Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: містобудування; архітектурної діяльності
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №140/2588/26
Суддя: Онишкевич Тарас Володимирович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/2588/26 пров. № А/857/34373/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Рітейл ЛТД» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року у справі за його позовом до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ковельської міської ради за участю Ковельської окружної прокуратури про визнання протиправними та скасування наказів,
суддя у І інстанції Ксендзюк А.Я.,
час ухвалення судового рішення не зазначено,
місце ухвалення судового рішення м. Луцьк,
дата складення повного тексту рішення 20 травня 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Рітейл ЛТД» (далі – ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД») звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати накази Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ковельської міської ради (далі – ВМА) від 02.02.2026:
№ 7.10/04 «Про анулювання дії паспортів прив`язки ТС від 01.05.2025 року №19 виданого товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Рітейл ЛТД»;
№ 7.10/05 «Про анулювання дії паспортів прив`язки ТС від 01.05.2025 року №20 виданого товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Рітейл ЛТД»;
№ 7.10/06 «Про анулювання дії паспортів прив`язки ТС від 07.01.2025 року №1 виданого товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Рітейл ЛТД»;
№ 7.10/07 «Про анулювання дії паспортів прив`язки ТС від 07.01.2025 року №2 виданого товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Рітейл ЛТД».
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 у справі №140/2588/26, ухваленим у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову було відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що на земельних ділянках з кадастровими номерами 0710400000:15:001:0054 та 0710400000:15:001:0055 на вул. Володимирській (біля будинку № 87) та з кадастровими номерами 0710400000:15:001:0051 та 0710400000:15:001:0052 на вул. Героїв України, 7 позивачем встановлено споруди площею 60 м2, які не відповідають паспортам прив`язки.
Оскаржуваними наказами було анульовано дію паспортів прив`язки тимчасової споруди (далі – ТС) на вул. Героїв України,7 та на вул. Володимирській (біля будинку № 87) в м. Ковелі, оскільки мало місце недотримання вимог паспорта прив`язки ТС при її встановленні.
Щодо твердження ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» про відсутність жодних зауважень до документації та до самих ТС у відповідача, то суд врахував, що листом № 17 від 28.07.2025 позивач повідомляв відповідача, що товариством вживаються заходи щодо усунення виявлених порушень та приведення ТС у відповідність до паспортів прив`язки згідно з вимогами, передбаченими чинним законодавством України. Тому позивачу станом на липень 2025 року було відомо, що встановлені ТС на вул. Героїв України, 7 та на вул. Володимирській (біля будинку № 87) у м. Ковелі не відповідають паспортам прив`язки.
У апеляційній скарзі ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» просило скасувати вказане рішення суду першої інстанції та задовольнити його позов у повному обсязі.
Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що на дату видачі паспортів прив`язки відповідач не мав жодних правових чи технічних претензій до позивача.
Підставою для анулювання чотирьох паспортів прив`язки відповідач визначив «недотримання вимог паспорту прив`язки при встановленні ТС», однак для застосування цієї підстави необхідна наявність документально підтвердженого факту відхилення від паспорту прив`язки, зафіксованого у встановленому порядку. Будь-якого обстеження ТС у присутності представників ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» не проводилося та не складалися акти обстеження, що не враховано судом першої інстанції.
Між тим, пункт 10.5.3 Правил благоустрою територій населених пунктів Ковельської територіальної громади, затверджених рішенням міської ради від 23.10.2025 № 69/16, прямо передбачає, що у разі виявлення порушень обов`язково скликається комісія та складається акт, який «обов`язково повинен містити опис малих архітектурних форм, тимчасових споруд (геометричні параметри, матеріал, наявність підключення до мереж) та перелік візуально виявлених недоліків, пошкоджень». Жодного акта, складеного за участю представників позивача або із його повідомленням, до матеріалів справи подано не було.
Листи відповідача від 07.04.2025 та 17.06.2025, які містили «зауваження щодо відсутності перегородок між конструкціями ТС» є лише формою комунікації та не можуть замінити собою документально оформлений результат технічного огляду споруди із залученням представників власника для встановлення порушень.
На дату прийняття наказів (02.02.2026) відповідач не мав жодного документального підтвердження актуального порушення позивачем вимог паспортів прив`язки.
При цьому суд першої інстанції безпідставно переклав обов`язок доказування на позивача, вказавши, що «ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» не довело належними та допустимими доказами відповідність ТС паспортам прив`язки.
Апелянт наполягає, що не вносив будь-яких конструктивних змін до конструкції ТС після їх встановлення. Площа ТС не перевищує 30 м2, такі не виходять за межі орендованих земельних ділянок, встановлені без заглиблених фундаментів і повністю відповідають вимогам статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Водночас апелянт наполягає на порушенні відповідачем принципу пропорційності при ухваленні оспорюваних наказів при втручанні у майнові права позивача.
Окрім того, апелянт ставить під сумнів саму наявність у ВМА права на прийняття оспорюваних наказів та вважає, що такими повноваженнями наділений саме виконавчий комітет Ковельської міської ради.
Додатково апелянт наголошує на незаконному, на його переконання, вступі органу прокуратури у справу без постановлення відповідної ухвали суду та невизначеність процесуального статусу органу прокуратури у рішенні суду.
У відзиві на апеляційну скаргу позивача ВАМ підтримав доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечив обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Додатково зазначає, що стала судова практика Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду підтверджує, що саме орган містобудування та архітектури (у спірному випадку – ВАМ) наділений виключною компетенцією щодо видачі та анулювання паспортів прив`язки ТС.
Твердження скаржника про те, що оспорювані накази мав приймати виключно виконавчий комітет на підставі Правил благоустрою, є безпідставними, оскільки Правила благоустрою регулюють суміжні питання утримання територій, а спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює порядок видачі та анулювання паспортів прив`язки, є саме Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 (Порядок №244) та Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Порядок № 244 не передбачає обов`язкового складання акта обстеження в присутності власника ТС, як неодмінної умови для анулювання паспорта прив`язки за підставою недотримання його вимог. Відповідно, уповноважений орган має право проводити перевірки та фіксувати порушення у спосіб, що забезпечує належне встановлення фактів (фотофіксація, листування, службові записки).
Позивач знав про наявні зауваження, що підтверджується його ж листуванням (зокрема листом від 28.07.2025 № 17), однак фактичних дій щодо монтажу передбачених проектом перегородок так і не вчинив.
ВМА є самостійним виконавчим органом міської ради зі статусом юридичної особи, наділеним повноваженнями щодо реалізації державної політики у сфері містобудування.
Оскільки саме ВМА видавав позивачу паспорти прив`язки, то за принципом паралелізму форм в адміністративному праві та відповідно до пункту 2.26 Порядку №244 наділений повноваженнями щодо їх анулювання.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції та слідує з матеріалів справи, 11.03.2024 між Ковельською міською радою та ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» за результатами земельних торгів № LRE001-UA-20240205-90223 від 06.03.2024 було укладено договір оренди землі № 2/15, за умовами якого передано ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 30 м2 із цільовим призначенням для розміщення тимчасового торгового павільйону, кадастровий номер 0710400000:15:004:0052, що знаходиться за адресою м. Ковель, вул. Героїв України, 7.
11.03.2024 між Ковельською міською радою та ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» за результатами земельних торгів № LRE001-UA-20240205-23248 від 06.03.2024 було укладено договір оренди землі № 2/16, за умовами якого передано ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 30 м2 із цільовим призначенням для розміщення тимчасового торгового павільйону, кадастровий номер 0710400000:15:004:0051, що знаходиться за адресою м. Ковель, вул. Героїв України, 7.
13.03.2024 між Ковельською міською радою та ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» за результатами земельних торгів № LRE001-UA-20240205-08546 від 12.03.2024 було укладено договір оренди землі № 2/20, за умовами якого передано ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 30 м2 із цільовим призначенням для розміщення тимчасового торгового павільйону, кадастровий номер 0710400000:15:001:0055, що знаходиться за адресою м. Ковель, вул. Володимирська, 87.
13.03.2024 між Ковельською міською радою та ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» за результатами земельних торгів № LRE001-UA-20240205-79597 від 12.03.2024 було укладено договір оренди землі № 2/21, за умовами якого передано ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 30 м2 із цільовим призначенням для розміщення тимчасового торгового павільйону, кадастровий номер 0710400000:15:001:0054, що знаходиться за адресою м. Ковель, вул. Володимирська, 87.
07.01.2025 ВМА видав ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» паспорт прив`язки на тимчасову споруду ТС №1 строком дії до 13.03.2029, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0710400000:15:001:0055 за адресою м. Ковель, вул. Володимирська, 87.
07.01.2025 ВМА видав ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» паспорт прив`язки на тимчасову споруду ТС № 2 строком дії до 13.03.2029 року, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0710400000:15:001:0054 за адресою м. Ковель, вул. Володимирська, 87.
01.05.2025 ВМА видав ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» паспорт прив`язки на тимчасову споруду ТС № 19 строком дії до 11.03.2029 року, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0710400000:15:004:0052 за адресою м. Ковель, вул. Героїв України, 7.
01.05.2025 ВМА видав ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» паспорт прив`язки на тимчасову споруду ТС № 20 строком дії до 11.03.2029 року, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0710400000:15:004:0051 за адресою м. Ковель, вул. Героїв України, 7.
ВМА листами від 07.04.2025 № 7.25/80/1 та 17.06.2025 № 7.15/113-114 повідомив ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» про виявлену невідповідність встановлених тимчасових споруд, розташованих на вул. Володимирській (біля будинку № 87), на вул. Героїв України,7 в м. Ковелі вимогам паспортів прив`язки тимчасових споруд ТС № 1 та ТС № 2 від 07.01.2025 та ТС № 19 та ТС № 20 від 01.05.2025.
Листом від 21.07.2025 № 7.25/199 ВМА просив ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» у 5-денний термін з дня отримання листа надати інформацію про вжиті заходи щодо приведення тимчасових споруд у відповідність до паспортів прив`язки ТС № 1 та ТС № 2 від 07.01.2025 та ТС № 19 та ТС № 20 від 01.05.2025.
Відтак, ВМА 02.02.2026 прийняв накази:
№ 7.10/04 «Про анулювання дії паспортів прив`язки ТС від 01.05.2025 року № 19 виданого товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Рітейл ЛТД»;
№ 7.10/05 «Про анулювання дії паспортів прив`язки ТС від 01.05.2025 року № 20 виданого товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Рітейл ЛТД»;
№ 7.10/06 «Про анулювання дії паспортів прив`язки ТС від 07.01.2025 року № 1 виданого товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Рітейл ЛТД»;
№ 7.10/07 «Про анулювання дії паспортів прив`язки ТС від 07.01.2025 року № 2 виданого товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Рітейл ЛТД».
Листом від 02.02.2025 № 7.25/27 ВМА повідомив ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД», що 02.02.2026 року прийнято накази № 7.10/04, № 7.10/05, № 7.10/06 та № 7.10/07 про анулювання дії паспортів прив`язки ТС від 07.01.2025 № 1, № 2 та від 01.05.2025 № 19, № 20 та запропонував у місячний термін з дня отримання листа провести демонтаж розміщених тимчасових споруд вул. Володимирській (біля будинку № 87) та на вул. Героїв України,7.
ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» не погодилося із правомірністю зазначених наказів про анулювання дії паспортів прив`язки ТС та звернулося до адміністративного суду з позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Приписами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі аналізу матеріалів справи та позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, апеляційний суд дійшов переконання, що на стадії апеляційного перегляду суть публічно-правового спору, що розглядається, зводиться до перевірки висновку суду першої інстанції про наявність у ВМА належних фактичних та правових підстав для анулювання дії паспортів прив`язки ТС, виданих ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД», у зв`язку із недотриманням позивачем вимог вказаних паспортів при встановленні ТС.
Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності регламентовано приписами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон № 3038-VI), Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011, який заареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1330/20068 (далі – Порядок № 244), Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон № 280/97).
За приписами статті 28 Закону № 3038-VI тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".
Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (далі – Закон № 2807-IV) малі архітектурні форми є елементами (частинами) об`єктів благоустрою.
Згідно із частиною 2 статті 21 Закону № 2807-IV мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою.
До малих архітектурних форм належать:
альтанки, павільйони, навіси;
паркові арки (аркади) і колони (колонади);
вуличні вази, вазони і амфори;
декоративна та ігрова скульптура;
вуличні меблі (лавки, лави, столи);
сходи, балюстради;
паркові містки;
огорожі, ворота, ґрати;
інформаційні стенди, дошки, вивіски;
інші елементи благоустрою, визначені законодавством.
Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.
За правилами частини 1 статті 11 Закону № 280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Як зазначено у частині 1 статті 30 Закону № 280/97-ВР, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Пунктом 1.3 Порядку № 244 встановлено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Відповідно до приписів пунктів 2.1, 2.15 - 2.17 Розділу ІІ Порядку № 244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1). Паспорт прив`язки ТС видається на безоплатній основі. Паспорт прив`язки ТС підлягає реєстрації в журналі реєстрації паспортів прив`язки або електронному журналі органом, який його видав, з подальшим внесенням інформації про ТС до містобудівного кадастру. Строк дії паспорта прив`язки ТС визначається органом з питань містобудування та архітектури відповідної ради або районної державної адміністрації з урахуванням строків реалізації положень містобудівної документації на місцевому рівні.
За приписами пункту 2.26 Розділу ІІ Порядку № 244 дія паспорта прив`язки ТС анулюється за таких умов:
- недотримання вимог паспорта прив`язки ТС при її встановленні;
- невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив`язки ТС;
- надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив`язки ТС.
У відповідності до матеріалів справи ВМА 02.02.2026, керуючись пунктами 2.21, абзацом 1 пункту 2.26 Порядку № 244, у зв`язку з недотриманням вимог паспорта прив`язки TC від 01.05.2025 № 19 при встановленні тимчасової споруди ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» на земельній ділянці з кадастровим номером 0710400000:15:004:0052 на вул. Героїв України, 7, а також невиконанням вимог листа ВСА від 21.07.2025 № 7.25/199 видано наказ № 7.10/04 про анулювання дії паспорта прив`язки ТС для торгівлі продуктами харчування на вулиці Героїв України, 7 в м. Ковелі Волинської області від 01.05.2025 № 19.
Окрім того, ВМА 02.02.2026, керуючись пунктами 2.21, абзацом 1 пункту 2.26 Порядку № 244, у зв`язку з недотриманням вимог паспорта прив`язки TC від 01.05.2025 № 20 при встановленні тимчасової споруди ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» на земельній ділянці з кадастровим номером 0710400000:15:004:0051 на вул. Героїв України, 7, а також невиконанням вимог листа ВМА від 21.07.2025 № 7.25/199 видано наказ № 7.10/05 про анулювання дії паспорта прив`язки ТС для торгівлі продуктами харчування на вулиці Героїв України, 7 в м. Ковелі Волинської області від 01.05.2025 № 20.
Окрім того, ВМА 02.02.2026, керуючись пунктами 2.21, абзацом 1 пункту 2.26 Порядку № 244, у зв`язку з недотриманням вимог паспорта прив`язки TC від 07.01.2025 № 1 при встановленні тимчасової споруди ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» на земельній ділянці з кадастровим номером 0710400000:15:004:0054 на вул. Володимирській (біля будинку № 87), а також невиконанням вимог листа ВМА від 21.07.2025 № 7.25/199 видано наказ № 7.10/06 про анулювання дії паспорта прив`язки ТС для торгівлі продуктами харчування на вулиці Володимирській (біля будинку № 87) в м. Ковелі Волинської області від 07.01.2025 № 1.
Окрім того, ВМА 02.02.2026, керуючись пунктами 2.21, абзацом 1 пункту 2.26 Порядку № 244, у зв`язку з недотриманням вимог паспорта прив`язки TC від 07.01.2025 № 2 при встановленні тимчасової споруди ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» на земельній ділянці з кадастровим номером 0710400000:15:004:0055 на вул. Володимирській (біля будинку № 87), а також невиконанням вимог листа ВМА від 21.07.2025 № 7.25/199 видано наказ № 7.10/06 про анулювання дії паспорта прив`язки ТС для торгівлі продуктами харчування на вулиці Володимирській (біля будинку № 87) в м. Ковелі Волинської області від 07.01.2025 № 2.
Виходячи із наведеного правового регулювання та спірних правовідносин у справі, що розглядається, апеляційний суд дійшов переконання, що оспорювані ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» накази ВМА обґрунтовані недотриманням позивачем вимог виданих йому паспортів прив`язки ТС при їх встановленні, а також невиконанням вимог листа відповідача від 21.07.2025 № 7.25/199.
Оцінюючи можливий вступ у справу керівника Ковельської окружної прокуратури, апеляційний суд зазначає таке.
У заяві від 21.04.2026 керівник Ковельської окружної прокуратури обґрунтовував право на участь у розгляді цього адміністративного спору приписами частини 3 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із частиною 3 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини 2 статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Матеріали справи дійсно не містять ухвали суду першої інстанції за наслідками розгляду заяви керівника Ковельської окружної прокуратури від 21.04.2026, однак відповідно до тексту оскаржуваної постанови суду першої інстанції така враховувалася при вирішення спору.
Разом із тим, виходячи із приписів частини 3 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України вказане апелянтом порушення вимог процесуального закону не становить самостійної підстави для обов`язкового скасування рішення суду за наслідками вирішення публічно-правового спору.
Попри те, апеляційний суд не бере до уваги у якості належних та допустимих доказів надіслані суду першої інстанції Волинською обласною прокуратурою копії процесуальних документів з матеріалів кримінального провадження №42025032110000001 від 03.01.2025, оскільки такі не враховувалися ВМА при ухваленні оспорюваних позивачем наказів.
Оцінюючи обґрунтованість оспорюваних «Бізнес Рітейл ЛТД» наказів ВМА від 02.02.2026 №7.10/04, № 7.10/05, № 7.10/06, № 7.10/07, апеляційний суд в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вважає за необхідне врахувати під час вирішення цього спору правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
У постанові від 28.11.2022 у справі № 826/6029/18 Верховний Суд виклав правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Окрім того, у постанові від 28.02.2020 у справі № П/811/1015/16 було сформульовано правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні; неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень; принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.
Поза тим, апеляційний суд вважає за необхідне врахувати правовий висновок Верховного Суду про те, що невмотивованість та неналежна обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень є достатньою за визначених обставин справи підставою для визнання такого рішення протиправним, викладений, зокрема у постановах від 20.05.2022 у справі № 340/370/21, від 16.03.2023 у справі № 160/18668/2 та від 16.05.2023 у справі № 380/3195/22.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відтак, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Підсумовуючи викладене, на переконання апеляційного суду, критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є:
1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення;
2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення;
3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення;
4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи;
5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Аналізуючи у контексті наведеного оспорювані ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» накази ВМА з тотожними обґрунтуваннями апеляційний суд наголошує на тому, що такі не містять наведення фактичних підстав їх прийняття з посиланням на конкретні порушення позивачем вимог паспорта прив`язки тимчасових споруд, а лише містять загальне посилання на недотриманням вимог паспорта прив`язки.
Водночас такі конкретні фактичні підстави не зазначені також у листі ВМА від 21.07.2025 № 7.25/199, який вказаний однією з підстав прийняття оспорюваних позивачем наказів ВМА про анулювання дії паспортів прив`язки тимчасових споруд.
При цьому слід погодитися з апелянтом у тому, що відповідачем не надано на обґрунтування правомірності своїх висновків будь-яких актів обстеження спірних тимчасових споруд чи інших об`єктивних доказів встановлення порушення позивачем вимог паспортів прив`язки тимчасових споруд при їх встановленні на час ухвалення оспорюваних наказів ВМА.
Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, слід погодитися із доводами апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно переклав обов`язок доказування на позивача, вказавши на те, що ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» не довело належними та допустимими доказами відповідність ТС паспортам прив`язки.
У відповідності до приписів статей 3 та 4 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (ратифіковано згідно із Законом № 1678-VII від 16.09.2014) зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та доброго (належного) врядування, прав людини та основоположних свобод відносяться до головних ціннісних орієнтирів для взаємовідносин між Сторонами
Виходячи із наведеного апеляційний суд наголошує, що Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України прямо передбачений обов`язок суб`єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи. Фактичне застосування принципу належного урядування є своєрідним «маркером» того, як в Україні гарантуються статті 1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, а суди застосовують частину 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 3 і 4 Угоди про асоціацію з ЄС.
З огляду на викладене, прийняття ВМА 02.02.2026 наказів №7.10/04, № 7.10/05, № 7.10/06, № 7.10/07 без наведення належних мотивів та обґрунтувань не може вважатися таким, що відповідає засадам належного урядування, визначеним, зокрема, частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не може вважатися правомірним.
При цьому апеляційний суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Водночас апеляційний суд наголошує, що низка рішень Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (мотивованості) судових рішень.
Так, ЄСПЛ наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення (рішення у справі «Якущенко проти України», заява № 57706/10, пункт 28). До того ж, принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення у справах «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява № 30544/96, пункт 26), «Проніна проти України» (заява № 63566/00, пункт 23), «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, пункт 58), «Бендерський проти України» (заява N 22750/02, пункт 42)).
Окрім того, у пункті 60 рішення «Helle v. Finland» (заява № 20772/92) ЄСПЛ наголосив також і на тому, що суд обов`язково повинен мотивувати рішення, а не просто погоджуватися з висновками рішення суду попередньої інстанції. Вмотивованість рішення можна досягти або шляхом використання мотивів суду попередньої інстанції, або шляхом наведення власних мотивів щодо розгляду аргументів та істотних питань у справі.
Однак в аспекті оцінки аргументів учасників справи ЄСПЛ неодноразово зазначав, зокрема, у рішенні «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява № 30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах «Van de Hurk v. The Netherlands» (заява № 16034/90, пункт 61), «Шкіря проти України» (заява № 30850/11, пункт 43). Разом з тим, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися в залежності від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.
Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов`язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях «Ruiz Torija v. Spain» (заява № 18390/91, пункт 29), «Higgins and others v. France» (заява № 20124/92, пункт 42), «Бендерський проти України» (заява № 22750/02, пункт 42) та «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03, пункт 54).
Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, що призвело до помилкової відмови у задоволенні позову. Відтак, рішення суду першої інстанції слід скасувати та позову ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» задовольнити.
На підставі приписів частин 1 та 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ВМА на користь ТОВ «Бізнес Рітейл ЛТД» сплачений при зверненні до суду першої та апеляційної інстанції судовий збір у розмірі 10649,60 + 998,40 + 3993,60 = 15641,60 грн.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ :
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Рітейл ЛТД» задовольнити.
Скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року у справі №140/2588/26 та позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Рітейл ЛТД» задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати накази Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ковельської міської ради від 02 лютого 2026 року:
№ 7.10/04 «Про анулювання дії паспортів прив`язки ТС від 01.05.2025 року № 19 виданого товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Рітейл ЛТД»;
№ 7.10/05 «Про анулювання дії паспортів прив`язки ТС від 01.05.2025 року № 20 виданого товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Рітейл ЛТД»;
№ 7.10/06 «Про анулювання дії паспортів прив`язки ТС від 07.01.2025 року № 1 виданого товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Рітейл ЛТД»;
№ 7.10/07 «Про анулювання дії паспортів прив`язки ТС від 07.01.2025 року № 2 виданого товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Рітейл ЛТД».
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Рітейл ЛТД» (код ЄДРПОУ 43836679) сплачений при зверненні до суду першої та апеляційної інстанції судовий збір у розмірі 15641,60 (п`ятнадцять тисяч шістсот сорок одна) грн 60 коп за рахунок бюджетних асигнувань Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ковельської міської ради (код ЄДРПОУ 21735556).
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддяТ. В. Онишкевич
суддіЛ. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua