Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №308/11178/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №308/11178/26

Суддя: Іванов А. П.

Справа № 308/11178/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Іванова А. П.,

за участі секретаря судового засідання Боти О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород в порядку загального позовного провадженню цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Ужгородської районної державної нотаріальної контори про скасування державної реєстрації обтяження,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Ужгородської районної державної нотаріальної контори про скасування державної реєстрації обтяження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником житлового будинку садибного типу загальною площею 65 кв.м, житловою площею 37,8 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на будинок набуто позивачем у порядку спадкування за заповітом після смерті баби ОСОБА_2 та діда ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про право на спадщину від 24.06.2025. Також позивачем успадкована земельна ділянка за цією ж адресою з кадастровим номером 2124880600:11:012:0180.

Позивач зазначає, що під час пошуку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вказаного житлового будинку виявлено заборону (архівний запис) № 3910938, зареєстровану 18.10.2006 Ужгородською районною державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Ужгородського відділення Ощадбанку б/н від 08.08.1988, накладену стосовно ОСОБА_4 .

За довідкою Великогеєвецького старостинського округу Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , жодного відношення до домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , не мав, за вказаною адресою ніколи не проживав і не був зареєстрований, заповіт на користь ОСОБА_4 спадкодавцем не посвідчувався, жодного ступеня споріднення із спадкодавцем він не мав.

Позивач посилається на те, що з відповіді АТ «Ощадбанк» на адвокатський запит щодо надання інформації про заборону № 3910938 та копії повідомлення і документів, які стали підставою для його видачі, вбачається, що Банк не володіє будь-якими документами та інформацією, що запитується.

Згідно з відповіддю Закарпатського обласного державного нотаріального архіву на адвокатський запит документів щодо накладення та зняття заборон за 1988 рік не виявлено.

Позивач вказує, що існування зазначеного обтяження порушує його права як власника належного йому майна та створює перешкоди у здійсненні ним права розпорядження цим майном. Посилається на те, що у нього немає і ніколи не було невиконаних майнових зобов`язань, заборона зареєстрована щодо особи, яка не має жодного відношення до його майна, а нормами законодавства, що регулюють державну реєстрацію обтяжень, можливість вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження не передбачена, ними лише встановлено можливість зняття заборон на підставі рішення суду.

На підставі викладеного позивач просить скасувати обтяження у вигляді заборони (архівний запис) на нерухоме майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження № 3910938, зареєстроване 18.10.2006 Ужгородською районною державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Ужгородського відділення Ощадбанку б/н від 08.08.1988, власник ОСОБА_4 , причина відсутності коду: архівний запис, додаткові дані: архівний номер: 2865533LVOV35, архівна дата: 22.06.2001, дата виникнення: 08.08.1988, № реєстра: 435304-206, внутр. № 3B01CE3727F23D2C545B, коментар: 61-67/88, та виключити таку заборону з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.08.2026 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

18.08.2026 від відповідача АТ «Ощадбанк» до суду надійшов відзив на позовну заяву , відповідно до якого проти позову заперечує в повному обсязі, вважає вимоги необґрунтованими та безпідставними і просить відмовити в їх задоволенні.

Представник Банку стверджує, що АТ «Ощадбанк» є неналежним відповідачем у справі. Зазначає, що відповідно до наданої позивачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяження № 3910938 зареєстроване 18.10.2006 реєстратором - Ужгородською РДНК на підставі повідомлення Ужгородського відділення Ощадбанку б/н від 08.08.1988 щодо майна, власником якого значився ОСОБА_4 , а підставою внесення запису є повідомлення, датоване більш ніж за 38 років до внесення запису. На думку відповідача, заборона № 3910938 не має жодного відношення до АТ «Ощадбанк», яке не може нести відповідальність за внесення Ужгородською РДНК у 2006 році ймовірно помилкової інформації щодо власника чи об`єкта нерухомого майна. Банк не оспорює та не заперечує право позивача на володіння, користування та розпорядження будинком, а будь-які права, обов`язки та інтереси Банку щодо цього будинку відсутні.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.10.2026 закрито підготовче провадження та призначити цивільну справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач не з`явився, однак подав заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач АТ «Ощадбанк» у судове засідання свого представника не направив, повідомлений судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Згідно з відзивом на позовну заяву просить розглядати справу без участі його представника.

Відповідач Ужгородська районна державна нотаріальна контора участь уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечила, хоч була належним чином повідомлена про час та місце його проведення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав від 25.06.2025 (індексні номери 432774045 та 432775976) право власності на житловий будинок садибного типу загальною площею 65 кв.м, житловою площею 37,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано 25.06.2025 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 24.06.2025, виданих приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Венгер О. А. (номер відомостей про речове право 60454271). Право власності позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 2124880600:11:012:0180 площею 0,1386 га зареєстровано того ж дня (номер відомостей про речове право 60454111).

Свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 24.06.2025 підтверджується, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , є спадкоємцем за заповітом частки майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та частки майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , – його баби та діда.

Довідкою Великогеєвецького старостинського округу Сюртівської сільської ради підтверджується, що забудовником і головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 (нова назва АДРЕСА_3 ), був ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння згідно з рішенням Ужгородського райвиконкому № 101 від 12.07.1989, а спадкоємцем усього його нерухомого майна за заповітом є онук ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо цього об`єкта міститься запис про обтяження: тип обтяження – заборона (архівний запис); реєстраційний номер обтяження 3910938; зареєстровано 18.10.2006 о 16:25:40 за № 3910938 реєстратором – Ужгородською районною державною нотаріальною конторою, 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька, 47; підстава обтяження: повідомлення, б/н, 08.08.1988, Ужгородське відділення Ощадбанку, за реєстром; об`єкт обтяження: невизначено, не вказ., склад: ціле, стан: добудоване, статус: житло, адреса: АДРЕСА_2 ; власник: ОСОБА_4 ; причина відсутності коду: архівний запис; додаткові дані: архівний номер: 2865533LVOV35, архівна дата: 22.06.2001, дата виникнення: 08.08.1988, № реєстра: 435304-206, внутр. № 3B01CE3727F23D2C545B, коментар: 61-67/88. Відомості про іпотеку щодо цього майна в Державному реєстрі іпотек відсутні.

Згідно з довідкою Великогеєвецького старостинського округу Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від30.03.2026 № 43, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , жодного відношення до домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , не мав, за цією адресою ніколи не проживав і не був зареєстрований як за постійним місцем проживання; заповіт від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 не посвідчувався; жодного ступеня споріднення із ОСОБА_3 ОСОБА_4 не має.

Листом від 29.07.2026 № 34/2-08/8207/2026/с АТ «Ощадбанк» на адвокатський запит від 21.07.2026, отриманий Банком 22.07.2026, повідомив, що Банк не є суб`єктом державної реєстрації прав і не має повноважень вчиняти дії щодо зняття обтяження (заборони) з нерухомого майна; що ні законодавством, ні статутом Банку не передбачено положень про правонаступництво Ужгородського відділення Ощадбанку; що повідомлення Ужгородського відділення Ощадбанку б/н від 08.08.1988 не накладене в інтересах АТ «Ощадбанк», оскільки на 08.08.1988 не існувало Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, правонаступником якого є Банк; та що Банк не володіє будь-якими документами та інформацією, що запитується.

Листом від 29.07.2026 № 292/01-17 Закарпатський обласний державний нотаріальний архів на адвокатський запит від 22.07.2026 повідомив, що документи щодо накладення та зняття заборон за 1988 рік Ужгородської районної державної нотаріальної контори у справах нотаріального архіву не виявлені, а реєстри для реєстрації накладення та зняття заборон зберігаються в Ужгородській РДНК за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 47.

Електронним листом від 22.07.2026 Ужгородська РДНК повідомила адвоката, що справи контори включно по 2008 рік передані на зберігання до Закарпатського обласного державного нотаріального архіву.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд враховує наступні норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно з ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Гарантуючи захист права власності, законодавство надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю; при цьому не має значення, ким саме і з яких підстав спричинено порушення права (правова позиція Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-709цс16).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Обтяженням є заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших осіб, яких законом уповноважено накладати відповідну заборону (обмеження), або такі, що виникли з правочину. Державним реєстратором, зокрема, є нотаріус (ст. 10 Закону № 1952-IV). Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону № 1952-IV відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. Згідно з ч. 3 ст. 26 цього Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню; у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав здійснюється відповідно до цього Закону. Тобто виконанню підлягають, зокрема, судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено таку реєстрацію, та про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справі № 906/516/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 28.10.2020 у справі № 910/10963/19, від 18.11.2020 у справі № 154/883/19-ц).

За змістом ст. 74 Закону України «Про нотаріат» нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна у зв`язку із, зокрема, повідомленням кредитора (позикодавця) про погашення позики (кредиту) чи рішенням суду. Відповідно до пп. 5.1 п. 5 гл. 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення кредитора про погашення позики, за рішенням суду, в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений, зокрема, власником майна. Вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на майно, щодо якого існує заборона чи арешт, розглядаються за правилами, встановленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту (правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 15.05.2013 у справі № 6-26цс13).

Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На вказане майно зареєстровано обтяження у вигляді заборони відчуження (архівний запис) за реєстраційним номером 3910938, реєстратором якого є Ужгородська РДНК, на підставі повідомлення Ужгородського відділення Ощадбанку б/н від 08.08.1988, із зазначенням як власника ОСОБА_4 .

Суд враховує, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , жодного відношення до домоволодіння, зокрема як власник, мешканець чи спадкоємець, не мав і спорідненості з попереднім власником ОСОБА_3 не має.

Банк у відповіді на адвокатський запит повідомив, що не володіє будь-якими документами та інформацією щодо заборони, а Закарпатський обласний державний нотаріальний архів не виявив документів щодо накладення та зняття заборон за 1988 рік.

Інших доказів, зокрема самого повідомлення від 08.08.1988, рішення суду, постанови державного виконавця, кредитного договору, договору застави чи іпотеки або іншого правочину, який передував реєстрації обтяження чи слугував його правовою підставою, у матеріалах справи немає, відповідачами такі докази суду не надані.

На час вирішення спору судом не отримано відомостей про існування будь-яких вимог, заснованих на зобов`язанні, забезпеченому забороною відчуження майна, до позивача, його правопопередників чи особи, зазначеної в реєстрі як власник, перед АТ «Ощадбанк» чи його правопопередниками.

З урахуванням цього, а також тривалого періоду, що минув з дати виникнення обтяження 08.08.1988, та смерті особи, зазначеної в реєстрі власником, суд доходить висновку, що продовження дії обтяження за відсутності правових підстав для його існування безпідставно обмежує право власності позивача на вільне володіння та розпорядження належним йому майном.

Щодо позиції представника відповідача про те, що АТ «Державний ощадний банк України» є неналежним відповідачем, суд зазначає, що оскільки обтяження зареєстроване на підставі повідомлення Ужгородського відділення Ощадбанку, тобто в інтересах системи Ощадбанку, правонаступником якої є АТ «Державний ощадний банк України», а Ужгородська РДНК є реєстратором цього обтяження, суд не погоджується з доводами відзиву про неналежність відповідача і вважає, що позов пред`явлено до осіб, які є учасниками спірних правовідносин. Відсутність у Банку документів, що стали підставою обтяження, не позбавляє позивача права на судовий захист і не свідчить про відсутність обтяження в реєстрі.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування ч. 1 ст. 76 ЦПК України.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ст. 80 ЦПК України. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи встановлені судом обставини, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію обтяження у вигляді заборони (архівний запис) на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 3910938, власник ОСОБА_4 , причина відсутності коду: архівний запис, підстава обтяження: повідомлення, б/н, 08.08.1988, Ужгородське відділення Ощадбанку, за реєстром, додаткові дані: архівний номер: 2865533LVOV35, архівна дата: 22.06.2001, дата виникнення: 08.08.1988, № реєстра: 435304-206, внутр. № 3B01CE3727F23D2C545B, коментар: 61-67/88, зареєстроване 18.10.2006 о 16:25:40 за № 3910938 реєстратором: Ужгородська районна державна нотаріальна контора, 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька, 47, та виключити відомості про вказаний запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua