Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №760/25235/26
Суддя: Сергієнко Г. Л.
Справа №760/25235/26 3/760/6482/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Сергієнко Г.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділу контролю на автомобільному транспорті Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
До Солом`янського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ГП, №678197, від 25.08.2026 року відносно ОСОБА_1 , згідно з яким останній 25.08.2026 р., о 12 год. 00 хв., в м.Києві, вул. Г.Кірпи, 3, керував автомобілем Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів на комерційній основі за маршрутом Київ-Чернігів без документів дозвільного характеру, що підтверджують використання транспортного засобу на законних підставах, чим порушив ст. 33, 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлений своєчасно про місце і час розгляду справи та від нього не надійшло клопотань про відкладення розгляду справи. Виходячи з ч. 2 ст.268 КУпАП явка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 164 КУпАП, не є обов`язковою.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Так, судом встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП, №678197, від 25.08.2026 року відносно ОСОБА_1 , згідно з яким останній 25.08.2026 р., о 12 год. 00 хв., в м.Києві, вул. Г.Кірпи, 3, керував автомобілем Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів на комерційній основі за маршрутом Київ-Чернігів без документів дозвільного характеру, що підтверджують використання транспортного засобу на законних підставах, чим порушив ст. 33, 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Суду було надіслано письмові пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Переверзєва О.О. який стверджує, що 25 серпня 2026 року відносно ОСОБА_1 працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, відповідно до якого йому фактично ставиться у вину здійснення пасажирських перевезень без відповідних дозвільних документів. З викладеними у протоколі обставинами ОСОБА_1 категорично не погоджується, оскільки жодної господарської діяльності з перевезення пасажирів він не здійснював, транспортних послуг не надавав, плату за перевезення не отримував та отримувати не мав наміру. Більше того, доданий працівниками поліції до матеріалів адміністративної справи відеозапис не підтверджує викладену у протоколі фабулу, а, навпаки, безпосередньо підтверджує пояснення ОСОБА_1 про виключно приватний та некомерційний характер використання транспортного засобу. На момент початку відеозапису транспортний засіб взагалі не перебував у русі, а стояв на місці. Працівники поліції підійшли вже до нерухомого автомобіля. Таким чином, відеозаписом не зафіксовано ані руху транспортного засобу з пасажирами, ані посадки чи висадки пасажирів, ані передачі будь-яких грошових коштів, ані домовленості щодо вартості перевезення, ані будь-яких інших обставин, які могли б свідчити про фактичне надання ОСОБА_1 транспортних послуг. У транспортному засобі перебувала лише одна особа жіночої статі, яка безпосередньо під час спілкування з працівниками поліції підтвердила, що є знайомою ОСОБА_1 . Будь-яких інших осіб, яких можливо було б розцінювати як пасажирів, у транспортному засобі не перебувало. Сам ОСОБА_1 із самого початку спілкування з працівниками поліції чітко, послідовно та однозначно пояснював, що транспортний засіб належить іншій фізичній особі та був переданий йому у користування, жодної підприємницької чи господарської діяльності він за допомогою цього транспортного засобу не здійснює, жодних послуг із перевезення пасажирів не надає, а здійснював виключно приватну поїздку та підвозив додому свою знайому, після чого сам мав намір їхати додому. Жодних грошових коштів за таку поїздку він не отримував та не вимагав. Зазначені пояснення ОСОБА_1 повністю узгоджуються з поясненнями жінки, яка перебувала в автомобілі, та, що особливо важливо, з об?єктивним змістом відеозапису, долученого до матеріалів справи самими працівниками поліції. Жодного доказу, який би спростовував зазначені обставини, матеріали справи не містять. Відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає саме за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб?єкта господарювання, без одержання відповідної ліцензії або іншого документа дозвільного характеру у випадках, коли обов?язковість його одержання передбачена законом. Таким чином, сама по собі відсутність у фізичної особи ліцензії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності орган, який склав протокол, насамперед зобов?язаний довести сам факт здійснення такою особою господарської діяльності, для провадження якої законодавством передбачено необхідність отримання відповідної ліцензії чи дозвільного документа.
Господарська діяльність за своїм змістом передбачає діяльність суб?єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт або надання послуг вартісного характеру. Відповідно, обов?язковими ознаками такої діяльності є її господарський характер, спрямованість на надання відповідних послуг та отримання економічного результату. Водночас Закон України «Про автомобільний транспорт» пов?язує надання послуг з перевезення пасажирів із перевезенням на договірних умовах та за відповідну плату. Безоплатне перевезення знайомої особи у приватних цілях саме по собі не є наданням послуги з перевезення пасажирів та не свідчить про провадження господарської діяльності. У матеріалах справи немає жодних доказів отримання ОСОБА_1 грошових коштів чи іншої винагороди за перевезення, домовленості про вартість поїздки, наявності замовлення на перевезення, укладення договору перевезення, пошуку або залучення пасажирів, рекламування послуг з перевезення, здійснення регулярного маршруту, продажу квитків, використання відповідних сервісів чи платформ для пошуку пасажирів або будь-якої іншої поведінки, яка могла б свідчити про фактичне здійснення ним підприємницької чи іншої господарської діяльності у сфері пасажирських перевезень. Фактично працівниками поліції не доведено навіть самого факту надання ОСОБА_1 хоча б однієї платної транспортної послуги. За таких обставин твердження про здійснення ним господарської діяльності грунтується виключно на припущенні та не підтверджується жодним належним і допустимим доказом. Посилання у протоколі на відсутність ліцензії або інших передбачених законодавством документів не змінює цієї обставини. Особа, яка використовує транспортний засіб у приватних цілях та безоплатно підвозить свою знайому, не здійснює господарської діяльності з перевезення пасажирів, а тому сама по собі відсутність у неї ліцензії не може бути підставою для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП. Так само саме по собі посилання працівників поліції на ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» не є доказом вчинення адміністративного правопорушення. Зазначена норма визначає перелік документів, необхідних під час здійснення відповідних видів пасажирських перевезень. Однак, перш ніж ставити фізичній особі у вину відсутність таких документів, уповноважений орган зобов?язаний довести, що ця особа взагалі здійснювала відповідний вид перевезення як господарську діяльність. У даному випадку цього не вставлено та не доведено. Особливого значення у цій справі набуває саме відеозапис, долучений до матеріалів працівниками поліції як доказ вчинення правопорушення. Однак, фактичний зміст цього відеозапису не лише не підтверджує відомості, викладені у протоколі, а фактично спростовує ix. На відеозаписі відсутні будь-які об?єктивні дані про здійснення ОСОБА_1 комерційного перевезення пасажирів. Працівники поліції підходять до транспортного засобу, який уже стоїть на місці. У салоні перебуває лише одна жінка, яка підтверджує, що є знайомою ОСОБА_1 . Жодних інших пасажирів немає. Жодної передачі грошових коштів не зафіксовано. Жодної розмови про оплату проїзду не зафіксовано. Жодного замовлення на перевезення не встановлено. Сам ОСОБА_1 безпосередньо на місці пояснює, що жодних послуг не надає, везе свою знайому та після цього їде додому. Отже, об?єктивний доказ, долучений самим органом, який склав протокол, не підтверджує адміністративного обвинувачення. Навпаки, він підтверджує позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Факт перебування іншої особи у транспортному засобі сам по собі жодним чином не може бути доказом здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів. За протилежного підходу будь-яке перевезення власним або переданим у користування автомобілем друга, знайомого, колеги чи родича автоматично могло б розцінюватися як підприємницька діяльність, що очевидно суперечить змісту ч. 1 ст. 164 КУпАП та правовій природі господарської діяльності. У даному випадку має місце не просто недостатність окремих доказів здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності, а фактична відсутність таких доказів взагалі. Натомість відеозапис, долучений працівниками поліції, підтверджує виключно приватний характер події та повністю узгоджується з поясненнями ОСОБА_1 і його знайомої. Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутні об?єктивні та суб?єктивні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які давали б підстави для висновку про здійснення ним господарської діяльності з перевезення пасажирів.
Судом було досліджено матеріали вищевказаної адміністративної справи, відеозапис з бодікамери інспектора патрульної поліції БК 473822, з яких встановлено, що в м.Києві, вул.Г.Кірпи, 3, працівники поліції підійшли до автомобіля Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , під час спілкування із водієм ОСОБА_1 працівники поліції, представившись, попросили пред`явити посвідчення водія, документи на транспортний засіб та ліцензію на зайняття даним видом господарської діяльності та документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, на що водій ОСОБА_1 відповів, що не перевозить людей на комерційній основі та жодною господарською діяльністю не займається, пред`явивши лише посвідчення водія та документи на транспортний засіб. В подальшому, поліція, відкривши двері салону автомобіля Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , виявила, що там знаходилась жінка, водій ОСОБА_1 сказав поліції, що це його знайома. Також на відео зафіксовано як до автомобіля Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , двоє людей, чоловік та жінка, ставлять у багажник цього автомобіля велику сумку, в подальшому поліція у людей запитала щодо сумки, яку вони поставили у багажник, останні відповіли, що передали передачу до Польщі.
Разом з тим, ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 25.04.2003 «Про застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» господарська діяльність - це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов`язкові ознаки якої безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
Таким чином, в наданих суду матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, передбачені ст. 251 КУпАП, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення" за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Отже, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу правопорушення.
Виходячи з наведеного, провадження в справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП України.
На підставі зазначеного та керуючись стст. 164, 247, 283, 284 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП, - закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через районний суд.
Суддя Сергієнко Г.Л.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua