Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №752/31570/25
Суддя: Митрофанова А. О.
Справа № 752/31570/25
Провадження №: 2/752/4745/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючої судді Митрофанової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В :
У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика», Товариство) через підсистему «Електронний суд» звернулось до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 18034,06 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 24.06.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №503249-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями та підписання у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». За умовами вказаного договору ТОВ «Бізнес Позика» надало позичальнику грошові кошти у розмірі 5000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник у свою чергу зобов`язалась повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,14462815 процентів за кожен день користування кредитом. Однак, відповідач усупереч умовам кредитного договору не повернув у повному обсязі кредитні кошти та не виконав усі інші взяті на себе зобов`язання, у зв`язку із чим у нього станом на 01.12.2025 виникла заборгованість у загальному розмірі 18034,06 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000 грн, прострочених відсотків у розмірі 12284,06 грн та простроченої комісії у сумі 750 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов`язання та не повертає кредитні кошти і не сплачує інші обов`язкові платежі, позивач був змушений звертатися до суду із даним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2025 для розгляду цивільної справи №752/31570/25 визначено суддю Голосіївського районного суду міста Києва Митрофанову А.О.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу у 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали суду подати суду відзив на позов.
Відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень щодо суті спору, а також заява про проведення розгляду справи з повідомленням учасників справи, або ж повідомлення про адресу іншого місця проживання, від відповідача на адресу суду не надходило.
Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи. Зокрема, копія позовної заяви з додатками до неї у відповідності до вимог частини сьомої статті 43 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) були направлені позивачем на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача листом з описом вкладення (штрих-код 0505520964457).
Копія ухвали суду від 11 лютого 2026 року направлялася на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача рекомендованим листом з повідомленням, який повернувся на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
З огляду на те, що на поштовому повідомленні проставлено відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою», тобто за зареєстрованим місцем проживання відповідача, в силу положень пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається, що поштове відправлення вручено відповідачеві та він є повідомленим про розгляд справи.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).
У відповідності до вимог частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною восьмою статті 279 ЦПК України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не подав до суду відзив на позовну заяву, то суд на підставі частини восьмої статті 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що 24.06.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір №503249-КС-001 про надання кредиту (далі - кредитний договір) у вигляді електронного документа, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 5000 грн, строком кредитування на 24 тижні з кінцевою датою повернення кредиту 09.12.2024, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами за зниженою процентною ставкою у розмірі 1,14462815% на день, та фіксованою базовою процентною ставкою у розмірі 1,50% на день. Згідно пункту 3.2.1 кредитного договору було передбачено, що у разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно з погодженою сторонами графіку платежів, що наведений у пункті 3.2.3 та Додатку №1 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховується відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана у пункті 2.4 договору.
У відповідності до умов пункту 2.5 кредитного договору була передбачена сплата позичальником комісії за видачу кредиту в розмірі 750 грн.
Згідно статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства чи за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Так, на підтвердження укладання між сторонами кредитного договору, позивачем надано його роздруківку, який було направлено на номер телефону відповідача, що був вказаний ним у анкеті клієнта в особистому кабінеті, для підписання Договору №503249-КС-001 про надання кредиту від 24.06.2024, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
ТОВ «Бізнес Позика» 24.06.2024 направило ОСОБА_2 пропозицію (оферту) укласти Договір №503249-КС-001 про надання кредиту, останній прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №503249-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Пропозицію (оферту) на укладення договору про надання кредиту відповідач підписав 24.06.2024 електронним цифровим підписом в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://my.bizpozyka.com.
Отже, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачем укладено договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.
Відповідно до умов пункту 3.1 договору ТОВ «Бізнес Позика» виконало свої зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 5000 грн на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується інформаційною довідкою, наданою ТОВ «ПрофітГід».
Суд, ураховуючи принцип змагальності, бере до уваги також відсутність будь-яких заперечень щодо вказаних обставин зі сторони відповідача, а також те, що укладенню договору передувала ідентифікація відповідача, який самостійно вказав номер картки, на яку необхідно перерахувати кошти.
Відповідно до положень статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статті 509, частини третьої статті 526 ЦК України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості та виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з положеннями статті 598, 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем, станом на 01.12.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором №503249-КС-001 від 24.06.2024 становить 18034,06 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 5000 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 12284,06 грн та заборгованість по комісії у сумі 750 грн.
Суд перевірив розрахунок заборгованості з процентів, наданий позивачем, і установив, що позивач нарахував проценти у загальному розмірі 12284,06 грн за період користування кредитом з 24.06.2024 по 09.12.2024, який відповідає строку кредитування.
Водночас, перевіряючи розмір процентної ставки, суд бере до уваги, що 24.12.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX. Пунктом 5 розділу I цього Закону було внесено зміни Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, статтю доповнено частиною п`ятою такого змісту: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%».
Дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом (пункт 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX).
Отже, за загальним правилом норма частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, укладених починаючи з 24.12.2023. Водночас до договорів, укладених до 24.12.2023, вимога щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовується виключно у випадку, якщо строк дії таких договорів було продовжено.
Також цим же Законом розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, яким передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (з 24.12.2023 по 21.04.2024) - 2,5%; протягом наступних 120 днів (з 22.04.2024 по 19.08.2024) - 1,5%.
У цій справі, що розглядається, кредитний договір був укладений після набрання чинності змін до Закону України «Про споживче кредитування», тому пункт 17 Перехідних положень не може бути застосований до спірних правовідносин. Для нових договорів діє норма частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», тому максимальний розмір денної процентної не може перевищувати 1%.
Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.
Пунктом 1-2 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено поняття «денна процентна ставка» як загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
Тобто, денна процентна ставка є розрахунковою величиною за спеціальною формулою, що базується на показниках загальних витрат за споживчим кредитом, його загальним розміром та строком кредитування, максимальний розмір якої визначений вказаним вище Законом.
Установлено, що відповідно до пункту 2.11 договору про надання кредиту, з урахуванням формули, передбаченої частиною четвертою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавцем було визначено та підтверджено розмір денної процентної ставки у 1,16 % ((ЗВСК:9807,70/ЗРК:5000)t:169 днів х 100%). Зазначена обставина підтверджується змістом самого договору та не спростована апелянтом належними і допустимими доказами.
Водночас законодавець імперативно встановив, що загальні витрати за споживчим кредитом, у тому числі проценти за користування кредитом, повинні бути розраховані кредитодавцем таким чином, щоб максимальний розмір денної процентної ставки не перевищував 1 %.
Тому суд не бере до уваги розрахунок позивача у частині нарахованих відсотків, оскільки він ґрунтується на нікчемних умовах договору, та здійснює власний перерахунок в межах максимальної ставки 1% на день.
Суд установив, що належний розмір процентів у межах строку кредитування становить 8450 грн (5000 грн х 1% х 169 днів). Загальна сума безпідставно нарахованих процентів, що перевищує імперативні законодавчі обмеження, складає 3834,06 грн. Вказана сума підлягає відрахуванню від заявлених позивачем вимог.
Згідно статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частино першою статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частиною другою статті 77 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд приймає надані позивачем розрахунки заборгованості у частині з огляду на викладені судом вище висновки, та вважає їх належними та допустимими доказами, які підтверджують суми в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000 грн, відсотків у розмірі 8450 грн та комісії в сумі 750 грн, які підлягають стягненню, в зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань, а також звертає увагу на те, що з боку відповідача не було надано суду будь-яких доказів на спростування доводів та розрахунків позивача.
Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконує, суд знаходить позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно вимог статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язанні з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки за результатами розгляду суд ухвалює рішення про часткове задоволення позову у цій справі, то відповідно з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені на сплату судового збору в розмірі 1765,67 грн, тобто пропорційно до загального розміру задоволених позовних вимог (78,74%).
Керуючись статтями 2, 4, 7, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №503249-КС-001 від 24.06.2024 у загальному розмірі 14200 грн, а також понесені по справі судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1765,67 грн.
У задоволенні інших вимог позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
1. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок №26, офіс №411, код ЄДРПОУ - 41084239;
2. Відповідач - ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Повне рішення складено 16.11.2026.
Суддя А.О. Митрофанова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua