Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 12 листопада 2026 р.
Справа: №754/7574/26
Суддя: Сердюк Н. В.
Справа №754/7574/26
2/760/18939/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Сердюк Н.В., за участю секретаря судового засідання Литвиненко Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за відсутності учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий виклад обставин справи
До Солом`янського районного суду міста Києва на підставі ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року передана на розгляд за підсудністю цивільна справа № 754/7574/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 23 жовтня 2020 року між нею та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. Від шлюбу спільних дітей подружжя не має. Спільне проживання подружжя тривало декілька місяців, після чого стосунки припинилися. На даний час сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Позивачка вказує, що на даний час місце перебування відповідача їй не відомо, зв`язок із ним вона не підтримує. Вказує, що шлюб суперечить її інтересам, просить його розірвати, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 » та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
ІІ. Процесуальні дії по справі, заяви учасників справи
Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 25 вересня 2026 року цивільну справу № 754/7574/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнято до провадження Солом`янського районного суду міста Києва та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання у справі.
Позивачка ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, позов просить задовольнити та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач у судові засідання жодного разу не з`явився.
Судом встановлено, що відповідач є громадянином Республіки Іран.
Судові повістки направлялись відповідачу за останнім відомим місцем його проживання на території України. Крім того, відповідач викликався до суду шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
Відзив на позовну заяву, письмові пояснення, заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.
Враховуючи належне повідомлення відповідача про розгляд справи, відсутність відзиву та повторну неявку відповідача до суду без повідомлення причин, а також відсутність заперечень позивачки щодо такого порядку розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 280-281 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 23 жовтня 2020 року між громадянином Республіки Іран ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був укладений шлюб, зареєстрований Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 1326, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 23 жовтня 2020 року
Від шлюбу сторони спільних дітей не мають.
Судом встановлено, що сторони фактично припинили сімейні відносини, спільного господарства не ведуть, разом не проживають, сім`я фактично розпалася та існує лише формально.
ІV. Застосовані судом норми права
Відповідно до статті 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором.
Згідно зі статтями 75, 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди України вправі розглядати справи з іноземним елементом, якщо відповідач мав місце проживання на території України або якщо правовідносини виникли на території України.
Відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за рішенням суду.
Згідно зі статтею 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
V. Мотивована оцінка суду та висновки
Насамперед суд вважає за необхідне надати оцінку питанням юрисдикції та належного повідомлення відповідача, оскільки справа містить іноземний елемент.
Судом встановлено, що відповідач є громадянином Республіки Іран.
Разом з тим, до 03.08.2022 року відповідач мав зареєстроване місце проживання на території України у Солом`янському районі міста Києва.
Крім того, шлюб між сторонами укладено на території України, спірні правовідносини виникли та існували на території України.
За таких обставин суд приходить до висновку, що справа належить до юрисдикції судів України та підсудна Солом`янському районному суду міста Києва.
Судом також перевірено дотримання права відповідача на участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що місце фактичного перебування відповідача на території Республіки Іран встановити не вдалося.
Судом вживалися всі доступні та розумно можливі заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи.
Суд враховує, що Республіка Іран не є учасником Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, а відомості про адресу проживання відповідача на території Ірану відсутні.
За таких обставин направлення судового доручення до компетентних органів Республіки Іран було об`єктивно неможливим, оскільки міжнародне доручення не може бути виконане без відомостей про місце перебування особи.
Водночас суд забезпечив відповідачу реальну можливість взяти участь у розгляді справи шляхом направлення процесуальних документів за останнім відомим місцем проживання та здійснення його виклику через офіційний веб-портал «Судова влада України».
Будь-яких заяв про неможливість участі у справі або порушення права на захист від відповідача не надходило.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що учасник справи зобов`язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами, а невикористання таких прав є наслідком власної процесуальної поведінки особи та не може перешкоджати здійсненню правосуддя.
Суд враховує, що відповідач протягом усього часу розгляду справи жодного разу не скористався належними йому процесуальними правами, не подав відзиву, доказів чи заперечень, не повідомив суд про причини неявки та не виявив зацікавленості у захисті власної правової позиції.
При цьому суд не розцінює таку поведінку як визнання позову, однак оцінює її як реалізацію відповідачем власного процесуального вибору та прийняття ризику процесуальних наслідків такої поведінки.
Щодо вимоги про розірвання шлюбу суд зазначає таке.
Матеріалами справи підтверджено, що сторони фактично припинили сімейні відносини, спільного господарства не ведуть, разом не проживають, сім`я фактично розпалася та існує лише формально.
Позивачка наполягає на розірванні шлюбу та прямо зазначає про відсутність наміру на примирення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, а тому позовна вимога про його розірвання підлягає задоволенню.
З огляду на наведене суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Щодо вимоги позивачки про залишення їй прізвища « ОСОБА_3 » піісля розірвання шлюбу суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Як вбачається з матеріалів справи та свідоцтва про шлюб, при реєстрації шлюбу прізвище позивачки не змінювалося. З огляду на зазначене, правові підстави для задоволення вимоги про залишення прізвища відсутні.
VI. Розподіл судових витрат
Позивачкою при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
На підставі статей 24, 56, 103, 105, 110-112 Сімейного кодексу України, статей 12, 13, 76-81, 128, 141, 223, 247, 263-265, 280-282, 354-355 ЦПК України, статей 75, 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між громадянином Республіки Іран ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 23 жовтня 2020 року Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 1326, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Солом`янським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення заочного рішення є дата складення його повного тексту.
Повне заочне рішення складене 13 листопада 2026 року.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: громадянин Республіки Іран ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце проживання, зареєстроване у встановлено законом порядку: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Головуюча суддя Наталія СЕРДЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua