - заборгованість за відсотками;
- за договором позики № 0950042556 від 16 вересня 2021 року в розмірі 25 419,97 грн, з яких: 3 999,97 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 21 420 грн - заборгованість за відсотками;
- за кредитним договором № 643472350 від 18 грудня 2020 року у розмірі 13 8851,88 грн, з яких: 20 492,60 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 118 359,28 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» судовий збір у розмірі 2 684 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Калінін С.К, оскаржила таке у апеляційному порядку. Вважає, що рішення Свалявського районного суду від 10.12.2024 є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому просить його скасувати та прийняти постанову, якою позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , на користь товариства заборгованість у розмірі 14 850 грн, а саме:
- за кредитним договором № 04118-06/2021 від 07.06.2021 у сумі 8 750 грн, з яких 5 000 грн сума кредиту, 3 750 грн узгоджені сторонами проценти за користування кредитними коштами;
- за кредитним договором № 0950042556 від 16.09.2021 в сумі 6 100 грн, з яких 4 000 грн сума кредиту; 2 100 грн узгоджені сторонам проценти за користування кредитними коштами.
У решті позову відмовити.
Пропорційно до задоволених вимог стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства судовий збір у розмірі 223,26 грн.
Пропорційно до задоволених вимог стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» за надання професійної правничої допомоги у суді першої інстанції у розмірі 11 460,21 грн, у суді апеляційної інстанції 6 000 грн та судовий збір за подання апеляційної скарги.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 29 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Калінін С.К., - задоволено.
Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 10 грудня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 14 850 грн, а саме:
за кредитним договором № 04118-06/2021 від 07.06.2021 у розмірі 8 750,00 грн, з яких: 5 000 - заборгованість за основною сумою боргу; 3 750 грн - заборгованість за відсотками;
за договором позики № 0950042556 від 16.09.2021 у розмірі 6 100,00 грн., з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 2 100,00 грн - заборгованість за відсотками.
В іншій частині позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» - відмовлено.
До Закарпатського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Калініна С.К. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, мотивована тим, що в постанові Закарпатського апеляційного суду від 29.09.2026 не вирішено питання щодо відшкодування відповідачу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанцій, а також витрат щодо сплати судового збору. Зазначає, що вимога про стягнення витрат за професійну правничу допомогу та судового збору міститься в резолютивній частині відзиву на позовну заяву, а також апеляційної скарги. Вважає, що відповідачем підтверджено обсяг наданих правничих послуг, виконаних робіт, погоджений розмір їхньої вартості, а також оплату. Розмір витрат, на думку сторони відповідача, співмірний із складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для відповідача.
Посилаючись на зазначене просив суд пропорційно до задоволених позовних вимог стягнути з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті послуг АБ «Калінін і Партнери», за надання професійної правничої допомоги в Свалявському районному суді у розмірі 11 460,21 грн, в Закарпатському апеляційному суді - 6 000 грн та судовий збір у розмірі 3 220,80 грн.
Від ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надійшли заперечення на заяву, в якому позивач просив заяву про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду та без задоволення, мотивуючи тим, що заявлена вартість виконаних робіт з огляду на малозначність справи є неспівмірною зі складністю справи, наданий адвокатом обсягом послуг, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Вважає, що вартість виконання вищезазначених робіт з огляду на професійний досвід адвоката та незначною складністю справи є значно завищеною. Зауважує, що виокремлення адвокатом «формування правової позиції, пошук практики Верховного Суду по аналогічним справам», як самостійного виду послуги є необгрунтованим та охоплюється професійністю самого адвоката.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та обґрунтування заяви, приходить до такого.
Згідно із ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Перегляд судових рішень в апеляційному порядку закінчується прийняттям постанови (ч. 4 ст. 258 ЦПК України).
За змістом ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зокрема, зазначається: - новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; - розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Ухваливши постанову від 29.09.2026, апеляційний суд не вирішив питання про судові витрати.
Щодо судового збору.
Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ціна позову у справі № 306/1968/23 становить 178 521,85 грн.
За результатами апеляційного перегляду розмір стягнення зменшено до 14 850 грн, що становить 8,32 % від ціни позову (14 850 / 178 521,85).
За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 684 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 40456 від 18.07.2023 (а.с. 7, т. 1). З огляду на часткове задоволення позовних вимог, пропорційно до задоволеної частини позову з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 223,31 грн (2 684 грн ? 8,32 %).
Водночас за подання апеляційної скарги відповідачка сплатила судовий збір у розмірі 3 220,80 грн (код документа: 9364-0513-5059-1755 від 19.12.2024, а.с. 90, т. 2). Оскільки апеляційну скаргу задоволено повністю, понесені відповідачкою судові витрати зі сплати судового збору за її подання підлягають покладенню на позивача.
Відповідно до частини десятої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Враховуючи наведене та застосовуючи взаємозалік (поглинання) судових витрат, понесених сторонами у судах першої та апеляційної інстанцій, остаточному стягненню з позивача на користь відповідачки підлягає різниця судового збору в розмірі 2 997 грн 49 коп. (3 220,80 грн ? 223,31 грн).
Щодо витрат на правничу допомогу.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
З огляду на викладене вище відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Апеляційним судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Калінін і Партнери» (далі по тексту «Бюро») 17.11.2023 укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № б/н/23 від 17.11.2023 та № б/н/24 від 19.12.2024 про надання Бюро правової допомоги у суді першої та апеляційної інстанцій.
Інтереси ОСОБА_1 у суді першої та апеляційної інстанції представляв адвокат Калінін С.К., як адвокат Бюро.
У відзиві на позовну заяву було порушено питання про стягнення з позивача на користь відповідачки витрат на оплату послуг адвокатського бюро (далі - Бюро) у розмірі 12 500 грн. До відзиву на позовну заяву адвокатом додано Додаток № 1 до Договору № 23 від 17.11.2023, згідно з умовами якого узгоджено розмір гонорару в сумі 12 500 грн, а також Додаток № 2 - Акт виконаних робіт. Відповідно до цього акту Бюро надало, а відповідачка прийняла юридичні послуги у формі: усної консультації (1 год - 500 грн); вивчення й аналізу позовної заяви та доданих документів за кожним із трьох договорів (по 3 год, по 1 500 грн кожен, разом - 4 500 грн); підготовки відзиву на позовну заяву обсягом 16 сторінок (8 год - 7 500 грн). Крім того, додано розрахунок рекомендованих мінімальних ставок гонорару за годину роботи, визначених у договорі, що становить 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до наданих платіжних інструкцій № @2PL344507 від 21.11.2023, № @2PL827533 від 22.12.2023, № @2PL804479 від 12.12.2023 ОСОБА_1 перерахувала Бюро кошти у загальному розмірі 12 500 грн за надання правової допомоги згідно з договором № 23 від 17.11.2023 (а.с. 123, 143, 144 том 1).
Згідно з Додатком № 1 до Договору № б/н/24 від 19.12.2024 розмір гонорару за правничу допомогу за цим договором становить 6 000 грн. Відповідно до Акту виконаних робіт (Додаток № 2 до Договору від 19.12.2024) Бюро надало, а відповідачка прийняла юридичні послуги зі складання, оформлення та подання апеляційної скарги обсягом 23 сторінки, витрачений час на виконання робіт становить 10 годин, вартість - 6 000 грн.
Відповідно до платіжної інструкції № @2PL848525 від 20.12.2024 ОСОБА_1 перерахувала Бюро кошти у розмірі 6 000 грн за надання правової допомоги згідно з договором № б/н/24 від 19.12.2024.
Позивач, заперечуючи проти задоволення клопотання, посилається на неспівмірність заявлених витрат зі складністю справи, обсягом наданих послуг і витраченим адвокатом часом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Таким чином, під час вирішення питання визначення суми відшкодування витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з фінансового стану обох сторін, поведінкою сторін під час судового процесу тощо.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» («East/West Alliance Limited» v Ukraine), заява № 19336/04, пункт 268).
У рішенні від 18 лютого 2022 року у справі «Чоліч проти Хорватії» (ИOLIЖ v. Croatia), заява № 49083/18, ЄСПЛ зазначив, що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі (пункт 77).
ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).
Водночас не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінюючи їх необхідність. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
Під час визначення суми відшкодування суд має керуватись критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та значимості таких дій у справі, а також враховуючи, що процесуальні дії у даній справі були пов`язані із складанням та поданням відзиву на позовну заяву й апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про надмірність заявлених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 17 460,21 грн (11 460,21 грн у суді першої інстанції та 6 000 грн у суді апеляційної інстанції). Справа є малозначною й розглядалась за відсутності учасників справи, які просили про розгляд справи без їхньої участі. У суді першої інстанції основний обсяг роботи адвоката становили підготовка відзиву та заперечень на відповідь на відзив, а апеляційна скарга ґрунтувалася на позиції, сформованій адвокатом ще у відзиві, і значною мірою розвивала вже викладені доводи, тому обсяг роботи на цій стадії був меншим, ніж заявлено. З огляду на це суд вважає, що витрати підлягають відшкодуванню частково, у сумі 10 000 грн, з яких 7 000 грн за надання правничої допомоги в суді першої інстанції та 3 000 грн за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, що є співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних робіт.
Керуючись ст. ст. 133, 141, 270 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 997 грн 49 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн, з яких 7 000 грн за надання правничої допомоги в суді першої інстанції та 3 000 грн за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.
В решті вимог заяви - відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 16 листопада 2026 року.
Головуючий:
Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua