Суд: Ічнянський районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про позбавлення батьківських прав
Дата: 12 листопада 2026 р.
Справа: №742/2476/26
Суддя: Карапиш Т. В.
Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/601/26
Єдиний унікальний №742/2476/26
Рішення
Іменем України
13 листопада 2026 року Ічнянський районний суд Чернігівської області
в складі:
головуючого судді: Карапиш Т.В.,
за участю секретаря: Чигрин Л.М.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника третьої особи Матвієнко Г.Ю.,
прокурора Гнип Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації як орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Ічнянська міська рада Прилуцького району Чернігівської області як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації як орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Ічнянська міська рада Прилуцького району Чернігівської області як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав.
Позов обґрунтовує тим, що її брат ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 рудня 2025 року було розірвано та від вищевказаного шлюбу останні мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З кінця травня 2025 року її брат ОСОБА_3 перебував у СІЗО та після оголошення вироку підписав контракт із Збройними Силами України та на даний час проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
З 30.05.2025 року по 16.08.2025 року малолітній ОСОБА_4 проживав разом з нею, так як його мати ОСОБА_5 залишила в неї та поїхала до свого батька, після чого вона вмовила останню з 01.09.2025 року приїхати до м. Києва та продовжити займатися вихованням сина.
15 жовтня 2025 року вона дізналася, що мати малолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_5 покинула дитину та пішла з дому, після чого 16.10.2025 року звернулася до служби у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації. Наказом від 03.11.2025 року № 17 «Про тимчасове влаштування дитини» її племінника ОСОБА_4 було влаштовано в її родину, де останній і проживає станом на даний час та знаходиться на її повному утриманні.
Мати ОСОБА_4 - ОСОБА_5 не спілкується з останнім, не піклується про нього, не цікавиться його життям та здоров`ям, навчанням, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування та 22.04.2026 року надала заяву, посвідчену приватним нотаріусом Київського нотаріального округу від 22.04.2026 року, зареєстровану в реєстрі за № 396, в якій не заперечує проти позбавлення її батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи вищевикладене, позивачка просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується оголошенням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (а.с. 70). Відповідно до копії наданої ОСОБА_2 заяви, посвідченої приватним нотаріусом Київського нотаріального округу 22.04.2026 року, зареєстрованої в реєстрі за № 396, остання не заперечує проти позбавлення її батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18).
Згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Представник третьої особи - служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації як орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 71).
Представник третьої особи - Ічнянської міської ради Прилуцького району Чернігівської області як орган опіки та піклування Матвієнко О.Ю. в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити, оскільки мати матолітнього ОСОБА_4 , який з 16.10.2025 року і по теперішній час проживає та перебуває на повному утриманні тітки ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 не забезпечує належного лікування свого сина, не надає кошти на його утримання, не цікавиться його життям та здоров`ям та не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно останнього.
Прокурор Гнип Я.О. у судовому засіданні просила позов задовольнити та позбавити відповідачку батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки матеріалами справи підтверджено ухилення відповідачки ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків відносно останнього.
Заслухавши позивачку, представника третьої особи та прокурора, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
У відповідності до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідачка по справі ОСОБА_2 є матір`ю малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якого є ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 від 26 квітня 2016 року (а.с. 15).
Позивачка по справі ОСОБА_1 є тіткою по лінії батька малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження останньої (а.с. 74); копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 (а.с. 76); копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 (а.с. 15).
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 05.08.2015 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.08.2015 року (а.с. 11), який розірвано 08.12.2025 року рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08.12.2025 року № 753/15529/25 (а.с. 12-14).
Документів щодо проходження батьком малолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_3 військової служби в ЗСУ позивачкою не надано, проте на підставі наданих в судовому засіданні показань позивачки ОСОБА_1 та відповідно до висновку органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав Ічнянської міської ради Прилуцького району Чернігівської області від 14.08.2026 року, затвердженого Рішенням виконавчого комітету Ічнянської міської ради № 247 від 14.08.2026 року, ОСОБА_3 на даний час проходить військову службу в Збройних Силах України (в/ч НОМЕР_1 ).
Згідно копії постанови Дарницького районного суду м. Києва від 14.11.2025 року № 753/22623/25, відповідачка по справі ОСОБА_2 була притягнута до адмінівідповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки 15.10.2025 року о 99 год. 05 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 ухилилася від виконання обов`язків щодо виховання та розвитку дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого залишила без нагляду та не займається вихованням і утриманням дитини (а.с. 16).
Як видно з копії характеристики учня 3-А класу спеціальної школи І-ІІ ступенів № 12 Дарницького району м. Києва ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ОСОБА_4 наявний розлад навчальних здібностей. Вихованням дитини займається тітка ОСОБА_1 . Спілкуватися з матір`ю ОСОБА_4 - ОСОБА_2 складно, останнім часом вона не підтримує зв`язок з класним керівником, не спілкується з педагогами школи, не цікавиться навчанням сина (а.с. 19).
Також судом встановлено, що відповідно до копії декларації № 0001-3091-8310 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу від 19.01.2026 року, законним представником ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказано позивачку по справі - ОСОБА_1 , якою й підписано вищевказану декларацію (а.с. 20).
Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено поважної причини, яка б перешкоджала відповідачці виконувати свої батьківські обов`язки по вихованню дитини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції про права дитини покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 даної Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 Сімейного кодексу України).
Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» передбачено, зокрема, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.
Як встановлено абзацами 1 і 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розглядати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Згідно ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Як наголошується ЄСПЛ в рішенні у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).
При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч.ч. 4 та 5 ст. 19 Сімейного кодексу України).
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав Ічнянської міської ради Прилуцького району Чернігівської області від 14.08.2026 року, затвердженого Рішенням виконавчого комітету Ічнянської міської ради № 247 від 14.08.2026 року, Ічнянська міська рада, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно її малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 51-52).
Досліджені в судовому засіданні матеріали справи підтверджують факт невиконання відповідачкою ОСОБА_2 батьківських обов`язків відносно малолітнього ОСОБА_4 , яка протягом тривалого часу матеріально малолітню дитину не утримувала, іншої допомоги на утримання сина не надавала, не приймала будь-якої участі у вихованні та житті останнього, в зв`язку з чим була притягнута до адмінвідповідальності до ч. 1 ст. 184 КУпАП не цікавилася його моральним, духовним та фізичним розвитком, не надавала дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяла засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляла інтересу до його внутрішнього світу, не прагнула відновити спілкування з дитиною та реалізувати свої батьківські права, на даний час своєї поведінки не змінила та надала заяву про згоду на позбавлення її батьківських прав стосовно останнього.
Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку про задоволення позову, оскільки ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню малолітньої дитини - сина ОСОБА_4 в зв`язку з нехтуванням нею своїх батьківських обов`язків, не виконує обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання сина, а тому суд вважає за необхідне, враховуючи інтереси дитини, позбавити відповідачку батьківських прав.
Відповідно до ч.6 ст. 164 СК України, рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Слід зазначити, що згідно із ст. 168 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною та суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров`ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.
Також, згідно із ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав та в даному випадку суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, із відповідачки слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору на користь позивачки в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок (а.с. 1).
Керуючись ст.ст. 4,19,76,81, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 141, 150-152, 164-165, 171, 180, 181 Сімейного кодексу України, Конституцією України, ЗУ «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 року за № 3 Законом України «Про охорону дитинства», суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації як орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Ічнянська міська рада Прилуцького району Чернігівської області як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав - задовольнити у повному обсязі.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої в АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації як орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, адреса місця знаходження: 02160, м. Київ, Харківське шосе, буд. 4-А, ЄДРПОУ: 37397237.
Третя особа: Ічнянська міська рада Прилуцького району Чернігівської області як орган опіки та піклування, адреса місця знаходження: м. Ічня, пл. Шевченка, 1, Прилуцького району Чернігівської області, ЄДРПОУ 04061748.
Повне судове рішення складено 16 листопада 2026 року.
Суддя Т. В. Карапиш
Оригінал: reyestr.court.gov.ua