Суд: Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №689/1748/26
Суддя: Кульбаба А. В.
Справа № 689/1748/26
2/689/1023/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2026 року селище Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Кульбаби А.В.,
з участю: секретаря судового засідання - Лебеденко О.М.,
розглянувши в судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в селищі Ярмолинці цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позові зазначив, що 22 лютого 2026 року між ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» та відповідачем, ОСОБА_1 , укладено договір про надання грошових коштів кредит № 1605260934011. Згідно умов договору Кредитодавець надав Позичальнику грошові кошти в сумі 4500 грн. із сплатою процентів в розмірі 0, 93 % на день на строк 360 днів. Зазначив, що вказаний договір укладено на підставі вимог ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». В подальшому відповідач, всупереч умовам Кредитного договору; ст. ст. 525, 526, 530, 536, 610; 612 ЦК України, порушив вищевказані умови Кредитного договору і не повернув в повному обсязі кредити Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування, встановленого умовами Кредитного договору. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом за Договором № 1605260934011 відповідно до розрахунку заборгованості становить 19 693, 80 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 4 500 грн., заборгованість за процентами - 6 193, 80 грн., неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки - 9 000 грн.
До початку розгляду справи по суті від представника відповідача 11 листопада 2026 року надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник зазначила, що позовні вимоги позивача відповідач не визнає. Ствердила суду, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором складений самим позивачем і не мів мстить жодного підтвердження реальності господарських операцій. По ньому не можна вирахувати, коли заборгованість була переведена в прострочену, чи були сплати з боку відповідача, який був порядок нарахування відсотків, в якому розмірі вони були нараховані, коли вони були нараховані тощо. Також зазначила, що встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», порушує принципи розумності та добросовісності тощо. Наданий позивачем розрахунок заборгованості не є борговим документом та належним доказом, що доводить отримання кредиту. Зазначає, що лише виписки по рахункам або касовий документ можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором. Крім цього, вважає, о нарахована неустойка (штраф, пеня) в розмірі 9 000 грн. не підлягає стягненню з відповідача на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. До того ж, заявила клопотання про зменшення витрат на правничу правову допомогу в розмірі 5 000 грн., оскільки вона є завищеною, неспівмірною із складністю справи та підлягає зменшенню (а.с. 95-108).
17 листопада 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 110-116).
Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 вересня 2026 року зобов`язано Акціонерне Товариство «Акцент-Банк» надати суду інформацію чи належить банківська платіжна картка НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_1 коштів в розмірі 4500 грн. в період з 22 лютого 2026 року по 24 березня 2026 року (а.с. 78).
В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача. Просив задоволити позов.
Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, дослідивши письмові докази у справі в їх сукупності, приходить до висновку, що позов слід задоволити частково.
Судом встановлено, що 22 лютого 2026 року між ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» та відповідачем, ОСОБА_1 , укладено договір про надання грошових коштів кредит № 1605260934011. Згідно умов договору Кредитодавець надав Позичальнику грошові кошти в сумі 4500 грн. (п. 3.2. Договору) із сплатою процентів в розмірі 0, 93 % на день (п. 4.3. Договору) на строк 360 днів (п. 6.1. Договору). Договір підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора D4127. Ця обставина підтверджується копією договору про споживчий кредит № 1605260934011 від 22.02.2026 р., паспортом споживчого кредиту та графіком платежів за договором про споживчий кредит (а.с. 8-25).
Згідно із довідкою від 17 вересня 2026 року ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_2 22 лютого 2026 року о 19 год. 31 хв. направлено одноразовий ідентифікатор D4127 (а.с. 33).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором (випискою за договором) ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» вбачається, що відповідач 8 березня 2026 року сплатив 376, 65 грн. відсотків, 1125 грн. комісії за видачу кредиту, 23 березня 2026 року сплатив 627, 75 грн. відсотків, 7 квітня 2026 року сплатив 627, 75 грн. відсотків 7 квітня 2026 року сплатив 627, 75 грн. відсотків (а.с. 55-56).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором (випискою за договором) ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР станом на 17 вересня 2026 року становить 19 693, 80 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 4 500 грн., заборгованість за процентами - 8 453, 70 грн., неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки - 9 000 грн. (а.с. 55-56).
Випискою по рахунку ОСОБА_1 АТ «Акцент-Банк» від 1 жовтня 2026 року на виконання ухвали суду від 23.09.2026р. підтверджується та обставина, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовану карту № НОМЕР_3 (IBAN ( НОМЕР_4 ), на який в період 22 лютого 2026 року по 24 березня 2026 року надійшли грошові кошти в сумі 4 500 грн. (а.с. 83-84).
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.
Зазначені умови є публічною пропозицією розумінні ст. ст. 641, 644 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.
Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис, як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.
Верховний Суд у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19 зазначив, що: «З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону. У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення».
Станом на сьогоднішній день заборгованість за тілом кредиту в сумі 4500 грн. відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами в порядку, передбаченому 4.3. Договору, не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Не виконуючи належним чином зобов`язання за договором, відповідач порушив зазначені норми законодавства та умови договору.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі № 496/3134/19 в п.п. 26-30 зробила наступні правові висновки: «Відповідно до пункту 6 статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства. Поняття зобов`язання належить до фундаментальних понять доктрини цивільного права. Розумне тлумачення законодавства можливе лише з врахуванням правової природи зобов`язання. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь. Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)».
Разом із тим, твердження представника відповідача про необґрунтованість стягнення з відповідача пені в сумі 9 000 грн. суд вважає слушним.
Відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, на підставі п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України з відповідача на користь позивача не підлягає стягненню заборгованість по неустойці в розмірі 9 000 грн.
Твердження представника відповідача у відзиві про те, що позивачем не доведено факт перерахування відповідачу грошових коштів та наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за кредитним договором, суд до уваги не бере та відхиляє.
Так, перерахування відповідачу грошових коштів в сумі 4 500 грн. відповідно до умов кредитного договору № 1605260934011 від 22.02.2026р. підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 АТ «Акцент-Банк» від 1 жовтня 2026 року на виконання ухвали суду від 23.09.2026р., згідно якого на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовану карту № НОМЕР_3 (IBAN ( НОМЕР_4 ), на який в період 22 лютого 2026 року по 24 березня 2026 року надійшли грошові кошти в сумі 4 500 грн. (а.с. 83-84).
Наявність заборгованості за кредитним договором у відповідача перед позивачем в розмірі 10 693, 80 грн. підтверджується належними і допустимими доказами, якими є: розрахунку заборгованості за кредитним договором (випискою за договором) ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР станом на 17 вересня 2026 року становить 19 693, 80 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 4 500 грн., заборгованість за процентами - 8 453, 70 грн., неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки - 9 000 грн. (а.с. 55-56).
Зазначений розрахунок (виписка по рахунку) є належним та допуситммим доказом по справі, з якого вбачається переведення заборгованість по кредиту в прострочену, сплати з боку відповідача відсотків та комісії, нарахування відсотків, їх розмір та дата нарахування.
Власного розрахунку відповідач та його представник суду не надали в порушення приписів ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України.
Стверджуючи про несправедливість розміру відсотків, відповідача та його представник не пред`являли позовних вимог до позивача про визнання недійсними положень Договору про споживчий кредит в частині встановлення розміру відсотків.
Так, судом встановлено, що Договір про споживчий кредит укладено 22 лютого 2026 року, а на підставі ч. 5 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-9, тобто з 21 серпня 2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» не може перевищувати 1 %.
Відповідно до п. 4.3. Договору стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту в розмірі 0, 93 % за кожен день користування Кредитом.
Отже, враховуючи вищевикладене, денна процентна ставка передбачена Кредитним договором відповідає умовам Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, необхідно стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, будинок № 4-В, під`їзд 1 поверх 2, реєстраційний код юридичної особи 39898755; IBAN: НОМЕР_6 в АТ «ПУМБ», МФО 334851) заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 1605260934011 від 22 лютого 2026 року в розмірі 10 693 грн. 80 коп. (десять тисяч шістсот дев`яносто три гривні 80 копійок), з яких: 4 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6 193, 80 грн. - заборгованість за процентами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позов задоволено на 54, 30 % (10 693, 80 грн. * 100 % : 19 693, 80 грн.), тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1 445, 68 грн. (54, 30 % * 2 662, 40 грн. : 100 %).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 77-81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України,
вирішив:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, будинок № 4-В, під`їзд 1 поверх 2, реєстраційний код юридичної особи 39898755; IBAN: НОМЕР_6 в АТ «ПУМБ», МФО 334851) заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 1605260934011 від 22 лютого 2026 року в розмірі 10 693 грн. 80 коп. (десять тисяч шістсот дев`яносто три гривні 80 копійок), з яких: 4 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6 193, 80 грн. - заборгованість за процентами.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, будинок № 4-В, під`їзд 1 поверх 2, реєстраційний код юридичної особи 39898755; IBAN: НОМЕР_6 в АТ «ПУМБ», МФО 334851) судовий збір в розмірі 1 445 грн. 68 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.В. Кульбаба
Оригінал: reyestr.court.gov.ua