Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №946/4763/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: купівлі-продажу

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №946/4763/26

Суддя: Бальжик О. І.

Справа № 946/4763/26

Провадження № 2/946/4137/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 листопада 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої - судді: Бальжик О.І.

за участю секретаря: Федорук Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -

В С Т А Н О В И В:

23.06.2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , яким просили визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений Одеською товарною біржою у м. Ізмаїлі 06.12.1999 року за номером № 5071.

Позовні вимоги обґрунтуванні тим, що 06.12.1999 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яка діяла від себе та від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 , укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу посвідчений старшим експертом Одеської товарної біржі та зареєстрований на Одеській товарній біржі в Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 5071 від 06.12.1999 року. Відповідно до матеріалів реєстраційної справи КП «Ізмаїльське МБТІ» на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , власниками квартири АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_2 (1/2 частка), ОСОБА_1 (1/2 частка) на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, реєстр № 5071 від 06.12.1999 року, посвідчений Одеською товарною біржою, зареєстрований Ізмаїльським МБТІ в книгу реєстру за № 60-167 від 17.12.1999 року. До цього часу позивачі вважали себе законними власниками квартири. З моменту придбання квартири вони в ній мешкають, сплачують комунальні послуги, проводять ремонті роботи, тобто фактично володіють нерухомим майном. Покупцями проведений повний розрахунок за квартиру, а продавцем в свою чергу передано необхідну документацію на зазначену квартиру. Всі зобов`язання за договором купівлі-продажу позивачами виконанні в повному обсязі. Водночас про те, що укладений договір потребує нотаріального посвідчення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стало відомо лише тепер.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 23.06.2026 року, справа № 946/4763/26 передана на розгляд судді Бальжик О.І. (а.с.24).

Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.06.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати у загальному позовному провадженні (а.с.26).

Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.07.2026 року виправлено описку в ухвалі суду від 26.06.2026 року (а.с.28).

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.10.2026 року витребувано докази від комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації».

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.10.2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Сторони, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Представник позивачів звернулася з заявою про підтримання позову та розгляд справи за їх відсутності; проти заочного розгляду справи не заперечувала. Відповідачка причини неявки не повідомила, із заявою про відкладення розгляду справи або розгляд справи за її відсутності не зверталася, відзив на позовну заяву не надіслала.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.11.2026 року вирішено розглядати справу на підставі наявних у ній даних і доказів (в заочному порядку).

Під час розгляду справи повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд, на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, дійшов такого висновку.

У відповідності до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У судовому засіданні встановлено, що 06.12.1999 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яка діяла від себе та від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 , укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 5071, посвідчений старшим експертом Одеської товарної біржі Кац Т.О. Відповідно до умов договору, ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 , ОСОБА_1 придбали квартиру АДРЕСА_4 (а.с.20-21).

Сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору та відбулося повне його виконання: до підписання договору купівлі-продажу відповідачка одержала від позивачів грошові кошти в сумі 5 359 гривень, а останні вселилися у придбану квартиру і відкрито користуються ним по даний час.

На час розгляду справи зазначений договір не оскаржений і не скасований.

Як вбачається з відповіді комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 261 від 19.06.2026 року, відповідно до матеріалів реєстраційної справи КП «Ізмаїльське МБТІ» на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 станом на 31.12.2012, власниками квартири АДРЕСА_3 зареєстровані: « ОСОБА_4 » (російською мовою) (1/2 частка), « ОСОБА_1 » (російською мовою) (1/2 частка) на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, реєстр № 5071 від 06.12.1999 року, посвідченого Одеською товарною біржою, зареєстрованого «Ізмаїльським МБТІ» в книгу реєстру за № 60-167 від 17.12.1999 року (а.с.23).

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК 2003 року передбачено, що положення зазначеного Кодексу застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК 2003 року, положення цього Кодексу застосовується до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки правовідносини виникли до набрання новим Кодексом чинності, так як договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений до вступу в законну силу Цивільного Кодексу України в редакції 2003 року, і не мають подовжувального характеру, суд при розгляді справи керується положеннями ЦК УРСР 1963 року.

Так, нормами статті 47 ЦК УРСР, діючими на момент укладення договору купівлі - продажу, встановлювалося, що нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, передбачених законом та недотримання в цих випадках нотаріальної форми угоди, тягне за собою її недійсність, але якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати її дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно статті 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року за №1956-ХІІ угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Зі змісту частини 2 статті 12 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 року за №697-ХІІ, який діяв на час укладення угоди, слідує, що громадянин набуває права власності на майно, одержане внаслідок укладення угод, не заборонених законом.

На час укладення угоди діючим законодавством не була встановлена заборона укладати договори купівлі-продажу квартири на біржі.

Це також підтверджується положеннями Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 року за №121, де в переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, зазначені договори купівлі-продажу, міни, зареєстровані біржою.

Відповідно до п.49 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 року і чинної на момент укладення договору між сторонами (06.12.1999 року), договір-купівлі продажу, зареєстрований на біржі є документом, що підтверджує право власності на квартиру, що відчужується.

Приймаючи до уваги, що обидві сторони повністю виконали умови договору купівлі-продажу квартири, зареєстрували його на товарній біржі і відразу ж в КП «Ізмаїльське МБТІ», що не суперечило ч.3 ст.9 ЖК УРСР, суд доходить висновку про можливість визнання договору купівлі-продажу нерухомості дійсним відповідно до ст.47 ЦК УРСР.

Керуючись ст.47 ЦК УРСР, ст.ст.11-13, 76-82, 141, 200, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 ) про визнання договору купівлі-продажу дійсним, – задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений Одеською товарною біржою у м. Ізмаїлі 06.12.1999 року за номером № 5071, зареєстрований КП «Ізмаїльське МБТІ» в книгу реєстру за № 60-167 від 17.12.1999 року.

Копії рішення надіслати для відома учасникам судового процесу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:О.І.Бальжик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua